Висвітлено особливості географії та закономірності розповсюдження різних категорій античних монет та їх хронологічних груп. Проналізовано витоки низки звичаїв, пов'язаних з монетами. Вперше всебічно проаналізовано знахідки на черняхівських пам'ятках боспорських монет. Визначено джерела надходжень монет, на підставі хронологічного аналізу різних категорій монет розроблено їх періодизацію. Розглянуто функції в середовищі черняхівського населення римських і боспорських монет, а також "варварських" наслідувань римським монетам.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел і літератури розрито процес зародження та розвитку археології, виділено основні осередки, довкола яких зосереджувалися археологічні дослідження у Львові. Розглянуто їх роль у формуванні археології як самостійної науки. Показано значення археологічних виставок і з'їздів другої половини XIX ст. у процесі становлення археологічної науки. Введено до наукового обігу матеріали, які висвітлюють процес створення та діяльність при кафедрі класичної археології та праісторії Львівського університету "Академічного гуртка любителів археології". Значну увагу приділено історії польових досліджень І.Шараневича, М.Грушевського, К.Гачека. Уперше комплексно розглянуто археологічні дослідження на території Східної Галичини, виділено три етапи розвитку археології та створено карти відкритих і досліджених пам'яток XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі великого фактичного матеріалу створено узагальнюючий нарис монографічного плану про розвиток археологічної науки в одному з найбільших у країні осередків археологічної науки - Харківському університеті - з моменту його створення та до 1920 р. Спростовано положення про те, що археологічна наука до кінця XIX ст. в Україні цікавилася лише античною спадщиною Причорномор'я та Приазов'я. Подано матеріали про археологічну діяльність деяких харківських учених: Ю.І.Морозова, Д.І.Багалія, Є.К.Рєдіна, О.С.Федоровського, В.Є.Данилевича, Є.П.Тріфільєва та ін., які залишалися невідомими науковому загалу.

  Скачати повний текст

Уперше визначено внесок співробітників Чернігова кінця XIX - початку XX ст. у розвиток вітчизняної археології та музейної справи. Установлено авторство відкриття та розглянуто історію перших досліджень ряду археологічних пам'яток Чернігово-Сіверщини (Мізинської стоянки, Шестовицького та Табаївського могильників). Систематизовано і проаналізовано шляхи формування та склад зібрання Чернігівського державного музею, накопиченого у період до 1948 р. Конкретизовано головні культурно-хронологічні показники колекцій. До науково обігу введено найбільш репрезентативні артефакти з музейного фонду, що не були раніше предметом наукового розгляду.

  Скачати повний текст

Наведено повну характеристику матеріального комплексу поселень Дніпро-Донського межиріччя. На підставі аналізу керамічного комплексу, який для цієї доби є майже єдиним культурним індикатором, а також поховальних пам'яток, у межах півдня Лісостепової та у Степовій смузі України виділено два синхронних явища: у Лівобережній Україні - пам'ятки Рєпінської культури, поширені на сході (до Поволжя); у Нижній Наддніпрянщині та на заході (до Південного Бугу) в той час побутували носії Рогачицької культури, що полишили середній шар Михайлівського поселення, поселення Нижній Рогачик та інші пам'ятки, названі згідно з існуючим поняттям "рогачицький тип пам'яток" (О.Г.Шапошникова, В.М.Даниленко) та через наявність Нижньомихайлівської археологічної культури. Ці масиви різнилися матеріальним комплексом, поховальним обрядом та генезою.

  Скачати повний текст

Описано процес археологічного дослідження Катеринославщини в другій половині ХІХ ст. - на початку 1930-х рр. Розглянуто процеси інституціоналізації в регіоні, проаналізовано меценатську діяльність та досягнення місцевих наукових осередків, зокрема Катеринославського музею ім. О.М. Поля. Визначено персональний склад аматорів і науковців, охарактеризовано наукові роботи і рукописні матеріали з особистих фондів, та розкрито їх внесок в археологічне краєзнавство. Виділено та досліджено основні періоди археологічного вивчення краю.

  Скачати повний текст

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність Б. О. Тимощука (1919 - 2003) - видатного археолога, історика, краєзнавця. На підставі вивчення наукової спадщини вченого, інших джерел, які автор опрацював у архівах наукових і музейних установ, визначено внесок Б. О. Тимощука у дослідження давніх і середньовічних старожитностей Східної Європи. Акцентовано увагу на вивченні науковцем середньовічних пам'яток Українського Прикарпаття та Середнього Подністров'я. Відзначено основні наукові пріоритети вченого - історичний розвиток слов'янського та давньоруського населення в межиріччі Верхнього Сирету та Дністра у другій половині V - першій половині ХІІІ ст., духовна культура місцевого середньовічного населення Східної Європи, соціальний устрій слов'ян в даний період.

