Досліджено міжклітинні взаємодії в процесі розвитку та диференціації споротвірних бактерій роду Bacillus. Виявлено властивість різних видів бацил на певній фазі ровитку періодичної культури утворювати багатоклітинні агрегати, в яких відбувається диференціація клітин. Досліджено електронно-мікроскопічну структуру, міжклітинну взаємодію, іонний склад, полімери поверхневих шарів клітинних стінок, екзогенні розчинні полімери бактеріальних клітин, об'єднаних в агрегати. Встановлено, що агрегація бактерій - закономірний процес, що забезпечує найкращу компетентність для реалізації міжклітинних взаємодій і створює умови для диференціації мікроорганізмів та індукції спорогенезу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему адаптації яєчних курей сучасних кросів та наведено оцінку їх адаптаційної реакції у взаємозв'язку "генотип - середовище - яйце - резистентність організму в ранній онтогенез". Розроблено математичні моделі комплексного прогнозування ранньої природної резистентності у яєчних курей, а також виводимості яєць та виводу курчат. Встановлено, що під впливом адаптаційної реакції в яєчних курей знижуються показники яєчної продуктивності, якості яєць, відтворної здатності, збереженості поголів'я, неспецифічної резистентності та зростає напруга в організмі. Виявлено, що у разі схрещування вихідних ліній курей з підвищеною адаптаційною реакцією ефективність гетерозису за несучістю та відтворною здатністю вища, ніж у разі схрещування курей із меншою адаптаційною реакцією. Розроблено методи (математичні моделі) прогнозування природної резистентності в ранньому онтогенезі у комплексі з прогнозуванням виводимості яєць та виводу курчат, що дають можливість до інкубації яєць визначати відтворну здатність яєчних курей, яких утримують за різних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіологічні механізми адаптації організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано показники кількісних динамічних характеристик рівня економічності зовнішнього дихання і серцево-судинної системи учнів середнього шкільного віку за різної тривалості фізичних навантажень. Показано, що у процесі фізичних навантажень підвищуються адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи, але до певної фізіологічної межі, вище якої можуть виникнути патологічні зміни. Виділено нормативні зони показників, які відображають динаміку адаптації для різних вікових груп. Розроблено кількісні критерії для прогнозування функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем за умов тривалих фізичних навантажень. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів і деяких психофізіологічних функцій встановлено, що адаптація до тривалих фізичних навантажень супроводжується у дітей і підлітків удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежених дітей з різним рівнем властивостей функціональної рухливості та сили основних нервових процесів за умов тривалих фізичних навантажень характер і спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Визначено динаміку зв'язків властивостей основних нервових процесів з вегетативними, сенсомоторними та психічними функціями. Адаптація до м'язових навантажень за умов тривалих тренувань забезпечує розвиток властивостей ВНД, які визначають успішність спортивної діяльності учнів середнього шкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив екзогенних регуляторів 6-БАП, продуктів термофільного метанового бродіння мелясної барди (ПТМБ) та івіну на адаптацію різних сортів і гібридів кукурудзи до умов хлоридного засолення на ранніх етапах онтогенезу. Вперше визначено концентраційні залежності впливу регуляторів росту для сорту Одеська 10 та гібридів одеської селекції ОдМА 310 МВ, Од 480 МВ, Фоліант МВ. Зазначено, що гібриди кукурудзи та сорт Одеська 10 розрізняються за ацидофікуюючою активністю коренів, яка позитивно корелює зі стійкістю. Встановлено, що під впливом хлоридного засолення у коренях кукурудзи зростає активність пероксидази і знижується загальна кількість білка. Вперше досліджено фітогормональний статус клітин кореня кукурудзи за дії хлоридного засолення та під впливом препарату 6-БАП за даних умов. Виявлено, що синтетичний цитокінін 6-БАП сприяє нормалізації фітогормонального статусу паростків у результаті зменшення рівня АБК та ЮК і зростання кількості зеатинів. Встановлено, що попереднє замочування насіння та обробка вегетуючих рослин кукурудзи водними розчинами 6-БАП і ПТМБ та івіна сприяє накопиченню біомаси та покращенню ростових показників паростків, що свідчить про можливість використання регуляторів росту для зменшення негативного впливу засолення. На підставі результатів наукового дослідження теоретично обгрунтовано можливості використання ПТМБ та івіну для підвищення стійкості кукурудзи щодо впливу хлоридного засолення.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження процесу адаптації людського організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано кількісні динамічні характеристики рівня економічності серцево-судинної системи учнів старшого шкільного віку за тривалих фізичних навантажень. Показано позитивний вплив тривалих фізичних тренувань на підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у разі використання м'язових навантажень, адекватних функціональним можливостям підлітка та юнака. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів встановлено, що процес адаптації до тривалих фізичних навантажень супроводжується в учнів старшого шкільного віку удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежуваних з різним рівнем розвитку основних нервових процесів за тривалих фізичних навантажень характер та спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Досліджено зв'язок основних нервових процесів з вегетативними та психічними функціями.

