Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто комплімент як особливий вид мовленнєвих вчинків у поведінці носіїв британського та американського варіантів англійської мови. Опис здійснено з позицій діяльнісного підходу, у рамках діади "ціль - засіб". Поняттєвий апарат дослідження інтегрує положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності та концепції ввічливості. Це дозволяє інтерпретувати компліментарне висловлювання як мовний засіб досягнення якісно різних (мовленнєвих і немовленнєвих) комунікативних цілей, тобто як мовну реалізацію мовленнєвої дії, що є складною єдністю іллокутивного, перлокутивного актів та соціальної дії. Виявлено іллокутивні цілі компліменту, критерії його щирості, відмінності компліменту від схожих іллокутивних актів, ознаки прямих і непрямих, суто непрямих та імпліцитних іллокутивних актів компліменту. Визначено механізм, що лежить в основі перлокутивного акту компліменту, та фактори, які зумовлюють його успішність. Виділено класи й типи компліментів - соціальних дій. Проаналізовано їх структурно-семантичні, прагматичні та етнокультурні особливості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантичної відповідності слів, які в різних мовах мають єдиний понятійний компонент. Методом вільного асоціативного експерименту, в якому взяли участь представники України, США й Німеччини, було визначено універсальні й національно-специфічні ознаки семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів. За допомогою лексикографічних, фольклорних і країнознавчих джерел було досліджено мовні й етнокультурні передумови фонової семантики назв рослин. Окрему увагу приділено зіставленню фітонімів-корелятів на базі їх символічних конотацій, виявлених в асоціативному експерименті та перевірених на предмет їх усталеності в поетичних творах XX ст. За результатами аналізу асоціативної поведінки учасників експерименту та їх уявлень щодо рослин зроблено висновки про особливості мовних картин світу українців, американців і німців.

  Скачати повний текст

Досліджено обрядову семантику слов'янських мов у синхронії та діахронії. З'ясовано принципи та способи номінації обрядових лексичних позначень в ономасіологічному та семасіологічному аспектах. Виявлено закономірності їх лексико-семантичної типології та структурно-семіотичне і концептуальне моделювання. Наведено зіставну характеристику міжобрядової стереотипної моделі номінації, стратифікація якої зорієнтовна на інваріантну модель сімейних ритуалів, а також пов'язана з її складниками: концептуальними сферами або зонами, еволюційно-семіотичними рядами й обрядовими кодами - акціональним, агентивним, предметним, функціональним. Встановлено міжпольові та перехресні кореляції обрядових семем та їх етимонів із семіотично та лексично маркованими концептами та семантичними опозиціями в архетипній моделі світу.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні особливості національно маркованої лексики в мові художньої історичної прози П.Куліша, подано предметно-тематичну та генетичну класифікації національно забарвленої лексики історичних творів П.Куліша. Встановлено, що національно-культурна сема може виявлятися як на рівні денотативного (безеквівалентні найменування), так і на рівні емпіричного (фонова лексика) та конотативного (слова-символи) компонентів значення слова. Доведено, що П.Куліш під час перекладу роману "Чорна рада" російською мовою використав сім способів трансляційного перейменування слів з національно-культурною семантикою, одним з перших виявив зв'язок між мовою та національною ментальністю, мовою та культурою народу. Складено словник-довідник національно маркованої лексики історичної прози П.О.Куліша.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси в лексиці (словниковому складі) російської та української мов кінця XX ст., що знайшли відображення в сатирико-гумористичних текстах. Розглянуто питання щодо аналізу тексту як створеного мовною особистістю продукту, в якому виявляються основні характеристики тезауруса особистості та її (та суспільства) реакція на найбільш значимі соціальні та культурні процеси часового періоду. Збірний образ авторів текстів розглянуто як прототип мовної особистості епохи, тезаурус якої формується чи трансформується відповідно до особливостей історичного періоду. Запропоновано загальну та порівняльну характеристику соціолінгвістичної ситуації 1980 - 1990-х рр., описано основні результати взаємодії лінгвістичних та соціальних факторів у мові епохи. Визначено одиниці словникового складу мов і тезауруса мовної особистості, які є ключовими елементами в мовній картині світу. Наведено ілюстративний матеріал, який дозволяє визначити диференційні та інтегральні риси лексики й фразеології російської та української мов зазначеного періоду, а також особливості відображення лінгвістичних процесів, характерних для епохи, крізь призму індивідуальної свідомості носіїв мови. На підставі аналізу деяких лексичних та фразеологічних одиниць у лінгвістичному, соціокультурному, психологічному аспектах наведено твердження щодо наявності особливих соціопрагматичних нашарувань, властивих актуальним, ключовим словам історичного періоду. Обгрунтовано значущість ролі маніпулятивних дискурсів у формуванні фрагментів картини світу пострадянської особистості та впливу на російську й українську мови 1980 - 1990-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Визначено головні властивості художнього символу: матеріальна зумовленість, необмеженість класу позначених об'єктів, іконічний принцип означення, здатність до вираження особистісних смислів, структурна складність та підпорядкованість закономірностям мовної системи. Розглянуто історичний розвиток наукових уявлень про музику як мовлення та особливу мову, що поклало лінгвосеміотичний підхід у теоретичному музикознавстві ХХ ст. Розроблено універсальну модель музичної мови. Описано музичну мову, що базується на трьох організаційних рівнях - базису, норми та узусу. Проаналізовано фонемний, морфемний та синтаксичний механізми музичної мови. Музичні фонеми визначено як звукові типи, створені у музично-мовній практиці. Розглянуто методи розуміння синтаксичної побудови музичного тексту, що базуються на понятті поверхневого та глибинного синтаксису, модальності і предикативності музичного висловлення. Запропоновано нові визначення традиційних понять мотив, фраза, речення.

