Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Охарактеризовано представників інтродукованого інвазивного компонента іхтіофауни: ротана, чебачка амурського та колючку триголкову, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципієнтів. Висвітлено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Показано залежність строків та екологічних особливостей нересту основних аборигенних видів риб від абіотичних факторів. Проаналізовано вплив основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками. Запропоновано заходи охорони та раціонального використання рибних запасів у річкових гідроекосистемах регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні (генетичні, імунологічні та фізіолого-біохімічні) особливості любінських рамчастого та лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм і вплив певних факторів на підвищення їх продуктивності. Проведено системне дослідження зв'язку між білковим поліморфізмом крові, природною резистентністю, активністю імунної та антиоксидантних систем і обміном білків і ліпідів у коропа різного генезису. Вивчено генетичну структуру любінських рамчастого та лускатого типів коропа, їх помісей і гібридних форм і деяких інших внутрішньопорідних типів коропа українських порід за генетико-біохімічними маркерами. Показано відмінності та подібність між дослідженими коропами. Показано алельне збагачення генотипу коропа за умов гібридизації. Виявлено більш високу природну резистентність та вищу активність антиоксидантних ферментів в організмі любінського лускатого коропа, ніж рамчатого та гібридних форм коропів, ніж у чистопородних. Установлено зниження ативності імунної системи та факторів природної резистентності у любінських рамчастого та лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм у разі підвищення щільності посадки у процесі їх вирощування у ставах. Установлено пряму взаємозалежність між масою тіла цьоголіток любінських рамчастого та лускатого коропів та вмістом білків і ліпідів у печінці та скелетних м'язах і ступенем використання їх в енергетичних процесах життєдіяльності у зимовий період. Вивчено продуктивну та метаболічну дію різних сполук селену у разі їх додавання до раціону коропа окремо та разом з різними сполуками йоду.

  Скачати повний текст

Оцінено біолого-господарчі показники любінського рамчастого коропа на завершальному етапі його виведення. На підставі рибницько-біологічних досліджень за умов інтенсивного промислового вирощування виявлено значну перевагу любінського рамчастого коропа у порівнянні з існуючими нормативно-технологічними показниками у коропівництві, що забезпечило успішну апробацію та визнання його новим селекційним досягненням України. Установлено основні біологічні та фізіолого-біохімічні показники та споживні якості даних риб. Запропоновано для виробництва новий внутрішньопорідний тип української рамчастої породи коропа, який успішно використовується в рибній галузі за умов чистопородного розведення та для одержання промислових помісей і гібридів, а також у виконанні селекційних програм зі створення нових масивів українських рамчастих коропів.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості просторово-часового розподілу зоопланктону та личинок риб у вирощувальних ставах. Встановлено можливість використання пасток "АСТ" для контролю за ефективністю підрощування личинок риб у нерестових і вирощувальних ставах. Розроблено спосіб підрощування личинок риб у двоярусних лоткових установках і визначено основні технологічні нормативи для підрощування в них личинок коропа та рослиноїдних риб. Розроблено та запропоновано виробництву новий метод селекційного відбору підрощених личинок риб за їх реореакціями у гідродинамічному лотку та досліджено відмінності морфометричних показників у цьоголіток різних селекційних груп.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження вперше одержано дані про формування адаптивних систем захисту організму риб від токсичного впливу важких металів шляхом їх внутрішньоклітинного перерозподілу. Установлено, що токсична дія металу залежить від його природи та концентрації. За цього максимальна доза не обов'язково є найбільш токсичною. Виявлено складний характер взаємодії між металами за їх комплексного впливу, що обумовлено спільними механізмами їх транспорту та підтримання іонного гомеостазу. Установлено (in vitro), що проникнення іонів важких металів у зябра та кишечник коропа є регульованим до певної концентрації процесом, залежно від якої та температури середовища реалізуються різні механізми їх транспорту.

