Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до проблеми використання теорії та практики активного соціально-психологічного навчання у розвитку компетентності у спілкуванні управлінських кадрів. Проаналізовано структурні елементи компетентного спілкування, їх зв'язок із професійною діяльністю керівника військового колективу. Уточнено класифікацію психологічних труднощів спілкування, їх причини, характер змін міжособистісного сприйняття внаслідок впливу соціально-психологічного тренінгу (СПТ). Розроблено діяльнісно-орієнтовану програму СПТ, спроможну забезпечити інтенсивний розвиток знань, навичок і умінь компетентного спілкування керівників військових колективів, а також критерії та методичні процедури комплексної оцінки компетентності у спілкуванні з урахуванням впливу СПТ.

  Скачати повний текст

Визначено зміст понять "культура прояву темпераментальних властивостей особистості" й "адаптивна культура особистості". На підставі системно-синергетичного підходу розроблено моделі даних культур з використанням технологічного підходу "Кваліметричний профіль" розроблено експрес-діагностику темпераментальних і адаптивних властивостей особистості та визначено взаємозв'язки темпераментальних властивостей і соціальної адаптації старшокласників. Розроблено програму тренінгових занять для підвищення культури прояву темпераментальних, соціально-адаптивних властивостей старшокласників, і перевірено її ефективність.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оцінки та добору коней за ведучою селекційною ознакою - спортивною роботоздатністю (СР). Визначено фактори, які зумовлюють метод тренінгу, вік і стать тварин, а також бажаний тип спортивного коня. Наведено рекомендації з добору коней у виробничий склад і в спорт. З використанням методу обмеженої максимальної правдоподібності проведено оцінку успадковуваності СР, яка склала 0,12. Уперше в Україні застосовано метод BLUP ("модель тварини") для оцінки племінної цінності (ПЦ) коней. Виділено та рекомендовано для племінного використання жеребців української верхової породи, які виявилися кращими за роботоздатністю та типом будови тіла. На підставі оцінок ПЦ тварин розраховано фактичний та очікуваний середньорічний генетичний прогрес СР. Запропоновано схему організації роботи суб'єктів племенної справи в українській верховій породі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування часових уявлень підлітків за умов масового комунікаційного впливу. Показано, що вплив масової комунікації на такі уявлення зумовлений активним залученням останніх до телекомунікаційного простору та виникненням залежності від споживання телевізійної продукції. З'ясовано, що сучасна підліткова телеаудиторія є неоднорідною щодо тривалості споживання даної продукції. Виявлено статистично вірогідний вплив тривалості споживання телепродукції на об'єктивну тривалість одиниці часу. Завдяки експериментальному моделюванню впливу тривалості зазначеного споживання на суб'єктивну тривалість одиниці часу реципієнтів розкрито один з механізмів впливу масової комунікації на часові уявлення особистості, зіставлений з ситуативним аспектом загального адаптивного синдрому. На підставі інтегрального оцінювання побудовано та проаналізовано часові профілі типологічних груп телереципієнтів. Розроблено й апробовано тренінг "Оптимізація процесу побудови часової перспективи".

