На основі архівних джерел та матеріалів преси розкрито історичні умови та культурний контекст, проаналізовано взаємодію різних тенденцій, під впливом яких формувалися репертуарна політика театру та відбувалися зміни його орієнтації щодо ролі музичної частини репертуару, яка з часом стала провідною. Окремі етапи у межах усього періоду існування львівської австрійскої сцени виділено на підставі змін у його керівництві. Доведено провідну роль постаті антрепренерів, які забезпечували художньо-творчу та фінансову діяльність театру. Виділено три основних періоди, у межах кожного з них проаналізовано загальну спрямованість та функціональне призначення театру у багатоетнічному середовищі Львова, а також зміни у його репертуарі та складі трупи. Проведено порівняння з оперним репертуаром австрійських і німецьких, а також російських театрів. Висвітлено місце австрійського театру в інфраструктурі міста та його позитивний вплив на загальнокультурні процеси.

  Скачати повний текст

Досліджено способи вираження авторської позиції у романах "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" І.О.Гончара. Наголошено на значеннєвому співвідношенні: автор - твір - читач, єдністю якого зумовлений зміст художньої творчості. Проаналізовано романи письменника у контексті проблеми авторської позиції. Показано, що автор-творець даних романів є значеннєвим центром, втіленням активної творчої енергії, що формує ставлення до людини у світі. Сюжетно-композиційна організація романів визначається розвитком думки автора, волею авторської свідомості. Висвітлено еволюцію форм оповіді у творчості І.О.Гончара, яка відбувалась від стилістично не вираженого, але явно присутнього суб'єкта, що оповідає, в романах "Звичайна історія" та "Обломов", до організації оповіді у контексті свідомості духовно близького авторові героя Райського в "Обриві". Естетичні погляди персонажа яскраво проявляються у зіставленні з естетичними поглядами автора-оповідача: їх позиції то наближуються, то розходяться. На підставі проведеного дослідження показано, що своєрідність вираження авторської свідомості у романах І.О.Гончарова полягає у відборі художнього матеріалу, у способах зображення персонажів, в оповідній організації романів, в основних позасюжетних елементах - пейзажі, портреті.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи дослідження даної теми, рівень її наукової розробки з використаннням великого комплексу історіографічних джерел. Проведено аналіз сучасної української історичної літератури з питань земельні реформи й їх наслідків, аграрної політики держави, господарювання та підприємництва селян за нових, ринкових умов, селянської кооперації, еволюції землеволодіння та землекористування, селянських рухів та ін. Вивчено питання соціальної історії селянства: його ментальність, соціальну поведінку, світобачення й уявлення. Показано перехід від описової історії побуту до аналітичного вивчення психологічних, демографічних і культурних сюжетів. Висвітлено сутність інституціоналізації та проаналізовано діяльність Інституту історії України НАНУ, Наукового товариства істориків-аграрників і Науково-дослідного інституту селянства в Черкасах, інших осередків.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, причини та час виникнення громад адвентистів сьомого дня на українських землях. Розглянуто створення їх церковної структури, трансформації в кількісному складі й історія зародження регіональних осередків. Виокремлено й охарактеризовано головні аспекти внутрішньоконфесійної діяльності адвентистів, зокрема, богословська освіта, місіонерська робота, видавнича справа, фінансова практика. Проаналізовано еволюцію взаємовідносин досліджуваної церкви з владою, зокрема, комплекс аспектів політики самодержавства щодо адвентистів кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію становлення та розвитку архівної служби МВС, її місце в системі державних архівів та у комплексі розвитку архівної справи колишнього СРСР та України. На підставі архівних документів, вперше залучених до наукового обігу, висвітлено основні тенденції розвитку архівної справи в даному відомстві, передумови створення закритих архівів та причини знищення цінних архівних матеріалів. Охарактеризовано склад та зміст інформаційних ресурсів, визначено їх значення для вивчення історії України. Досліджено стан комп'ютеризації в архівній галузі, проаналізовано автоматизовані бази даних архівної інформації ДА МВС України, визначено напрямки подальшої їх розробки та можливості інтеграції в національну інформаційну систему "Архівна та рукописна Україніка".