  Скачати повний текст

Одержано нові експериментальні дані щодо особливостей вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків. З'ясовано, що процес формування адаптивних можливостей апарату кровообігу в онтогенезі відбувається нерівномірно та характеризується періодами їх відносної стабілізації, інтенсивного розвитку та вираженого зниження. Виявлено, що періоди істотного погіршення компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дітей шкільного віку суттєво залежать від їх статевої належності. Встановлено, що для хлопчиків і хлопців несприятливими періодами істотного погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи є вікові періоди від 9-ти до 10-ти і від 15-ти до 16-ти років, а у дівчаток і дівчат - від 8-ми до 9-ти, від 11-ти до 12-ти та від 15-ти до 16-ти років відповідно. Експериментально доведено можливість оптимізації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та функціонального стану школярів за допомогою оригінальної програми реабілітаційних заходів аеробної спрямованості.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості реакції хлоропластної супероксиддисмутаз (СОД) ярої пшениці на сольовий стрес залежно від рівня натрійхлоридного засолення поживного середовища та від сортової чутливості до цього стресу. Уперше досліджено вплив довготривалого сольового стресу на динаміку активностей СОД і аскорбатпероксидазою впродовж онтогенезу рослин. Виявлено особливості функціонування антиоксидантної системи хлоропластів за умов комбінованого стресу, зумовленого дією посухи та засолення грунту. Доведено, що за дії посухи на засоленому грунті має місце явище кросадаптації на рівні антиоксидантної системи хлоропластів. Показано, що активність основних антиоксидантних ферментів хлоропластів за дії сольового та водного стресів знаходиться у тісному негативному взаємозв'язку з процесом фотосинтезу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що в процесі онтогенезу у щурів у тканинах внутрішніх органів виникають умови для зміни ефективності функціонування ферментів, які каталізують окисно-відновні шляхи утилізації карбонільних сполук метаболізму, за умов іммобілізаційного стресу. Вони зумовлюють виникнення "напруги" під час відновлення альдегідів в альдегідредуктазній реакції в печінці 1,5-місячних тварин, а також гальмування перетворень альдегідів в окисних і відновних реакціях у печінці та скелетному м'язі старих щурів. Вікове зниження швидкості утилізації ендогенних альдегідів у досліджених тканинах визначає зниження їх стійкості до вільнорадикального ушкодження. У зв'язку з цим важливу роль у підвищенні резистентності організму до дії ушкоджувальних факторів стресу відіграє спрямована регуляція утилізації ендогенних альдегідів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження на 78-ми препаратах трупів плодів за методами макромікроскопії, морфометрії, рентгенографії, ін'єкції кровоносних судин. Здійснено ультразвукове дослідження 32-х дітей першого року життя за допомогою апарата "SonoLine G60S" і високощілинного лінійного датчика 7,5 МГц. Визначено типові анатомічні ознаки гастродуоденального сегмента у перинатальному періоді, варіантної проекції воротаря шлунка стосовно передньої серединної лінії, морфологічної основи формування дуоденального закутка, гістоструктурної організації гастродуоденального сегмента, хронологічної послідовності його топографо-анатомічних взаємовідношень з суміжними органами та структурами живота й ультрасонографічних параметрів у новонароджених і грудних дітей. Досліджено закономірності вікової анатомії перехідних ділянок порожнистих органів травної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому періоді онтогенезу та її топографо-анатомічних особливостей у новонароджених. Доведено, що завдяки застосуванню сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість та хронологічну послідовність просторово-часових перетворень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому та ранньому постнатальному періодах онтогенезу людини. Розроблено ультрасонографічні параметри дванадцятипалої кишки плодів та новонароджених дітей. Одержано результати досліджень топографо-анатомічних взаємовідношень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини, що виявилися теоретичною базою для розробки двох хірургічних методів корекції порушення дуоденальної прохідності.

