Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

  Скачати повний текст

Визначено поняття інтерпретації як спеціальних зусиль (процедур), викликаних порушенням звичного сприйняття чи коммунікації та спрямованих на відновлення смислотворення, яке супроводжує розуміння. Обгрунтовано модель інтерпретації, згідно з якою вона виступає певним мета-текстом у відношенні до вихідного тексту повідомлення (появою Іншого) та до активної смислотворчої свідомості інтерпретатора, та є способом утримування паузи перед створенням смислу. Доведено, що інтерпретація пов'язана зі здатністю людської свідомості створювати й використовувати знаки, тобто здійснювати семіотичну активність. Показано, що інтепретація є необхідною навичкою для здійснення існування людини в культурі, оскільки є такі культурні практики, які існують лише як інтерпретація, їх стає все більше за умов видозміненого життєвого світу людини доби Постмодерну. Розроблено спеціально герменевтичні процедури, придатні для дослідження інтерпретації як предмету міждисциплінарного аналізу, утримуваня мета-позиції через "наївний" опис і виявлення наскрізних тем у їх варіаціях та словникового запасу сучасних інтелектуальних практик.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивний та гендерний аспекти оцінного тезауруса англійської мови, зокрема особливості вираження оцінки в поняттях, що складають ціннісну систему носіїв мови. Розглянуто проблеми теорії оцінки як лінгвокультурологічної категорії, висвітлено питання категоризації дійсності за допомогою оцінної лексики, визначено специфіку концептуалізації значеннєвого простору оцінного тезуаруса, зважаючи на прояв такого соціолінгвістичного параметра, як гендер. Розроблено методику вивчення базових концептів у складі оцінного тезауруса природної мови, розглянуто специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок. З'ясовано особливості прояву оцінного компонента лексичного значення слова в різних частинах мови, описано основні семантичні типи оцінних іменників і дієслів, специфіку положення різних частин мови на одній шкалі. Зроблено висновок, що гендерний параметр впливає на сприйняття особистістю ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів. Розглянуто гендерну диференціацію мовлення крізь призму комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми. На підставі аналізу гендерних прагматичних відмінностей комунікативної поведінки та її невербальних компонентів розкрито гендерно марковані мовленнєві властивості персонажів. Охарактеризовано комунікативну поведінку персонажів-чоловіків з використанням мовленнєвих актів, які підвищують статус адресата, та стратегій домінування, що демонструють лідерство чоловіка в парі "чоловік - жінка". Для персонажів-жінок типовим є використання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію обох співрозмовників. Визначено, що стратегії співробітництва притаманні комунікативній поведінці персонажів-жінок і свідчать про їх повагу до співрозмовників-чоловіків. Зазначено, що гендерно зумовлена вербальна поведінка також відображається лексико-стилістичними засобами. Гендерні особливості проявляються у використанні оцінної лексики, вульгаризмів, звертань, варваризмів та іноземних слів, професійної лексики, "дитячого" мовлення, фразеологічних одиниць, засобів модифікації прагматичного значення висловлювання.

  Скачати повний текст

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз мовної політики Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. З'ясовано, що основними напрямами реалізації мовної політики досліджуваного періоду є статусне та корпусне мовне планування. Зазначено, що дана стратегія сприяла юридичному закріпленню статусу української мови як державної, істотному розширенню її функціональних можливостей, розгортанню кодифікаційних процесів, активізації мовознавчих досліджень. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано ряд директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність та наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Проаналізовано участь держави у визначенні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови у діловодстві. Обгрунтовано вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість та мовну поведінку.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено комунікативно-прагматичні особливості англомовного публіцистичного дискурсу як актуального контексту репрезентації гендера в англомовному етнокультурному соціумі. Запропоновано базову одиницю аналізу мовних проявів гендера - мовну гендерну репрезентацію, що дозволяє співвіднести когнітивний та мовний рівні аналізу значення. Систематизовано засоби репрезентації гендера на лексичному рівні мови, розроблено їх семантико-прагматичну та ідеографічну класифікацію, а також встановлено конотації, які вони реалізують в дискурсі та які є відображенням традиційних гендерних стереотипів. Досліджено вплив семантичних характеристик "гендерно невизначених" антецедентів на вибір займенника-анафора, що визначає особливості відбиття гендерних стереотипів на граматичному рівні мови. Встановлено закономірності динаміки функціонування різнорівневих мовних гендерних репрезентацій у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, яка відображає зміни соціально-політичної ситуації в англомовному етнокультурному соціумі під впливом феміністського руху.