  Скачати повний текст

Визначено доцільність застосування біологічно активних речовин на базі використання знань закономірностей морфофункціональних особливостей личинок риб на відповідних етапах їх розвитку. Запропоновано використання стартового комбікорму, збагаченого 5 % жовчі великої рогатої худоби з метою компенсації недостатнього жовчевиділення личинками риб. Підвищення енергетичного рівня в організмі личинок рекомендовано досягати за рахунок балансування цукрово-протеїнового відношення корму 1:1. Встановлено, що корекцію захисних сил організму доцільно проводити за рахунок препаратів "Біофорд" у кількості 0,03 мг/л.

  Скачати повний текст

Встановлено значну активність пробіотиків біоспорину та субаліну щодо патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, виділеної від риб, водного середовища та з гранульованих комбікормів. Виявлено позитивну динаміку клітин Bacillus subtilis пробіотику субаліну у дослідному комбікормі після виготовлення та тривале їх збереження у водному середовищі. Досліджено характер взаємовідносин між бактеріями Bacillus subtilis, що складають основу препарату субаліну, а також автохтонною гетеротрофною мікрофлорою риб. Значну увагу приділено активізації обмінних процесів та захисних сил організму риб під його впливом.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальне питання збереження та відновлення рибних запасів України. Запропоновано доставляти плідників риби до місць нересту за допомогою ємностей, обладнаних циркуляційною гідравлічною системою життєзабезпечення. Здійснено теоретичні й експерментальні дослідження циркуляційної системи рибовозного контейнера в цілому, а також окремих її елементів. Одержано основне рівняння руху води у такому контейнері. Наведено методику розрахунку ємності для перевезення плідників живої риби та розроблено її конструкцію.

  Скачати повний текст

Описано риси екології та біології осетра та севрюги у північній та північно-західній частинах Азовського моря. У взаємозв'язку з віковою та статевою структурою популяцій приведено чисельність осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр., показано основні закономірності формування дорослої та нерестової частин популяцій. Встановлено,що найбільш масовим видом осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр. був осетер, середня чисельність якого дорівнювала 0.85 млн.екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Нерестова міграція осетра та севрюги була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось. Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили моллюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta. Запропоновано практично використовувати матеріали досліджень при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу, обгрунтуванні національних квот азовських осетрових.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання еколого-правового регулювання суспільних відносин, які виникають внаслідок вилучення диких тварин із природного середовища для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Проаналізовано правові ознаки, що характеризують диких тварин як об'єкти відповідних правовідносин. Розкрито ознаки та поняття спеціального використання дикої фауни. Висвітлено критерії поділу вказаної діяльності на окремі різновиди. Досліджено питання про суб'єктний склад та юридичний зміст відповідних правовідносин. Узагальнено положення про підстави та процедури виникнення та припинення даних правовідносин. Розгянуто особливості правового регулювання суспільних відносин, які складаються у зв'язку зі здійсненням окремих різновидів спеціального використання дикої фауни.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни цитогенетичних, гематологічних та біохімічних показників соматичних клітин органів та крові у коропа різних вікових груп під впливом гідрохімічних чинників водного середовища. Розроблено методи еколого-цитогенетичного моніторингу водних екосистем та цитогенетичних порушень в організмі коропа. За результатами дослідження одержано дані про мітотичну активність та аномальні відхилення соматичних клітин нирок, селезінки, кишечника та зябер коропа залежно від умов вирощування, встановлено каріотип коропа в різних господарствах. Вперше одержано дані про цитогенетичні порушення еритроцитів крові риб під впливом гідрохімічних чинників, а за допомогою мікроядерного тесту встановлено вірогідні зміни рівня еритроцитів з мікроядрами. Досліджено загальні закономірності вікових змін гематологічних показників та змін вмісту загального білка й окремих білкових фракцій у сироватці крові коропа. Встановлено корелятивні зв'язки між цитогенетичними, гідрохімічними та гематологічними показниками.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом гідрохімічних і гідробіологічних параметрів вирощувальних і нагульних ставів, впливом годівлі на рибницько-біологічні характеристики цьоголіток і дволіток коропово-сазанових гібридів. Визначено особливості впливу технологічних чинників на ефективність вирощування риби різного віку та маси.

