Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему міфу в літературі, його інтерпретаційну, структурну та функціональну своєрідність в естетиці раннього українського модернізму. Розглянуто міфологізацію літератури кінця XIX та початку XX ст. на трьох рівнях: архетипно-ініціаційному (парадигма героя), анагогічному (образний лад, універсум символіки) та дискретному (візійні світи - від реміфологізації до авторського міфотворення). З'ясовано характер засвоєння архетипного коду через ренарацію "вічних" сюжетів та мотивів у контексті духовних запитів модерної доби. На прикладі драматургії Лесі Українки простежено формування цілісного культурного універсуму модерну з його характерним прагненням інтеграції у світову традицію через оригінальну інтерпретацію античного, середньовічного, християнського та поганського міфосвітів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість В.Шевчука у контексті сучасної "прози культури", і, зокрема, її необарокового напрямку, що дозволяє найбільш плідно виявити та охарактеризувати специфіку його художньої прози. Зазначено, що об'єктом спеціального дослідження постають окремі семіотичні утворення - знаки культури - образи, що набувають у письменника знакових характеристик у межах необарокової парадигми: слово, книга, сад, бібліотека, околиця. Виявлено художні кореляти основних необарокових знаків культури В. Шевчука, розглянуто їх генезу та специфіку на грунті українського Бароко у порівнянні з західними версіями Х.Л.Борхеса, У.Еко, М.Павича.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "нової релігійності" І.Багряного - ідеологічної платформи, за допомогою якої автор обгрунтовує в своєму художньому тексті програму національного відродження в усіх її аспектах. Зазначено, що сутність цього вчення складає світське тлумачення релігійних концептів, суб'єктивно-особистісний характер релігійної діяльності та поняття страждання як спосіб наслідування Ісуса Христа. Доведено, що особистісний характер релігійної творчості літературних героїв І.Багряного проявляється в індивідуалізмі, самодостатності та неміметичному підході щодо творчості. Показано, що в художньому світі письменника архітектонічний ідеал Христа-страдника виступає символом трагічного шляху представника нової української еліти до моральної та ідеологічної перемоги над усіма формами поневолення своєї нації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню індивідуально-авторського осмислення біблійних мотивів у перекладознавчому аспекті. На матеріалі творів Байрона з біблійними мотивами та різночасових українських перекладів зроблено спробу окреслити шляхи і методи цілісного відтворення авторської міжтекстуальної концепції на тематичному та всіх лінгвальних рівнях тексту, простежити вплив екстралінгвального чинника та інтерпретаційної установки перекладачів на трансформацію цієї концепції, з'ясування їхнього аналізу, розглянути особливості Байронового стилю, проблему відтворення цих особливостей у перекладах. Дисертація є першим комплексним дослідженням української Байроніани з урахуванням індивідуально-авторського трактування біблійних мотивів, всебічним оглядом Каїнової тематики в перекладацькому й оригінальному осмисленні І.Франка та спробою системної класифікації жанрів (типів) віршового перекладу.

  Скачати повний текст

Досліджено інтерпретацію поетичного першоджерела в камерно-вокальному жанрі на композиторському та виконавському рівнях. У синтезі поезії та музики на перший план виходить взаємодія двох художніх систем (поета та композитора), яка реалізується за допомогою інтерпретації та міжвидового художнього перекладу. Якщо інтерпретація підкреслює суб'єктивний компонент, трансформувальну роль композитора в процесі створення камерно-вокального твору, то переклад - це процес, направлений на якомога більшу об'єктивність у передачі аспектів поетичного першоджерела.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість львівської групи письменників-католиків "Логос" (1922 - 1939 рр.), на основі якої визначено особливості християнсько-католицької поезії у Західній Україні 20 - 40-х рр. XX ст.: мотиви, жанри, поетику. Проаналізовано збірки Г.Лужницького (Меріяма), О.Моха (Петрійчука), С.Семчука і В.Мельника (Лімниченка), а також неопубліковані досі твори останнього. Критично осмислено українську версію концепції "католицької літератури" на тлі європейських пошуків її специфіки, окреслено роль і місце провідних діячів "Логосу" в історико-літературному процесі України.