  Скачати повний текст

Визначено типи та види будівель, що існували в степовому регіоні Наддінців'я в другій половині VIII - на початку Х ст. з урахуванням впливу природно-географічного середовища та за обставин переходу від кочевого до осілого господарства. На підставі аналізу будівель визначено напрямки господарської діяльності, ступінь осілості, вплив традицій інших етносів на архітектурно-будівельну справу населення салтово-маяцької культури (СМК), що перебувало в степовій зоні. На підставі всього комплексу археологічних матеріалів обгрунтовано етнічну неоднорідність населення СМК, доведено, що переважаючим етнічним ядром на даний період залишалися проболгари. Проаналізовано будівельно-архітектурну еволюцію від юртоподібних (VIII ст.) до стаціонарних квадратно-прямокутних будівель (IX - початок Х ст.), а також особливості формування садиб, що уособлювали індивідуально-господарську форму сімейної власності. Вияснено обставини загибелі населення СМК на початку Х ст.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження взаємозв'язків східних слов'ян з кочовим світом у VI-VII ст. Зібрано та систематизовано дані писемних й археологічних джерел, що свідчать про контакти між даними етнічними спільнотами у різних сферах їх життя. Визначено загальний характер взаємин кочової та землеробської слов'янської людності. Досліджено предмети та набори різних категорій речей, художні мотиви й окремі закриті комплекси зі старожитностей обох груп, простежено поєднання в цих комплексах окремих речей. Вперше запропоновано класифікацію поясних наборів за їх складом. У слов'янських старожитностях виділено комлекс речей і художніх елементів, пов'язаних з впливами кочовиків. Відповідно до аналогій, які мають предмети зі слов'янських комплексів у старожитностях різних степових регіонів, диференційовано кочівницькі культурні впливи. За повідомленнями писемних джерел та археологічними матеріалами визначено контактну зону між слов'янами та кочовими племенами Південно-Східної Європи у VI-VII ст. На підставі аналізу взаєморозташування археологічних пам'яток відтворено умови сусідства кочової та слов'янської людності. Визначено механізми мирного співіснування обох етнічних спільнот, простежено різнорівневі міжетнічні контакти. Висвітлено вплив загальних етно-історичних процесів на характер взаємовідносин кочовиків і слов'ян.

  Скачати повний текст

Вперше проведено найбільш повне узагальнювальне дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введно нові археологічні джерела.

  Скачати повний текст

Вперше створено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його сторін, що дозволило інтерпретувати як шкірвиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

  Скачати повний текст

Розкрито процес зародження та розвитку археології, виділено основні осередки, довкола яких зосереджувалися археологічні дослідження. Показано значення наукових шкіл і дослідницьких організацій XIX - 1930-х рр. у процесі становлення археологічної науки. Оприлюднено значну частину матеріалів щодо археологічної діяльності окремих організацій та дослідників, які залишалися невідомими науковому загалу, зокрема, документи з фондів Одеського товариства історії та старожитностей, викладачів Новоросійського університету, археологів-краєзнавців: Ф. Т. Камінського, М. Д. Лагути. Простежено шляхи формування методики наукових досліджень у розвідкових і стаціонарних роботах на матеріалах, опублікованих історично-археологічними та краєзнавчими товариствами, науковими установами й окремими науковцями XIX - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

  Скачати повний текст

Досліджено питання етнічної історії на межі античності та середньовіччя (на прикладі етнічної ситуації в Південно-Західному Криму кінця III - середини VI ст.). Проаналізовано історіографію питання, розглянуто основні групи джерел (писемних, археологічних, антропологічних). На підставі їх дослідження створено модель етнічної ситуації в регіоні у вищезазначених хронологічних межах. Наголошено, що в першій половині III ст. вже не існувало монолітної єдності пізньоскіфського етносу, роз'єднаного політично внаслідок вторгнення сарматів.Зазначено, що чисельність населення регіону значно зменшилася після вторгнення гунів (кінець IV - перша половина V ст.). З другої половини V ст. до середини VI ст. у Південно-Західному Криму мешкають окремі групи гунів, у північно-східному регіоні, в основному, алани, в глибині гірської частини півострова - готи. У цей період починається формування алано-готської синкретичної культури й алано-готської етносоціальної спільноти.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значного масиву ліпної кераміки, із залученням усіх виданих, а також ще неопублікованих знахідок, висвітлюються етнокультурні процеси, що відбувалися у Північно-Західному, Центральному та Південно-Західному Криму протягом ІІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е. Порівняльно-типологічний аналіз та культурно-хронологічна систематизація комплексу ліпної кераміки Криму показують, що він складається з однієї етнічно нейтральної групи та 15 різнорідних за походженням груп, які співвідносяться з тими чи іншими етнічними компонентами, що входили до складу мешканців півострова. Встановлено, що в Криму в різні часи жили скіфи, таври, сармати, меоти, носії зарубинецької культури, фракійці, германці та алани, а також населення, що з'явилось внаслідок міксації цих народів. В межах окремих хронологічних періодів простежено зміни в етнічному складі Криму, визначено час, динаміку та шляхи проникнення різних племен, а також характер взаємовідносин мігрантів з місцевим населенням.

