У дисертації відображено відомості про те, що особливості перебігу і відновлення при експериментальному парадонті визначаються реактивністю організму. Низькоінтенсивне лазерне випромінювання змінює динаміку перекисного окислення ліпідів, біологічно активних речовин і ейкозаноїдів в крові in vitro. Його ефекти залежать від частоти і експозиції опромінення. У хворих на генералізований пародонтит після видалення зубного відкладення і грануляцій з пародонтальних кишень на фоні нормореактивності організму спостерігається неускладнене загоєння штучно-раневої поверхні, на фоні гіпореактивності - ускладнене. Запропонована диференційна лазеротерапія у хворих з гіпореактивністю організму призводить до оптимізації відновлення цілісності тканин пародонту, стійкій стабілізації процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати комплексного лікування хронічного генералізованого пародонтиту шляхом хірургічного втручання з застосуванням аутологічних клітин крові, антимікробної, протизапальної терапії та (за показаннями) препаратів кальцію. Використано комплексну систему обстеження хворих на генералізований пародонтит, яка включає клінічне, рентгенологічне, пантомографічне та денситометричне обстеження до та після оперативного втручання. Розроблено методику хірургічного втручання (відкритий кюретаж) у разі хронічного генералізованого пародонтиту, що базується на виділенні клітин-попередників з крові пацієнта, які вміщено у спеціальне ростове середовище на дев'ять днів з метою збільшення їх кількості, та трансплантовано за допомогою провідника-колагену у рану. Зроблено оцінювання результатів хірургічного лікування через місяць, три та шість місяців, а також у віддалені строки. На підставі вивчення результатів клінічних досліджень виявлено 100 % ефективність запропонованого методу: у всіх 35-ти пацієнтів зафіксовано ліквідацію зубо-ясенних кишень, кровоточивості, рухливості зубів. З'ясовано, що рентгенологічний метод дозволяє виявити відновлення кісткової тканини в середньому на 30 - 35 %, а денситометрія ділянки альвеоли після операції - ущільнення кісткової тканини в середньому на 11,63 %.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що патоморфологічні зміни в паріапікальній області не пов'язані з клінічними проявами хронічного періодонтиту (ХП). Доведено, що за клінічно асимптоматичного перебігу ХП може мати місце патогістологічна картина гострого запалення. Показано, що резорбція апікальної частини кореня зуба пов'язана з характером періапікального запалення. Встановлено, що розмір вогнищ періапікальної деструкції пов'язаний з патоморфологічними змінами, відповідними гострому запаленню. З'ясовано, що ресорбція апікальної частини кореня зуба за ХП залежить від характеру патоморфологічних проявів та облігатно пов'язана з загостреним перебігом. Зазначено, що залучення до резорбтивного процесу апікального отвору кореня зуба та руйнування апікальної конструкції відбувається внаслідок гострого запалення. Одержано наукові докази та клінічне підтвердження, що лікування перірадикулярних поразок пов'язано з початковими клінічними факторами. Розроблено диференційований підхід до вибору одно- або двоетапного лікування ХП залежно від стану апікальної констрикції й апікального рівня препарування та пломбування кореневого каналу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження біохімічних і морфологічних змін у тканинах пародонта у білих щурів у разі експриментального пародонтиту, наведено результати вивчення порушень прооксидантно-антиоксидантного стану ротової рідини пацієнтів молодого віку за умов генералізованого пародонтиту (ГП). Встановлено, що важкість запально-дистрофічного процесу у пародонті тісно корелює з вираженістю оксидативного стресу. Виявлено, що ступінь важкості патологічного процесу у пародонті значною мірою узгоджується з нагромадженням малонового діальдегіду (МДА), зі зміною співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот. Уперше доведено здатність кораргіну та фламікару, імобілізованих на силіксі, нормалізувати про- й антиоксидантний баланс у тканинах пародонта щурів, підвищувати ємність ферментативної системи антиокидантного захисту, пригнічувати рівень процесів ліпопероксидації, які посилюються у разі запально-дистрофінчих захворювань пародонта. Експериментально доведено доцільністю включення у загальноприйняту схему лікування ГП антиоксидантних препартаів кораргіну та фламікару, іммобілізованих на силіксі. Із урахуванням результатів наукового досліження розроблено метод ранньої діагностики ГП.