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях відомого українського кооператора, державного та громадського діяча М.В.Левитського (1859 - 1936), показано особливості становлення його наукового світогляду та формування ідейних поглядів. Проаналізовано структуру архівної спадщини М.В.Левитського, запропоновано принципи класифікації та систематизації історичних документів. Здійснено групування архівних матеріалів за такими розділами: наукова спадщина, кооперативна та громадська діяльність, літературна та культурологічна творчість, державна діяльність, фотодокументи. У науковому дослідженні використано комплексні критерії (хронологічний, номінальний, жанровий, функціональний, джерелознавчий) аналізу та систематизації архівних матеріалів. Визначено роль документальної спадщини М.В.Левитського у вивченні кооперативного та культурно-просвітницького руху в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізаматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізаматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську приналежність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.), а також після розпорошення. За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію українського романтизму як філософії національної ідентичності. Український романтизм розглянуто не як літературно-мистецький напрям, а як потужний ідейний рух, що зумовив напрямок розвитку української національної самосвідомості. Як головні методологічні принципи застосовано концепцію емотивізму М.Шелера, інтерпретацію життєвого світу Е.Гусерлем, концепцію семіосфери Ю.Лотмана та теорію наративної ідентичності П.Рікера. На базі цих підходів показано, що романтизм через зміст текстів цієї філософської течії відображає глибинні архетипні структури народного світосприйняття, виражені міфо-образами та символами народної творчості, які є світоглядними засадами національної ідентичності. Вивітлено розвиток українського романтизму від його ідейних витоків до формування історіософської концепції, яка у своїй еволюції трансформувалась до філософії та ідеології українського консерватизму. Доведено, що основним результатом цього процесу було конституювання субстанційних духовних структур національної самодостатності на рівні національних наративних практик. Буттєві смисли національної ідентичності визначено на підставі інтерпретації романтиками структури українського світу й архетипної матриці "єднання - розбрат". Розкрито особливості конституювання малоросійської ідентичності, яку виражає малоросійський національний метанаратив "Історія Русів". Занепад українського світу внаслідок актуалізації моменту розбрату відображено через концепт "буттєвий блуд" в аналізі наративів Г.Квітки та М.Гоголя. Ствердження української ідентичності найбільш повною мірою виражає український метанаратив "Кобзар". Аргументовано, що формування історіософської концепції "Книги буття українського народу" свідчить про конституювання української ідентичності на рівні національної самодостатності.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Відтворено генезис військової освіти (ВО) в Україні за 1991 - 2001 рр., на підставі аналізу конкретно-історичних передумов визначено її етапи, проаналізовано та систематизовано загальні риси розвитку та становлення. Обгрунтовано сучасну систему військової освіти (СВО) на засадах гуманістичної філософії освіти з урахуванням позитивного вітчизнянного та зарубіжного досвіду. Визначено її структуру та теоретико-методологічні засади оптимального функціонування. Проаналізовано досвід підготовки офіцерських кадрів декількох розвинутих країн світу. Розкрито та удосконалено зміст базових категорій та понять підготовки військових фахівців відповідно до гуманістичної парадигми ВО. Досліджено особливості управління ВО, наведено практичні підходи до управлінського забезпечення ефективності функціонування СВО, а також перспективи його подальшого розвитку. Здійснено методологію функціонального моделювання та стратегічного планування розвитку СВО.

