Освещена художественная жизнь Англии, Германии, Франции. Проанализировано творчество Давида, Гойи. Описан романтизм Теодора Жерико, Энгра, Делакруа, Франсуа Рюд, Домье, Гюстава Курбе, Милле. Дана детальная характеристика модерна, кубизма, сюрреализма. Рассмотрена архитектура ХХ века.

Висвітлено теологічні основи середньовічного мистецтва. Визначено характерні риси середньовічної творчості. Описано французький, іспанський та німецький героїчний епос. Досліджено романську культуру, готику. Проаналізовано лицарську літературу. Охарактеризовано епоху Відродження, зокрема Італії, та Північного Відродження.

Висвітлено історію української культури у глобально-цивілізаційному вимірі. Описано деякі особливості ренесансного періоду в Україні. Розкрито взаємозв'язок фольклорних традицій і мистецтва бароко Слобожанщини XVII - XVIII ст. Розглянуто питання наявності неокласичних тенденцій у культурі постмодернізму. Проаналізовано культуру спілкування викладача та студента як фактор формування особистості. Визначено деякі тенденції формування інформаційного суспільства в Україні. Запропоновано сучасний погляд на розвиток театрального процесу в країні. Розкрито вплив іноземної масової культури на формування вітчизняної театральної естетики. Акцентовано увагу на проблемах розвитку хореографії, фольклору, академічному і народно-інструментальному мистецтві, хорознавстві, тенденціях розвитку бібліотечно-інформаційної освіти. Висвітлено традиції та новації бібліотеки в соціокультурному просторі. Розглянуто нові інформаційні технології в сфері культури.

Освещена история украинской культуры в глобально-цивилизационном измерении. Описаны некоторые особенности ренессансного периода в Украине. Раскрыта взаимосвязь фольклорных традиций и искусства барокко Слобожанщины XVII - XVIII вв. Рассмотрены вопросы наличия неоклассических тенденций в культуре постмодернизма. Проанализирована культура общения преподавателя и студента как фактор формирования личности. Изложены некоторые тенденции формирования информационного общества в Украине. Предложен современный взгляд на развитие театрального процесса в стране. Раскрыто влияние иностранной массовой культуры на формирование отечественной театральной эстетики. Акцентировано внимание на проблемах развития хореографии, фольклора, академического и народно-инструментального искусства, хороведении, тенденциях развития библиотечно-информационного образования. Освещены традиции и новации библиотеки в социокультурном пространстве. Рассмотрены новые информационные технологии в сфере культуры.

Викладено багатоаспектні характеристики людини неписьменної, а також особистості в епоху рукописної та друкованої книги, створені канадським ученим, літературознавцем, соціологом, культурологом, видатним представником техніцизму в філософії культури Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 рр.). Наведено поетичні цитати, окремі твори англійських поетів переважно епохи середньовіччя - Шекспіра, Чосера, Вордсворда, Мільтона, Спенсера, Сідні, Попа. Виконано порівняльний аналіз електричної та механічних (друкарських) технологій. Вміщено список авторів і творів, а також покажчики назв-тез та імен з даного питання.

Изложены многоаспектные характеристики человека неграммотного, а также человека рукописной и печатной книги, созданные канадским ученым, литературоведом, социологом, культурологом, известным представителем технизма в философии культуры Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 гг). Предложены поэтические цитаты, отдельные произведения английских поэтов преимущественно эпохи средневековья - Шекспира, Чосера, Вордсворда, Мильтона, Спенсера, Сидни, Попа. Выполнен сравнительный анализ электрической и механических (печатных) технологий. Предложен список авторов и произведений, а также указатели названий-тезисов и имен по данному вопросу.

Розглянуто проблему художньо-епістемологічного пізнання культури, її сакральної традиції майбутніми учителями мистецтва. Запропоновано психолого-педагогічні умови герменевтичного аналізу художньої епістеми у контексті "рефлексивної" моделі культурологічної освіти та наведено методичні рекомендації щодо їх реалізації. Визначено шляхи самопізнання та саморозвитку особистості як суб'єкта культури. Описано парадигму цілісної культуротворчої особистості.