  Скачати повний текст

За результатами стоматологічного обстеження 1440 осіб від 11 до 17 років визначено, що підлітки, інфіковані туберкульозом, мають значно вищий рівень поширеності карієсу та його ускладнень. На фоні інфікування туберкульозом встановлено тенденцію розвитку стану дефіциту загального та місцевого неспецифічного імунітету, який погіршується у підлітків з хронічним періодонтитом. Розроблено та запроваджено спосіб консервативного лікування хронічного періодонтиту у підлітків, інфікованих туберкульозом, з використанням А-бактерину та масляного 3,44% розчину ретінола ацетата, який сприяє зменшенню кількості ускладнень, скороченню строків лікування, розвитку позитивних віддалених результатів.

  Скачати повний текст

Досліджено клітинні фактори імунітету у тканинах ясен шляхом визначення їх кількісних і якісних характеристик відповідно до ступенів тяжкості хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП). Виявлено, що II ступінь характеризується високим рівнем локальної презентації та розвитком клітинноопосередкованої відповіді на антигени (зокрема аутогени) у власній пластинці вражених ясен, а III ступінь - локальним домінуванням B-клітинної імунної відповіді на тлі зниження Т-клітинної. Відзначено, що специфічність стану основних імуноцитів слизової оболонки ясен у разі ХГП у порівнянні з вродженим незрощенням піднебіння, полягає у локальному розвитку імунодефіциту - зниженні Т-клітинного захисту ясен та наявності аутоімунних реакцій. За цього слизова, яка вистилає щілинний дефект піднебіння, характеризується високим рівнем Т-клітинних ефекторних реакцій і мало пристосована до сприйняття антигенів.

  Скачати повний текст

Обстежено 1 054 хворих на сечокам'яну хворобу, серед яких частота захворювань пародонта склала 94,6 %, що на 14,7 % більше, ніж у осіб такого самого віку у цьому ж регіоні, але без сечокам'яної хвороби. Найчастіше у таких хворих діагностували генералізований пародонтит (62,14 %) і хронічний гінгівіт (16,60 %). Вивчено особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у разі сечокам'яної хвороби, які полягають у швидкому переході ранніх стадій захворювання в більш тяжкі у всіх вікових групах у порівнянні з обстеженими без фонової патології. Вивчено функціональний стан судин пародонта, щільність кісткової тканини, інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів і стан антиоксидантної системи у хворих на сечокам'яну хворобу. Обгрунтовано та розроблено схеми комплексного лікування та профілактики генералізованого пародонтиту у таких хворих з використанням природних факторів Прикарпаття. Показано високу ефективність запропонованих схем лікування, яку підтверджено подовженням періоду клінічної ремісії, нормалізацією клініко-рентгенологічних, лабораторних і біохімічних показників. На підставі проведених клінічних досліджень розроблено математичну модель прогнозування перебігу генералізованого пародонтиту, яка дозволяє більш ефективно проводити профілактичні заходи.

  Скачати повний текст

Наведено експериментально-клінічне обгрунтування концепції міждисциплінарного підходу щодо комплексного лікування генералізованого пародонтиту, що передбачає послідовне, поетапне виконання консервативного, хірургічного, ортодонтичного, ортопедичного методів і підтримуючої терапії з постійною корекцією процесу ремоделювання альвеолярної кістки. В експериментах на різних моделях пародонтиту у щурів досліджено механізми резорбції альвеолярної кістки й обгрунтовано можливість впливу на їх розвиток за допомогою препаратів, розроблених на основі антиоксидантів, рослинних поліфенолів і лецитину. Визначно роль місцевих чинників порожнини рота, мікрофлори пародонтальних кишень, порушень в системі місцевого імунітету порожнини рота та тканин пародонта, цитокінового дисбалансу, вікових змін мінерального обміну та метаболізму кісткової тканини у процесі прогресуючої втрати кістки альвеолярного відростка у хворих на генералізований пародонтит і з агресивними формами пародонтиту. Визначено основні напрями та принципи комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит, розроблено алгоритм міждисциплінарного підходу щодо лікування. Створено схему диференційованої терапії захворювання з урахуванням віку хворих, ступеня розвитку та клінічного перебігу пародонтиту. Розроблено й апробовано нові методи раціональної антимікробної й імунокоригувальної терапії для лікування хворих на генералізований пародонтит.

  Скачати повний текст

Вперше експериментально встановлено лікувальну дію мазі альтанової 2 %-ї на пародонт щурів з моделями спонтанного та травматичного пародонтиту, про що свідчить швидке зникнення симптомів запалення в тканинах пародонта, пригнічення колагенолізу та деградації сполучнотканинних структур, гальмування процесів пероксидації та активація антиоксидантного захисту, зменшення деструктивних змін і покращення репаративної регенерації ушкодженого пародонта. Доведено, що лікувальна ефективність мазі підсилюється за умов її застосування разом з таблетками альтану всередину, яка виявляється в усуненні пародонтальних кишень і рухливості зубів у більшої кількості тварин, гальмуванні резорбції альвеолярного відростка нижньої щелепи та активації процесів її ремоделювання. З'ясовано, що комплексне застосування препаратів у щурів зі спонтанним пародонтитом сприяло відновленню прооксидантно-антиоксидантного балансу в крові та печінці, підвищенню неспецифічної резистентності організму та зменшенню частоти та множинності виразкових уражень слизової оболонки шлунка.

  Скачати повний текст

Встановлено, що динаміка показників вегетативної нервової системи у разі генералізованого пародонтиту залежить від стану реактивності організму. Доведено, що стан вегетативної нервової системи визначає особливості клінічного перебігу пародонтиту. Диференційна вегетокорекція за умов експериментального пародонтиту дозволила оптимізувати фази та терміни процесів репарації рани після кюретажу пародонтальних кишень. Показано, що в клініці доцільно проводити диференціацію хворих за групами залежно від стану вегетативного тонусу та вегетативної реактивності, а також клінічних особливостей перебігу запалення. Відзначено, що запропонований метод вегетокорекції дозволяє досягнути стійкої клініко-рентгенологічної ремісії у випадку генералізованого пародонтиту.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність розповсюдженості та ступеня розвитку генералізованого парадонтиту (ГП) від віку пацієнтів і тривалості захворювання на псоріаз. Захворювання парадонта супроводжувались зниженням показників неспецифічної резистентності та пригніченням місцевого імунітету тканин пародонта. Встановлено наявність прямого корелятивного зв'язку між загостренням псоріатичної хвороби й активністю дистрофічно-запального процесу в парадонті, що свідчить про взаємозв'язок цих двох захворювань. Розроблено комплексне патогенетично обгрунтоване лікування хворих на вплив ГП на тлі псоріазу з використанням вітчизняного імуномодулятора ербісолу та вітамінного препарату кверцетину.

