Розглянуто українсько-німецькі культурні зв'язки у сфері камерно-вокальної творчості на прикладах інтерпретації німецької поезії українськими композиторами. Обгрунтовано концепцію інтерпретації німецької поезії в українській вокальній музиці у аспекті українсько-німецьких культурних зв'язків. Виділено та розглянуто етапи взаємодії української композиторської творчості та німецького поетичного слова, а саме: на першому етапі виявлено втілення німецької поезії у творчості українських композиторів другої половини XIX ст., зокрема М.Лисенка та послідовників перемиської школи, на другому етапі проаналізовано різновекторні тенденції у трактуванні поезії авторів німецькомовного ареалу українськими композиторами першої половини XX ст.; третій етап еволюції втілень є сучасним етапом розвитку української музики. Наведено результати дослідження у вигляді таблиць-покажчиків втілення українськими композиторами німецькомовної поезії.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження листа, який функціонує у побутовій сфері та генетично спорідненої з ним епістолярної форми як феномену художньої літератури. На базі жанрової теорії М.Бахтіна обгрунтовано провідну роль концепції адресата у процесі формування його жанрових домінант і становленні структури, виявлено специфічні риси письменницького епістолярію у порівнянні з кореспонденціями інших дописувачів. Шляхом вивчення листа у діахронічному аспекті визначено етапи конституювання та розвитку даного жанру, простежено динаміку його жанрових домінант і структурно-стилістичних рис. На матеріалі письменницьких епістоляріїв (Томаса та Генріха Манна, Р.М.Рільке, С.Цвейга, Ф.Шіллера, Й.В. Гете) наведено типологію письменницького листа, встановлено його жанрові модифікації й проаналізовано їх специфічні ознаки. Спираючись на жанрову модель М.Лейдермана та поняття про родо-жанрову домінанту М.Гіршмана, уточнено зміст поняття "епістолярна форма" та проаналізовано жанрову специфіку творів з вміщеною епістолярною формою. На прикладі творів німецької літератури виокремлено різновиди епістолярної форми та продемонстровано можливості їх використання у процесі композиційної побудови художніх творів. Простежено еволюцію епістолярної літератури та відтворено концепцію теоретичного функціонування її жанрів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників зі значенням "старанний, працьовитий" у межах виділеної індуктивним шляхом концептосистеми "старанність, працьовитість". З використанням статистичних методик опрацювання результатів дослідження, методики контекстуального аналізу, спрямованого на виявлення номінативних одиниць щодо позначення "старанності, працьовитості", методики компонентного аналізу за умов інвентаризації прикметників виявлено та проаналізовано різночастиномовні лексичні одиниці на позначення концептосистеми "старанність, працьовитість" у текстах художньої літератури Німеччини XIV - XX ст. Розглянуто вплив морально-ідеологічних настанов суспільства на вербалізацію концептосистеми у різні періоди розвитку соціуму. На підставі кількісних параметрів прикметників (за творами художньої літератури Німеччини XX ст. та текстів) газетної публіцистики (1997 - 2003 рр.) виявлено синтагматичні зв'язки прикметників і досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність дослідженої ЛСГ. Установлено прагматичні відношення між словами даної мікросистеми. Розглянуто епідигматичні характеристики прикметників зі значенням "старанний, працьовитий" з застосуванням комплексів.

  Скачати повний текст

Досліджено ідентичнісну проблематику в художньому просторі - ідентичність жанру й ідентичність фігури. Висвітлено традиційні погляди на жанр. Досліджено зв'язок між жанровою проблематикою та проблематикою художніх фігур. Введено в український теоретичний дискурс напрацювання німецьких і англо-американських теоретиків, а також залучено розробки вітчизняних учених. Увагу приділено межовим видам літератури - літературі спогадів (автобіографічній літературі, мемуаристиці) та подорожній літературі. Відзначено, що ці два види дозволяють показати еволюцію жанру в художньому просторі на матеріалі австрійської літератури другої половини XX ст. Виокремлено тенденції - до нефікційного використання традиційно фікційних жанрів і фікціоналізації літератури факту. Теоретично обгрунтовано потребу розрізнення понять "фікційний" і "художній". Фігура в системі художнього мовлення цілком підпорядковується ідентичнісній проблематиці. У процесі дослідження ідентичності фігури вперше прокладено межу між ідентичністю "я" як художньої фігури та її ідентичностями як фіктивної (для фікційного мовлення) та реальної (в нефікційній літературі) особи. На підставі аналізу текстів показано неможливість досягнення чистоти жанру в сучасному художньому мовленні. Зауважено, що письменники свідомо дбають про поліжанрову структуру їх текстів. Досліджено ідентичність художнього тексту й ідентичність книжки, а також метаморфози, яких зазнає текст як цілість у разі його перетворення на цілість книжки. Відзначено, що особлива увага австрійських авторів другої половини XX ст. до подорожньої та автобіографічної літератури вважається панівною тенденцією та виявом загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики у сучасному світі поготів. Виділено й проаналізовано найважливіші тенденції розвитку літератури у другій половині XX ст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування поезії європейського масштабу в Німеччині XVII ст. Визначено суттєві особливості поетики та художньої філософії поетичної мови митців бароково-класицистичної епохи. Висвітлено специфіку традиціонального ліричного образу, що грунтується на топологічному висловлюванні та риторичних засадах. Розглянуто систему версифікації у творах митців XVII ст., їх теоретичні програми, практичний досвід. Основні тенденції віршування узагальнено на підставі проведених статистичних підрахунків, здійснених за допомогою методик лінгвістики поезії. Німецьку поезію дослідженої доби розглянуто як цілісний феномен, невід'ємний від європейського поетичного досвіду сторіччя.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування поезії європейського масштабу в Німеччині XVII ст. Визначено суттєві особливості поетики та художньої філософії поетичної мови митців бароково-класицистичної епохи. Висвітлено специфіку традиціонального ліричного образу, що грунтується на топологічному висловлюванні та риторичних засадах. Розглянуто систему версифікації у творах митців XVII ст., їх теоретичні програми, практичний досвід. Основні тенденції віршування узагальнено на підставі проведених статистичних підрахунків, здійснених за допомогою методик лінгвістики поезії. Німецьку поезію дослідженої доби розглянуто як цілісний феномен, невід'ємний від європейського поетичного досвіду сторіччя.

  Скачати повний текст