Проаналізовано процес формування та розгортання світової філософської думки. Наведено визначення філософії. Висвітлено філософію стародавнього світу: Китаю, Індії, Греції та стародавнього Риму; Середньовіччя та епохи Відродження; Нового часу, зокрема, філософію механіцизму та суб'єктивного ідеалізму, просвітництва, а також класичну німецьку філософію. Проаналізовано ідеалістичні тенденції німецької філософії ХІХ ст. Розглянуто антропологічний матеріалізм. Розглянуто марксистську філософію. Досліджено філософську думку в Росії та Білорусі. Охарактеризовано західну філософію ХХ ст.

Висвітлено актуальні проблеми математики, фізики, філософії та суспільства. Основну увагу приділено аксіоматиці, подвійній логіці, законам діалектики, матеріалізму та ідеалізму, головним законам Всесвіту.

Вивчається методологія рефлексивності в історії психології ХХ ст.: конфлікт сучасної культури; філософія культури і трансцендентальний ідеалізм. Розглядаються природничі спрямування у психології і принципи інтеріоризації та екстеріоризації. Показано натуральне й соціальне у психіці людини: конфлікт між свідомим і несвідомим у психоаналітичному тлумаченні; новітні форми та ідеї психоаналізу; психоаналіз і західна філософія ХХ ст. та ін. Розкривається людська психіка в її суб'єктивній самодостатності. Вивчається канонічна психологія - перехід від ХХ до ХХI ст. у психологічному мисленні; система канонічної психології; історико-психологічні дослідження ХХ ст. тощо.

Досліджено вплив філософії І.Канта на формування німецького ідеалізму, висвітлено теоретичні концепції найбільш відомих представників даного напрямку. Проаналізовано дослідження філософської системи І.Канта у працях Ф.В. Шеллінга. Показано вплив кантівського вчення на розвиток російської філософської думки. Розглянуто основні ідеологічні та етичні положення філософії І.Канта та її вплив на розвиток фізичного знання. Висвітлено особливості експлікації концепту правової держави у філософському вченні І.Канта.

Исследовано влияние философии И.Канта на процесс становления и развития немецкого идеализма, освещены теоретические концепции наиболее известных идеалистов. Проанализированы исследования философской системы И.Канта в научных трудах Шеллинга. Показано влияние кантовского учения на развитие российской философии. Рассмотрены основные идеологические и этические положения философии И.Канта и ее влияние на развитие физического знания. Освещены особенности экспликации концепта правового государства в философской теории И.Канта.

Досліджено сутність і значення феномену свободи у сучасних західних філософських концепціях. Проаналізовано гносеологічні протиріччя класичної метафізики та абсолютного ідеалізму як передумови інтерпретацій поняття свободи у філософії екзистенціалізму. Розглянуто онтологічну структуру свободи та проблеми самореалізації та самозвільнення особистості. Визначено специфіку осмислення феномену свободи в релігійному, метафізичному та постметафізичному дискурсах. Висвітлено погляди Е.Гуссерля на свободу наукової творчості та про відповідальність філософів за долю європейської культури. Розглянуто стратегії свободи у сучасних соціальних і практичних філософських теоріях. Проведено дослідження соціально-синергетичних концепцій, поява яких зумовлена зростанням ступенів свободи в модернізованому постіндустріальному суспільстві.

Раскрыты сущность и значение феномена свободы в современных западных философских концепциях. Проанализированы гносеологические противоречия классической метафизики и абсолютного идеализма как предпосылки интерпретаций понятия свободы в философии экзистенциализма. Рассмотрены онтологическая структура свободы и проблемы самореализации и самоосвобождения личности. Определена специфика осмысления феномена свободы в религиозном, метафизическом и постметафизическом дискурсах. Проанализированы взгляды Э.Гуссерля на свободу научного творчества и об ответственности философов за судьбу европейской культуры. Расмотрены стратегии свободы в современных социальных и практических философских теориях. Проведено исследование социально-синергетических концепций, появление которых обусловлено возрастанием степени свободы в модернизированном постиндустриальном обществе.

