Скачати повний текст

Досліджено проблему джерел вивчення історії мови в українському та російському мовознавстві у XIX ст. і 1930-х рр. Переважно на матеріалі історичної фонетики східнослов'янських мов розкрито специфіку теоретичного та практичного вирішення зазначеної проблеми у порівняльно-історичному мовознавстві першого (1820 - 1860-ті рр.) та другого (1870 - 1830-ті рр.) періодів з урахуванням наступності й еволюції наукової думки. Визначено внесок українських і російських компаративістів до розв'язання питань, а саме: встановлення кола джерел вивчення історії мови та пріоритетності джерел, виникнення та вдосконалення методики дослідження матеріалу давніх писемних пам'яток, сучасних діалектичних даних, інших джерел, прийомів поєднання різних джерел вивчення історії мови. Відзначено, що другий період порівняльно-історичного мовознавства у порівнянні з першим характеризується розширенням кола джерел вивчення історії східнослов'янських мов, визначенням пріоритетних джерел, удосконаленням методики опрацювання різних джерел вивчення історії мови.

  Скачати повний текст

Розкито співвідношення, що склалося внаслідок впливу специфічної вторинної номінації, стосовно особових займенників між значенням нейтральності (неформальності) й увічливості (формальності) засобів звертання. Доведено відносну роль генеалогічного фактора у формуванні зіставлюваних алокутивних систем і своєрідність їх еволюції в індоєвропейських мовах. Виявлено значне різноманіття структур звертання та корпусу його засобів у різних мовах, а також чергування етапів, позначених зростанням або зменшенням кількості форм звертання.

  Скачати повний текст

Проведено контрастивне вивчення етнічних особливостей концептуалізації дійсності, об'єктивованих у культурно маркованих одиницях лексико-фразеологічного рівня, що утворюють відповідні фрагменти української, російської, англійської й італійської національно-мовних картин світу. Проаналізовано лексичні та фразеологічні одиниці, які містять у своїй семантиці національно-культурний компонент, репрезентують різні складові явища концептуалізації та багатовимірно характеризують людину як єдність фізичного, соматичного та духовного начал, демонструють ідіоетнічні риси ментальності носіїв досліджуваних лінгвокультур. З'ясовано, що національно-специфічні особливості певної лінгвокультури, що втілюються у типових рисах ментальності її носів, реалізуються різними групами культурно маркованих лексичних одиниць, поєднаних тезаурусними зв'язками. На підставі дослідження етнічних особливостей процесу концептуалізації зроблено висновок, що лексико-фразеологічний рівень як пріоритетний в експлікуванні культурно детермінованих феноменів презентує явище концептуалізації в цілісному та нерозчленованому вигляді, хоча різні групи культурно забарвлених лексем можуть бути більшою мірою співвіднесені з певним видом концептуалізації (сенсорно-рецептивною, логіко-поняттєвою, емоційно-оцінною або морально-ціннісною). На підставі вивчення етноспецифічних номенів, що не утворюють онтологічної системи на вербально-семантичному рівні мовної особистості, зроблено висновок про їх єдність на тезаурусному рівні через належність до концептуального простору етнічної культури.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні групи та семантичні поля міцності англійської та французької мов. Послідовно розглянуто тришаровий комплекс значення (концепт - поняття - лексико-семантичний варіант) у межах теорії когнітивно-семантичного континууму, запозичення як процес і наслідок міжмовних контактів. Запропоновано варіант процедури зіставлення лексико-семантичних угрупувань і семантичних полів міцності на основі компонентного та статистичного аналізу, який дозволив визначити загальні та диференційні ознаки мікросистем і лексико-семантичні зв'язки між досліджуваними словами в англійській та французькій мовах. На підставі використання частотних характеристик прикметників за творами письменників англійської (американської) та французької літератури другої половини XX ст. зіставлено синтагматичні та парадигматичні відношення, сполучуваність досліджуваних прикметників з підкласами іменників. На підставі об'єктивних даних математичної статистики зіставлено семантичні поля міцності англійської та французької мов, що суттєво уточнює існуючі дані щодо семантики лексичних одиниць і понятійного рівня обох мов.