  Скачати повний текст

Визначено поняття інтерпретації як спеціальних зусиль (процедур), викликаних порушенням звичного сприйняття чи коммунікації та спрямованих на відновлення смислотворення, яке супроводжує розуміння. Обгрунтовано модель інтерпретації, згідно з якою вона виступає певним мета-текстом у відношенні до вихідного тексту повідомлення (появою Іншого) та до активної смислотворчої свідомості інтерпретатора, та є способом утримування паузи перед створенням смислу. Доведено, що інтерпретація пов'язана зі здатністю людської свідомості створювати й використовувати знаки, тобто здійснювати семіотичну активність. Показано, що інтепретація є необхідною навичкою для здійснення існування людини в культурі, оскільки є такі культурні практики, які існують лише як інтерпретація, їх стає все більше за умов видозміненого життєвого світу людини доби Постмодерну. Розроблено спеціально герменевтичні процедури, придатні для дослідження інтерпретації як предмету міждисциплінарного аналізу, утримуваня мета-позиції через "наївний" опис і виявлення наскрізних тем у їх варіаціях та словникового запасу сучасних інтелектуальних практик.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено комунікативно-прагматичні особливості англомовного публіцистичного дискурсу як актуального контексту репрезентації гендера в англомовному етнокультурному соціумі. Запропоновано базову одиницю аналізу мовних проявів гендера - мовну гендерну репрезентацію, що дозволяє співвіднести когнітивний та мовний рівні аналізу значення. Систематизовано засоби репрезентації гендера на лексичному рівні мови, розроблено їх семантико-прагматичну та ідеографічну класифікацію, а також встановлено конотації, які вони реалізують в дискурсі та які є відображенням традиційних гендерних стереотипів. Досліджено вплив семантичних характеристик "гендерно невизначених" антецедентів на вибір займенника-анафора, що визначає особливості відбиття гендерних стереотипів на граматичному рівні мови. Встановлено закономірності динаміки функціонування різнорівневих мовних гендерних репрезентацій у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, яка відображає зміни соціально-політичної ситуації в англомовному етнокультурному соціумі під впливом феміністського руху.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивний та гендерний аспекти оцінного тезауруса англійської мови, зокрема особливості вираження оцінки в поняттях, що складають ціннісну систему носіїв мови. Розглянуто проблеми теорії оцінки як лінгвокультурологічної категорії, висвітлено питання категоризації дійсності за допомогою оцінної лексики, визначено специфіку концептуалізації значеннєвого простору оцінного тезуаруса, зважаючи на прояв такого соціолінгвістичного параметра, як гендер. Розроблено методику вивчення базових концептів у складі оцінного тезауруса природної мови, розглянуто специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок. З'ясовано особливості прояву оцінного компонента лексичного значення слова в різних частинах мови, описано основні семантичні типи оцінних іменників і дієслів, специфіку положення різних частин мови на одній шкалі. Зроблено висновок, що гендерний параметр впливає на сприйняття особистістю ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів. Розглянуто гендерну диференціацію мовлення крізь призму комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми. На підставі аналізу гендерних прагматичних відмінностей комунікативної поведінки та її невербальних компонентів розкрито гендерно марковані мовленнєві властивості персонажів. Охарактеризовано комунікативну поведінку персонажів-чоловіків з використанням мовленнєвих актів, які підвищують статус адресата, та стратегій домінування, що демонструють лідерство чоловіка в парі "чоловік - жінка". Для персонажів-жінок типовим є використання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію обох співрозмовників. Визначено, що стратегії співробітництва притаманні комунікативній поведінці персонажів-жінок і свідчать про їх повагу до співрозмовників-чоловіків. Зазначено, що гендерно зумовлена вербальна поведінка також відображається лексико-стилістичними засобами. Гендерні особливості проявляються у використанні оцінної лексики, вульгаризмів, звертань, варваризмів та іноземних слів, професійної лексики, "дитячого" мовлення, фразеологічних одиниць, засобів модифікації прагматичного значення висловлювання.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