Проаналізовано особливості комунікації в когнітивному процесі, взаємодію комунікативного та когнітивного процесів. Розглянуто питання про концепцію творення в філософії Б.Спінози. Описано систему "критичного ідеалізму" І.Канта. Висвітлено проблематику рівності між жінкою та чоловіком у філософії ХІХ ст.

Проанализированы особенности коммуникации в когнитивном процессе, взаимодействие коммуникативного и когнитивного процессов. Рассмотрен вопрос о концепции создания в философии Б.Спинозы. Описана система "критического идеализма" И.Канта. Освещена проблематика равенства между женщиной и мужчиной в философии ХІХ ст.

З використанням визначення суті поняття семіотики Томаса Куна розглянуто інтелектуальну інтерпретацію людини та світу у напрямках, що стосуються загальних філософсько-теоретичних підходів; у контексті парадигми протистояння реалізму та ідеалізму охарактеризовано сліпий розвиток даних підходів. Визначено зміст поняття інтерпретанту як вчення про знаки, а також як ментальну подію. Розкрито суть контрасту між онтологічними та трансцендетальними спорідненостями. Розглянуто історію розвитку семіотики, зокрема, античний, латинський світ, Іберійське середовище, висвітлено місце Джона Локка, Фердинанда де Соссюра, Чарльза С.Пірса, Джона Поінсота, Якоба фон Ойкскюлля в становленні семіотики як науки. Наведено теорії семіотики, рівні семіозу, розглянуто критику як дослідження текстуальності.

Розглянуто теорію естетики німецького філософа, соціолога та музикознавця Теодора Адорно (1903 - 1969 рр.), яка поєднує найвищий ідеалізм із суто догматичним матеріалізмом і детермінізмом. Наведено інтегральні елементи даної теорії (мистецтва, суспільства, естетики, ситуації, категорії огидного, гарного, техніки, природної та художньої краси, духовності, наочності, ілюзії та експресії, загадковості, правдивого змісту, метафізики, послідовності та значення, суб'єкту й об'єкту, теорії художнього твору, універсального та одиничного). Висвітлено теорії походження мистецтва, проаналізовано критику феноменологічних досліджень походження, відкритості естетики, її форми та змісту, правдивість і фетишизм художніх творів.

Розглянуто метафізику як філософське вчення про Бога. Висвітлено фундаментальні для філософської науки проблеми співвідношення буття і небуття, мислення та буття, душі та тіла, духу і матеріальної природи, свободи та необхідності. Розкрито суть понять фаталізму, матерії, ідеї, ідеалу. Наведено підстави для критики ідеалізму та матеріалізму.

Рассмотрена метафизика как философское учение о Боге. Освещены фундаментальные для философской науки проблемы соотношения бытия и небытия, мышления и бытия, души и тела, духа и материальной природы, свободы и необходимости. Раскрыта сущность понятий фатализма, материи, идеи, идеала. Приведены основания для критики идеализма и материализма.

Висвітлено проблеми якісного трансформування сучасної картини світу внаслідок інтегрування ідей матеріалізму та ідеалізму, філософські питання відкриття космології, описано інформаційні процеси у Всесвіті, фізичні, психологічні та культурологічні теорії. Розглянуто теоретико-методологічні проблеми формування гуманітарних цінностей сучасної цивілізації, моделі взаємодії держави та церкви. Розкрито сутність та зміст сучасної політичної, історичної, економічної, мовної картин світу. Проаналізовано роль абревіації у формуванні мовної картини світу, проблему культури спілкування в контексті формування сучасної іншомовної картини світу.

Освещены проблемы качественного трансформирования современной картины мира вследствие интегрирования идей материализма и идеализма, философские вопросы открытия космологии, описаны информационные процессы во Вселенной, физические, психологические и культурологические теории. Рассмотрены теоретико-методологические проблемы формирования гуманитарных ценностей современной цивилизации, модели взаимодействия государства и церкви. Раскрыты сущность и содержание современной политической, исторической, экономической, речевой картин мира. Проанализированы роль аббревиации в формировании речевой картины мира, проблема культуры общения в контексте формирования современной иноязычной картины мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4в

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито іманентний характер творчості Франка, яка прочитується в парадигмах ідеалізму, натуралізму, психоаналізу, гуманітаризму. Проаналізовано культурософську концепцію письменника. Запропоновано нову інтерпретацію його життя та творчості в аспекті гностичної драми, що розгортається через ритуал живопоховання та трагедію езотеричного знання. Уперше широко досліджено гностичну та масонську символіку у Франковій творчості, а також топоси роздвоєння та сон душі щодо смерті власного тіла.