  Скачати повний текст

З застосуванням сучасних методів анатомічного дослідження вивчено послідовність макромікроскопічних і просторово-часових анатомічних перетворень клубово-сліпокишкового сегмента у ранньому плодовому (4 - 5 місяців) і перинатальному періодах онтогенезу. Визначено стадійність формоутворення клубового сосочка, особливості синтопічного впливу на становлення будови клубово-сліпокишкового сегмента, зумовленого правою ниркою, процесами фіксації ободової кишки та ступенем накопичення меконія, динамікою його скелетотопії та формуванням міжартеріальних анастомозів. Обгрунтовано анатомічний чинник можливого розвитку рефлюкс-ілеїту.

  Скачати повний текст

Вивчено анатомічні особливості пієлоуретального сегмента у ранньому періоді онтогенезу людини. З застосуванням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено динаміку становлення топографії та будови даного сегменту. Уточнено та систематизовано відомі й одержані дані стосовно топографо-анатомічних особливостей пієлоуретерального сегмента людини. Розвинуто теоретичні засади про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографій особливості синтопії верхніх сечових шляхів. Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії пієлоуретерального сегмента у плодовому періоді онтогенезу. Вивчено його топографо-анатомічні особливості у новонароджених. Досліджено пошарову будову пієлоуретерального сегмента у перинатальному періоді онтогенезу. З'ясовано особливості його кровопостачання та венозного відтоку. Визначено критичні періоди його розвитку. Уперше виготовлено детальні графічні реконструкції пієлоуретеральних сегментів різних періодів пренатального розвитку людини, що розвиває уявлення про просторово-часову організацію досліджених структур.

  Скачати повний текст

Доведено, що на етапах постнатального онтогенезу має місце анатомічна мінливість форми та положення воріт нирки, що залежить від комплексу факторів (соматометричних, органометричних, віку, статі) та може бути виявлена з застосуванням способу визначення морфофункціональної асиметрії воріт нирки людини. З'ясовано, що форма та положення воріт нирки визначається віком, статтю, соматотипом, органометричними показниками нирки. Органометричні показники нирки у поєднанні з індикаторами її воріт відображають етапи постнатального онтогенезу людини, що може бути використано для вирішення специфічних задач секційної морфометрії. Обгрунтовано й застосовано спосіб побудови онтогенетичних морфохронограм воріт нирки, який дозволяє у стислому й інформативному вигляді відобразити їх достовірні зміни з урахуванням віку та статі, а також топографію судинних елементів нервово-судинного пучка у площині воріт. Досліджено системний взаємозв'язок між сомато-, органометричними показниками та морфометричними індикаторами воріт нирки людини, визначено комплекс сомато-, органометричних і морфометричних факторів, які впливають на індивідуальну анатомічну мінливість форми та положення воріт нирки на етапах постнатального онтогенезу людини. Створено інтегральну модель їх морфогенезу та вивчено закономірності їх анатомічного гістерезису у постнатальному онтогенезі людини.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості будови серцевих камер, магістральних судин основи серця у нормі та з відкритим передсердно-шлуночковим каналом у дітей на етапах постанатального онтогенезу з урахуванням анатомії вінцевих артерій і венозного русла органа. Описано особливості вікових пертворень геометрії порожнин передсердь і шлуночків, порушення взаємовідносин між камерами з затримкою росту анатомічних структур. Виявлено характер змін трабекулярного відділу шлуночків. Проведено анатомо-ехокардіографічне зіставлення для ідентифікації анатомічних структур на сканограмах серця дітей. Визначено форми кровопостачання серця в нормі та з пороком, типи розгалуження вінцевих артерій, особливості зон дренування серцевих вен з характером зміни вінцевого синуса. Одержано нові відомості про будову стінок серцевих камер з урахуванням їх кровопостачання у разі поєднання відкритого передсердно-шлуночкового каналу з пороками конотрункусу (атрезією та стенозом устя легенового стовбура, загальним артеріальним стовбуром, транспозицією магістральних судин, відходженням аорти та легеневого стовбура від правого шлуночка).

