Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Уперше надано комплексну характеристику мікробних асоціацій слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), що включають H.pylori і мукозну мікрофлору, та показано їх роль в обтяженні перебігу гастродуденальної патології. Установлено вплив асоціатів супутньої мікрофлори на підвищення антибіотикорезистентності H.pylori. Виявлено, що у хворих на пептичні виразки ДПК міграція та заселення H.pylori і мукозної мікрофлори з антрального відділу шлунка в бульбарну зону дуоденального тракту відбувається лише в окремих випадках, що вимагає диференційованого підходу стосовно удосконалення етіотропної терапії. Визначено особливості міжмікробних взаємовідносин хелікобактерів з сумісно персистувальною з ним мукозною мікрофлорою та виявлено антагоністів H.pylori. Експериментально установлено ефективність штаму A.viridans, що є основою пробіотика А-бактеріну, стосовно хелікобактерів. Уперше показано вплив мікрорельєфних умов культивування на чутливість асоціантів до протимікробних препаратів та бактеріофагів, а також антагоністичну активність штамів-конкурентів H.pylori.

  Скачати повний текст

Досліджуються та обговорюються дані про взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони та її засіяності Helicobacter pylori (НР) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Дані здобуті за допомогою ультразвукового дослідження скорочувальної функції жовчного міхура з застосуванням жовчогінного сніданку, морфологічного та морфометричного дослідження біоптатів слизової оболонки гастродуоденальної зони після їх фарбування гематоксилін-еозином, які були одержані під час фіброезофагогастродуоденоскопії; наявність та ступінь засіяності НР антрального відділу шлунка визначали морфологічним методом після фарбування біоптатів за Романовським-Гімзою; електронної мікроскопії ендокринних І-клітин слизової оболонки гастродуоденальної зони. Доведено взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та ступеня важкості антрального гастриту та дуоденіту, важкість яких обумовлюється ступенем інфікованості слизової оболонки НР. Встановлено, що антихелікобактерна терапія та ерадикація слизової оболонки гастродуоденальної зони від НР зменшують активність антрального гастриту та дуоденіту, позитивно впливають на характер перебігу супутніх дискінезій. В комплексне лікування супутніх дискінезій жовчного міхура у хворих з ураженнями слизової оболонки гастродуоденальної зони рекомендовано включати препарати, спрямовані на ерадикацію НР та нормалізацію її гістологічного стану.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих з Helicobacter pylori- асоційованої виразковою хворобою (ВХ) (HP) дванадцятипалої кишки з супутньою гастроезафегеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Вивчено частоту захворювання за цих умов. Визначено особливості клінічної картини, динаміки антигелікобактерних антитіл класів IgA, IgM, IgG та базального гастрину-17 в пацієнтів з ВХ ДПК залежно від ендоскопічної картини стравоходу та рівнів аутоантитіл до комплексного антигену стравоходу. Визначено основні патогенетичні ланки становлення патологічного шлунково-стравохідного рефлюксу у хворих на HP-асоційовану ВХ ДПК та його трансформування в ГЕРХ. Установлено важливу роль зміни антиген-індукованої реактивності верхніх відділів травного такту. Базуючись на одержаних результатах, запропоновано спосіб лікування пацієнтів з поєднанням ВХ ДПК та ГЕРХ, що дозволяє оптимізувати тривалість лікування таких хворих та підвищити його ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено питання вдосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДПК) у осіб молодого віку. Встановлено, що клініко-ендоскопічні, морфологічні прояви ВХДПК у різних вікових групах хворих неоднакові. Досліджено клінічний перебіг ВХДПК, ендоскопічну та морфологічну характеристики слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, показники інфікованості Helicobacter pylori, що дозволило оцінити ефективність методів лікування ВХДПК у осіб молодого віку.