Раскрыт иманентный характер творчества И.Франко, который прочитывается в парадигмах идеализма, натурализма, психоанализа, гуманитаризма. Осуществлен анализ культурософской концепции писателя. Предложена новая интерпретация его жизни и творчества в аспекте гностической драмы, которая разворачивается через ритуал живозахоронения и трагедию эзотерического знания. Впервые широко исследованы гностическая и масонская символики в творчестве И.Франко, а также топосы раздвоения и сна души о смерти собственного тела.

Висвітлено проблеми теорії та історії держави і права, зокрема, конституційного, цивільного, адміністративного, трудового, кримінального та міжнародного, а також правові проблеми політології. Наведено характеристики та підходи до вивчення механізму зближення національних правових систем. Проаналізовано європейські стандарти законності в розвитку національної правової системи України. Визначено місцеве самоврядування як інститут конституційного ладу держави. Розглянуто питання про конституційно-правову відповідальність, розкрито причини та форми прояву правового ідеалізму. Викладено правові та географічні основи адміністративно-територіального устрою України. Висвітлено політико-правові проблеми інституціалізації політичної опозиції в контексті євроінтеграції, правового регулювання фінансових засад діяльності політичних партій. Описано юридичну природу міжнародних стандартів у галузі громадянства. Визначено сутність державної політики у сфері етнонаціонального розвитку та концептуальні підходи до її формування та реалізації. Розглянуто питання становлення іпотечного законодавства України у контексті норм права ЄС. Розкрито правові засади класифікації деградованих земель, аспекти класифікації адміністративно-правових засобів забезпечення прав власності на природні ресурси. Проаналізовано кримінально-правову політику у сфері охорони моральності, проблему протидії тероризму та обмеження прав людини.

Освещены проблемы теории и истории государства и права, в частности, конституционного, гражданского, административного, трудового, уголовного и международного, а также правовые проблемы политологии. Приведены характеристики и подходы к изучению механизма сближения национальных правовых систем. Проанализированы европейские стандарты законности в развитии национальной правовой системы Украины. Определено местное самоуправление как институт конституционного строя государства. Рассмотрен вопрос о конституционно-правовой ответственности, раскрыты причины и формы проявления правового идеализма. Изложены правовые и географические основы административно-территориального строя Украины. Освещены политико-правовые проблемы институциализации политической оппозиции в контексте евроинтеграции, правового регулирования финансовых основ деятельности политических партий. Описана юридическая природа международных стандартов в области гражданства. Определены сущность государственной политики в сфере этнонационального развития и концептуальные подходы к её формированию и реализации. Рассмотрены вопросы становления ипотечного законодательства Украины в контексте норм права ЕС. Раскрыты правовые основы классификации деградированных земель, аспекты классификации административно-правовых средств обеспечения прав собственности на природные ресурсы. Проанализированы криминально-правовая политика в сфере охраны моральности, проблема противодействия терроризма и ограничения прав человека.

Проаналізовано ліберальну ідеологію як фактор трансформації сучасного правознавства, особливості права як соціального явища. Розглянуто питання концептуалізації соціальності права в сучасних інтегративних парадигмах. Висвітлено еволюцію конституційно-податкового компромісу суспільства та держави. Розкрито антропологічні засади права, наведено його персоналістичні характеристики. Висвітлено результати філософсько-правових досліджень в Україні, зокрема, визначено теістичні витоки аксіології договірного права, вивчено проблему свободи волі від механістичного детермінізму до нормативного ідеалізму, античні джерела європейського права.