  Скачати повний текст

Встановлено топографо-анатомічні особливості венозних лозоподібних сплетень та яєчкових вен у ранньому періоді онтогенезу людини. На підставі застосування сучасних методів морфологічного дослідження проведено комплексне вивчення анатомії лозоподібних венозних сплетень і яєчкових вен і динаміки змін їх топографії у перинатальному періоді онтогенезу людини. Уточнено, деталізовано та систематизовано одержані дані щодо топографо-анатомічних особливостей венозної системи яєчка й її зв'язків з венами суміжних органів і структур. Розвинено вчення про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографії й особливості синтопії яєчкових вен і лозоподібного венозного сплетення. Вивчено мінливість яєчкових вен у ранньому періоді онтогенезу, встановлено її залежність від соматотипу та кутів впадання яєчкових вен у нижню порожнисту (справа) та ліву ниркову (зліва). Визначено критичні періоди розвитку судинного русла яєчка. Вперше здійснено детальні графічні реконструкції судин яєчка та сім'яного канатика різних періодів перинатального розвитку людини, які поглиблюють сучасні уявлення про їх просторово-часову організацію.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку компонентів сигморектального сегмента у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних взаємозв'язків між компонентами сигморектального сегмента як передумови виникнення природжених вад. Розглянуто типові анатомічні ознаки сигморектального сегмента в перинатальному періоді, варіантів його проекції стосовно серединної площини, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами живота у динаміці перинатального періоду. Типовими макроскопічними ознаками сигморектального сегмента в перинатальному періоді є наявність звуження кишкової трубки в місці переходу сигмоподібної ободової кишки у пряму; відсутність випинів і жирових привісків у межах сигморектального сегмента; зміна стрічок сигмоподібної ободової кишки на суцільний поздовжній м'язовий шар прямої кишки; переважання діаметрів очеревинного відділу прямої кишки та дистального відділу сигмоподібної ободової кишки над діаметром сигморектального переходу; наявність поперечної півкільцевої складки слизової оболонки. У динаміці перинатального періоду відбувається зміна кута між поздовжніми осями дистального відділу сигмоподібної ободової кишки та очеревинного відділу прямої кишки від тупого до гострого.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано екобіоморф Nymphaea L. і встановлено їх залежність від екологічних особливостей місцезростань. Наведено морфологічний опис вегетативних та генеративних органів 45 видів, різновидів, гібридів та культиваторів Nymphaea L. Досліджено особливості періодів онтогенезу кореневищного, бульбоподібного, умовно-кореневишного та умовно-столонного Nymphaea L. Вперше (на прикладі Nymphaea caerulea Savign.) виявлено та описано нектарник. Розкрито залежність виживання сіянців і живців від освітлення водойми та трофності субстрату на прикладі Nymphaea alba L. Проведено інтегральну оцінку інтродукції видів, різновидів, гібридів та культиваторів роду Nymphaea L. та визначено напрямки їх використання.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям управління продукційним процесом у соснових ценозах Українського Полісся шляхом оптимізації біологічних параметрів розвитку ценозу та едатопу рубками догляду. Наведено наукове обгрунтування показників рубок догляду, розроблено моделі оптимальних зріджень для різних вікових груп і класів росту соснових ценозів. Запропоновано методику контролю за дотриманням параметрів зріджень за різних видів рубок. Вперше встановлено кореляційні зв'язки деяких таксаційних показників деревостану з елементами габітусу крони дерева в онтогенезі та можливості управління її морфогенезом. Вивчено особливості генезису лісових грунтів під впливом простих і мішаних ценозів, визначено швидкість і парамтери їх евтрофізації. Обгрунтовано доцільність введення під полог соснових ценозів тіньовитривалих та швидокорослих листяних порід дерев і кущів, які, не порушуючи цілісності структури ценозу, в стислий термін строк посилюють інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростові процеси деревостану. Обгрунтовано новий екологічний підхід щодо збереження родючості лісових грунтів. Визначено інтенсивність та якісні показники природного поновлення залежно від едафічних умов, віку та густоти деревотсану, а також біологічних особливостей порід, що поновлюються. Обгрунтовано заходи щодо відтворення та збереження видового біорізноманіття у різновікових соснових ценозах за умов різних ендотипів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст