Вперше у вітчизняному мовознавстві на матеріалі кількох мов індоєвропейського ареалу з використанням комплексного підходу здійснено аналіз агентивно-професійних назв жінок у протиставленні двох форм їх існування: лексикографічної (в словниках і класифікаторах професій) та узуальної (в мовних текстах різної стильової належності та даних експериментальних досліджень - опитувань одного з соціальних стратів мовців). Вивчено особливості творення агентивно-професійних назв жінок у классифікаторах професій у синхронії та діахронії та встановлено їх термінологічний статус. З'ясовано основні чинники, які впливають на функціонування назв жінок в узусі. З використанням результатів гендерного дослідження проблем агентивно-професійної номінації жінок вперше сформульовано поняття "фемінізм" стосовно осіб чоловічої статі. Розроблено й апробовано методику проведення експериментальних досліджень з вивчення дериваційного потенціалу мови у процесі творення назв осіб жіночої статі та семантики суб'єктивного словесного опису мовцями агентивно-професійних назв жінок та осіб чоловічої статі.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Лінгвістично описано (надано структурно-семантичну характеристику, досліджено етимологію, етіологію) сучасну антропонімію греків Надазов'я, визначено її спільне та відмінне з українською та російською антропоніміями. Виявлено особливості національної антропонімної системи греків Північного Надазов'я й ознаки, які пов'язують її з загальною антропосистемою України. Досліджено сучасні прізвища, родові та особові прізвиська греків-румеїв і греків-урумів. Здійснено семантичну класифікацію антропонімів, визначено продуктивні типи антропонімної номінації, описано основні способи утворення урумських і румейських антропонімів, встановлено найтиповіші для грецької антропонімії словотвірні типи прізвищ, досліджено вплив російської та української антропонімних традицій на формування антропонімікону надазовських греків. Встановлено, що утворення антропонімних одиниць всіх класів відбувалося шляхом антропонімізації апелятивних лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. "Грецькі" антропонімні суфікси виявилися малопродуктивними у прізвищевому утворенні, тоді як українськими та російськими патронімічними суфіксами оформлено 37,5 % урумських і 25 % румейських прізвищ.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднані постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто внутрішньослівну семантичну деривацію предикатів української та російської мов у етнолінгвістичному аспекті. Виявлено зумовленість процесів семантичного розвитку традиційною культурою українського та російського народів. Показано вплив ціннісної картини світу на формування оцінних предикатів і метафоричних моделей. Уточнено суть поняття "символ метафори" завдяки проведеним когнітивним дослідженням. Розглянуто роль магічної практики у формуванні образних значень предикатів. Проаналізовано зв'язки між лексичною та фразеологічною підсистемами мови, побудовано когнітивно-генетичну типологію фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

З використанням описового, лінгвогеографічного та порівняльно-історичного методів проаналізовано географічні назви Ужгорода та його околиць в аспектах етимології та соціолінгвістики. Розглянуто культурологічну значущість, науково-теоретичне та практичне значення дослідження географічних назв та їх варіантів (фонетичних, морфологічних), а також їх першої фіксації угорськими та українськими писемними пам'ятками. З застосуванням порівняльно-історичного методу дослідження зіставлено старі назви, зафіксовані у письмових пам'ятках та географічних картах, з сучасними.

  Скачати повний текст

Наведено визначення геотопонімічної системи, сформульовано її особливості, відмінні від інших типів суспільно-географічних систем. Розкрито механізм взаємодії геотопонімічної системи з процесом господарського освоєння територій. Здійснено спеціалізоване геотопонімічне районування території Криму за оригінальною авторською методикою. Обгрунтовано геотопонімічну індикацію господарсько-культурних типів освоєння територій.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перекладу екологічної лексики в текстах різного типу. Загальним завданням перекладу екологічної лексики є відтворення основних компонентів її семантики, зумовлених типом тексту та його домінантною функцією. Особливості перекладу екологічної лексики в кожному конкретному типі тексту визначаються співвідношенням типів текстів і перекладацьким статусом лексем екологічної семантики. Встановлено, що особливості перекладу різних одиниць екологічної лексики в спеціальних типах текстів полягають у тому, що переважно використовуються прямі та варіантні відповідники, калькування, дескриптивна перифраза. За перекладу екологічної лексики в неспеціальних типах текстів широко застосовуються варіантні та контекстуальні відповідники, комбінована реномінація, лексико-семантичні трансформації різних видів.

