З'ясовуються психокультурні, квазірелігійні, філософські та ідеологічні передумови російського месіянства аж до новітніх його неослов'янофільських та неоєвразійських трансформацій. Автор розвінчує сучасний московський імперіалізм як своєрідний симбіоз традиційного месіянства, етатистського шовінізму і реваншистського мілітаризму. Аналізується глибинна генетична та структурно-типологічна спорідненість різних версій російського месіянства (в тому числі і більшовицького "інтернаціонального" глобалізму та неоєвразійства). Робиться спроба охопити декілька взаємопов'язаних (структурно і функціонально) вимірів російської ідеї: на рівні менталітету, національної характерології та масової свідомості; на рівні національного дискурсу (його парадигм та епістем) філософського, філософсько-ідеологічного, художньо-літературного; на рівні діяльнісно-історичних та ситуативних "розгортань" та об'єктивацій російської ідеї.

Досліджено діяльність видатних вчених - професорів Київського університету М.О.Максимовича, В.Ф.Домбровського, М.І.Костомарова, В.С.Іконникова, В.Б.Антоновича, М.П.Драгоманова, І.В.Лучицького, М.Д.Іванишева, О.Ф.Кістяківського, М.Ф.Владимирського-Буданова, М.П.Дашкевича, які незважаючи на політику великодержавного шовінізму, запроваджену російським урядом, створили наукові підвалини історії України.

Подано праці провідних спеціалістів з питань міжнаціональних відносин: політиків, експертів, аналітиків, науковців академічних установ і незалежних аналітичних центрів України, в яких розглянуто психоінформаційні аспекти націотворення, проблеми формування нової ідентичності української нації, перспективи міжетнічної інтеграції в Україні. Наведено ідеї щодо мовної політики та проектів законів про мову. Висунуто тезу про протидію націонал-шовінізму як елемента стратегії національної консолідації в Україні. Проаналізовано етнічні девіації в країні в контексті процесів міжнародної глобалізації.

Розглянуто проблеми духовного прогресу людини в українській філософії з найдавніших часів до XVIII ст. Значну увагу приділено регіональній структурі влади та місцевого самоврядування, національній ідеї та формуванню громадянського суспільства. Охарактеризовано ідеологію націоналізму та шовінізму в українському, російському та польському слов'янофільстві. Детально проаналізовано діяльність Т.Бульби-Боровця, Д.Вітовського, М.Галущинського, В.Липинського та ін. Окремі розділи присвячено світоглядно-виховному потенціалу звичаїв, повір'їв, свят та обрядів українського народу, феномену релігії, системі бінарності як парадигмальній основі міфологічної свідомості, а також Конституції Пилипа Орлика.

На теоретично-концептуальному рівні висвітлено засади виокремлення націоналізму та шовінізму як категорій міжнародних відносин - фундаментальних понять у галузі національних стосунків. На підставі історичного методу та методу ідеалізації розглянуто генезис, структуру, функції та взаємодію націоналізму та шовінізму, а також вплив даних феноменів на міжнародну систему. У контексті націоналістичних і шовіністичних тенденцій охарактеризовано зовнішньополітичні вектори та геополітичні імперативи.

На теоретико-концептуальном уровне освещены основы выделения национализма и шовинизма как категорий международных отношений - фундаментальных понятий в области национальных отношений. С учетом исторического метода и метода идеализации рассмотрены генезис, структура, функции и взаимодействие национализма и шовинизма, а также влияние данных феноменов на международную систему. В контексте националистических и шовинистических тенденций охарактеризованы внешнеполитические векторы и геополитические императивы.

Розкрито суть понять націоналізму та шовінізму як категорій теорії міжнародних відносин - фундаментальних понять у галузі національних стосунків. Проаналізовано генезис, структуру, функції та взаємодії націоналізму та шовінізму, а також вплив даних феноменів на міжнародну систему. На підставі російського досвіду висвітлено процес виникнення та розвитку месіянства.

