Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес мовної концептуалізації невербальної поведінки людини. На підставі результатів дослідження одиниць фразеосистеми сучасної болгарської мови з'ясовано особливості номінації невербальних одиниць, встановлено основні розряди фразеологізмів, похідних від невербальних засобів спілкування, зокрема кінем (жестових і мімічних рухів, елементів візуальної поведінки), визначено характер їх семантичної організації, виявлено специфіку процесів фразеологізації та інтерсеміотичного зв'язку вербальних і невербальних одиниць, розглянуто їх функціонування. В результаті аналізу особливостей номінації невербальних засобів комунікації виявлено, що найбільш розповсюдженим способом репрезентації елементів невербальної поведінки є стійкі мовні звороти. Встановлено, що причиною їх частого використання є семіотична подібність кінеми як фразеологічного явища у невербальній мові та мовного фразеологізму. Запропоновано систематизацію корпусу фразеологічних одиниць, що експлікують функціональні властивості кінем як невербальних стереотипів, властивих національній культурі.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено визначальні риси граматичної структури болгарських переселенських говірок в Україні шляхом вивчення їх динаміки внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних факторів. Встановлено, що функціонування болгарських говірок понад два століття в оточенні інших слов'янських мов з типологічно відмінною граматичною структурою у відриві від діалектного континууму метрополії зумовило трансформацію таких власне балканських рис, як артикль, енклітичні форми займенників, посесивний датив, редуплікація, балканський кондиціонал, аналітичний спосіб творення вищого ступеня порівняння, майбутнього часу дієслів, да-конструкції. Відзначено більш послідовне функціонування архаїчних рис у діалектичному мовленні у порівнянні з літературною мовою та суттєві зміни і дебалканізацію говірок. Виявлено посилення даних процесів у 1950 - 1960 рр. з появою нового покоління з видозміненим мовним мисленням. Досліджено зміни категорії дейксису та втрату просторових артиклів. Відзначено сталість клішованої форми та відсутність подальшого розвитку артикля у досліджуваних говірках та його посилене вживання при власних іменах. Дебалканізацію з різним ступенем інтенсивності виявлено в різних підсистемах переселенських говірок. Доведено, що найбільш суттєвими є зміни серед лексичних балканізмів, а в граматичній структурі - в артиклевій системі та поступове заміщення загальних форм відмінковими.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування дискурсивних слів (ДС) турецького походження (ТП) у текстах сучасних болгарських мас-медіа. З'ясовано, що вживання ДС ТП зумовлене тенденцією наслідування сучасними мас-медіа особливостей усного спілкування. Визначено прагматичні, комунікативні, структурні та сполучні характеристики ДС, запозичених із турецької мови. Охарактеризовано їх функціонально-семантичні групи. Розкрито значення ДС для вивчення питань формально-граматичної та змістової зв'язності мас-медійних текстів, їх комунікативної спрямованості.

  Скачати повний текст

Вивчено явище енантіосемії, спостережене у процесі розвитку протилежних значень у семантичній структурі мовної одиниці. Визначено, що енантіосемія становить окрему категорію у лексико-семантичній системі мови. Встановлено спільне та відмінне з суміжними лексико-семантичними явищами - антонімією, омонімією, полісемією, конверсією. Визначено основні причини появи протилежних значень у семантичних структурах болгарських енантіосемів. Розроблено семантичну класифікацію енантіосемічних слів і фразеологізмів сучасної болгарської мови, а також проаналізовано їх синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики. Доведено, що за синтагматичними особливостями енантіосемія не відрізняється від полісемії та омонімії, а за парадигматичними та епідигматичними - наближається до антонімії. Запропоновано спосіб подання енантіосемів у лексикографічній практиці.

  Скачати повний текст

Уперше в українській славістиці представлено комплексний етномовний і соціолінгвістичний аналіз писемного дискурсу болгарського острівного ідіому, який функціонує в Україні протягом XIX - XX ст. Теоретично обгрунтовано варіативність лексичного рівня стосовно материкової етномовної системи, чинників перебування за межами материкового мовного масиву. Системно досліджено закономірності філіації до рівня комунікативно розвиненої, стилістично диференційованої та ієрархічно стратифікованої комунікативної субсистеми, що реалізується останнім часом у взаємодії з національною мовою та співіснує зі спорідненими інонаціональними мовами. Установлено, що нормування місцево острівного койнезованого ідіому імпліцитно чи експліцитно залежить від офіційних мовних норм у державі-донорі, а також - від соціолінгвістичної ситуації, що існує у державі-реципієнті. З'ясовано роль соціального субстрату у спрямуванні цього процесу до регіональних або матеріальних норм. Виявлено головні чинники затримання варіативних лексичних норм з метою врахування особливостей, збереження та подальшого розвитку острівного етнічного ідіому.

  Скачати повний текст