  Скачати повний текст

Досліджено регістрові характеристики дискурсу, які визнають екстралінгвістичні умови детермінантами комунікативної поведінки мовців. Виділено регістрові характеристики ситуації початку комунікативного контакту (ПКК) у межах прагмалінгвістичного підходу. З'ясовано вплив конфігурації соціальних ролей мовців на комунікативну поведінку українських, чеських та арабських мовців у ситуації ПКК. Охарактеризовано вербальні засоби асиметричного та симетричного типу спілкування в ситуації ПКК, а також спілкування за наявності тендерної опозиції. З'ясовано комунікативного ініціатора ПКК і вибору теми спілкування. Запропоновано тематичний репертуар ситуації ПКК у межах української, чеської, арабської етнолінгвокультурах. Охарактеризовано засоби мовного коду - українські, чеські, арабські вербалізатори ситуації ПКК у прагматичному та міжкультурному аспектах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль мовних стратегій у формуванні толерантності студентської молоді за умов глобалізації. Наведено визначення поняття толерантності як характеристики способу та стилю світогляду та життєдіяльності людини, своєрідної світоглядно-культурної установки, зміст якої охоплює собою здатність особистості з терпінням сприймати не співпадаючі з власними поглядами та стилем життя висловлювання думок, позицій та поведінку інших людей, спілкуватися з ними, витримувати несприятливі впливи, знаходити компромісні варіанти взаємодії та налагодження співпраці. Доведено, що серед розмаїття чинників, які впливають на формування толерантності, важлива роль належить мовним стратегіям - особливим навчальним технологіям, які забезпечують оволодіння іноземними мовами, що сприяє встановленню взаєморозуміння та взаємоповаги між студентами з різних країн.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження символічних значень першоелементів буття (води, вогню, землі, повітря) та особливостей їх об'єктивації у казковому тексті та внутрішньому лексиконі людини. Встановлено, що казковим символам притаманні такі ознаки, як багатозначність, яка в деяких випадках характеризується дифузністю семантики (особливо це стосується символів води та вогню), а також амбівалентність (або полівалентність) оцінних конотацій. Доведено, що спектр символічних значень першоелементів буття, який виявлено на основі контекстуального аналізу, є актуальним для мовної свідомості носіїв російської культури. Відзначено, що даний факт підтверджує існування взаємодії, взаємопроникнення, взаємозбагачення у процесі текстової та ментально-вербальної реалізації мови.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження етнокультурної специфіки національно-маркованих мовних одиниць. В основу характеристики фактичного матеріалу покладено частотність вживання, типовість та етнокультурну значущість національно-маркованих мовних одиниць у лексикографічних та етнографічних джерелах, фольклорних та художніх текстах, а також у живому мовленні. Визначено особливості співвідношення мови і свідомості індивіда, мови і мислення, мови і культури. Проаналізовано сучасні студії мовної картини світу та психологічні особливості асоціативних реакцій мовців. Розкрито окремі фрагменти мовної картини світу, природних явищ, традиційних власних назвах, формульних сполуках, ряді фразеологізмів та паремій.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості паремійної вербалізації універсальних і національних базових світоглядних засад носіїв слов'янських, германських і романських мов. Визначено підходи до лінгвокультурологічного аналізу специфіки реалізації ідіоетнічного й універсального в прислів'ях і приказках. Обгрунтовано доцільність застосування опозиційного підходу до аналізу специфіки об'єктивізації побутової свідомості в різномовних пареміях. Висвітлено національні пріоритети в системі цінностей носіїв української, російської, польської, англійської, французької мов.

