Вперше визначено роль і місце англомовного комерційного контракту в офіційно-діловому дискурсі. В аспекті когнітивно-дискурсивної парадигми знання встановлено закономірності конституювання комерційного контракту, з'ясовано його жанрово-мовленнєву специфіку та композиційно-структурну організацію. Вперше описано іллокутивно-інтенціональний алгоритм текстотипу "комерційний контракт" у вигляді білатерального комісиву, визначено когнітивно-семантичні джерела його формування, що базуються на специфічній, дискурсивно детермінованій концептосистемі. Вперше описано механізм вербального аранжування текстів англомовних комерційних контрактів з урахуванням системи лексичних, лексико-семантичних та граматичних засобів у їх взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливу лексико-семантичну парадигму - асоціативно-семантичну групу, що може бути частиною асоціативно-семантичної структури. Запропоновано гіпотезу, яка базується на лексемах, що входять до логіко-семантичної групи (АСГ) "пори року", що трактуються як вихідні слова асоціативно-семантичних груп (кауземи). У семантичній структурі цих слів виокремлено темпоральні, квалітативно-темпоральні та квалітативно-предметні ознаки, у межах яких кауземи семантично (на рівні "ядро - периферія") поєднані зі словами інших денотативних зон (рефлексемами). За допомогою асоціативного експерименту з'ясовано наявність асоціативного зв'язку між цими лексемами. Сукупність вихідної кауземи та рефлексем, упорядкованих у АСГ різних рівнів, трактується як асоціативно-семантична структура (АСС). З'ясовано, що найчисленнішою є АСС з кауземою зима, найменш численною - АСС кауземи осень. Усі структури об'єднують асоціативно-семантичні групи трьох рівнів, окрім АСС осень, яка представлена рефлексемами двох рівнів. Незважаючи на різноманітний кількісний і якісний склад асоціативно-семантичних структур, зазначено щодо наявності типової асоціативно-семантичної парадигми рефлексем, взаємопов'язаних з назвами пір року. рефлексеми реалізують аналогічні семантичні ознаки, а відмінності у складі денотативних зон зумовлені лише екстралінгвістичними причинами - квалітативними особливостями сезонів. Чим більше семантичних кроків відділяють рефлексеми від вихідної кауземи, тим більшою мірою вони різняться за значенням з рефлексемами інших АСС.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєві тактики (МТ) у комунікативній ситуації (КС) "освідчення в коханні" з урахуванням різноманітних факторів мовленнєвого спілкування - соціальних ролей комунікантів, лексико-синтаксичних засобів, невербальних компонентів комунікацій. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки певного соціуму, за допомогою якої мовець намагається реалізувати свою комунікативну інтенцію у конкретній ситуації спілкування. На підставі аналізу фактичного матеріалу виділено МТ, яким користується ініціатор мовленєвих актів у КС "освідчення в коханні". Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти мовленнєвих актів і невербальні засоби спілкування комунікантів, які освідчуються в коханні. Завдяки здійсненому дослідженню встановлено залежність вибору МТ і невербальних засобів комунікації від соціальної ролі комуніканта. З'ясовано, що для успішного міжособистісного спілкування в КС "освідчення в коханні" вибір комунікантом найбільш психологічно доцільної форми вираження свого почуття має грунтуватися на експлікації емпатії, двоцентричного характеру любовних почуттів, здатності до ідентифікації та децентрації, що означає апріорне, безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на її природну індивідуальну неповторність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес мовної концептуалізації невербальної поведінки людини. На підставі результатів дослідження одиниць фразеосистеми сучасної болгарської мови з'ясовано особливості номінації невербальних одиниць, встановлено основні розряди фразеологізмів, похідних від невербальних засобів спілкування, зокрема кінем (жестових і мімічних рухів, елементів візуальної поведінки), визначено характер їх семантичної організації, виявлено специфіку процесів фразеологізації та інтерсеміотичного зв'язку вербальних і невербальних одиниць, розглянуто їх функціонування. В результаті аналізу особливостей номінації невербальних засобів комунікації виявлено, що найбільш розповсюдженим способом репрезентації елементів невербальної поведінки є стійкі мовні звороти. Встановлено, що причиною їх частого використання є семіотична подібність кінеми як фразеологічного явища у невербальній мові та мовного фразеологізму. Запропоновано систематизацію корпусу фразеологічних одиниць, що експлікують функціональні властивості кінем як невербальних стереотипів, властивих національній культурі.