  Скачати повний текст

Систематизовано та проаналізовано матеріали Жаботинського поселення. Вперше введено до наукового обігу докладні типолого-статистичні характеристики кераміки жаботинського етапу, що дозволило розглядати його як еталонну пам'ятку раннього залізного віку Східної Європи. Запропоновано структурну схему жаботинського етапу, яка відбиває хронологічний розподіл матеріалів і спрямованість культурних зв'язків. Виділено три горизонти на поселенні, ритм розвитку яких збігається з ритмом середньогальштатської культури Басарабь. Проведено кореляцію хронологічних систем передскіфських та ранньоскіфських горизонтів на рівні зіставлення центральноєвропейської, передньоазійської та східноазійської хронологічних систем. Запропоновано модель культурогенезу на розглянутій території наприкінці IX - VII ст. до н.е. та розглянуто особливості функціонування культурних утворень за умов перехідного періоду. Виявлено критерії інноваційності жаботинського культурного комплексу відносно чорноліського.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення жіночого костюма варварів Південно-Західного Криму V - VII ст., визначено типологію й хронологію деяких типів пряжок і фібул на підставі нових знахідок з закритих комплексів. Виділено й класифіковано гарнітури - функціональні деталі й прикраси з одного набору. Охарактеризовано етнопоказові особливості костюма: визначено "аланські" та "східногерманські" компоненти. Досліджено ступінь впливу візантійської моди, на підставі розташування речей у похованнях визначено їх призначення й місце в костюмі, а також реконструйовано основні типи одягу. Встановлено, що дані візантійських писемних джерел та іконографії, а також знахідки цілих зразків та фрагментів справжнього ранньосередньовічного одягу допомагають наблизити реконструкції до історичних реалій.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан збереження та використання замкових комплексів XII - XVII ст., що збереглися на території Хмельницької області. Доведено, що незадовільний стан пам'яток переконливо свідчить про необхідність вирішення питань їх охорони, що, перш за все, залежить від наукового обгрунтування історико-культурної цінності замкових комплексів. Показано, що для об'єктів фортифікаційної спадщини Хмельниччини, рівень збереженності яких дуже низький, найефективнішим засобом збереження є музеїфікація та створення умов для екскурсійного відвідування, що сприяє перетворенню пам'яток на туристичний продукт. Обгрунтовано необхідність створення екскурсійних і туристичних маршрутів, які б охоплювали всі замкові комплекси області.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку сільськогосподарської діяльності слов'ян Лівобережжя Дніпра у другій половині I тис. н.е. В науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено й апробовано спрощену типологію грунтів. На підставі поєднання нових теоретичних розробок з традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширено інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства у слов'ян відбувалася на межі VII - VIII ст., про що свідчить посилення значення перелогової системи землеробства у порівнянні з методом підсіки внаслідок розподілу та заселення раніше не використовуваних земель. На підставі кореляційного аналізу одержаних результатів і матеріалів вивчення інших регіонів України та деяких країн Європи зроблено висновок про завершення процесу формування технічної бази сільського господарства слов'ян Лівобережжя Дніпра до утворення Давньої Русі. Відзначено відсутність подальших суттєвих змін у сформованій системі землеробства та тваринництва.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемам мезоліту України. Встановлено, що в ранньому мезоліті в лісостеповому Лівобережжі Дніпра і басейні Сіверського Донця розвивалося культурне явище, що отримало назву зимівниківська культура. Воно склалося на базі фінальнопалеолітичних пам'яток типу Борщево ІІ під під впливом красносільської культури не пізніше кінця дріасу ІІІ. Крем'яний інвентар зимівниківських стоянок відрізняється високою відщеповістю, застосуванням техніки твердого відбійника, великими розмірами і грубістю артефактів. Переважають одно- та двоплощадкові нуклеуси для нерегулярних платівок і відщепів. Основний тип мікролітів - великі грубі симетричні трапеції на відщепах. Як правило, вони мають увігнуті ретушовані окрайки, високі та середньовисокі пропорції. Зустрічаються й дрібні трапеції. Культура була представлена трьома локальними варінтами. В її розвитку, що продовжувався до кінця бореального періоду, виділяється два хронологічні етапи.

  Скачати повний текст