  Скачати повний текст

Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність клінічного перебігу виразкової хвороби шлунку (ВХШ) від локалізації виразки. Спостережено в хворих на ВХШ з локалізацією у верхній третині шлунку наявність гіпоацидності, в середній третині - нормоацидності, антральному відділі - гіперацидності. Виявлено значні відмінності антрального гастриту та гастриту тіла шлунка за ВХШ різної локалізації, проведено топічну діагностику H.pylori та вперше встановлено особливості розташування H.pylori в шлунку за виразок різної локалізації. Доведено, що схеми лікування з включенням цитопротективного препарату "Ербісол" є ефективніші, ніж схеми терапії без ербісолу в процесі лікування виразок верхньої та середньої третини шлунку та не мають достовірної ефективності за умов лікування виразок антрального відділу та цибулини дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Доведено, що самостійна дія вітамінів С та Е на фоні експериментальної виразки шлунка підвищувала цитопротекцію, зменшувала активність загальної NOS, активність індуцибельної NO-синтази (іNOS), вміст нітрит-аніону, ТБК-активних продуктів, рівень активності суперосиддисмутази (СОД), тоді як концентрація L-аргініну в плазмі крові зростала. Відзначено, що поєднана дія вітамінів С та Е на фоні експериментальної виразки шлунка у порівнянні з їх самостійною дією не призводила до виражених змін активності NO-синтаз, вмісту ТБК-активних продуктів та активності СОД і каталази. Визначено особливості дії вітамінів С та Е на фоні інгібування активності іNOS, циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та введення L-аргініну за умов експериментальної виразки шлунка. Показано зміни вмісту вітамінів С та Е у плазмі крові за умов їх самостійної та поєднаної дії, а також інгібування активності іNOS та ЦОГ-2.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження стану антиоксидантної системи та вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів у гомогенаті слизової оболонки шлунка за різних експериментальних моделей виразки. За даних умов встановлено підвищення вмісту продуктів ПОЛ і зниження активності антиоксидантних ферментів. Показано зміни ліпідного складу мембран клітин слизової оболонки шлунка. Виявлено, що активність мембранозв'язаних ферментів по-різному змінюється у досліджуваних моделях виразок. Вивчено активність циклонуклеотид-, кальцій-, фосфоліпідзалежних і тирозинових протеїнкіназ у мембранах клітин слизової оболонки шлунка за даної патології. Вперше встановлено, що препарати природного походження "Сквален" і "Меланін" мають виражені антиоксидантні властивості та сприяють загоєнню виразки. На підставі результатів проведеного дослідження визначено механізми утворення та розвитку виразкової хвороби шлунка.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивченно динаміку стану мікробіоценозу кишечнику залежно від схеми стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів з наступною розробкою диференційованого піходу до призначення антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності та впливу на мікрофлору товстого кишечнику. Встановлено, що легкі та помірно виражені порушення під впливом антигелікобактерної терапії, незалежно від використовуваних схем, відновлюються до еубіозу, а виразні - зберігаються. Диференційований підхід до призначення антигелікобакторної терапії, з урахуванням активності антибактеріальних препаратів схем стандартної антигелікобактерної терапії щодо H.pylori та виділеної умовно-патогенної флори товстого кишечнику сприяє відновленню до еубіозу виразних порушень.