  Скачати повний текст

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

  Скачати повний текст

На матеріалі української мови здійснено аналіз засобів вираження тема-рематичного поділу висловлень. Обгрунтовано теоретичні засади вивчення актуального членування висловлення, здійснено розмежування понять мова та мовлення, речення та висловлення, запропоновано класифікацію темо- та ремоідентифікаторів за формальними та семантичними критеріями. Встановлено ієрархію впливу ремоідентифікаторів на комунікативну структуру висловлення, з'ясовано їх лексичне наповнення, синтаксичне навантаження, позиційність, залежність від комунікативних реєстрів та типів висловлень. Виявлено частотність уживання різних типів ремоідентифікаторів у структурі українського висловлення та описано особливості функціонування їх певних варіантів з урахуванням позиції, додаткового значення, впливу на тема-рематичний поділ, інтонації та комунікативної мети. Особливу увагу приділено вивченню актуального членування в аспектах прагматики, нейро- та комп'ютерної лінгвістики, а також у зв'язку з категоріями пресупозиції та інтенціональності.

  Скачати повний текст

Проведено прагмалінгвістичне дослідження категорії звертання в сучасній російській мові. Об'єктом комплексного аналізу є ситуації мовленнєвого акту звертання з експлікованим перлокутивним ефектом. Здійснено комплексний аналіз прагматичного потенціалу звертань на матеріалі художнього дискурсу. Досліджено прагматично адекватні/неадекватні звертання з позицій адресата та розгортання комунікації. Обгрунтовано текстову валентність звертання. Розроблено типологію мовленнєвих реакцій у ситуаціях з прагматичною неадекватністю звертань. Виявлено закономірність взаємодії категорій адекватності/неадекватності, ефективності/неефективності з позицій розгортання комунікативного акту. На підставі позитивної/негативної реакції адресата встановлено різновиди комунікативних моделей кооперації та конфлікту. Виявлено типізовані мовленнєвою практикою репліки-реакції адресата, досліджено авторський коментар як засіб зображення комунікації загалом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано текстотворення як вид мовної діяльності, описо комунікативні стратегії, що визначають різні аспекти формування тексту. Розроблено системний підхід до опису та моделювання процесу текстотворення з урахуванням культурно-лінгвістичного та соціолінгвістичного рівнів аналізу тексту. Встановлено, що за співвідношенням семантичної та прагматичної підсистем тексту в соціальній комунікації наведено текстові типи аналітичної та синтетичної організації. В аспекті діяльності суб'єкта текстотворення експліцитно розглянуто характер кореляцій між факторами текстотворення та прагматичними, семантико-синтаксичними, а також номінативними особливостями текстів, що репрезентують різні соціокомунікативні сфери (науковий текст, енциклопедія, довідник, спогади, щоденник та афоризм). З'ясовано, що комунікативна концепція автора у процесі текстотворення виконує функцію адаптаційного механізму та зумовлює варіювання текстового типу.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовно-прагматичні особливості основних мовленнєвих жанрів (МЖ), які реалізуються у межах конфліктного дискурсу. Досліджено характерні риси зазначеного дискурсу, вплив на його перебіг певних чинників, а саме: емоційної напруги, міжособистісних установок суб'єктів, їх комунікативного статусу. Визначено глобальні комунікативні стратегії спілкування за умов конфлікту та запропоновано типологію конфронтативних МЖ відповідно до їх комунікативної мети. Описано критерії розмежування даних жанрів. На підставі "паспорту мовленнєвого жанру" установлено основні лінгвістичні та екстралінгвістичні параметри категорично-спонукальних і негативно оцінних МЖ. Описано мовні засоби їх реалізації у лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному аспектах з використанням матеріалу сучасної української, англійської та польської мов. Значну увагу приділено експліцитним й імпліцитним способам вираження МЖ, мовні риси яких розглянуто у контексті ефективності реалізації певних комунікативних тактико-стратегічних дій.

