Проведено аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджено динаміку різноманіття риб у зв'язку з коливаннями показників якості води, зумовлених природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних та інших) і антропогенних чинників (інтенсивності штучної підтримки гідрологічного режиму, промислу). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв'язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що механізми детоксикаційної функції МТ пов'язані з акумуляцією надлишку металу-токсиканту ними та їх олігомерними формами. Установлено, що МТ проявляють видову специфічність за здатністю до детоксикації міді та марганцю відповідно до належності до Zn- (МТ коропа), або Zn, Cu- (МТ беззубки) типу. Виявлено, що для дії цинку характерною є відносно висока стабільність функції МТ, свинець не акумулюється МТ. Визначено, що виснаження функції МТ призводить до специфічних проявів токсичності металів. Запропоновано критерії для оцінки ступеня та специфіки ураження організму металами: визначення типу МТ, інтегрального показника антиоксидантного захисту, співвідношення вмісту білкових і небілкових тіолів, кореляційний аналіз ультрафіолетових спектрів МТ.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості структурно-функціональної організації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов комплексного господарського використання водойми. Установлено, що внаслідок гідротехнічного будівництва та сольового забруднення з іхтіофауни ділянки Дністра, що розташована біля Дністровського водосховища, зникло 10 видів риб, однак з'явились 7 нових видів, 3 з яких є небажаними вселенцями. Відзначено, що частка фітофілів складає 70 % від загальної кількості особин, літофілів - 15 - 20 %, решта належить індиферентним щодо нерестового субстрату видам. Охарактеризовано особливості мінливості зовнішньої та внутрішньої будови риб (на прикладі ляща та плітки) за умов Дністровського водосховища. Висвітлено популяції структури ляща та плітки у даній водоймі. Виявлено, що в останні роки промислові улови характеризуються низькою якістю - у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних знаряддях лову частка малорозмірного прилову складає 75 - 85 %, що значно перевищує дозволені норми. Спостережено, що знизився показник уловистості усередненої сітки контрольного порядку.

  Скачати повний текст

Установлено, що концентрація кожного з металів, яка є близькою до його природного вмісту, викликає в крові коропа суперкомпенсаторні зміни стану антиоксидантних факторів. За вищих концентрацій металів спостерігаються індивідуальні особливості дії кожного з них. Здатність активувати прооксидантні процеси зменшується серед досліджуваних металів у ряді мідь - цинк - свинець - марганець. Для дії міді та цинку характерне зменшення активності СОД еритроцитів і збільшення вмісту церулоплазміну в плазмі. За впливу марганцю та свинцю найбільш виражені зміни стану гемових білків. Дія суміші металів за комплексом ознак найбільш подібна до дії свинцю.

  Скачати повний текст

Досліджено харчові взаємовідносини найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища - тюльки та товстолобів (білих, строкатих та їх гібридів). Визначено рівень використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежено динаміку основних біологічних характеристик, чисельності й іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів. Доведено, що запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються дуже неефективно. Встановлено, що частка промислових уловів не перевищує 5,9 % від загальної іхтіомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон. Виявлено, що у разі сталого зниження чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшується внаслідок зменшення обсягів інтродукції та неповного використання старших вікових груп вселенців, а у структурі стада зростає частка гібридних товстолобів. З'ясовано, що основне перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів припадає на фітопланктон і детрит. Виявлено, що за зоопланктоном спільними об'єктами були гіллястовусі ракоподібні, особливо зі строкатими та гібридними товстолобами. З'ясовано, що накопичення у водосховищі значної кількості інтродуцентів старшого віку обумовлює виникнення ситуації, коли частка спожитого сумісно з тюлькою зоопланктону досягає рівня 94,9 - 96,2 % від його загальної продукції, що призвело до значного зниження рівня розвитку зоопланктону у 2004 р. Запропоновано напрями раціонального використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища, основними з яких є збільшення обсягів зариблення з відповідною оптимізацією видового складу інтродукованої молоді шляхом виключення гібридних особин. Доведено, що обов'язковою умовою впровадження даних заходів є регулювання чисельності тюльки методом меліоративних відловів у поєднанні з інтенсивним промисловим вилученням старших вікових груп вселених товстолобів.

  Скачати повний текст