  Скачати повний текст

Досліджено соціолінгвістичний портрет (СЛП) міст Донеччини як одного з визначальних показників формування і становлення сучасної мовної ситуації в досліджуваному регіоні. Здійснено порівняльну характеристику СЛП міст Амвросіївки, Докучаєвська, Єнакієвого, Сніжного, Тореза, Шахтарська з загальною сучасною мовною ситуацією в Донецькій області. Значну роль у мові міста відіграють особливості структурності та структурованості населення, що є показником минулих і сучасних міграційних процесів людей, напрямів мовно-соціальної політики та форм їх економічної реалізації. Розглянуто динаміку національно-мовного складу населення як досліджуваних міст, так і регіону загалом і встановлено основні причини сучасного вияву мовної ситуації з наявними сферами активного / напівактивного / пасивного навантаження української та російської мов та витворення ядерної / напівпериферійної / периферійної площин внутрішньоміського навантаження української / російської мов.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплімент як особливий вид мовленнєвих вчинків у поведінці носіїв британського та американського варіантів англійської мови. Опис здійснено з позицій діяльнісного підходу, у рамках діади "ціль - засіб". Поняттєвий апарат дослідження інтегрує положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності та концепції ввічливості. Це дозволяє інтерпретувати компліментарне висловлювання як мовний засіб досягнення якісно різних (мовленнєвих і немовленнєвих) комунікативних цілей, тобто як мовну реалізацію мовленнєвої дії, що є складною єдністю іллокутивного, перлокутивного актів та соціальної дії. Виявлено іллокутивні цілі компліменту, критерії його щирості, відмінності компліменту від схожих іллокутивних актів, ознаки прямих і непрямих, суто непрямих та імпліцитних іллокутивних актів компліменту. Визначено механізм, що лежить в основі перлокутивного акту компліменту, та фактори, які зумовлюють його успішність. Виділено класи й типи компліментів - соціальних дій. Проаналізовано їх структурно-семантичні, прагматичні та етнокультурні особливості.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен національної мови у його нерозривному зв'язку з естетичною свідомістю й естетичним світом нації. Запроваджено новий напрямок української естетики. Розглянуто мову як об'єкт і формотворчу категорію процесу естетичного пізнання навколишнього світу, як ядро національної культури. Розглянуто мову як ціннісний генотип українства, під яким розуміємо зосередження у ній ціннісно-смислового ядра національної культури. Досліджено естетичну сутність мови, яка інтерпретується як ціннісний генотип українства та містить поняттєвий, образний та ціннісний компоненти. Обгрунтовано взаємозв'язок мови й естетичної свідомості, який позначається як інтенціональний центр кола, котрим окреслюється національний естетичний світ. Розкрито проблему мовного соціокоду, який розуміємо як заданість мовної форми естетичного буття національної спільноти. Доведено, що деформація мовного простору призводить до кризи естетичної свідомості нації.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз варіативності вимови викладачів Німеччини, як носіїв німецької мови. Виявлено й описано характерні особливості вимови викладачів на сегментному рівні за ситуацій спілкування, що відрізнялися ступенем офіційності. Виведено змінні правила реалізації ними сегментного складу німецької мови, які відображають взаємодію соціального та ситуативного чинників. Експериментально підтверджено факт, що залежно до ситуаціїї спілкування використовуються різні стилі вимови. Проаналізовано співвідношення літературних, розмовних і діалектних форм у вимові викладачів різної статі та віку.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну методику двостороннього зіставного аналізу, яка визначає спільні та відмінні риси вербальної та паравербальної організації усних апелятивних дискурсів харизматичних політичних лідерів, які репрезентують різні лінгвокультури. Обгрунтовано науковий статус феномену харизми в гуманітарних студіях в контексті релігійно-філософських, соціально-політичних, психологічних, тендерних і культурологічних студій. Визначено основні засади лінгвістичного дослідження дискурсивної особистості харизматичного політичного лідера. Побудовано інтегральну модель апелятивного дискурсу харизматичних політиків у двох лінгвокультурах. Виявлено зв'язок і встановлено співвідношення вербальних і паравербальних засобів вираження апелятивності шляхом побудови дискурс-портретів даних харизматичних політичних лідерів Німеччини й України.

  Скачати повний текст