  Скачати повний текст

Розроблено патогенетично обгрунтований спосіб лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить вітамін E, метронідазол, барію сульфат і ультрадисперсний гіроксиапатит, легований сріблом. Доведено етіологіну роль 21-го виду суворо анаеробних бактерій у розвитку хронічного періодонтиту, вивчено їх антилізоцимну, антикомплементарну й антиімуноглобулінову активність. Детально досліджено імунний і метаболічний статус пацієнтів з хронічним періодонтитом. Запропоновано триетапний спосіб лікування таких хворих з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів зубів, що має значний антибактеріальний ефект, імунокоригувальну й антиоксидантну дію та у 2 - 5 разів зменшує частоту розвитку загострень захворювання протягом 24-х місяців.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію ролі систем гомеостазу в патогенезі генералізованого пародонтиту (ГП) з визначенням дизбіотичних і дизрегуляторних порушень в тканинах пародонта та розробкою методів коригувального лікування. Визначено видовий склад мікробних асоціацій пародонтальних кишень та встановлено його вплив на клінічний перебіг ГП. Виявлено взаємозв'язок змін видового складу мікрофлори пародонтальних кишень із системою цитокинів, що в цілому визначає інтенсивність дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта. За результатами комплексної оцінки мікробних факторів і систем регуляції імунної системи (цитокінів, простагландинів і системи NО) визначено наявність дизбіотичних явищ, порушення метаболізму та регуляції специфічної та неспецифічної імунної відповіді у порожнині рота, що вказує на їх роль в патогенезі ГП. Визначено дінаміку перебудови кісткового дефекту щелепи під впливом різних остеопластичних матеріалів. Встановлено, що матеріал Easy-Graft сприяє більш швидкому утворенню нової кісткової тканини, ніж матеріал Bio-Oss з біорезорбуємою мембраною Bio-Gide. Патогенетично обгрунтовано схему комплексного лікування хворих на ГП з індивідуальним застосуванням цитокінкоригувальних препаратів, інгібіторів продуктів метаболізму арахідонової кислоти і коригувальних NO-медикаментозних засобів. Доведено високу терапевтичну ефективність розробленої схеми комплексного індивідуального лікування хворих, що підтверджено тривалою стабілізацією патологічного процесу в тканинах пародонта.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту (ГП), асоційованого з суглобовою та системною формами ревматоїдного артриту (РА). Встановлено залежність мікробіологічного спектра пародонтальної кишені від характеру перебігу ГП, асоційованого з різними формами РА. Показано залежність характеру перебігу ГП від вираженості аутоімунного процесу у разі РА. Виявлений дисбаланс у співвідношенні про- та протизапальних цитокінів дозволяє прогнозувати розвиток загострення в перебігу ГП. Вперше розроблено й апробовано нову лікарську форму у вигляді пародонтальної плівки для місцевого лікування ГП, асоційованого з різними формами РА.

  Скачати повний текст

Розроблено схему комплексного лікування генералізованого парадонтиту шляхом місцевого застосування ліпофлавону за допомогою індивідуальних парадонтальних кап з полівінілхлориду, що сприяє ліквідації запалення, тривалій ремісії паталогічного процесу. Проведені дослідження продемострували здатність ліпофлавону нормалізувати гомеостаз порожнини рота, знижувати рівень перекисного окиснення ліпідів і підсилювати антиоксидантну систему, сприяти стабілізації мембранних структур, нормалізувати цитокінову регуляцію в тканинах пародонту, що гальмує процес запалення, деструкцію тканин і покращує умови для репарації тканин парадонту.

  Скачати повний текст

Встановлено, що включення до раціону годування щурів NaF має токсичну дію на альвеолярну кістку (резорбція високої інтенсивності), яка перевищує ступінь резорбції альвеолярної кістки у щурів з ацидотичною моделлю пародонтиту. Визначено, що встановлені зміни виникають на фоні розвитку метаболічного ацидозу з посиленням перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у досліджуваних гомогенатах тканин щурів (печінці, міокарді, нирках, тазовій і альвеолярній кістках, зубах). Виявлено, що у хворих на генералізований пародонтит (ГП) розвиваються порушення метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, ПОЛ, мінерального обміну й обміну оксиду азоту, характер яких залежить від клінічних варіантів перебігу ГП. ПОЛ, які супроводжувалися вираженими порушеннями мінерального обміну й обміну оксиду азоту. Визначено, що диференційоване використання препаратів Вітафтор та його комбінації з Намацитом в комплексному лікуванні ГП І - ІІ ст. забезпечує усунення запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта, покращення гігієнічного стану порожнини рота з досягненням довготривалої ремісії (до 12 міс.) за перебігу ГП і нормалізації окисно-відновних характеристик ротової рідини, з посиленням її антиоксидантних властивостей і активацією процесів ремінералізації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту. Проведено плацебо-контрольне дослідження ефективності магнітотерапії, традиційної медикаментозної терапії та їх комбінації щодо ступеня тяжкості і перебігу захворювання, а також об'єктивних пародонтальних індексів, функціональних проб та лабораторних спостережень. Розроблено спосіб оцінки структурно-функціонального стану мікроциркуляторного русла з розрахунком інтегрального показника мікроциркуляторних порушень. Досліджено вплив магнітотерапії з запропонованими фізичними характеристиками магнітного поля на патогенну мікрофлору пародонтальних кишень, фактори захисту порожнини рота, мікроструктуру ясен. Шляхом ультразвукової денситометрії, ехоостеометрії, рентгенографії з визначенням біохімічних маркерів кісткової резорбції у крові та сечі, вивченням динаміки пародонтальних індексів досліджено вплив магнітотерапії, магнітотерапії в комбінації з альфакальцилолом на структурно-функціональний стан кісткової тканини скелета, зокрема альвеолярного паростка, та перебіг генералізованого пародонтиту. Запропоновано диференційований підхід до застосування магнітотерапії, традиційної медикаментозної терапії та альфакальцидолу відповідно до ступеня тяжкості та перебігу генералізованого пародонтиту.