Рассмотрена проблема художественно-эпистемологического познания культуры, ее сакральной традиции будущим учителям искусства. Предложены психолого-педагогические условия герменевтического анализа художественной эпистемы в контексте "рефлексионной" модели культурологического образования и приведены методические рекомендации относительно их реализации. Определены пути самопознания и саморазвития личности как субъекта культуры. Описана парадигма целостной культуротворческой личности.

Освещен особый подход к изучению исторических проблем. После естественности и гармоничности отношений, присущих трайбализму, наступила эпоха абсолютной власти визуализации. Главный грех западной цивилизации - создание алфавита и письменности на его основе. Возникла "галактика Гутенберга", где все грамотные люди - в той или иной мере расщепленные личности, шизофреники. Это привело к деколлективизации, детрайбализации, индивидуализму. А поощряя индивидуализм, книгопечатание в той или иной мере порождает национализм, превращая язык как способ коммуникации в замкнутую систему. С наступлением электронной эры, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникаций. Это способствует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации - электронного трайбализма, эры планетарного униформизма, или, по Мак-Люзну, "глобальной деревни".

Висвітлено проблеми сучасного наступу антикультури та збереження справжніх культурних цінностей. Доведено, що антикультура, яка впроваджується "новою елітою" (псевдоелітою), є найбільшою загрозою для збереження та подальшого розвитку людства. Охарактеризовано консервативну ідеологію як адекватну відповідь на "виклики" майбутнього.

Освещены проблемы современного наступления антикультуры и сохранения настоящих культурных ценностей. Показано, что антикультура, внедряющаяся "новой элитой" (псевдоэлитой), является одной из самых больших угроз для сохранения и дальнейшего развития человечества. Охарактеризована консервативная идеология как адекватный ответ на "вызовы" будущего.

Висвітлено проблеми якісного трансформування сучасної картини світу внаслідок інтегрування ідей матеріалізму та ідеалізму, філософські питання відкриття космології, описано інформаційні процеси у Всесвіті, фізичні, психологічні та культурологічні теорії. Розглянуто теоретико-методологічні проблеми формування гуманітарних цінностей сучасної цивілізації, моделі взаємодії держави та церкви. Розкрито сутність та зміст сучасної політичної, історичної, економічної, мовної картин світу. Проаналізовано роль абревіації у формуванні мовної картини світу, проблему культури спілкування в контексті формування сучасної іншомовної картини світу.

Освещены проблемы качественного трансформирования современной картины мира вследствие интегрирования идей материализма и идеализма, философские вопросы открытия космологии, описаны информационные процессы во Вселенной, физические, психологические и культурологические теории. Рассмотрены теоретико-методологические проблемы формирования гуманитарных ценностей современной цивилизации, модели взаимодействия государства и церкви. Раскрыты сущность и содержание современной политической, исторической, экономической, речевой картин мира. Проанализированы роль аббревиации в формировании речевой картины мира, проблема культуры общения в контексте формирования современной иноязычной картины мира.

Розглянуто проблеми поглибленої візуалізації, яка викликала відокремлення можливостей і особливостей зору від інших органів чуттів. Розкрито особливості розширення візуальних можливостей людини, пов'язаних із неперервністю, однорідністю й поєднаністю організації часу та простору. Показано, що з настанням електронної доби, символом якої є аудіовізуальна апаратура, людська свідомість приєднується до замкненої глобальної системи відеокомунікації, що сприяє розвиткові мозку, а на планеті виникає прообраз нової цивілізації електронного родоплемінного ладу, ери планетарного уніформізму, так званого "глобального села".

