Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

  Скачати повний текст

Серія ідеологічних погромів була організована в 1946 - 1948 рр. А.Ждановим за ініціативи Сталіна. Постанови ЦК ВКП (б) з викриттям різних перекручень і хиб в історичній науці, літературі, музиці знаходили живий відгук в Україні, де негайно "виявляли" аналогії "ідейним збоченням", "викривленням", "помилкам" так званого буржуазно-націоналістичного характеру. Не обминули Україну й наслідки "лисенківщини", що на десятки років загальмувало розвиток генетики й кібернетики. Представниками "антинародного, формалістичного, згубного для радянської музики напрямку" категорично кваліфікувалися українські композитори. Наприкінці 1948 р. в Україні було розгорнуто боротьбу проти "низькопоклонства перед Заходом", а пізніше проти "космополітизму".

  Скачати повний текст

З'ясовано напрями, зміст і форми українознавчих досліджень. Розкрито внесок дослідників на еміграції у визначенні концептуальних підходів і теоретико-методологічних засад розвитку українознавства як єдиної системи наукових інтегративних знань, формуванні його джерельних, історіографічних і історіософських основ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси у сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання розглянуто як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивидів і власне гуманітарного осягнення розумом духовних засад людського буття. Розкрито значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обгрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на підставі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв і взаємодоповнюваності в ньому когнітивного та ціннісного, пояснювального та змістового моментів. Цим забезпечується загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини та його гуманітарну особливість. Значну увагу приділено питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкрито у контексті актуалізації проблем людини та формування постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичні основи мовної підготовки учнів у процесі розвитку початкової освіти у Великій Британії. Обгрунтовано основні етапи її формування в другій половині XX - початку XXI ст. Проаналізовано нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення мовної підготовки учнів у британських початкових школах і виокремлено низку концептуальних положень щодо покращання грамотності з рідної мови у початкових класах. Розглянуто форми організації навчального процесу, шляхи та методи, які сприяють формуванню мовної компетенції молодших школярів. На підставі здійсненого аналізу визначено шляхи творчого використання британського досвіду за умов реформування освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено системний аналіз "допозитивістського" етапу філософії науки, обгрунтовано її становлення саме в цей період як відносно самостійної галузі філософського знання. Визначено, що філософське вчення Арістотеля, раціоналізм та емпіризм Нового часу є умоспоглядальними щаблями формування філософії науки у допозитивістському етапі її історії. Виявлено, що протиставлення філософії та науки у концепції І.Канта є першим обгрунтуванням розрізнення методологічних засад філософії та науки. З'ясовано, що "науковчення" Й.Фіхте вперше визначає основні положення системи наукового знання, або наукової теорії у сучасному розумінні. На підставі встановленої Ф.Шеллінгом можливості застосування методу конструкції у філософії та науці доведено органічний взаємозв'язок філософії та науки, обгрунтовано можливість побудови цілісної, завершеної, систематичної наукової теорії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми формування нового образу постнекласичної науки та її функціонування за умов сучасної цивілізації глобальних трансформацій. Обгрунтовано необхідність залучення до аксіологічної структури феномену науки особистісних цінностей на підставі використання методологічних принципів філософії екзистенціалізму та персоналізму. Проаналізовано дегуманістичну сутність сучасного наукового процесу та визначено його людиновимірні можливості за умов поєднання ціннісних параметрів філософських напрямів соціокультурного та антропологічного характеру. Досліджено потенціал позитивного взаємовпливу наукових та особистісних цінностей у процесі самоідентифікації особи за умов глобалістської цивілізації.

  Скачати повний текст

Установлено, що алгоритми та критерії наукової раціональності водночас з поширенням високих технологій з'являються в усіх сферах культури. Зазначено, що наукомісткі технології та поєднана з ними наукова раціональність стають фактором, під впливом якого в сучасній культурі здійснюється когерентність між наукою та багатьма іншими сферами культури, перетворюючи їх у когнітивно-технологічні програми. Запропоновано поняття носія сучасної наукової раціональності як системи "людина - комп'ютер - програма", що дає змогу знаходити рішення нелінійних задач. Одержано нетрадиційне трактування "розмиття" критеріїв раціональності, що свідчить не про крах наукового знання, а про поширення меж наукової раціональності на позанаукові сфери культури. На основі твердження імперативу й обгрунтування типології модусів наукової раціональності запропоновано поняття буферної зони між природничонауковою та гуманітарною раціональністю. Показано, що найбільш ймовірним атрактором розвитку науки є поширення меж наукової раціональності, що супроводжується зближенням критеріїв природничонаукової та гуманітарної раціональності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій. Встановлено, що у відповідності з концепцією В. С. Стьопіна про періодизацію науки та типи наукової раціональності, в менеджменті як в науці про управління можуть бути визначені класичний, некласичний та постнекласичний періоди його розвитку. Доведено можливість застосування до менеджменту найрозробленішої з постнекласичних методологій - синенергетичної методології. Виявлено, що для роз'яснення діючих механізмів здійснення тих або інших практик дуже ефективною є концепція габітусу П. Бурд'є.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано економічну суть поняття "наукоємна продукція", запропоновано її авторське трактування, класифікацію та визначено функції, які вона виконує у зв'язку з залученням до сфери ринкових відносин. Визначено суть та виділено складові механізму керування створенням наукоємної продукції. Виявлено основні тенденції та узагальнено чинники, які стримують розвиток організацій науково-технологічної сфери в Україні. Уточнено роль державного регулювання та підтримки створення наукоємної продукції, а також визначено напрями удосконалення організаційного та фінансового забезпечення цього створення. Запропоновано методику оцінки вартості наукоємної продукції за умов ринку. Удосконалено процедуру обгрунтування та прийняття управлінського рішення щодо створення даної продукції з метою скорочення тривалості одержання результату й досягнення ресурсоощадження.

