Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціально-психологічне явище іміджу керівника через проблему його утворення. Дослідження процесу утворення іміджу як системи перцептивно обумовлених і діяльнісно опосередкованих уявлень про особистість керівника дозволило побудувати теоретичну модель даного процесу, виділити чинники, від яких залежить ступінь цілісності іміджу та його позитивний або негативний знак. За результатами емпіричного дослідження доведено, що процес утворення іміджу проходить певні стадії - від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї. Системне уявлення про особистість складається з перцептивних, когнітивних і мотиваційно-оцінних компонентів. Цілісність іміджу залежить від внутрішньої психологічної узгодженості трьох соціально-псхологічних компонентів: емоційно-поведінкових реакцій, індивідуально-характерологічних проявів особистості та її ділових якостей. Позитивний чи негативний знак іміджу залежить від загального ставлення до керівника, яке формується внаслідок позитивного або негативного емоційного сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей. Розроблено рекомендації щодо цілеспрямованого створення позитивного іміджу керівника.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність організаційної культури промислового підприємства, визначено соціально-психологічні умови її формування. Встановлено недостатній рівень привабливості організаційної культури в цілому та її окремих складових. Виділено основні типи персоналу промислового підприємства за рівнем привабливості для нього основних складових організаційної культури. Виділено психологічні чинники, які впливають на формування організаційної культури промислового підприємства. Розроблено програму соціально-психологічної підготовки керівників промислового підприємства до управління організаційною культурою. Наведено результати експериментального впровадження запропонованої програми підвищення професійного рівня керівних кадрів промислового підприємства у даній сфері.

  Скачати повний текст

Стереотип поведінки визначено як сукупність усталених, повторювальних дій, які безпосередньо пов'язані з історичними умовами життя суспільства, його культурним досвідом, та є способом кодування й трансляції інформації про цінності, норми, ідеали суспільства та людини. Поведінковий стереотип розглянуто як констутуюючий фактор у соціокультурний практиці людини та спільноти, який забезпечує культурну спадкоємність і збереження традицій. Стереотипну поведінку розглянуто як необхідну умову для здійснення самоідентифікації людини. Виявлено регулювальний потенціал поведінкових стереотипів у конфліктних ситуаціях.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано соціально-філософський підхід до дослідження феномену переговорів. Розкрито значення даної наукової роботи для аналізу особливостей комунікативних процесів сучасного суспільства. Визначено місце переговорної проблематики у соціальних і гуманітарних науках. Особливу увагу приділено дослідженню історико-філософського знання. Запропоновано новий підхід до інтерпретації переговорів як виду соціальної взаємодії та типу міжособистісних стосунків і зв'язків, які реалізуються вербально та посідають особиве місце у сучасній комунікаційній системі. Виявлено характерні риси та відмінні особливості переговорів як відносно самостійного соціального явища. Розкрито сутність переговорів як організованої й упорядкованої системи, що регулюється морально-етичною імперативністю й етикетом, зокрема мовленнєвим. Визначено роль особистісного потенціалу у переговорному процесі. У структурі мовленнєвої діяльності, що супроводжує переговорний процес, виділено вербальну та нонвербальну складові. До вербальної, яка припускає мовленнєву активність, віднесено мовленнєвий контакт, аргументації й оцінні думки, до нонвербальної, яка означає відмову від будь-якої активності, виправданої стратегією переговорів - мовчання та його модифікації - умовчання та паузу.

  Скачати повний текст

Визначено сутність і специфіку формування комунікативної культури лікарів під час навчального процесу на прикладі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу. Систематизовано зміст навчальних програм психолого-педагогічних дисциплін вищих навчальних закладів освіти з метою удосконалення навчального процесу та формування комунікативної культури студентів. Розроблено та експериментально перевірено технологію формування даної якості студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін на основі оновлення змісту, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів навчання. Удосконалено методику оцінювання рівня комунікабельності та організаторських схильностей студентів-медиків з метою підготовки їх до злагодженої та ефективної професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структуру, критерії, показники та рівні сформованості культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування цього спілкування. Розроблено поетапну методику формування культури ділового спілкування студентів у процесі вивчення спецкурсу "Культура ділового спілкування міжнародників-аналітиків" та проведення занять з іноземної (англійської) мови. Доведено важливу роль вивчення іноземної мови як другої фахової дисципліни у формуванні даної культури у майбутніх міжнародників-аналітиків.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Проаналізовано суть і взаємозв'язок базових понять дослідження. Розглянуто методологічні засади формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців даного профілю. Висвітлено історичні аспекти формування іміджу. Розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю. Обгрунтовано та проваджено технологію формування цього іміджу. Ефективність моделі та технології доведено та перевірено експериментально.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття "імідж", "професійний імідж", "професійний імідж вчителя початкових класів", "ціннісні орієнтації", "педагогічна культура", "педагогічна позиція". Розкрито теоретико-методологічні засади формування іміджу вчителя початкових класів, охарактеризовано різні підходи щодо розуміння іміджу як соціального, психологічного та педагогічного феномену. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійного іміджу у майбутніх учителів початкових класів. Розроблено й експериментально перевірено модель формування іміджу майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення курсу "Основи сценічного та екранного мистецтва" та спецкурсу "Основи іміджології".

  Скачати повний текст

Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійного мовленнєвого етикету майбутніх інженерів-педагогів (усвідомлення студентами доцільності формування професійного мовленнєвого етикету; систематичне оволодіння відповідними засобами). Визначено зміст поняття "професійний мовленнєвий етикет". Розроблено модель поняття "професійний мовленнєвий етикет інженера-педагога", а також засоби формування мовленнєвого етикету. На підставі аналізу результатів теоретичних і експериментальних досліджень визначено та теоретично обгрунтовано структуру та зміст курсу "Мовленнєвий етикет інженера-педагога". Експериментально підтверджено ефективність розробленого курсу та визначених педагогічних умов його реалізації.

  Скачати повний текст