Раскрыто содержание понятий национализма и шовинизма как категорий теории международных отношений - фундаментальных понятий в области национальных отношений. Проанализированы генезис, структура, функции и взаимодействие национализма и шовинизма, а также влияние данных феноменов на международную систему. С учетом российского опыта освещен процесс возникновения и развития мессиянства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)61-622

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

До наукового обігу введено значну кількість матеріалів преси й архівних, з використанням яких проаналізовано умови виготовлення, розповсюдження, форми (типи) друкованих видань ОУН і УПА, а також визначено мету, завдання та охарактеризовано боротьбу ОУН і УПА за творення незалежної Української держави. Висвітлено основні тематичні аспекти досліджених видань, зокрема, негативну роль більшовицької системи (політичну, економічну) щодо українського визвольного руху та побудови незалежної Української держави. Розкрито суть політики ОУН і УПА щодо представників інших націй - росіян, поляків, які не перешкоджали національним прагненням українського народу. Зазначено щодо несприйняття ідеології російського більшовизму, німецького нацизму, польського шовінізму.

Висвітлено особливості процесу розвитку українського національного букварства на різних історичних етапах (творення букварів за умов глибокого занепаду культурного життя закарпатоукраїнського народу, коли політичною домінантою був великодержавний шовінізм у ставленні до представників неугорських національностей; утвердження суспільного ідеалу - загальнолюдської солідарності, рівності, доброчесності, працьовитості; збереження родинних традицій і неухильного дотримання релігійних постулатів у вихованні дітей; популяризацію різних жанрів українського народного дитячого фольклору). Проаналізовано освітні пріоритети змісту українських букварів другої половини XIX - кінця XX ст., а також видрукуваних у першому десятилітті незалежності України. Обгрунтовано та доповнено дидактичні принципи структурування змісту шкільних підручників (природовідповідності, народності, краєзнавчості), запропоновано добір їх змісту з урахуванням напрацювань українських і зарубіжних учених у галузі дидактики початкової школи (енциклопедичності, сезонності, єдності загальнолюдського, національного й етнічного).

Розроблено об'єктивний підхід до конкретизації термінологічного апарату досліджень у галузі національних проблем міжнародних відносин. На підставі дослідження генезису, структури та функцій національної ідеології у взаємодії з міжнародною системою та визначення різного впливу основних типів цієї ідеології, націоналізм і шовінізм виокремлено як відмінні чинники міжнародних відносин. Проаналізовано проблеми та перспективи націоналізму і шовінізму у міжнародних відносинах, установлено їх вплив на визначення зовнішньополітичних пріоритетів окремих держав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф055.25

Рубрики:

Політичні течії

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено діяльність об'єднання людей, котрі свідомо створили громадську групу та боролись за незалежне місце в багатьох вимірах мистецтва, суспільного та політичного життя, домагаючись, принаймні, сприятливих умов, та стали найбільш помітним явищем у мистецтві Галичини та Польщі. Краківська Група, зберігаючи і підтримуючи неспокій авангардних пошуків в роки реакції шовінізму, діяла на широкому фронті дискусій, маніфестів та вірила в універсальність мови мистецтва, щоб поєднати автономну художню форму з етичним заангажуванням в реальність. Яскравий приклад Краківської Групи висвітлює реальні світоглядні мистецькі та політичні традиції у Галичині та Польщі 1920 - 1930-х рр.

Освещена деятельность объединения людей, которые сознательно создали общественную группу и боролись за независимое место во многих измерениях искусства, общественной и политической жизни, добиваясь, по крайней мере благоприятных условий, стали наиболее заметным явлением в искусстве Галиции и Польши. Краковская Группа, сохраняя и поддерживая беспокойство авангардных поисков в нелегких годах реакции шовинизма действовала на широком фронте дискуссий, манифестов и верила в универсальность языка искусства, за цель взяв программу объединения автономной художественной формы с этическим за ангажированием в реальность. Яркий пример Краковской Группы освещает реальные мировоззренческие традиции художественные и политические в Галиции и Польше 30-х лет ХХ ст.