  Скачати повний текст

Запропоновано тезу щодо соціокультурної функції літератури та специфічного завдання літературної критики. Проаналізовано літературно-критичні дослідження Д.С. Мережковського, З.М. Гіппіус, А.Л. Волинського, В.Я. Брюсова, В.В. Розанова 1890-х - 1905 рр., а також їх літературних попередників і старших сучасників (М.К. Михайловського, О.М. Скабічевського). Відзначено, що формулюючи нове розуміння соціокультурної функції літератури, критики-символісти були переконаними в її особливій ролі у суспільному житті. Проте замість соціального аспекту як першочерговий вони визначали релігійно-філософський, пред'являли до літературних творів та їх творців утилітарні вимоги, а саме: виражати філософський зміст (А.Л. Волинський), втілювати "ідеальний" (В.В. Розанов), релігійно-філософський початок (Д.С. Мережковський, З.М. Гіппіус). Акцентовано, що в оглядах і критичних статтях В.Я. Брюсова була зроблена спроба відокремити естетичне від соціального, політичного, суспільного, релігійного. Літературні критики раннього символізму зробили спробу переоцінити уявлення про межі та завдання літератури, про сенс художньої творчості, вони продовжували російську загальнокультурну традицію, зближували літературну критику з історією, філософією та релігією.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності рецепції ідей та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст. Розглянуто соціально-ідеологічні, філософські, морально-психологічні та літурознавчі аспекти трансформації євангельських колізій в українській літературі. У контексті функціонування загальнокультурних традицій в українській літературі проаналізовано систему мотивувань євангельського матеріалу. З урахуванням трагічних процесів еволюції національної духовності визначено форми та способи трансформації євангельських структур. Наведено аналіз онтологічних і аксіологічних домінант образів Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, Понтія Пілата.

  Скачати повний текст

Наведено висновки нового перегляду пам'яток літературної спадщини доби християнського Середньовіччя. Проаналізовано головні аспекти інтерпретації вчення про Святу Трійцю, що подавали в своїх творах Нестор-літописець, Лука Жидята, Феодосій Печерський, Іларіон Київський та ін. Висвітлено ідейно-образні особливості релігійних творів даних авторів. Досліджено художньо-виражальні стилістичні засоби, якими користувалися екзегети Киівської Русі: ампліфікація, повторення, заперечення, багаторівневий сенс тексту - буквальний (історичний) та таємний (алегоричний), а також тропи (алегорія, порівняння, символ, уособлення тощо). Визначено роль християнських морально-етичних категорій у формуванні загальнонаціональних духовно-культурних цінностей.

  Скачати повний текст

Вивчено словесні логоформи та музично-тематичний зміст опери в процесі розуміння та інтерпретації оперної ідеї. Словесну творчість композиторів періоду романтизму розглянуто як передумову розвитку синтетичної форми опери. Визначено два провідні способи взаємодії словесного та музичного планів опери: узагальнено-риторичний та деталізовано-характерологічний, виявлено їх залежність від природи слова та типу словесного викладу. Виявлено подвійність концепцій опер Ш. Гуно та П. Чайковського, написаних на основі літературного першоджерела, вплив їх музичного аспекту на літературні образи та стилістику словесного тексту, специфіку використовуваних у них музично-тематичних засобів.

  Скачати повний текст

Впроваджено дефініцію поняття стилістичної парадигми філософствування, яка втілює діалектичну єдність оригінальності домінантних ідей, що складають її філософсько-світоглядний зміст, естетичну цінність способу їх презентації, сфокусованого в характеристиці літературного тексту. Визначено основні історичні типи стилістичних парадигм філософствування, зокрема, платонівську, кантіанську та ніцшеанську. Виявлено відповідні типи літературності, продуковані даними парадигмами філософствування, а саме: семантичний, синтаксичний і прагматичний.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

  Скачати повний текст

Визначено принципово нові аспекти співвідношеня текстів художньої літератури та масової комунікації у контексті цілісності словесності Нового та Новітнього часів, які стосуються насамперед буття словесної свідомості загалом, її основних форм, специфіки побутування різних типів (художньої літератури та масової комунікації) та уможливлюють дану цілісність. Досліджено кардинальні злами всередині словесно-культурної свідомості Нового часу, які здійснюються не лише у ряді трансформацій усередині художнього типу слова, художньої свідомості взагалі, але й у швидкій легітимації якісно нового типу словесності масової комунікації. Доведено, що словесність Нового та Новітнього часів є тим простором, який концептує в собі й знаходить на всіх щаблях побутування адекватні значеннєві, естетичні смисли, форми та способи втілення складної взаємодії художнього, естетичного та позахудожнього, позаестетичного. Визначено словесно-культурні джерела, статус слова, естетичну реальність твору словесності масової комунікації в цілісності словесності. Охарактеризовано стан художнього типу словесності, актуалізований не стільки "художньоцентричністю", скільки цілісністю словесності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості мережевої літератури як підвиду художньої літератури, що твориться, зберігається, сприймається у віртуальному середовищі та не може бути адекватно реалізований поза ним. Проаналізовано певні праці сучасних західних літературознавців, присвячених проблемам мережевої літератури, вказано їх сильні та слабкі сторони, вивчено перспективи впровадження запропонованих у них термінів і методологій для дослідження мережевої літератури в українському літературознавстві. Детально вивчено типологічні особливості мережевої літератури та визначено головні одиниці мережевого літературного тексту. Досліджено поетику творів мережевої літератури. Вивчено процес читання мережевого літературного тексту та ролей автора й читача на шляху його творення та сприймання. Особливу увагу приділено українському виміру мережевої літератури в українському мистецькому просторі й окреслення стану наукового осягнення даної літератури українським літературознавством.

  Скачати повний текст