  Скачати повний текст

На базі матеріалів українських, російських та англомовних засобів масової інформації (ЗМІ) показано, що актуалізація стилістичних можливостей онімії є одним з найпопулярніших засобів публіцистики. Розглянуто особливості творення соціальних конотацій власних назв у ЗМІ залежно від екстралінгвальних чинників. Проаналізовано прийоми актуалізації соціального складника у значенні реального імені, побудовані за різних способів тропеїчного вживання онімів, а також синтаксичних фігур. Досліджено особливості експресивного вживання імен у заголовкових комплексах та на рівні тексту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено різновекторний аналіз вербального та невербального заперечення у германських, романських і слов'янських мовах. Досліджено особливості синтаксичної реалізації заперечення, його семантичної інтерпретації, пресупозиціонування й інформаційного структурування заперечних речень. Обгрунтовано універсальний статус мовного заперечення. Доведено, що ядром даного заперечення є його формально-логічний корелят. Установлено комплекс факторів, що зумовлюють моно- чи полінегативний характер мови. Розроблено теоретичну модель циклічного розвитку заперечення у германських, романських і слов'янських мовах. Обгрунтовано концепцію набуття мовно-мовленнєвих навичок заперечення. Виявлено та верифіковано сфери дії заперечення й окреслено їх кореляцію. Висвітлено динаміку поширення семантичного впливу заперечення. Визначено структурну позицію заперечення в універсальній синтансичній моделі речення. З'ясовано взаємодію заперечення з пресупозиціями та чинники, які зумовлюють його сильний або слабкий характер. Запропоновано дворівневу модель інформаційного структурування заперечного речення.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз системно-мовного і мовленнєвого функціонування термінів греко-латинського походження у межах термінологічних одиниць, що належать сучасним терміносистемам юридичних і економічних наук індоєвропейських і фінно-угорських мов. Описано відбиття у відповідних термінах ряду мов (української, російської, німецької, французької, англійської) семантичних процесів: синонімії, полісемії, антонімії. Вивчено участь у цих процесах терміноелементів класичного походження. Афікси та афіксоїди розглянуто як компоненти повного або часткового обрамлення сучасних термінів, структурна будова яких утворює ініціально-фінальний формантний код.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел та літератури розглянуто історичні та суспільно-політичні умови еволюції міської топонімії Сімферополя. Досліджено всі назви вулиць міста, включаючи ті, що вийшли зі вжитку. Простежено мотиви номінацій і перейменувань з дня створення міста до сучасності. Виявлено загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано висновок про годонім як згорнутий багатоплановий текст, про назви вулиць як пам'ятників культури, історії та мови.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

На основі вивчення та аналізу теоретичних робіт, писемних та археологічних пам'яток обгрунтована необхідність застосування системного підходу до кіммерійської проблеми. Розроблено нові етимології етнонімів та антропонімів (таких як кіммерійці, таври, меоти, умман-манда, Тугдамме / Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатра та інших). Досліджуються різні форми назв, їхня семантика та композиційна структура, фонетичні та орфографічні впливи, специфічні особливості функціонування. Робиться висновок про етнічну ідентифікацію та мову кіммерійців та інших народів. Здійснено системний комплексний аналіз кіммерійського релікту. Пропонується методичний підхід до застосування цього аналізу.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію терміна "хрононім". Створено класифікацію хрононімів за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської й англійської мов. Окреслено наповнення індивідуального хрононімного фрейму та досліджено механізми реалізації узуального, сакрального, віртуального й універсального скриптів. Проаналізовано три архетипічні типи сценаріїв. Встановлено: хрононімний фрейм у першому колі містить здебільшого свята узуального й універсального скриптів, у другому - віртуального та сакрального, у третьому - маловідомі хрононіми усіх типів скриптів.

  Скачати повний текст

Проведено цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концептів "Дім" і "Родина", відображених у мовній свідомості носіїв трьох неспоріднених мов (російської, англійської та французької) на матеріалі художніх прозаїчних творів. На підставі використання методології лінгвокогнітології, лінгвокультурології, когнітивної семантики уточнено підходи щодо вивчення концепту. Розглянуто його структуру, проаналізовано наявні у сучасній науці визначення даного феномену. Здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. Обгрунтовано польовий підхід щодо аналізу концептів і принципи концептуального аналізу в контексті семантичного поля. На підставі визначення понятійних значень з'ясовано смислове наповнення концептів "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" в ядерній площині й на периферійних ділянках у межах семантичних полів. Виділено загальнокультурні типові та національно-специфічні смислові складники досліджуваних концептів зазначених етнічних спільнот.

  Скачати повний текст

Досліджено концепти у структурі фрейму "Збройне протистояння" російської культурно-мовної традиції. Уточнено первісне значення слова "концепт", етапи та підходи до його вивчення, структуру, а також проаналізовано наявні у сучасній науці визначення цього феномену та поняття концептосфери. Здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. На підставі аналізу теоретичних даних виведено три антиномії концепту. Обгрунтовано фреймовий підхід до аналізу концептів. Виявлено понятійні значення та з'ясовано зміст концептів ядра фрейму "Збройне протистояння" - позиції ім'я дії (сформованої концептами "Война", "Бой", "Сражение", "Битва", "Брань", "Поединок", "Набег"), а також визначено концептне наповнення периферійних фреймових позицій актант-суб'єкт ("Воин", "Герой", "Товарищ", "Молодец", "Брат", "Сын"), актант-об'єкт ("Враг"), мотив ("Родина", "Мир", "Победа", "Свобода", "Слава", "Месть"), властивості антанта ("Отвага", "Смелость", "Удаль", "Мужество"). За допомогою зіставлення виведених значень з англійським та італійським матеріалом виявлено типові та специфічні для російської культури концепти.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст поняття семантичної універсалії. Визначено роль і місце метафори в системі семантичних універсалій. Представлено семантико-кореляційну типологію метафор. Встановлено лексико-семантичні закономірності творення метафор в англійській, французькій, російській та українських мовах. Показано специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісем та диференційних сем. Визначено когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні на рівні еквівалентності/лакунарності, концептосфер, семіотичних опозицій, а також фреймової ієрархії. Семантико-кореляційну типологію представлено такими типами метафор, як прозора, полісемічна, антропоморфна, синонімічна, синестетична та семантичних полів. Виявлено, що в структурі лексичного значення метафори відбуваються такі явища, як заміна архісеми і актуалізація, додавання нових, генералізація або випадіння диференційних сем. Виявлено, що у досліджуваних мовах мають місце три типи метафоричних концептів: еквівалентні, частково-еквівалентні та метафоричних лакун. З'ясовано, що в когнітивному аспекті метафорі притаманні такі риси, як інтерактивність, універсальність і національна специфіка, які проявляються у наступних концептуальних фреймах: предметноцентричному, фізичному, антропометричному, анімальному, антропоморфному, синестетичному та фреймі семантичного поля.

  Скачати повний текст