Проаналізовано лексику, новотвори, перифрази, метафоричність висловів Яра Славутича. Значну увагу приділено розумінню індивідуального стилю поета, а також загальностилістичним категоріям. Розглянуто певні ознаки "текстуальності" сучасної теорії тексту, а саме: ситуативність, інформативність, інтенційність, сприйнятність, зв'язність, послідовність та інтертекстуальність. За допомогою функціонально-семантичного аналізу виявлено слова-домінанти поезій Яра Славутича, які проходять через текст його поезії та охоплюють ряд менших естетично наповнених спільною семантикою лексем (мікрополів).

Розглядаються такі поширені принципи постмодерної поетики як фрагментарність, еклектика, полістилізм, інтертекстуальність, єдність масового й елітарного. Звертається увага на основну особливість поетики Андруховича, що полягає у глибокій закоріненості в національній традиції українського бароко і бурлескно-травестійної поетики.

Наведено результати перекладознавчих комунікативних та когнітивних досліджень системи мови та її функціонування в мовленні. Висвітлено морфологічні та синтаксичні аспекти англійської, французької та німецької мов у синхронії та діахронії. Описано комунікативно-прагматичну функцію терміна-фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу. Розглянуто питання стилістики та граматики тексту, когнітивної лінгвістики та прагмалінгвістики. Проаналізовано логіко-семантичні відношення еквівалентності між заголовком і текстом у тижневику "Newsweek", інтертекстуальність художнього тексту, досвід якісної інтерпретації структури гіпертексту.

Приведены результаты переводоведческих коммуникативных и когнитивных исследований системы языка и её функционирования в речи. Освещены морфологические и синтаксические аспекты английского, французского и немецкого языков в синхронии и диахронии. Описана коммуникативно-прагматическая функция термина-фразеологизма терминосистемы менеджмента и маркетинга. Рассмотрены вопросы стилистики и грамматики текста, когнитивной лингвистики и прагмалингвистики. Проанализированы логико-семантические отношения эквивалентности между заглавием и текстом в еженедельнике "Nesweek", интертекстуальность художественного текста, опыт качественной интерпретации структуры гипертекста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7Сое=Ук)-4 + Ш5(Ук=7Сое)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні питання ономастики та словакістики. Наведено матеріали до "Історико-етимологічного словника топонімів Києва". Проаналізовано становлення пропріальної лексики України, розвиток релігійних вірувань. Описано праслов'янську субстантивну патронімічну модель. Розкрито мовний аспект українського літературного модернізму кінця ХІХ - початку ХХ ст., інтертекстуальність сучасної закарпатсько-української поезії.

Освещены актуальные вопросы ономастики и словакистики. Приведены материалы к "Историко-этимологическому словарю топонимов Киева". Проанализированы становление проприальной лексики Украины, развитие религиозных верований. Описана праславянская субстантивная патронимическая модель. Раскрыты речевой аспект украинского литературного модернизма конца ХІХ - начала ХХ ст., интертекстуальность современной закарпатско-украинской поэзии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш.я54(4УКР)3

Рубрики:

Продовжувані видання установ та організацій <філологія>

Шифр НБУВ: Ж69789/філ. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7СПО=УК)-4 + Ш5(УК=7СПО)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано стилістичні функції знаків пунктуації у сучасній англомовній драмі. Проаналізовано особливості стилістично маркованої лексики французьких тлумачних словників. Наведено комунікативно-прагматичну характеристику мовленнєвого акту "наказ" і висвітлено засоби його вираження в англійській та українській мовах. Викладено результати лінгвопрагматичного дослідження функціональної емотивності в перекладі галузевої літератури. Розкрито проблему когнітивного аспекту дослідження категорії зв'язності, прагматику невербальних елементів у текстах сучасних англомовних жіночих журналів. Розглянуто питання функціонування неологізмів в сучасному політичному дискурсі. Визначено особливості втілення комунікативних стратегій автора у художньому тексті, вираження та функціонування суб'єкта дії у структурі речення, інтертекстуальність як текстотвірну категорію ділового гіпертексту. Наведено лінгвопрагматичні характеристики елементів мегатексту в англомовних наукових текстах.

Описаны стилистические функции знаков пунктуации в современной англоязычной драме. Проанализированы особенности стилистическо маркированной лексики французских толковых словарей. Приведена коммуникативно-прагматическая характеристика языкового акта "приказ" и освещены средства его выражения в английском и украинском языках. Изложены результаты лингвопрагматического исследования функциональной эмотивности в переводе отраслевой литературы. Раскрыты проблема когнитивного аспекта исследования категории связности, прагматика невербальных элементов в текстах современных англоязычных женских журналов. Рассмотрены вопросы функционирования неологизмов в современном политическом дискурсе. Определены особенности воплощения коммуникативных стратегий автора в художественном тексте, выражения и функционирования субъекта действия в структуре предложения, интертекстуальность как текстотворческая категория делового гипертекста. Приведены лингвопрагматические характеристики элементов мегатекста в англоязычных научных текстах.