  Скачати повний текст

Висвітлено генезис сонетів в українській поезії, еволюцію цієї форми. Визначено строфічно-архітектонічні модифікації сонетів та жанрово-тематичних різновидів. Наведено відомості щодо часу та місця появи канонічної форми вінка сонетів. На підставі комплексного аналізу досліджено тексти вінків сонетів, їх відповідність канонічним вимогам та новаторські відхилення від них. Вінок сонетів виокремлено як своєрідний поетичний жанровий різновид (різновиди). Подано відповідну класифікацію творів цієї форми за строфічно-структурними модикаціями, жанровими різновидами, тематикою та проблематикою. Визначено місце та роль вінків сонетів у загальному літературному процесі в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні аспекти впливів європейської архітектури на містобудування й архітектуру Палестини. За результатами дослідження з'ясовано, що в архітектурі Сходу зберігається прагнення до гармонії з природою, пристосування до ритму та законів природи. Виявлено, що вплив європейської цивілізації у стародавні періоди зумовив збагачення архітектури Палестини еліністичною та римською культурою, архітектурою та містобудівельно-планувальними ідеями. У період з кінця XIX до середини XX ст. європейський вплив мав відображення у будівництві поселень, плануванні міст Тель-Авів і Хайфа, за проведення яких були застосовані всесвітньо відомі та прогресивні функціонально-композиційні схеми: місто - сад, лінійне місто з різними забудовами - суворо живописною, прямокутною. Зодчі Палестини та Європи зробили значний внесок у формування нової структури. За результатами дослідження показано, що розвиток цього процесу можна подати у історико-об'єктивному, територіально-містобудівному й особистістно-суб'єктивному аспектах.

  Скачати повний текст

Встановлено, що громадянське суспільство не може елімінувати зі сфери своїх інтересів впливовість релігії як однієї з форм суспільної свідомості та церкви як специфічного соціального інституту, з яким змушене постійно шукати шляхи оптимізації відносин засобами державно-правового регулювання та соціокультурного компромісу. Доведено, що у XXI ст. за умов глобалізації та прискорення світових інтеграційних процесів роль релігії як універсального світогляду неухильно зростатиме. Обгрунтовано твердження про суттєвий вплив релігії на всі сфери життєдіяльності світової цивілізації взагалі та українського суспільства зокрема. Показано позитивний вплив релігії на розвиток духовної сфери, економіки та соціально-політичних відносин. Встановлено, що релігія сприяє підтримці стабільності та духовно-морального клімату, утвердженню духовної самобутності народу, формуванню трудової етики громадян та активно взаємодіє з політикою на рівні інституціональних і правових відносин. Розкрито значення релігійного фактора у вирішенні міжетнічних проблем на державному та регіональному рівнях. З'ясовано, що толерантність і діалог є основою взаємодії й інституціонального співробітництва представників різних релігій, а також віруючих і невіруючих громадян.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діяльність губернських вчених архівних комісій, які існували на території України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Особливу увагу приділено історіографії та бібліографії питання. Висвітлено історію існування всієї системи вчених архівних комісій та кожної з місцевих комісій. На підставі широкого кола джерел досліджено напрями роботи архівних комісій, організацію та особливості їх функціонування. Визначено місце архівних комісій у системі наукових установ і товариств історичного напряму, їх роль у розробці регіональної історії, охороні пам'яток. Доведено, що місцеві вчені архівні комісії були складовою ланкою краєзнавчого руху України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено питання соціально-філософського дослідження взаємодії людини та суспільства, тип якої визначено як інформаційну цивілізацію, її зміст та співвідношення з іншими поняттями у системі філософських категорій. Розглянуто методологічний аспект дослідження генезису інформаційної форми зв'язку у соціальному світі. Осмислено специфіку взаємодії людини та суспільства на сучасному етапі переходу до нового способу відтворення соціальності людини. Проаналізовано детермінанти переходу до інформаційної фази розвитку і механізм взаємодії людини та суспільства у процесі становлення соціального організму країни, функціонування якого базується на соціальному метаболізмі переважно інформаційного характеру. Вирішальна роль у становленні нового типу цивілізації належить особистості, розвиток сутнісних сил якої перетворюється на її нагальну потребу, обумовлюючи тим самим трансформації у способі організації соціального життя, де на першому місці знаходиться духовне виробництво як спосіб здаволення духовних потреб людини. Поширення даних тенденцій в Україні зустрічає певні перешкоди, пов'язані з перехідним характером сучасного стану українського суспільства. Висвітлено основні напрямки оптимізації становлення соціального організму країни з урахуванням особливостей її історичного розвитку, менталітету українців та їх домінуючих цінностей.

  Скачати повний текст