The association of the people, which consciously created the social group and wrestled for the independent place in many dimensions of art, social and political life, striving for the at least favorable conditions, became the most remarkable phenomenon in the art of Halychyna and Poland. The Krakow Group, while adhered to the continuing restlessness of the advance-guard quests during the difficult years of chauvinism reaction, acted on the wide frontier of discussions, manifests, believing in the universality of the language of art, aiming at the program of the unification of the autonomous art form with the ethical at the engagement into reality. The vivid example of the Krakow Group illuminates the real world-outlook traditions of art and policy in Halychyna and Poland of 20 - 30-th of the 20-th century.

На основі результатів вивчення джерел і літератури здійснено порівняльний аналіз ролі осередків "Просвіти" українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій у формуванні державницького потенціалу українського народу. Розглянуто участь товариства у державно-політичному житті. Висвітлено процес організації їх членами віч, маніфестацій, утворення політичних партій. З'ясовано роль товариств у пробудженні національної свідомості, консолідації українського народу, відстоюванні його культурно-освітніх, економічних, політичних прав. Висвітлено погляди на українську державність діячів "Просвіти", досліджено їх належність до різних суспільно-політичних течій. Визначено, що в "імперський" період діяльності "Просвіта" була одним з центрів формування державницького потенціалу українського народу. Вивчено реалізацію накопичених резервів в українському державотворенні 1917 - 1920 рр., формування з членів "Просвіти", які перебували біля витоків національного державотворення, відповідальних працівників державних органів влади за її всією вертикаллю.

Проаналізовано еволюцію складних і багатогранних національно-культурних процесів в Україні упродовж XX ст. У соціокультурному контексті розглянуто культурологічні проблеми та суспільно-історичні процеси в країні. Показано, що незважаючи на переслідування російським шовінізмом української мови та культури як основи національного духу й ідентичності українського народу, його ментальності та попри вороже ставлення до самої ідеї окремої української нації як політичної та культурної спільності, українці творили самобутню культуру, яка стояла врівень з культурами народів Європи. Висвітлено важливу роль політики українізації, що була започаткована урядами революційно-демократичної доби та продовжена в перше десятиліття радянської влади. Увагу приділено проблемам розвитку духовного життя українського суспільства в XX ст. за умов, сповнених драматичних протиріч, безпрецедентних репресій і знищення творців української національної культури та мільйонних мас її носіїв.

Проанализирована эволюция сложных и многогранных национально-культурных процессов в Украине в течение XX в. В социокультурном контексте рассмотрены культурологические проблемы и общественно-исторические процессы в стране. Показано, что несмотря на преследования русским шовинизмом украинского языка и культуры как основы национального духа и идентичности украинского народа, его ментальности и вопреки враждебному отношению к самой идее отдельной украинской нации как политического и культурного сообщества, украинцы создавали самобытную культуру, стоявшую вровень с культурами народов Европы. Освещена важная роль политики украинизации, начатая правительствами революционно-демократической эпохи и продолженная в первом десятилетии советской власти. Уделено внимание проблемам развития духовной жизни украинского общества в XX в. в условиях драматических противоречий, беспрецедентных репрессий и уничтожения творцов украинской национальной культуры и миллионных масс ее носителей.

Розкрито економічні аспекти макро- і мікроекономічного розвитку держави та зміни, які відбуваються за умов розбудови національної економіки. Розглянуто економічні засади та базові положення ринкового реформування. Висвітлено особливості формування економіки України, зокрема, в імперський період до 1917 р., перехідний період і в добу незалежності. З'ясовано сутність державної промислової, аграрної, кредитної, податково-бюджетної та бюджетної політики, політики продовольчої безпеки держави. Запропоновано концепцію регіональної політики країни, викладено економічні засади реформування регіонального управління.