  Скачати повний текст

За умов обтяження стенокардією напруги хворих на виразкову хворобу (ВХ) дванадцятипалої кишки (ДПК) доведено суттєве підвищення активності симпатичного та зменшення парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи у порівнянні з пацієнтами з ішемічною хворобою серця (ІХС), ВХ ДПК та практично здоровими особами. У хворих з поєднанням цих патологій виявлено достовірно вищий плазмовий вміст адреналіну, ніж у хворих на ВХ, а також норадреналіну у порівнянні з хворими на ВХ або ІХС. Установлено, що епізоди "німої" ішемії міокарда мали максимальну частоту та тривалість у хворих з поєднанням ВХ ДПК та стенокардії напруги. Уперше визначено високу ефективність сульпірида у складі комплексної терапії щодо корекції вегетативної дисфункції й епізодів ішемії міокарда у хворих на ВХ ДПК у поєднанні зі стенокардією напруги.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив супутньої жовчокам'яної хвороби (СЖХ) на стан місцевих факторів ульцерогенезу (кислотно-пептичну агресію, інфікування слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori, дуоденогастральний рефлюкс), а також факторів захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони (рівень гастральних муцинів) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки у період загострення захворювання та вибір тактики лікування даних хворих. Встановлено, що у процесі СЖХ виявляються більш виражені порушення у стані ульцерогенних факторів, які виявляються наявністю більш високого ступеня хелікобактеріозу, частим виникненням дуоденогастрального рефлюксу, а також більш вираженим зниженням вмісту мукополісахаридів у слизовій оболонці гастродуоденальної зони. Виявлено, що глибина та вираженість даних порушень корелювала із високим ступенем хелікобактеріозу, що підтверджує його важливу патогенетичну роль у розвитку та рецидивуванні не тільки виразкової, а і жовчнокам'яної хвороби. Запропоновано та апробовано схему лікування хворих із поєднаною патологією, яка включає додатково до ерадикаційної терапії засоби, що нормалізують моторику гастродуоденальної зони та захисні властивості слизового бар'єру та є патогенетично обгрунтованою та високоефективною.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та лікування хворих на гастродуоденальну рефлюксну хворобу (ГДРХ) за умов пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК). На підставі результатів дослідження з'ясовано особливості стану верхніх відділів травного каналу у цих хворих, а також моторно-секреторних порушень гастродуоденальної зони та їх вплив на клінічний перебіг, функціональні можливості слизопродукувального апарату клітин антрального відділу шлунка. Показано, що у більшості обстежених хворих зменшення захисних властивостей шлунка, що має прояв у зниженні концентрації та дебюту глікопротеїнів на фоні диспропорції вуглеводних компонентів шлункового слизу, відбувається на фоні гелікобактерного інфікування та запальних змін слизової оболонки (СО) езофагогастродуоденальної зони. Визначено, що формування запального процесу у СО супроводжується зривом антиоксидального захисту та розвитком оксидативного стресу. За результатами експериментальних досліджень доведено доцільність застосування глутаргіну як цитопротектора, що покращує слизотвірну функцію мукоцитів і зменшує прояви оксидативного стресу у СО шлунка. Обгрунтовано необхідність використання глутаргіну за умов проведення кислотосупресивної терапії та доведено його ефективність під час лікування хворих ГДРХ з ПВДПК.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено патогенетичний взаємозв'язок змін гормонального статусу (гіпофізарно-надниркових гормонів, опоїдів, гормонів і гастроентеропанкреатичної зони) в динаміці розвитку експериментальної виразкової хвороби. Зроблено висновок, що найбільш виражений гастропротекторний ефект даларгіну в лікуванні виразкової хвороби проявляється, якщо його використовувати як ліпосомальну форму. Це підвищує терапевтичну дію препарату щодо ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

В дисертації розглянуті питання поліпшення результатів лікування виразкової хвороби та якості загоювання виразкового дефекту, диференційованого призначення лікувальних комплексів в залежності від особливостей перебігу захворювання. Встановлена необхідність індивідуального підбору дози сучасних антисекреторних препаратів, виявлення хелікобактерної інфекції та її ерадикації, включення в лікувальні комплекси антиоксидантних препаратів, які сприяють нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів, прискоренню загоювання виразкових дефектів та мінімальній деформації цибулини дванадцятипалої кишки в процесі рубцювання за даними морфологічного аналізу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці диференційованих програм лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в залежності від стану секреторної, моторної функції, регіонарного кровобігу і ступеня інфікування Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Виявлені порушення вищевказаних функцій, швидкості регіонарного кровобігу, ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки дозволили розробити алгоритм вибору консервативного лікування, виявити групи ризику захворювання, визначити межі консервативного і своєчасного обгрунтувати доцільність хірургічного лікування в кожному конкретному випадку захворювання. Такий диференційний підхід до вибору методів лікування та підбір адекватної медикаментозної терапії з врахуванням функціонального стану та ступеня обсіменіння Helicobacter pylori шлунка дванадцятипалої кишки дозволили суттєво покращити результати лікування хворих з пілородуоденальними виразками (95%), скоротити терміни госпіталізації з 24 до 18+_ дня та непрацездатності.

  Скачати повний текст