  Скачати повний текст

Установлено, що після збагачення стандартного гранульованого комбікорму соняшниковою олією та фузом (5 % його маси) загальний вміст жирних кислот (ЖК) у ньому зростає в 2,4 і 2,1 раза, а кількість лінолевої кислоти - у 2,6 і 2,4 раза. У разі додавання до комбікорму ріпакової олії та фузу у зазначеній кількості загальний вміст ЖК у ньому збільшується у 2,3 і 2,2 раза, а кількість лінолевої та ліноленової кислот - відповідно у 1,6 - 1,3 і 7 - 4 рази. Загальний вміст ЖК у хімусі товстого кишечнику (ТК) дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, був менший у 1,4 - 1,6 раза, ніж у хімусі ТК коропів контрольної групи. За умов згодовування дворічкам коропа у заключний період вирощування стандартного комбікорму, збагаченого соняшниковою та ріпаковою оліями та їх фузами, загальний вміст ЖК у складі ліпідів і неетерифікованих ЖК у печінці суттєво не змінювався або був менший, ніж у печінці дворічок коропа контрольної групи, яким згодовували комбікорм без жирових домішок. У скелетних м'язах дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений даними речовинами, загальний вміст ЖК у складі ліпідів і неетерифікованих ЖК був у 1,4 - 1,6 раза більший, ніж у скелетних м'язах коропів контрольної групи. У разі згодовування коропам соняшникової олії та фузу вміст поліненасичених ЖК у складі ліпідів скелетних м'язів зростав головним чином внаслідок збільшення кількості лінолевої, арахідонової та докозаекгсаєнової кислот, а за умов згодовування ріпакової олії та фузу - за рахунок збільшення кількості ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот.

  Скачати повний текст

Наведено дані про жирнокислотний склад загальних ліпідів і неетерифікованих форм вищих жирних кислот природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності) рибоводних ставів західного регіону України та його зміни під час вегетаційного періоду (з травня по серпень). Установлено жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у печінці та скелетних м'язах лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура впродовж вегетаційного періоду. Показано зміни чисельності та біомаси природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності) у ставі під час зазначеного періоду. Виявлено взаємозв'язок між високим вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 у фітопланктоні та вищих водних рослинах та їх вмістом у скелетних м'язах білого товстолоба та білого амура. Установлено, що відношення між вмістом даних кислот родин n-3 та n-6 у печінці і скелетних м'язах білого товстолоба та білого амура є значно більшим, ніж у цих тканинах лускатого коропа.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати досліджень з вивчення хвороб риб, поширених у внутрішніх рибогосподарських водоймах України за сучасних екологічних умов, впливу умов вирощування, біотичних та абіотичних чинників і препаратів комплексної дії на організм риб та їх природну резистентність. Досліджено та проаналізовано екосистеми обстежених рибогосподарських водойм з урахуванням гідрохімічних та гідробіологічних даних, а також розповсюдження лімфосаркоми в щуки водосховищ дніпровського каскаду, виявлено карциному ляща, вивчено клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни, локалізацію та гідроструктуру пухлин. Проаналізовано чинники, які індукують деструктивні зміни внутрішніх органів та генеративної системи в білих товстолобиків старших вікових груп придунайських водойм, що призводить до значної їх загибелі. Вивчено вплив гербіциду "Трефлан" на екосистему рибницьких ставів та організм риб, а також динаміку його концентрації в організмі риб і процесів відновлення екосистеми водойм. Спостережено антагоністичні відносини в мікробіоті риб. Теоретично та експериметально обрунтовано можливість і переваги використання пробіотиків нового покоління та препаратів імуномодулювальної дії для профілактики хвороб об'єктів штучних іхтіоценозів, реалізації потенційних можливостей росту риб, корекції їх мікрофлори, а також мікробіоценозів комбікормів і водного середовища.

  Скачати повний текст

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджено динаміку різноманіття риб у зв'язку з коливаннями показників якості води, зумовлених природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних та інших) і антропогенних чинників (інтенсивності штучної підтримки гідрологічного режиму, промислу). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв'язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

  Скачати повний текст