Проанализированы либеральная идеология как фактор трансформации современного правоведения, особенности права как социального явления. Рассмотрены вопросы концептуализации социальности права в современных интегративных парадигмах. Освещена эволюция конституционно-налогового компромисса общества и государства. Раскрыты антропологические основы права, приведены его персоналистические характеристики. Изложены результаты философско-правовых исследований в Украине, в частности, определены теистические истоки аксиологии договорного права, изучены проблема свободы воли от механистического детерминизма к нормативному идеализму, античные источники европейского права.

Досліджено творчий метод І.Франка та особливості його звернення до романтичного мистецтва у поезії. Зроблено висновок, що ліризм, ідеалізм, зацікавлення емоційною сферою людських взаємин, революційність, радикалізм, звернення до темного боку світу і людської натури (основоположні риси романтичного мистецтва) впливали на особливості творчого методу І.Франка упродовж усього життя письменника, забезпечуючи оригінальність і неповторність його творчої спадщини.

Визначення головних педагогічних проблем - принципів процесу навчання, мети виховання, методологічних основ побудови програм та інші аспекти - неможливі без їх філософського обгрунтування. Проаналізовано головні філософські напрямки, які здійснюють найбільший вплив на стандартизацію змісту освіти в школах США, такі, як: прагматизм, неопозитивізм, екзистенціалізм та інші, подано пояснення цих напрямків. Розглянуто напрямки філософського аналізу. Особливу увагу приділено філософії натуралізму, з точки зору якої природа є критерієм істини, а освіта має задовольняти природні потреби людини. Учитель повинен розуміти закони природи й керувати процесом пізнання цих законів дітьми. Надано стислий огляд філософської антропології, еклектизму, перенніалізму, ессенціалізму, прогресивізму.

Охарактеризовано націософію українського організованого націоналізму - метафізичний ідеалізм. Визначено співвідношення феноменів світ - світ нації у націософії ОУН-УПА. На основі аналізу онтологічних, антропологічних, гносеологічних основ націософії українського організованого націоналізму доведено її спонукально-діяльнісну функцію.

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Досліджено логіко-гносеологічні пошуки, здійснювані філософами Київської духовної академії (КДА) у часи післякантівських реформ традиційної логіки та теорії пізнання. До дослідження залучено манускрипти, які суттєво коригують уявлення дослідників про рівень логіко-гносеологічної культури філософів КДА, складені лише на основі опублікованого ними. Уперше у галузі історико-філософських досліджень здійснено теоретичну реконструкцію логіко-гносеологічних поглядів київських академістів. Суттєво уточнено особливості духовно-академічного ідеалізму. З'ясовано загальнофілософські засади академістів щодо співмірності предметів логіки та теорії пізнання, щодо пізнавальних можливостей традиційних законів мислення.

Проведено дослідження етико-політичної проблематики в соціальній філософії М.О.Бердяєва (1874 - 1948 рр.). Висвітлено вплив соціалізаційних, культурно-дискурсивних та особистісно-ціннісних чинників на формування та становлення бердяєвської філософії. На підставі аналізу доеміграційного періоду творчості мислителя (1900 - 1922 рр.) висвітлено процес становлення його соціальної філософії. Простежено еволюційний розвиток філософських поглядів М.О.Бердяєва. Встановлено визначальний вплив марксистської картини світу у поєднанні з елементами критичної філософії в творчості М.О.Бердяєва у період 1900 - 1901 рр., наслідком якого стала інтеріоризація гуманістичних цінностей. Неокантівський період (1901 - 1907 рр.) відзначається поєднанням принципів формальної етики І.Канта та ціннісної етики Ф.Ніцше. Для неохристиянського періоду (1907 - 1917 рр.) характерне ствердження трансцендентного ідеалізму та синтез християнської та ніцшеанської етики як апології соціальної творчості й особистісної самоактуалізації. Акцентовано увагу на поєднанні етичних і політичних сфер у філософському вченні мислителя про існування етики закону, спокути і творчості. Запропоновано тлумачення держави як суспільного прояву етики закону. Встановлено, що політика у повсякденні (як сфера відносного) пов'язана з самообмеженням влади у законах, а в історії (як знаряддя есхатології) - визначається етикою творчості.