  Скачати повний текст

Досліджено особливості фізичного розвитку та формування фізіологічних і психологічних якостей футболістів 12 - 14-річного віку, які відрізняються за рівнем біологічного розвитку. У цих осіб виявлено невідповідність між паспортним і біологічним віком, виділено групи з уповільненим, нормальним і прискореним розвитком. Доведено, що підлітки з прискореним біологічним розвитком мають кращі психофізіологічні показники та відрізняються від своїх однолітків за результатами фізичної та технічної підготовленості. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив різних складових (фізичної, технічної, психологічної) спортивної підготовки юних футболістів і вплив на рівень їх підготовленості. Показано, що використання комплексу фізичних вправ, спрямованих на розвиток швидкісних і швидкісно-силових якостей юних футболістів сприяє покращанню показників їх фізичної та технічної підготовленості. З'ясовано, що використання психологічної підготовки (у формі соціально-психологічного тренінгу) сприяє формуванню позитивних і соціально бажаних якостей особистості гравців і викликає несуттєві, але достовірні зміни у фізичній і технічній складових спортивної підготовленості. Об'єктивно обгрунтовано важливу роль врахування усіх складових у процесі підготовки юних футболістів. Показано значення взаємозв'язку та взаємовпливу різних складових у формуванні юних футболістів як спортсменів та особистостей. Наведено рекомендації тренерам з футболу, що працюють з підлітками, щодо організації навчальних занять.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу образу фізичного Я підлітків, проведено теоретичний аналіз наукових підходів щодо вивчення даного феномену у зарубіжній та вітчизняній психології. Визначено зміст, сутніть поняття та структуру образу фізичного Я, розкрито його роль у розвитку підростаючої особистості. Розроблено псхологічну модель генези образу фізичного Я у період дитинства та дорослішання, охарактеризовано етапи його становлення - ситуативно-вибірковий (дошкільний вік), пролонговано-вибірковий (молодший шкільний вік), активно-цілісний (підлітковий вік), цілісно-саморегулювальний (юнацький вік). Визначено критерії та рівні розвитку образу фізичного Я підлітків. Експериментально досліджено структурні компоненти образу фізичного Я. Виявлено вікові зміни та гендерні відмінності образу фізичного Я в особистості молодшого, середнього та старшого підліткового віку. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження розвивально-корекційної програми у формі соціально-психологічного тренінгу гармонізації образу фізичного Я підлітка.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розуміння як сприйняття та пізнання людини людиною як розв'язування творчої задачі у контексті батьківсько-дитячих стосунків. Охарактеризовано дитячу обдарованість та її прови. Проаналізовано результати емпіричного дослідження розуміння батьками проявів дитячої одарованості та його детермінанти. Виявлено зв'язки між показниками творчого мислення досліджених учнів, експертною оцінкою батьків, їх рівнем соціальної перцепції та стилем батьківського ставленння. У контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) визначено розуміння як творчий процес, що здійснюється завдяки активної взаємодії батьків з новою задачею (проявом обдарованості дитини - задачею для батьків), в результаті цього воних збагачують їх знання, формують тактичні прийоми та стратегії. Виділено етапи, рівні й ознаки розуміння батьками обдарованості в дітей, а також види нерозуміння. Запропоновано генезис розуміння проявів дитячої обдарованості як структурований, багатоетапний динамічний процес розв'язування нових пізнавальних задач, який базується на когнітивних стратегіях. Наведено зміст, структуру розробленої та апробованої навчально-тренінгової програми оптимізації розуміння батьками їх обдарованих дітей та результати формувального експерименту. Виявлено, що навчально-тренінгова робота, проведена з батьками, що не розуміють творчо обдарованих дітей, сприяє позитивним зрушенням у з'ясуванні ними феномену дитячої обдарованості й особистості.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано сутність міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці, експериментально виявлено соціально-психологічні чинники її динаміки, розроблено та впроваджено комплексну програму розвитку досліджуваного феномену у старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст і структуру міжособистісної перцепції, розкрито її роль у процесі взаємодії суб'єктів раннього юнацького віку. Запропоновано психологічну модель розвитку міжособистісного сприймання учнів старших класів, обгрунтовано показники та критерії сформованості даної якості, якими є повнота, гнучкість, спрямованість. Охарактеризовано рівні розвитку міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці (інтегрований, ситуативний, примітивний), експериментально досліджено вікові та гендерні зміни у даному процесі. Виявлено ієрархію соціально-психологічних чинників (емоційно-ціннісне ставлення, емоційний відгук, особистісні якості, нормативні очікування, статус і сприймання групи), що обумовлюють динаміку міжособистісної перцепції та специфіку утворення перцептивного образу. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження програми розвитку міжособистісної перцепції старшокласників як суб'єктів взаємодії у формі перцептивно орієнтованого соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