  Скачати повний текст

На базі сучасної української та англійської мов здійснено зіставно-типологічний аналіз функціонально-семантичної категорії авторизації. Визначено кваліфікаційні та класифікаційні ознаки категорії авторизації. Простежено парадигматичні зв'язки досліджуваної категорії в системі категорій української та англійської мов. Висвітлено етапи редукції структурно-семантичних компонентів авторизації за урахування специфічних ознак варіативності зредукованих елементів в українській та англійській мовах. Встановлено ядерні, напівпериферійні, спектрально-периферійні зони категорії авторизації в порівнюваних мовах. Визначено спільні та відмінні ознаки функціонування структурно-семантичних компонентів авторизації в порівнюваних мовах. Проаналізовано її багаторівневі вияви в українській та англійській мовах. Встановлено семантичну типологію категорійних значень. Здійснено детальний аналіз синкретичних виявів категорійних значень у досліджуваних мовах.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз функціонально-семантичного поля суб'єктивної модальності на підставі матеріалів сучасної української, російської, англійської та німецької мов. Розглянуто його структуру і типологію. Вивчено різнорівневі засоби вираження модальних значень (фонетичний, лексичний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний і текстуальний рівні) та їх взаємодію у висловленнях. Особливу увагу приділено поліфункціоналізму мовних знаків і взаємозв'язків складових макрополя модальності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено контрастивному аналізу ізоморфізмів та аломорфізмів в описах (мовних інтерпретаціях) стандартних референтних сутуацій на матеріалі сучасної англійської, української та російської мов у межах "другого рівня перекладацької еквівалентності". Визначено ряд рис інтерпретаційного компонента значень англомовних висловлювань у зіставленні з україно- та російськомовними. Ітерпретаційний компонент розглянуто з погляду мовленнєвомовної ментальності, яка базується на взаємодії універсальних та ідіоетнічних чинників, що формуються мовною картиною світу за допомогою "інформаційних фільтрів". Доведено, що у зіставлюваних мовах діють селективний і фокусовий інформаційні фільтри. Точно та конкретно виділено ряд чинників, що визначають розбіжності у різномовних описах стандартних референтних ситуацій. Проведене дослідження виявило компарабельність нових констант контрастивно-типологічних вимірів для англійської та російської мов, а також специфіку організації комунікативно-прагматичної та семантико-рольової сторін англо-, україно- та російськомовних висловлювань.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. Виділено елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснено їх класифікацію. Дієслова мовлення поділяються на три класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішній аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовних актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовного етикету (приветствовать). Структуру значення цих дієслів вивчено комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Проаналізовано та порівняно семантику категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень. У російській та англійській мовах зазначена лексико-семантична група є численним класом. Більшість сем характерні для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантичної відповідності слів, які в різних мовах мають єдиний понятійний компонент. Методом вільного асоціативного експерименту, в якому взяли участь представники України, США й Німеччини, було визначено універсальні й національно-специфічні ознаки семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів. За допомогою лексикографічних, фольклорних і країнознавчих джерел було досліджено мовні й етнокультурні передумови фонової семантики назв рослин. Окрему увагу приділено зіставленню фітонімів-корелятів на базі їх символічних конотацій, виявлених в асоціативному експерименті та перевірених на предмет їх усталеності в поетичних творах XX ст. За результатами аналізу асоціативної поведінки учасників експерименту та їх уявлень щодо рослин зроблено висновки про особливості мовних картин світу українців, американців і німців.

  Скачати повний текст

За допомогою компонентного аналізу виявлено спільні та розбіжні семантичні ознаки у назвах птахів української та німецької мов. Зазначено, що у ході зіставлення слів за параметром їх семантичної маркованості важливим є урахування компонента семантичної структури семеми - відтінку значення. Встановлено розбіжності між семантичним обсягом і змістом предметно-логічного компонента лексичних значень слів. На підставі результатів аналізу типів семантичних відношень лексичних одиниць виявлено їх різноманітну картину, особливо у випадках часткового збігу. За засобом і джерелом номінації визначено відповідники з коренями ідентичного та різноманітного значення, проведено аналіз внутрішньої форми слів. Серед словотвірних способів у ході зіставлення виявлено найхарактерніші для кожної мови. Дослідження формування метафоричних значень слів проведено у двох напрямках: аналіз переносних значень, що називають певні предмети, явища дійсності та оцінних значень слів. Зіставлення прислів'їв із назвами птахів розкрило образне світобачення у даних мовах, а дослідження семантики назв птахів - специфіку мовних картин світу українців і німців.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено польсько-українську міжмовну омонімію на синхронно-типологічному та частково діахронічному зрізах з погляду плану вираження та змісту номінативних одиниць, запропоновано її комплексний аналіз у генетичному, словотвірному, структурно-семантичному планах. Виокремлено два типи міжмовних омонімів - гетерогенні та гомогенні, кожен з яких має семантичну специфіку залежно від співвідношення з аналогічним явищем полісемії та омонімії в рамках однієї мови, ступеня сигніфікативних розбіжностей корелятів, синонімічних, антонімічних, таксонімічних зв'язків лексико-семантичного варіанта (ЛСВ), їх кількісно-якісного набору, зокрема обсягу, сфери уживання, стилістичного статусу, особливостей сполучуваності тощо. Запропонований підхід дав змогу, з одного боку, простежити шляхи семантичного розвитку генетично споріднених слів (динаміка ЛСВ у процесі втрат одних і набуття інших значень, їх звуження, розширення тощо) та з'ясувати ступінь інтерференції в межах кожної з досліджуваних груп міжмовних омонімів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дві групи посесивних дієслів (ПД), що позначають власне володіння та придбання (інхоативних ПД). Посесивними є дієслова, у семантиці яких позначено майнові відносини. Подано системний аналіз ПД в англійській і німецькій мовах, що включає розгляд процесу взаємодії їх семантичної та словотвірної структур. Компонентний аналіз значень дозволив виділити різні види семантичної інформації, що міститься в глибинній структурі ПД, яка, з одного боку, сприяє поширенню ознак дії, що позначається, та її учасників, а з іншого боку - конкретизує дієслівні значення, визначає та обмежує у певних випадках вид контексту, у якому можуть бути використані дані вербативи. Структурно-морфологічний аналіз ПД дав можливість виділити їх словотвірні особливості та визначити семантичну й морфологічну природу елементів, що беруть участь у дієслівному словотворенні в зазанченних мовах. Змодельовано формули тлумачення ПД, яке здійснювалось за допомогою трансформаційного аналізу значень.

  Скачати повний текст

Визначено схожі та семантичні ознаки у структурах лексичних значень зіставлюваних просторово-кількісних прикметників, які можуть складати основу зіставно-типологічного опису української та перської мов з іншими мовами. Результати проведеного номінативного тесту та лінгвістичного інтерв'ю з носіями української та перської мов дозволяють стверджувати, що українська мова менше, ніж перська залежить від позиції спостерігача. Розбіжності в значеннях слів у кожній з мікрогруп прикметників української та перської мов визначаються факторами: вибором семантичних мікрокомпонентів у зв'язку з виділенням будь-яких аспектів у сигніфікативному макрокомпоненті лексичного значення прикметників; виокремленням мікрокомпонентів у межах емпіричного макрокомпонента лексичного значення прикметників, тобто відмінним членуванням семантичної осі "об'єктів"; вибірковою сполучуваністю мікрокомпонентів сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичного значення досліджуваних лексем. Доведено наявність в українській та перській мовах типологічно суттєвих ознак стосовно позначення ними просторово-кількісних характеристик об'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні релікти трипільської культури. На підставі аналізу концепцій мови трипільської культури встановлено, що найбільш обгрунтованою є концепція мови як доіндоєвропейського субстрату. Розроблено методичний апарат для визначення мови археологічної культури. Визначено українську, спільносхіднослов'янську та праслов'янську лексику субстратного походження - апелятивну та ономастичну. Описано основні фонетичні риси та морфологічні елементи субстрату. Встановлено, що зовнішні зв'язки трипільської культури корелюють із мовними зв'язками субстрату. Розглянуто функціонування доіндоєвропейського (трипільського) субстрату в українській мові на різних рівнях (апелятивна лексика, ономастика, типологія).

