Розповідається про Більське городище - унікальну пам'ятку археології, одне з найбільших городищ Європи доби раннього залізного віку, розташоване в Котелевському й Зіньківському районах Полтавської та Охтирському районі Сумської області. Розглядається його історична доля, торговельна, ремесляна та промислова діяльність, пам'ятки історії та природи. Повідомляється, що величезний археологічний комплекс, який включає три укріплення - Західне, Східне і Куземинське, Велике укріплення Більського городища, курганні некрополі в урочищах Скоробір, Осняги, Марченки, Перещепине та інші, численні поселення скіфської доби, займає площу понад 8 тисяч гектарів. Висвітлюються деякі результати археологічних досліджень Більського городища 1992-1998 рр.

Представлены материалы раскопок и научных разведок, проведенных археологами Украины и Германии на территории городища скифской эпохи, расположенного возле с.Бельск на Полтавщине, и связанного с ним курганного могильника в урочище Перещепино. Приведено описание находок, обнаруженных в результате проведенной работы, особое внимание уделено защитным доспехам из курганов Перещепинского могильника - панцирям, боевым поясам, шлемам, щитам.

Сборник посвящен характеристике материальной и духовной культуры населения лесостепной части бассейна Северского Донца раннего железного века по материалам городища и курганов, исследованных археологами Харьковского государственного университета у г. Люботина. Дается характеристика фортификационных сооружений памятника, его планировки, жилых и хозяйственных построек. Особое внимание уделено анализу керамического комплекса городища, орудиям труда, предметам вооружения и украшения, а также реконструкции хозяйственной деятельности местных племен. Представлены результаты металлографического исследования железных изделий Люботинского городища. Исследованы особенности технологии местного кузнечного ремесла, а также проанализированы хронологические изменения в его развитии. Подробное описание погребального обряда и связанного с ним инвентаря расширяют наши знания и представления о хронологии лесостепных памятников.

Наведено результати археологічних досліджень Муравицького городища. Вміщено опис матеріалів поселення міді-бронзи. Проаналізовано ранньосередньовічні пам'ятки літописної Муравиці, виявлені під час багаторічних розкопок на території селища Млинів на Рівненщині. Охарактеризовано відкриті споруди, речові знахідки. Уточнено хронологію поселення. Викладено нову концепцію щодо особливостей соціально-економічного розвитку давньої слов'янської фортеці на Волині.

Приведены результаты археологических исследований средневекового городища на плато Тепсень VIII - первой половины Х вв. в юго-восточном Крыму. На основании привлечения неопубликованных архивных материалов и данных раскопок рассмотрена история изучения археологического комплекса (АК) в целом. Определены жилые, хозяйственные, погребальные и культовые объекты, а также основные черты материальной культуры. Проанализированы элементы древней инфраструктуры городища, а также место АК среди синхронных памятников Таврики эпохи раннего средневековья.

Вміщено праці видатного археолога України М.Шамглія про археологічні розвідки на Черкащині. Детально розглянуто проблеми трипільських протоміст, а також результати дослідження пізньотрипільських поселень поблизу с. Майданецького на Черкащині. Наведено бібліографію наукових праць М.Шмаглія з питань вивчення трипільських протоміст.

Освещены результаты археологических исследований (1988 - 1996 гг.) Мотронинского городища, крупнейшего укрепленного поселения скифской эпохи в бассейне р.Тясмин (Днепровское Лесостепное Правобережье). Проанализированы особенности остатков жилых, хозяйственных, культовых сооружений, некоторые элементы внутренней планировки. Рассмотрены комплекс материальной культуры обитателей городища, хозяйственная деятельность населения. Приведены результаты палеоботанических и технологических исследований материалов Метронинского городища.

Проведено аналіз укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Висвітлено історію досліджень городищ древлянської землі. Розглянуто проблеми визначення племінної території, особливості планування, площу й устрій оборонних споруд. Висвітлено питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ IX - XIII ст.

Проведен анализ укрепленных поселений древнерусского времени, расположенных на территории, занятой племенами летописных древлян. Освещена история исследований городищ древлянской земли. Рассмотрены проблемы определения племенной территории, особенности планирования, площадь и устройство оборонительных сооружений. Освещены вопросы хронологии, топографии и социальной типологии древлянских городищ IX - XIII ст.