Наведено результати досліджень історичної поетики англійських і американських літературних джерел на різних історичних етапах їх розвитку. Визначено Шекспірівську складову у формуванні канону американського романтизму, розкрито гендерний аспект просвітницької прози Д.С.Мюррея. Розглянуто притчу як принцип організації романтичного наративу, інтертекстуальність як спосіб організації пуританського дискурсу малої прози Н.Готорна, творчість Р.Дала як авторологічну проблему.

Приведены результаты исследований исторической поэтики английских и американских литературных источников на разных исторических этапах их развития. Определена Шекспировская составляющая в формировании канона американского романтизма, раскрыт гендерный аспект просветительской прозы Д.С.Мюррея. Рассмотрены притча как принцип организации романтического наратива, интертекстуальность как способ организации пуританского дискурса малой прозы Н.Готорна, творчество Р.Даля как авторологическая проблема.

Висвітлено методологічні засади аналізу англомовної інноваційної лінгвосфери сучасного буття. Визначено національно-культурний компонент стилістичної функції флороменів у поезіях Є. Гуцала, художні дефініції як концептуальний елемент стилю В. Підмогильного, лексико-тематичні групи в дієслівній метафорі І. Драча. Розкрито специфіку образотворення в українських історичних повістях 1920 - 1930 рр., жанрову інтертекстуальність і новизну в поезії українських дисидентів, зміст, способи вираження та стилістичну роль словесної символіки українського постмодернізму. Описано способи введення неологізмів у газетно-публіцистичний дискурс в німецькій мові. Проаналізовано семантико-синтаксичні відношення речень у рекламних текстах, структурні моделі творення англомовних рекламних знаків. Визначено функціональні характеристики й ефективність інтерактивної комунікації мови й інтернету.

Освещены методологические основы анализа англоязычной инновационной лингвосферы современного бытия. Определены национально-культурный компонент стилистической функции флороменов в поэзиях Е. Гуцала, художественные дефиниции как концептуальный элемент стиля В. Подмогильного, лексико-тематические группы в глагольной метафоре И. Драча. Раскрыты специфика образообразования в украинских исторических повестях 1920 - 1930 гг., жанровая интертекстуальность и новизна в поэзии украинских диссидентов, содержание, способы выражения и стилистическая роль словесной символики украинского постмодернизма. Описаны способы ввода неологизмов в газетно-публицистический дискурс в немецком языке. Проанализированы семантико-синтаксические отношения предложений в рекламных текстах, структурные модели образования англоязычных рекламных знаков. Определены функциональные характеристики и эффективность интерактивной коммуникации языка и интернета.

Розглянуто питання про українську самобутність у полеміці "малоросів" і росіян 1870 - 1890 рр. Описано неореалістичний тип персонажа у творчості В. Винниченка та Г. Тютюнника, архітектоніку полістрофічних нерівнострофічних творів В. Брюсова та М. Вороного, мотив свободи у романі М. Кундери "Безсмертя". Визначено інтертекстуальні компоненти роману А. Мердок "Дилема Джексона", інтертекстуальність малої прози Х. Борхеса. Обгрунтовано доцільність застосування психофізіологічного концепту домінанти в літературознавчій когнітивістиці. Проаналізовано концепцію мультикультуралізму в контексті питань естетики, проблему літературознавства та мультикультуралізму у площині методологічної та теоретичної рефлексії, герменевтичну проблему мультикультуралізму у біблійних проекціях. Розкрито феномен сповіді в літературних жанрових інтерпретаціях, зокрема, латинської, французької та російської літератур.

Рассмотрен вопрос об украинской самобытности в полемике "малороссов" и россиян 1870 - 1890 гг. Описаны неореалистический тип персонажа в творчестве В. Винниченко и Г. Тютюнника, архитектоника полистрофических неравнострофических произведений В. Брюссова и Н. Вороного, мотив свободы в романе М. Кундеры "Бессмертие". Определены интертекстуальные компоненты романа А. Мердок "Диллема Джексона", интертекстуальность малой прозы Х. Борхеса. Обоснована целесообразность применения психофизиологического концепта доминанты в литературоведческой когнитивистике. Проанализированы концепция мультикультурализма в контексте вопросов эстетики, проблема литературоведения и мультикультурализма в плоскости методологической и теоретической рефлексии, герменевтическая проблема мультикультурализма в библейских проекциях. Раскрыт феномен исповеди в литературных жанровых интерпретациях, в частности, латинской, французской и русской литератур.

Розглянуто особливості історичного дискурсу з позицій інтерпретативної теорії. Інтертекстуальність історичного дискурсу ускладнює виявлення його комунікативно-мовленнєвої модальності і є причиною вживання у текстах слів різних лексичних пластів. Ці особливості історичного дискурсу викликають перекладацьку потребу класифікації елементів дискурсу на ядерні та периферійні. Ця класифікація уможливлює застосування таких стратегій під час їх передачі, як "форенізація", яка націлена на збереження "чужих" елементів вихідної мови, й "адаптація", спрямована на пристосування "чужих" елементів до норм цільної мови.