  Скачати повний текст

Проведено дослідження семантики найменувань частин тіла (НЧТ) в англійській, німецькій, українській та російській мовах. Встановлено високий рівень полісемічності та частотності вживання аналізованих одиниць, виявлено спільність їх походження та велике соціо-когнітивне значення для людини. Здійснено комплексне вивчення семантичного потенціалу НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, у стандартній літературній мові, у слензі та у галузі термінології. Встановлено кореляції між полісемією та лексичною стійкістю лексем, їх частотністю, розвитком первинних і вторинних значень, виявлено певні особливості когнітивних процесів у різних народів. Визначено типи походження та розповсюдження НЧТ, а також семантичних змін під час утворення прямих та переносних значень НЧТ. Досліджено рівень полісемічності НЧТ у стандартній мові, слензі та галузі термінології.

  Скачати повний текст

Визначено, що у комунікативному акті референції мовця та сприймаючого утворюються типи кореляцій, що складають типологію референційних відношень. Доведено, що структура референції висловлювання гіпотетичної модальності складається з двох семантичних моделей: моменту події та моменту мовця. Зазначено, що за умов першої моделі визначається локалізація мовця у дійсному світі відносно цього віртуального світу. Структура референції висловлювань гіпотетичної модальності містить локалізатори - смислові значення, що повинні мати мовні елементи для забезпечення можливості накладання реального та можливого світів, що є репрезентованими у висловлюванні.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз синтаксичних, лексичних, стилістичних і прагматичних особливостей спонукальних конструкцій в англійській та українській мовах. Запропоновано класифікацію засобів вираження спонукання у даних мовах, згідно з якою виділено моно- та поліфункціональні засоби вираження спонукання. Значну увагу приділено недостатньо дослідженим, поліфункціональним засобам вираження спонукання (спонукальним конструкціям з перформативними дієсловами, дієсловами у формі дійсного, умовного способу та конструкціям з неособовими формами дієслова). Завдяки здійсненому аналізу спонукальних конструкцій з урахуванням виконання дії виявлено ізоморфні риси у зіставлених мовах, подібність у якісному та кількісному складі можливих моделей конструкцій, що спонукають другу та третю особу до дії. Зауважено, що диференційні ознаки виявляються у соціативних конструкціях. Шляхом міжмовного зіставлення проаналізовано мовленнєві акти, у яких вживаються спонукальні конструкції: директиви та менасиви. Як прагматичні типи директивів виділено три групи мовленнєвих актів: прескриптиви, реквестиви, сугестиви. Групу менасивних мовленнєвих актів складають застереження та погроза. У досліджених мовленнєвих актах спонукання експлікується не тільки за допомогою імперативних конструкцій, найбільш універсального та спеціалізованого способу вираження спонукання, але й поліфункціональних конструкцій.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив молодограматизму на розвиток наукової думки в українському та російському мовознавстві 1870-х - 1930-х рр. у межах онтологічного, телеологічного та операціонального компонентів порівняльно-історичного методу. Основну увагу приділено прийомам і процедурам порівняльно-історичного методу в студіях молодограматиків та українських і російських компаративістів: генетичному ототожненню фактів, реконструкції архетипів, хронологізації та локалізації мовних явищ. Розкрито невиправданий "критицизм" деяких дослідників щодо молодограматиків. Досліджено розбіжності в поглядах та полеміку українських та російських лінгвістів даного періоду. Зазначено, що твердження молодограматиків та українських і російських компаративістів 1870-х - 1930-х рр. виявилися перспективними для мовознавства ХХ ст. - початку ХХІ ст.

  Скачати повний текст