  Скачати повний текст

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз мовної політики Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. З'ясовано, що основними напрямами реалізації мовної політики досліджуваного періоду є статусне та корпусне мовне планування. Зазначено, що дана стратегія сприяла юридичному закріпленню статусу української мови як державної, істотному розширенню її функціональних можливостей, розгортанню кодифікаційних процесів, активізації мовознавчих досліджень. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано ряд директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність та наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Проаналізовано участь держави у визначенні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови у діловодстві. Обгрунтовано вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість та мовну поведінку.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження символічних значень першоелементів буття (води, вогню, землі, повітря) та особливостей їх об'єктивації у казковому тексті та внутрішньому лексиконі людини. Встановлено, що казковим символам притаманні такі ознаки, як багатозначність, яка в деяких випадках характеризується дифузністю семантики (особливо це стосується символів води та вогню), а також амбівалентність (або полівалентність) оцінних конотацій. Доведено, що спектр символічних значень першоелементів буття, який виявлено на основі контекстуального аналізу, є актуальним для мовної свідомості носіїв російської культури. Відзначено, що даний факт підтверджує існування взаємодії, взаємопроникнення, взаємозбагачення у процесі текстової та ментально-вербальної реалізації мови.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз варіативності вимови викладачів Німеччини, як носіїв німецької мови. Виявлено й описано характерні особливості вимови викладачів на сегментному рівні за ситуацій спілкування, що відрізнялися ступенем офіційності. Виведено змінні правила реалізації ними сегментного складу німецької мови, які відображають взаємодію соціального та ситуативного чинників. Експериментально підтверджено факт, що залежно до ситуаціїї спілкування використовуються різні стилі вимови. Проаналізовано співвідношення літературних, розмовних і діалектних форм у вимові викладачів різної статі та віку.

  Скачати повний текст

Вперше на новітньому мовному матеріалі було проведено лінгвокультурологічне, етнолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження вербалізації етнічних стереотипів в англійській мові США. Встановлено конкретні корелятивні зв'язки між етнічними стереотипами та дерогативними мовними характеристиками іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови. Запропоновано класифікацію етнокультурно забарвлених одиниць, зокрема, пейоративних іспанізмів та псевдоіспанізмів.

  Скачати повний текст