  Скачати повний текст

Досліджено експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах в аспекті антропоцентричної когнітивної лінгвістики. Введено поняття "підконцепт", "відтінок концептуальної ознаки", "концептуальна компетенція". Розроблено оригінальний метод концептуального аналізу. Встановлено структуру концептів, набори їх ознак, виявлено й описано підконцепти в складі концептів, досліджено міжконцептуальні зв'язки. На підставі зіставного аналізу концептів у чотирьох мовах встановлено збіг їх наповнення. Розглянуто явище концептуальної компетенції. Переглянуто принцип "родинних подібностей" Л.Вітгенштейна та принцип "паразитичної категоризації".

  Скачати повний текст

Проведено цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концепту шлях на матеріалі англійської, української та французької мов в аспекті об'єднаних когнітивно-ономасіологічної та етнолінгвістичної парадигм сучасного мовознавства. З використанням методології когнітивної ономасіології, лінгвокультурології, когнітивної семантики здійснено когнітивно-семіотичну категоризацію лінгвокультурем з просторовим семантичним компонентом шлях, продемонстровано їх фреймову організацію з урахуванням належності одиниць до концептосфер переміщення, подорож, рух, зустріч, дар. З'ясовано способи вербалізації концепту в англійській, українській та французькій мовах, здійснено концептуальне та структурне моделювання у міжмовному просторі чарівної казки з використанням семантичних опозицій та визначених концептосфер. Значну увагу приділено дослідженню процесу виникнення та способів метафоризації фразеологічних номінацій концепту шлях. Проаналізовано складові ономасіологічної структури номінацій та їх метафоричні моделі. Детально описано процес формування фреймової сітки ідіоконцепту шлях на матеріалі фольклорного тексту.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано місце та роль мовних стратегій у здійсненні міжкультурного діалогу в сучасному європейському просторі. Визначено співвідношення мовних тенденцій, шляхи та засоби поліпшення вивчення іноземних мов у навчальних закладах України. Доведено, що сучасні європейські інтегративні процеси інтенсифікують взаємодію народів і культур, створюють унікальну атмосферу співіснування в єдиному просторі культурних, етнічних, конфесійних суперечностей і потребують поглиблення діалогічного взаєморозуміння. Обгрунтовано значення мовних стратегій як одного з головних засобів налагодження міжкультурного діалогу, досягнення толерантності та взаєморозуміння, подолання суперчностей і конфліктів, які час від часу виникають в європейському просторі. Зазначено негативний вплив відсутності мовних стратегій і наявності політичної застережливості щодо вивчення іноземних мов і політики обмеження спілкування народів у колишньому СРСР на відсторонення України від загальноєвропейського діалогу. В останнє десятиріччя виявлено посилення процесів міграції українців до європейського простору, що сприяє визнанню української спільноти як рівноправного партнера євроінтеграційних процесів. Обгрунтовано необхідність поглибленого вивчення європейських мов як базового принципу сучасної освітньої політики України. Зазначено, що умовою ефективного налагодження міжкультурного діалогу в європейському просторі є освоєння декількох іноземних мов і досконале вивчення рідної. Наведено практичні рекомендації щодо поліпшення викладання та вивчення іноземних мов у навчальних закладах України.