Конкретизовано дефініцію поняття особистісної зрілості у диспозиційних категоріях та побудовано її модель, що відображає взаємозв'язок визначених диспозицій. Особистісну зрілість визначено як ефект самостійно пережитої людиною у зрілому віці ненормативної кризи ідентичності, який являє собою динамічну особистісну структуру, пропріум, важливий для її ідентичності. Рисами-індикаторами, що характеризують оригінальність феномену особистісної зрілості, визначено синергічність, автономність, контактність, самосприйняття, креативність, толерантність, відповідальність, глибинність переживань, децентрацію, життєву філософію. На підставі визначених рис побудовано диспозиційну модель особистісної зрілості, що характеризується високим верифікаційним рівнем. На базі запропонованої моделі обгрунтовано, що зазначена зрілість є одночасно результатом формування особистості зрілої за віком та процесом її становлення, а також описано природу особистісно зрілої людини у поняттях суб'єктивності, інвайроменталізму, холізму, пізнаваності, гетеростатичності, свободи, проактивності, змінності. Обгрунтовано наявність рис даної зрілості у пропріумі молодих людей віком 19 - 20 років та незалежність її високого рівня від статі. Наведено результати конструювання й апробації опитувальника особистісної зрілості та тренінгу її актуалізації, що разом з теоретичною моделлю складають програму соціально-психологічного супроводу становлення даної зрілості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 281-го хворого на хронічний проктогенний колостаз і запропоновано шляхи його покращання за допомогою розробки нових та удосконалення існуючих методів діагностики з визначенням діагностичних критеріїв різних типів захворювання та індивідуалізацією лікувальної тактики. Встановлено причини незадовільних віддалених результатів хірургічного лікування хронічного колостазу, обгрунтовано необхідність проведення діагностики функціонального стану прямої кишки з метою виявлення його проктогенних форм, здійснено адекватний вибір обсягу оперативного втручання. Визначено діагностичні критерії проктогенного колостазу різних типів, удосконалено його класифікацію. Наведено оцінку ефективності різних методів біофідбек-тренінгу залежно від типу хронічного проктогенного колостазу. Доведено необхідність виконання субтотальної дистальної колектомії з низькою резекцією прямої кишки з приводу хронічного проктогенного колостазу в стадії декомпенсації. Розроблено оригінальну латеро-термінальну наданальну колоректальну резервуарну конструкцію, удосконалено метод формування колоректального анастомозу. Показано недоцільність проведення хірургічного лікування хворих з дисинергією тазового дна.

  Скачати повний текст

На основі принципово нового етологічного підходу до аналізу поведінки подружжя при сексуальній дисгармонії досліджено особливості їх невербальної взаємодії. Розроблено систему оцінки складних форм індивідуальної невербальної поведінки подружжя при сексуальній дисгармонії. З врахуванням виявлених закономірностей розроблено етологічно обгрунтовану систему психотерапевтичної корекції порушення сексуального здоров'я з використанням розробленого автором невербального психосексуального тренінгу.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці, розглянуто соціально-педагогічні чинники формування здорового способу життя особистості, науково-теоретичні засади формування здорового способу життя, соціально-правові аспекти цього процесу. Надано рекомендації щодо розробки й оцінювання соціальних проектів, спрямованих на формування здорового способу життя підлітків. За результатами дослідження визначено основні напрями роботи соціальних педагогів щодо створення умов для формування здорового способу життя підлітків, що є передумовою становлення соціально активної особистості. Розроблено й апробовано систему підготовки соціальних педагогів до такого виду професійної діяльності під час проведення семінарів і тренінгів.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни частот і потужностей компонентів, взаємопов'язаних з подіями ЕЕГ-потенціалів (ППП) і спектрів потужності поточної ЕЕГ під час проведення серії з трьох сеансів біологічного зворотного зв'язку за її характеристиками (ЕЕЕ-ЗЗ), орієнтованим на збільшення співвідношення потужностей альфа- та тета-ритмів. Як сигнал зворотного зв'язку використано гучність білого шуму за музичного фону. У контролі звуковий вплив не змінювався. ЕЕЕ-потенціали відводили у точках С3 і С4. ППП реєстровано у парадигмі вимірювання часових інтервалів. Протягом сеансів ЕЕЕ-ЗЗ співвідношення потужностей альфа- та тета-ритмів знижуються у випробуваних у контрольної та експериментальної груп. В осіб експериментальної групи зменшення даного співвідношення є менш значним та до кінця третього сеансу у правій півкулі статистично значно перевищує зазначений показник у контрольній групі. Після сеансів ЕЕЕ-ЗЗ виявлено значне збільшення амплітуд раннього компонента потенціалу готовності в обох півкулях та умовної негативної хвилі у правій півкулі. Зроблено висновок, що мінімальна ефективна серія альфа-тета-тренінгів, що призводить до зміни патерна ЕЕГ-потенціалів для більшості здорових обстежених осіб можуть складатися з трьох сеансів.