Раскрыты экономические аспекты макро- и микроэкономического развития государства и происходящих в условиях строительства изменений национальной экономики. Рассмотрены экономические основы и базовые положения рыночного реформирования. Освещены особенности формирования экономики Украины, в частности, в имперский период до 1917 г., переходной период и в эпоху независимости. Согласована сущность государственной промышленной, аграрной, кредитной, налогово-бюджетной и бюджетной политики, политики продовольственной безопасности государства. Предложена концепция региональной политики страны, изложены экономические основы реформирования регионального управления.

Наведено близько 900 коротких біографічних довідок про долі жінок, які були закатовані по тюрмах, засуджені на каторжні роботи у таборах ГУЛАГу та не здалися живими ворогові, перебуваючи в лавах УПА. Висвітлено героїчну роль жінок у визвольній боротьбі за часів зіткнення на українській землі ворожих сил - шовінізму, фашизму та більшовизму.

Приведено около 900 кратких биографических данных о судьбах женщин, которые были замучены по тюрьмам, осуждены на каторжные работы в лагерях ГУЛАГа и не сдались живыми врагу, сражаясь в рядах УПА. Освещена героическая роль женщин в освободительной борьбе во время столкновения на украинской земле вражеских сил - шовинизма, фашизма и большевизма.

Відзначено, що перехід суспільств, консолідованих ідеями етнічного націоналізму, до громадянської нації характерний для більшості європейських країн, які вийшли зі складу імперій у XX ст. Така трансформація можлива лише для національних рухів, які проголошують гасла боротьби з імперією, а російські націоналістичні організації у переважній більшості відстоюють позиції відродження імперії. Такі організації та політичні сили, які роблять на них ставку, розглядають націоналізм як антитезу громадянському суспільству та демократії, як інструмент розбудови держави авторитарної. Це спричинює малоймовірність сценарію побудови політичної громадянської нації в Росії на засадах націоналізму. Показано реальні труднощі, які перешкоджають формуванню громадянської нації та виявленню ймовірних шляхів цього процесу.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми регіональної історії, регіоналізму та федералізму в українському аспекті. Розглянуто феномен регіоналізму та національну ідентичність в Україні в історичному контексті. Проаналізовано проблему Холмщини в публіцистичних працях М.Грушевського (1905 - 1918 рр.). Виявлено імперський чинник в історичному розвитку країни. Показано місце регіональної історії в українській історіографії. Викладено питання історіографії Донецько-Криворізької Радянської Республіки.

Освещены теоретико-методологические проблемы региональной истории, регионализма и федерализма в украинском аспекте. Рассмотрены феномен регионализма и национальная идентичность в Украине в историческом контексте. Проанализирована проблема Холмщины в публицистических трудах М.Грушевского (1905 - 1918 гг.). Выявлен имперский фактор в историческом развитии страны. Показано место региональной истории в украинской историографии. Изложены вопросы историографии Донецко-Криворожской Советской Республики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф51(4УКР)5

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне дослідження феномену нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників його функціонування. Встановлено, що суттєвим чинником формування нації є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку. Досліджено процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб'єктивності у взаємозв'язку з процесами націєтворення, визначено детермінанти формування громадянської ідентичності за умов полікультурного суспільства, показано його роль у націєтворчих процесах. Встановлено, що детермінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складові. Виявлено, що причиною виникнення даного явища посткомуністичної трансформації, що є не стільки процесом економічних і суспільно-політичних змін, скільки трансформацією багатовимірних соціальних і громадянських ідентичностей широких верств населення, доведено пріоритетність суб'єктивних чинників націєтворення, позитивний ефект яких пов'язаний з толерантністю, лояльністю, солідарністю, несприйняттям ксенофобії та шовінізму. Зроблено висновок, що лише поєднання у процесі націєтворення етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації та фактором забезпечення безпеки держави.