  Скачати повний текст

Встановлено високу розповсюдженість запальних захворювань пародонта у осіб з різними варіантами перебігу хронічного вірусного гепатиту В. У результаті клініко-лабораторного дослідження виявлено зниження місцевих імунологічних факторів захисту та значне підвищення концентрації умовно патогенної мікрофлори в тканинах парадонта. Доведено високу ефективність місцевого застосування антибактеріального засобу "Парагель" під індивідуальну капу та диференційованого використання імунокоригувальних препаратів "Імудон", "Лаферон" та антигіпоксичного препарату "Бемітіл" у комплексному лікуванні та профілактиці загострень генералізованого пародонтиту у хворих з різними фазами перебігу хронічного вірусного гепатиту В.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини щелеп та опорного скелета у 142 здорових і 152 хворих на генералізований пародонтит, які не підтвердили взаємозумовленості генералізованого пародонтиту та системного остеопорозу. За результатами вивчення кінетичних показників кальцій-фосфорного гомеостазу та маркерів кісткового обміну у відібраних 30 здорових і 84 хворих на генералізований пародонтит, які не мали системних порушень метаболізму кісткової тканини, доведено, що остеопоротичні зміни в альвеолярній кістці відбувається через підвищену резорбцію, яка не компенсується нормальним кісткоутворенням. Запропоновано місцеве застосування остеотропних засобів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Апробовано лікувальну композицію остеогенної дії, що містить хіноксидин, іпріфлавон і гідроксиапатит, та ультрафонофорез препарату-антирезорбенту ксидіфону в якості конкретної терапевтичної схеми.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу, профілактики та лікування генералізованого пародонтиту (ГП) у молоді віком 18 - 25 років. Установлено, що дистрофічно-запальний процес у пародонті у людей цього віку вже на початкових етапах розвивається на фоні зниження місцевих захисних факторів порожнини рота та проявляється наявністю I ступеня важкості ГП у 97 % випадків. Відзначено, що утворення пародонтальних кишень та їх кількість знаходяться у прямій кореляційній залежності з каріозними ураженнями контактних і пришийкових ділянок та станом гігієни міжзубних проміжків. Запропоновано індекс сумарної інтенсивності ураження пародонта й індекс деструктивних уражень у тканинах пародонта. Визначено, що у разі діагностики ГП у молоді необхідно враховувати кількість і ступінь прояву деструктивних процесів у пародонті та твердих тканинах зуба, тобто інтенсивність патологічного процесу у пародонті. Розроблено індивідуальні схеми лікувально-профілактичних заходів залежно від ступеня інтенсивності ураження пародонта (низького, середнього, високого). На підставі результатів клініко-рентгенологічних і біохімічних досліджень підтверджено високу ефективність запропонованих методів лікування ГП.

  Скачати повний текст