Розглянуто питання розвитку і зміни в сільському господарстві жителів ранньосередньовічного Пастирського городища на основі археологічних матеріалів та з залученням палеоетноботанічних та археозоологічних даних. Описано знаряддя для обробітку грунту, збирання, зберігання та переробки врожаю.

Рассмотрены вопросы развития и изменения в сельском хозяйстве жителей раннесредневекового Пастырьского городища на основе археологических материалов и с привлечением палеоэтноботанических и археозоологических данных. Описаны орудия для обработки почвы, сбора, хранения и переработки урожая.

На підставі наявного археологічного матеріалу, здобутого на території Сирето-Дністровського межиріччя, розглянуто принципи розташування укріплених поселень на місцевості та взаємозв'язок зведення та форми оборонних споруд за топографічними умовами.

За археологічними джерелами надано характеристику середньовічних пам'яток оборонного будівництва в басейні р. Горинь. Проаналізовано топографію городищ, планування та будову їх оборонних споруд, визначено основні етапи оборонного будівництва.

На рівні соціокультурних узагальнень досліджено генетично-хронологічний, структурно-функціональний, психічно-діяльнісний, ціннісно-нормативний та семантико-комунікативний аспекти. Аналізуючи городище Княжа Гора як соціокультурний феномен, розпочато дослідження цих ракурсів наукових узагальнень.

Подведен итог 170-летнего исследования одного из древнегреческих полисов Северного Причерноморья - Каркинитиды-Керкинитиды. Рассмотрены различные стороны жизнедеятельности эллинистического полиса на протяжении всего периода его существования с VI - по II вв. до н. э. Проанализированы отрасли экономики как сельское хозяйство, ремесло, промыслы, торговля и монетное дело. Исследованы религиозные представления и погребальный обряд населения. Приведен очерк исторического развития Керкинитиды и Западного Крыма на протяжении позднеархаического, классического и эллинистического периодов.

Розглянуто залишки джерел водопостачання, які збереглися на городищах у вигляді ям від колодязів та западин на місці природних криниць.

Стаття присвячена підсумкам та основним завданням вивчення Пастирського городища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.32

Рубрики:

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Місто. Городище

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено додаткові аргументи для ототожнення городища та селища на струмку Торговиця (права притока р. Ромен у верхів'ї) з літописним Глеблем.

Отмечено, что городище, расположенное в с. Мохнач Змиевского р-на Харьковской обл., давно привлекает внимание ученых сложной системой оборонительных укреплений. Благодаря археологическим и почвоведческим исследованиям выявлено четыре этапа его строительства: ранний железный век (рубеж V - IV - конец IV вв. до н. э.), салтовская археологическая культура (IX - начало X вв. н. э.), северяне (X - первая половина XI вв. н. э.) и новое время (вторая половина XVII - XVIII вв.). Каждый период строительства характеризуется определенными особенностями в технологии возведения оборонительных линий. Лишь на рубеже I - II тыс. н. э. заметно влияние северокавказского фортификационного зодчества на строительные традиции славянского населения памятника.

Подано матеріали археологічних досліджень, проведених у м. Теребовлі Тернопільщини. Вивчено оборонні укріплення городища та житло на селищі-супутнику, датовані керамікою IX - X ст. На одній з площинок городища відкрито жіноче поховання XII - XIII ст., що, можливо, є свідченням розташування неподалік церкви. Також обстежено прилеглі до городища урочища, розкопки в центрі сучасного міста, де виявлено кілька знахідок доби енеоліту і середньовіччя.

Проаналізовано облаштування оборонних укріплень Зимнівського городища, яке функціонувало у VI - VII ст. На зіставленні результатів досліджень, які проведено В. Ауліхом у 1960-х рр., А. Броніцьким у 1997 р., Т. Миляном у 2003 р., зроблено узагальнення щодо його заснування та конструктивних особливостей оборони укріплених поселень у ранньому середньовіччі. Підсумком цих робіт стало виявлення та вивчення решток оборонного валу та рову, укріплення периметра городища додатковим частоколом з оборонними спорудами у ньому. Зауважено, що для укріплення городища вдало використовувався і природний фактор. У відповідності до стратиграфічних спостережень, а також рухомого археологічного матеріалу період функціонування визначено часом становлення ранніх слов'ян у межиріччі Дністра та Горині, утворення Дулібського союзу племен.