Визначено жанрово-стильові особливості історичного дискурсу. Основну увагу зосереджено на аналізі корелятивної моделі "дискурс: історичний текст" і виявленні специфічних рис історичного дискурсу стосовно середовища, модусу та стилю спілкування. У ході дослідження виявлено, що основними інваріантними ознаками історичного дискурсу є історичність, цілісність, об'єктивність, авторитетність, аргументативність, інтерпретативність та інтертекстуальність.

Проаналізовано постмодерний феміністичний твір О. Забужко "Інопланетянка" на предмет вияву в ньому ознак інтертекстуальності. Визначено види взаємодії текстів, а також функції конкретного прояву інтертексту.

Проаналізовано український постмодерний художній дискурс, розглянуто мовні вияви в текстах української літератури структурних ознак інтертекстуальності та їх різновиди.

Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

Запропоновано системний аналіз біблійних мотивів у ліриці А.Ахматової, визначено їх роль у контексті як окремих творів, так і всієї творчості в цілому. Розкрито особливості поетики "семикнижжя" як циклу. На підставі аналізу образу ліричної героїні, яка переживає любов і страждання, виявлено біблійні теми Гріхопадіння, Хрещення, Спокути, Блаженства, Воскресіння, Благодаті. Їх послідовність обумовлює еволюцію образу ахматовської героїні. Розглянуто особливості наскрізного сюжету в ліриці Ахматової, проаналізовано відповідні біблійні образи, тропи, жанрові форми, ремінісценції з книг Святого Письма. Біблійні мотиви розглянуто в контексті інших історико-культурологічних пластів лірики Ахматової. Поетеса вводить їх з метою узагальнення своїх християнських уявлень про людське буття, бо вони надають поліфонічного звучання основним мотивам, що розвиваються у "семикнижжі". Розглянуто жанрові особливості "семикнижжя" Ахматової як циклу.

Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено комплексний аналіз епістолярної прози А.Чехова з метою висвітлення сутності та особливостей формування ідейно-естетичних поглядів письменника. На матеріалі приватних кореспонденцій прозаїка розкрито оригінальний характер його світоглядної системи, своєрідність філософсько-естетичної концепції взаємодії людини та світу, доведено активну участь А.Чехова в осмисленні суспільних процесів у Росії 1880 - 1890-х рр. Особливу увагу приділено вивченню особливостей функціонування епістолярних літературно-критичних оцінок письменника в літературному процесі даного періоду. На підставі дослідження епістолярних текстів А.Чехова у порівнянні з есеїстикою французьких письменників А.Камю, А.Мальро, філософськими трактатами М.Бердяєва показано своєрідність духовного пошуку письменника щодо екзистенційного світосприйняття, розкрито важливі концептуальні аспекти формування системи ідейно-художніх цінностей російського письменника у контексті російської та західноєвропейської філософської думки першої половини XX ст. Значну увагу приділено рецепції проблеми "Росія та Захід" у приватних кореспонденціях А.Чехова. Вивчено жанрово-стильові модифікації епістолярних текстів А.Чехова, встановлено їх новаторський творчий характер, що дозволив репрезентувати листи письменника як яскраве мистецьке явище. Запропоновано класифікацію жанрових різновидів приватних листів А.Чехова, проаналізовано особливості актуалізації підтексту - важливого елементу архітектоніки чеховських епістол, розглянуто інтертекстуальність як засіб утвердження ідейно-естетичних цінностей адресанта.

Здійснено естетичне дослідження постмодерністського "німого кіно" як явища культури другої половини XX - XXI ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано загальні естетичні інтенції постмоденізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії "мовчання" з трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби. Доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського "німого кіно". Вивчено художню специфіку сучасної моделі невербального кіномистецтва та виділено його виражальні складові: руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. Проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського "німого кіно".

Проаналізовано процес моделювання історії у сучасній українській прозі та засоби формування історичного контексту у межах художнього тексту. Вивчено особливості постмодерного розуміння часу та історії. Визначено специфічні риси діалогу з історією у творах В.Кожелянка, В.Єшкілєва, О.Гуцуляка, В.Шевчука, Я.Ороса, М.Матіоса, О.Ірванця, Д.Білого, Б.Бойчука, М.Омели, В.Туркевича. Здійснено дослідження художніх творів з альтернативної історії, визначено особливості та принципи її моделювання. Визначено засоби формування історичного контексту в літературі, зокрема інтертекстуальність, авторське незнання, різні види фрагментарності, реалізацію власне історичних чинників (включення в художній текст датування, документів, реальних історичних подій та персонажів), а також авторське визначення жанрових різновидів і символіку.