  Скачати повний текст

Запропоновано спосіб вирішення актуальної наукової задачі підвищення якості первинної інформації, що використовується у процесі науково-дослідних і проектних робіт, шляхом побудови й аналізу математичних моделей структур даних і математичних моделей поведінки учасників процесу реєстрації даних, що дозволяє удосконалювати інформаційні системи підтримки наукових досліджень і проектних робіт. Запропоновано нові підходи до підвищення якості первинних даних: математичне моделювання структур даних, дослідження інваріантів цих моделей і розробка обчислювальних методів контролю відповідності даних, які вводяться, знайденим інваріантам; побудова й аналіз математичної моделі поведінки осіб, які беруть участь у процесі реєстрації даних для з'ясування умов, що сприяють виконанню учасниками процесу необхідних процедур, спрямованих на забезпечення якості даних. Розроблено прототипи програмного забезпечення, що дозволяє розв'язувати практичні задачі підвищення якості даних у процесі їх реєстрації.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософського аналізу історичних типів взаємовідношення науки та релігії як феноменів культури європейського суспільства. У теоретичному й історичному аспекті висвітлено підстави, філософсько-методичні засади, ціннісні орієнтації та культурні у контексті взаємовідношення науки та релігії на етапі класичної, некласичної та постнекласичної науки. Як домінувальні історичні моделі даного взаємовідношення у парадигмальному вимірі класичної науки репрезентовано відношення конфлікту, некласичної науки - незалежності, постнекласичної науки - діалогу. Протистояння науки та релігії, ствердження їх незалженості чи домінувальної ролі у культурі розглянуто як історично виправдані, але у сучасному контексті спрощені моделі. Обгрунтовано необхідність дослідження стереотипів, що склалися. Філософська рефлексія науки як культури представляє науку як багатосуб'єктну у вимірі різних історичних епох, культур, типів мислення, підсилює гуманітарні характеристики наукової діяльності та дозволяє виявити потенціал діалогу як особливості методологічної культури постнекласичного наукового мислення.

  Скачати повний текст

Розглянуто зміст поняття, структуру та функції наукового простору, досліджено актуальні проблеми його формування та трансформації. Обгрунтовано, що дане поняття істотно розширює існуючі визначення науки, оскільки розкриває сутність науки як цілісного феномену культури з власним емпіричним полем (топосом) існування, яке можна описувати та пояснювати за допомогою теорії. На підставі вивчення особливостей інформатики, синергетики, теорії фракталів, еволюційної епістемології визначено основні прикмети сучасного наукового простору (нелінійність, фрактальність, біфуркаційність, еволюціонізм). Обгрунтовано положення про його прагматизацію, проектність і технологічність, виявлено тенденцію перетворення наукового знання у науковий капітал. Розглянуто питання місця та ролі ученого у новому просторі науки, зокрема, проаналізовано актуальні проблеми вітчизняних науковців у даній ситуації.

  Скачати повний текст

Досліджено життя та діяльність видатного українського вченого й організатора науки в галузі антропології, етнології й агрономії О. Г. Алеші (1890 - 1922 рр.). Відображено основні етапи життя, науково-організаційної творчості вченого у контексті діяльності Українського наукового товариства у Києві, Української академії наук, Українського народного університету, Сільськогосподарського наукового комітету України. Здійснено періодизацію творчого шляху вченого, виявлено основні етапи його становлення, досліджено наукові праці та проаналізовано багатогранну організаційну діяльність О. Г. Алеші, що дозволяє зробити висновок про вагомий внесок вченого в розвиток таких галузей української науки, як антропологія, етнологія та сільське господарство.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження науково-педагогічної діяльності української еміграції у країнах Центральної та Західної Європи (1919 - 1939 р.) та виявлено її особливості. Вивчено організацію освітньо-педагогічної, науково-дослідницької та видавничої діяльності української еміграції в Європі. Характерні риси цього процесу висвітлено у контексті передумов і умов щодо науково-педагогічної діяльності українців у еміграції. Розкрито зміст освіти та виховання молодої генерації українців, розглянуто особливості фахової підготовки в осередках української еміграції, а також здобутки науково-дослідницької та видавничої діяльності українців в еміграції, окреслено можливості творчого використання історичного досвіду за сучасних умов реформування освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження нормативності в її взаємозв'язку з категорією свободи у структурі методологічного потенціалу наукового пізнання. З'ясовано зміст категорій "норма" і "свобода" з метою виявлення потенціалу їх взаємодії у соціокультурному контексті становлення філософії та методології науки. Установлено, що норми детерміновані цілями пізнавальної діяльності та ціннісними настановами суб'єкта пізнання. Показано, що свобода є не тільки передумовою творчості науковця, а й постає "ідеалом природного порядку", у контексті якого формуються норми опису, пояснення та розуміння світу. Доведено, що взаємодія свободи та нормативності у контексті становлення нової раціональності відіграє важливу роль у процесі трансформації сучасних уявлень про науковість. Здійснено аналіз евристичних можливостей філософії постмодернізму у подоланні суперечностей між свободою та нормативністю у постнекласичній методології науки, важливу роль у якій відіграє синергетична парадигма.

  Скачати повний текст