  Скачати повний текст

Досліджено вербальні та невербальні маркери, які формують загальне емпатичне тло комунікації. У науковий обіг уведено поняття комунікативної емпатії, моделювання якої пов'язане з адекватним використанням відповідного набору мовних та екстралінгвальних одиниць і комплексів. Розроблено теоретичні засади теорії комунікативної емпатії. Пояснено глибинну природу даного феномена, який містить ментальні, психолінгвістичні, нейрофізіологічні, лінгвальні та невербальні складники. Встановлено мовні категорії української мови та конструктивних елементів невербального рівня, які оптимізують міжперсональну взаємодію. Виявлені одиниці та сигнатури корелюють із глибинними ментальними процесами, які характеризуються універсальними та динамічними ознаками. Виокремлення даних комунікативних маркерів здійснено за допомогою синтезу класичних і новітніх мовознавчих методик, де провідне місце належить парадигмі нейролінгвістичного програмування та сугестивної лінгвістики. Розглянуто лінгвальну специфіку емпатичної комунікації, пов'язану з дією універсальних законів мовного моделювання. Вивчено конкретні мовні компоненти метамодельних патернів. Теоретичні узагальнення дослідження верифіковано у релевантних психолінгвістичних експериментах. З'ясовано глибинну природу мовної сугестії й актуальних невербальних елементів. З метою визначення сугестивної динаміки проаналізовано всі мовні рівні. Висунуто гіпотезу про те, що концентром потенційної сугестивності є семантичне наповнення одиниць мови. Наголошено, що іманентною ознакою мовного впливу є семантична дифузність різної етіології. Кваліфіковано роль невербаліки в аспекті комунікативного впливу. Висвітлено характерні особливості опосередкованих контекстів. Детально розглянуто специфіку українського рекламного та політичного мовлення, а також фідеїстичних контекстів. Встановлено лінгвістичні особливості названих текстових масивів та їх сугестивний потенціал.

  Скачати повний текст

Здійснено інтегральний аналіз онтологічного виміру мови в її енергійному аспекті. Досліджено розвиток напрямків енергійної традиції філосовування. Проаналізовано основні поняття енергійного дискурсу (на прикладі православного ісихазму) та поняття, розвинені в онтологічних теоріях мови. Це дозволяє розкрити спорідненість і відмінності між природою зусиль людини як суб'єкта містичного досвіду та природою зусиль мовного розуміння. У енергійному вимірі висвітлено аспект реалізації сутнісних сил і здатностей людини, її найглибинніших потенцій. Зазначено, що герменевтичне поняття передрозуміння виявляє риси енергейного феномену та може бути пояснено у категоріях енергійного дискурсу.

  Скачати повний текст

Структуру "мова-комунікація" розглянуто як взаємозалежний і взаємоутворювальний зв'язок субстанції мови і комунікативного простору, що вирізняється як просторово-часова організація феномена інтерсуб'єктивності. До основи запропонованої концепції покладено філософські ідеї феномена інтерсуб'єктивності, просторових форм комунікації, субстанційності мови, трансформацій онтологічної категорії мови. Висвітлено фундаментальні проблеми філософії мови і комунікації, розроблено характеристики комунікативного простору в мовнофункціональних вимірах, здійснено описовий аналіз субстанції мови. Розглянуто суттєві характеристики субстації мови і комунікативного простору крізь призму мовно-філософської концепції істини. Дійсність абсолютної істини, що утримується в мові, виступає як можливість соціальної істини (консенсусу).

  Скачати повний текст

Досліджено парадоксальні висловлення як елементи художнього дискурсу, які мають специфічні лінгвокогнітивні й прагматичні особливості. На базі теорії концептуальної інтеграції та конверсаційного аналізу виявлено дистинктивні ознаки парадоксальних висловлень, розкрито лінгвокогнітивний механізм їх формування, з'ясовано особливості функціонування таких висловлювань в англомовному художньому дискурсі. Установлено, що парадоксальне висловлювання є семантичною та прагматичною аномалією, яка грунтується на прийомі антиномії, що полягає у навмисному поєднанні двох протилежних тверджень про об'єкт. Запропоновано класифікацію парадоксальних висловлень в англомовному художньому дискурсі за типом антиномії - внутрішньої або зовнішньої. Шляхом реконструкції ментальних просторів розроблено типологію когнітивних моделей, які є основою для утворення парадоксальних висловлень в англомовному художньому дискурсі. Виявлено два базових типи моделей формування парадоксальних висловлень в аналізованому типі дискурсу.