  Скачати повний текст

Досліджено мотиваційний комплекс слідчих на ранніх етапах професіоналізації. Виявлено взаємозв'зок мотиваційних комплексів з професійною ідентифікацією, кар'єрними орієнтаціями слідчих у період професійного становлення. Розроблено мотиваційну тренінгову програму "Мотор" для формування адекватної мотивації до професійної діяльності у слідчих на зазначених етапах професіоналізації. Розвинуто підходи до вивчення мотиваційно-ціннісної структури особистості слідчих, а також засоби та методи формування адекватної мотивації професійної діяльності слідчих у період їх професійного становлення. Удосконалено психологічний інструментарій для вивчення мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Запропоновано порядок та процедуру проведення тренінгів для підготовки та перепідготовки персоналу в системі органів внутрішніх справ.

  Скачати повний текст

Вперше визначено суть професійного саморозвитку майбутнього вчителя як особливого виду його цілеспрямованої діяльності щодо особистісного саморозвитку, у результаті якого відбувається формування мотиваційно-ціннісної, когнітивної та діяльнісної сфер за рахунок структурних елементів саморозвитку, що забезпечуватимуть успішне освоєння та виконання професійно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ігрові педагогічні технології (сюжетні, рольові, ділові, організаційно-діяльнісні, імітаційні, тренінгові) та їх вплив на професійний саморозвиток майбутнього вчителя. Виявлено, що означені технології реалізуються за мотиваційно-ціннісним, змістово-процесуальним і рефлексивно-оцінним етапами. Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний, особистісно-рефлексивний) та показники рівнів сформованості професійного саморозвитку студентів. Подальшого розвитку набув зміст ігрових педагогічних технологій за рахунок уведення професійно-орієнтованого навчального матеріалу, що сприятиме професійному саморозвитку майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему індивідуалізації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками. Проаналізовано її сучасний стан, подано базові поняття дослідження, побудовано та теоретично обгрунтовано психолого-педагогічну особистісно-діяльнісну модель індивідуалізації даної роботи. Розроблено методику консультативного тренінгу для розвитку індивідуально-психологічних якостей учнів з метою орієнтації їх на педагогічну працю.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосердкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено індикатори аналізу компонентів психологічного клімату спортивної команди. Доведено, що структура даного психологічного клімату відображає взаємозв'язок базових компонентів, які є індикаторами його динаміки. Виявлено суб'єктивні й об'єктивні групи факторів, які визначають стан психологічного клімату футбольної команди. Розроблено й апробовано програму тренінгу корекції як основної форми опанування зовнішніх і внутрішніх змін, спрямованих на підвищення ефективності використання особистісних, групових і організаційних ресурсів спортивної команди. З'ясовано, що впровадження розробленої авторської технології регуляції психологічного клімату до тренувального процесу футбольних команд істотно поліпшує груповий настрій і взаємовідносини у системах тренер - спортсмен і спостмен - спортсмен.

  Скачати повний текст