Рассмотрены проблемы углубленной визуализации, вызвавшей отмежевание возможностей и особенностей зрения от других органов чувств. Раскрыты особенности расширения визуальных возможностей человека, связанных с непрерывностью, однородностью и единством организации времени и пространства. Показано, что с наступлением электронной эпохи, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникации, что содействует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации электронного родоплеменного строя, эры планетарного униформизма, так называемого "глобального села".

Розглянуто духовність як життєстверджувальну парадигму українського народу, зокрема, джерела її походження та сутністний зміст. Охарактеризовано духовні (релігійні) жанри в українській музиці кінця ХХ - початку ХХІ ст., висвітлено місце духовності та душевності серед сучасної молоді. Розкрито деякі аспекти сучасного національно-культурного відродження України, проаналізовано вплив традицій міської культури Волині на становлення української національної ідентичності, а також культурно-мистецьку діяльність Ю.Пічмана у кременецькому ліцеї.

Рассмотрены духовность как жизнеутверждающая парадигма украинского народа, в частности, источники ее происхождения и сущностное содержание. Охарактеризованы духовные (религиозные) жанры в украинской музыке конца ХХ - начала ХХІ вв., освещено место духовности и душевности среди современной молодежи. Раскрыты некоторые аспекты современного национально-культурного возрождения Украины, проанализированы влияние традиций местной культуры Волыни на становление украинской национальной идентичности, а также культурно-изобразительная деятельность Ю.Пичмана в кременецком лицее.

Викладено проблеми історико-культурологічних витоків духовної культури (ДК), духовності й освіти, місце ДК в українському суспільстві, розкрито художньо-мистецькі аспекти ДК України. Розглянуто духовну музику як складовий елемент у формуванні національної свідомості, українську народну пісню як важливий засіб формування духовності у школярів, обряд як елемент духовної етнокультури українців. Проаналізовано особливості культурного життя Чернігова в 1990-х рр., визначено педагогічні умови формування світогляду студентів-хормейстерів.

Изложены проблемы историко-культурологических этапов духовной культуры (ДК), духовности и образования, места ДК в украинском обществе, раскрыты художественно-изобразительные аспекты ДК Украины. Рассмотрены духовная музыка как слагаемый элемент в формировании национального сознания, украинская народная песня как важное средство формирования духовности у школьников, обряд как элемент духовной этнокультуры украинцев. Проанализированы особенности культурной жизни Чернигова в 1990-х гг., определены педагогические условия формирования мировоззрения студентов-хормейстеров.

Розкрито зміст понад 1 600 найуживаніших моральних і духовних визначень і термінів. Висвітлено педагогічну термінологію, що використовується в морально-духовному вихованні молоді та навчальному процесі.

Раскрыто содержание более 1 600 наиболее употребимых моральных и духовных определений и терминов. Освещена педагогическая терминология, используемая в морально-духовном воспитании молодежи и учебном процессе.

Представлено феномен "дім" у вигляді знака-коду, в якому зосереджено духовні засади, що визначають ціннісно значущі смисли людського життя та високий символізм усього того, що пов'язано з улаштуванням культурно-цілісної особистості. Метафору "дім" розглянуто як базову для європейської культури, а феномен "дім" представлено у вигляді категорії культури та універсального інструменту культурології. Продемонстровано культурологічні можливості семіотичної моделі, до основи якої покладено базову метафору "дім". Модель представлено трьома інваріантними типами, за допомогою яких можна розглядати певні історико-культурні періоди європейської культури. Зазначено, що вони підтверджують наявність домобудівничого аспекту в культурологічному полі загальнокультурних ментальних структур. Розглянуто модель антиномічної культури (I - XVI ст.), яка показує присутність в європейській культурі подвійного сприйняття світу, що реалізується на практиці принципом з'єднання того, що не з'єднується ("дім" і "бездомність"). Досліджено модель опозиційної культури (XVII - кінець XIX ст.), що відповідає культурному типу з домінуванням "дому" або "бездомності", а ментальність людини цієї культури визначається ланцюжком цих позицій, що змінюють одна одну. Розроблено модель мозаїчної культури (кінець XIX - початок XXI ст.), яка характеризується присутністю радикальної плюралізації культурного простору та базується на поняттях "дім", "бездомність", "антидім", "номадизм", "абсолютний дім". З використанням численного матеріалу досліджено антропологічний аспект домобудівної моделі європейської культури

Проведено структурно-семіотичний аналіз діахронічної та синхронічної трансформації образу трикстера у культурі. На основі теоретико-методологічного узагальнення трикстерських ознак виділено базисні функціональні характеристики міфологеми трикстеріади: інтерпретативну, травестійну та рефлективну, за допомогою яких трикстер репрезунтує себе у різних соціокультурних просторах. З'ясовано, що у міфологічній парадигмі архаїки характеристики трикстеріади однаковою мірою об'єднані у межах одного персонажа. Виявлено, що у наступних культурно-історичних епохах одна з цих характеристик акцентується, перебуваючи у відношеннях взаємної обумовленості зі специфічними для кожної культури засобами втілення архетипічної моделі. З'ясовано, що процес діахронічної трансформації міфологеми трикстеріади є зміною домінантної характеристики, яка відповідає екзистенціальним потребам особистості та типу культури. Синхронічний аспект трансформації міфологеми трикстеріади розглянуто на прикладі посткласичної культури, в якій образ трикстера набуває особливої актуальності у контексті неоміфологізму. З'ясовано, що постсучасний образ трикстера, не повертаючись до синкретичного прототипу, репрезентує себе через усі три базисні функціональні характеристики, які не збігаються у межах одного наративу, проте наближаються до архаїчних шаманських, травестійних і культуртрегерських інтенцій міфологеми трикстеріади.

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

Симфонізм розглянуто як Логос культури, генеза якого зумовлена потребами соціокультурного буття та відповідає розвитку духовності. Зазначено, що розгортання симфонізму від почуттєвого сприйняття дійсності, крізь систему образів, до її усвідомлення на ейдичному рівні свідчить про його тісний зв'язок з метамовою мистецтва, що зростає з синкетичної єдності всіх видів мистецтв, позначеної у соціокультурному просторі своєрідними жанровими утвореннями (від ритуалів, сакральних дійств до опери, балету, кінороману), завдяки чому формуються нові уявлення щодо художньо-естетичного освоєння дійсності. Зазначено, що симфонізм прокладає шлях між усталеним і новим у мистецтві, здатний споріднитися з міфологічним і релігійним світосприйняттям, та набуває можливості відтворення духовної драми, що відбиває драму самої історії, а також, що він взаємодіє з кожним відомим стильовим утворенням. Опиняючись між стильовими парадигмами - модернізмом і постмодернізмом, симфонізм доводить свою життєздатність, оскільки вже у своїй генезі має властивість протистояння деструкції.

Проаналізовано концептуальні засади традиційних і сучасних проблем історії, теорії становлення та розвитку культури в Україні в контексті еволюції світової культури та глибинної цивілізації. Розкрито існуючі та порівняно нові історико-методичні аспекти трансформації цивілізаційних проблем української культури в добу глобалізації. З'ясовано формоутворювальну роль культури у визначенні рівня цивілізаційного розвитку та міжнародних зв'язків України. Досліджено розвиток історико-теоретичних засад вітчизняної культурології в глобально-цивілізаційному вимірі, проаналізовано кризові явища сучасної культури та цивілізації, показано можливості їх подолання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.151/154

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.151

Рубрики:

Походження та сутність культури

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що тісний зв'язок духовної культури українського народу з етно-генетичними, культурно-історичними, природно-географічними, соціально-політичними впливами та зрушеннями актуалізує проблему її осмислення на предметному науково-методичному рівні. Досліджено окремі традиційні та новаційні сторони української духовної культури в найсучасніший період її еволюції.