  Скачати повний текст

Розглянуто регулятивний вплив гендерно маркованих граматичних, лексичних та фразеологічних одиниць, що зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х рр. XX ст. - початку XXI ст., на формування гендерного аспекту особистості його суб'єкта. Дослідження виконано у межах міждисциплінарної функціональної методології, що грунтується на діяльнісному підході щодо вивчення мовленнєвих явищ та інтегрує новітні досягнення функціонально-семантичної, комунікативно-прагматичної та когнітивної парадигм. Значення гендерно маркованої одиниці англійської мови подано як фрейм, здатний до "вбудовування" у фреймову мережу дискурсу, що використовує регулятивний потенціал гендерних еталонів і стереотипів і стимулює інференційні процеси у межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Доведено, що завдяки залученню до фрейму гендерно маркована одиниця функціонує у дискурсі як закодована у мовному знаку гендерно диференційована регулятивна настанова. На підставі результатів структурного, семантико-прагматичного та когнітивного аналізу гендерно маркованих одиниць граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що вживаються у досліджуваному дискурсі, встановлено систему поведінкових настанов, задіяних у конструюванні гендерної ідентичності англомовного суб'єкта дискурсу. З'ясовано, що регуляція поведінки суб'єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму. Властивості та поведінкові характеристики чоловіка кваліфіковано відповідно до його основної соціальної ролі добувача, що припускає активну соціальну позицію, орієнтовану на успіх. Виявлено, що регуляція поведінки суб'єкта дискурсу жіночої статі спирається на уявлення про неї як про залежну неавтономну реляційну особу, категоризовану стосовно чоловіка, з яким її пов'язують кровні, шлюбні чи суто сексуальні стосунки. Властивості та поведінкові характеристики жінки кваліфіковано відповідно до її основної соціальної ролі берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутовою сферою.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз висловлювань з концептом "порада" у сучасній українській мові на матеріалі художніх текстів останніх десятиріч XX - початку XXI ст. Установлено специфіку висловлювання-поради як некатегоричного мовленнєвого акту, спрямованого на спонукання адресата до виконання конкретної корисної для нього дії у майбутньому. Проаналізовано граматичну структуру речень та розглянуто інвентар мовних засобів (спеціалізованих і неспеціалізованих висловлювань, що вживаються комунікантами для вираження волевиявлення поради. Установлено закономірності їх вибору відповідно до комунікативної мети. Визначено іллокутивний потенціал висловлювань-порад. Виявлено причини виникнення додаткових семантичних і прагматичних характеристик, які накладаються у процесі спілкування на основне значення висловлювання і з'ясовано основні функціональні види поради. Описано комунікативну структуру мовленнєвого акту поради та встановлено іллокутивні характеристики кожної з його частин.

  Скачати повний текст

Визначено принципово нові аспекти співвідношеня текстів художньої літератури та масової комунікації у контексті цілісності словесності Нового та Новітнього часів, які стосуються насамперед буття словесної свідомості загалом, її основних форм, специфіки побутування різних типів (художньої літератури та масової комунікації) та уможливлюють дану цілісність. Досліджено кардинальні злами всередині словесно-культурної свідомості Нового часу, які здійснюються не лише у ряді трансформацій усередині художнього типу слова, художньої свідомості взагалі, але й у швидкій легітимації якісно нового типу словесності масової комунікації. Доведено, що словесність Нового та Новітнього часів є тим простором, який концептує в собі й знаходить на всіх щаблях побутування адекватні значеннєві, естетичні смисли, форми та способи втілення складної взаємодії художнього, естетичного та позахудожнього, позаестетичного. Визначено словесно-культурні джерела, статус слова, естетичну реальність твору словесності масової комунікації в цілісності словесності. Охарактеризовано стан художнього типу словесності, актуалізований не стільки "художньоцентричністю", скільки цілісністю словесності.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст