Виявлено, що в процесі онтогенезу у щурів у тканинах внутрішніх органів виникають умови для зміни ефективності функціонування ферментів, які каталізують окисно-відновні шляхи утилізації карбонільних сполук метаболізму, за умов іммобілізаційного стресу. Вони зумовлюють виникнення "напруги" під час відновлення альдегідів в альдегідредуктазній реакції в печінці 1,5-місячних тварин, а також гальмування перетворень альдегідів в окисних і відновних реакціях у печінці та скелетному м'язі старих щурів. Вікове зниження швидкості утилізації ендогенних альдегідів у досліджених тканинах визначає зниження їх стійкості до вільнорадикального ушкодження. У зв'язку з цим важливу роль у підвищенні резистентності організму до дії ушкоджувальних факторів стресу відіграє спрямована регуляція утилізації ендогенних альдегідів.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне вивчення анатомічної мінливості конфігурації поверхонь нижньої щелепи (НЩ) людини у взаємозв'язку з площинними координатами точок (ПКТ) у трьох вимірах на її зовнішній і внутрішній поверхнях. Встановлено, що анатомічні та морфометричні характеристики НЩ людини є індивідуальними та залежать від форми черепа, статі, наявності або відсутності зубів. Виявлено, що статеві особливості НЩ більше пов'язані з морфометричними показниками, ніж формотвірними факторами. З'ясовано, що у чоловічих НЩ морфометричні показники більші, ніж у жіночих. Доведено, що кількість, положення, морфометричні параметри та характер розподілу ПКТ пов'язані з формою черепа та статтю людини. Виявлено, що комп'ютерна модель НЩ людини, побудована за допомогою комп'ютерної програми 3Ds Max8, за кількісними параметрами та формою збігається з її кістковим аналогом. З'ясовано, що дана програма дозволяє моделювати анатомічні об'єкти, наприклад НЩ людини, а також зміни в НЩ у разі втрати зубів і процес віртуальної імплантації штучних зубів.

  Скачати повний текст

Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужерідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулюючий ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

  Скачати повний текст

Зазначено, що після щелепно-лицьових операцій в дітей під анестезією на основі пропофолу, зі знеболенням фентанілом або регіональними блоками, самостійне дихання відновлювалося у 2,6 рази, а притомність - у 3,9 рази швидше на відміну від кетамін-фентанілового наркозу; крім того, блювання спостерігалося в 13,6 разів рідше. Відзначено, що після анестезії пропофолом зі знеболенням регіональними блоками блювання не було, значного пригнічення пропофолом клітинної складової імунної відповіді не виявлено. Після анестезії пропофолом знеболення регіональними блоками було значно меншим у порівнянні з кетамін-фентаніловим і пропофол-фентаніловим наркозом, крім того, і пригнічення когнітивних функцій було значно меншим і коротшим.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему лікування хворих на флегмони щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД). Вивчено перебіг та загоювання гнійних ран м'яких тканин ЩЛД у трьох клінічних групах хворих, у кожній по 30 пацієнтів: чоловіків та жінок, віком від 18-ти до 60-ти років без супутньої соматичної патології. У всіх групах спостерігалась різна локалізація вогнища запалення, з його поширенням на одну та дві ділянки; ураження однієї анатомічної ділянки спостерігалось у 31,1 % хворих, двох ділянок - у 68,9 %; у 72,2 % виявлено одонтогенні флегмони; у 27,8 % - неодонтогенні флегмони, зокрема, у 14,5 % - остеофлегмони, у 10 % - аденофлегмони, у 3,3 % випадків зустрічались гнілосно-некротичні форми; переважала піднижньощелепна локалізація флегмон (у 53,8 % випадків). Розкрито особливе значення у патогенезі даного захворювання процесу зниження реактивності організму та порушення регуляції імунної відповіді у разі гнійної інфекції. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування флегмону ЩЛД з використанням препарату лімфоміозот H. Встановлено, що в результаті застосування даного способу лікування флегмон ЩЛД спостерігається швидше очищення рани від гнійного ексудату і загоєння вторинним натягненням, з менш вираженими проявами інтоксикації, скороченням післяопераційного періоду, який перебігав без ускладнень; підвищувалась активність показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. За результатами проведених досліджень у разі флегмонів ЩЛД, для підвищення резистентності організму та скорочення термінів лікування показано застосування лімфоміозоту H безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього, до зникнення клінічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено ймовірнісну модель багатоосередкової пошкоджуваності, яка базується на експериментально виявлених закономірностях множинного руйнування та описує процес об'єднання розсіяних поверхневих мікротріщин (МТ) з метою прогнозування межового стану конструкцій за критерієм формування тріщин межової довжини за рахунок об'єднання розсіяних МТ. На підставі експериментально виявлених закономірностей множинного руйнування сплаву Д16АТ розроблено методологію проведення числового моделювання багатоосередкової пошкоджуваності матеріалів і математичну модель, яка описує процес ушкодження матеріалу системою поверхневих МТ. Розроблена методика комп'ютерного моделювання багатоосередкової пошкоджуваності може бути використана для імітаційного моделювання множинного руйнування конструкційних матеріалів без проведення трудомістких натурних експериментальних досліджень. Межовий стан конструкції досягається за рахунок об'єднання МТ, які утворюють спочатку невеликі фрактали, що збільшуються з кожним етапом наробітку, а згодом лавиноподібно ростуть, поглинаючи МТ та фрактали, які попадають в зони їх впливу. Установлено, що для надійного прогнозування межового стану необхідно обмежитися часом в 70 % від загальної тривалості процесу накопичення пошкоджень до руйнування.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що загальна інтоксикація організму, хронічний стрес і фотосенсибілізатори посилюють ушкодження, а активація антиоксидантної системи сприяє підвищенню стійкості кришталика до катарактогенних факторів. Вперше показано, що під час дії на організм поліхромного світла, амінотриазолу, нафталіну, іонізуючого випромінення мають місце аналогічні зміни функціонального стану мембран і антиоксидантного гомеостазу, ступінь виразності яких значно більший уже на ранніх термінах експерименту у випадку їх одночасного впливу. Досліджено, що одним з механізмів катарактогенної дії хронічного стресу, інтоксикації, фотосенсибілізації, механічної травми є потенціювання ушкоджень метаболічних систем прямими катарактогенами. Доведено можливість підвищення стійкості кришталика до катарактогенних дій шляхом стабілізації мембран та антиоксидантної системи. Виявлено, що розвиток вікової катаракти характеризується змінами параметрів антиоксидантної системи та функціонального стану мембран. Вперше встановлено, що захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та печінки, хронічна алкогольна інтоксикація збільшують метаболічні порушення в осіб з віковою катарактою, особливо значимо у разі патології гепатобіліарної системи. Запропоновано гіпотетичну схему участі антиоксидантної системи та ролі мембран у катарактогенезі.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зрушення в системі гемостазу за своєю природою носять різний характер за двох типах цукрового діабету (ЦД). За ЦД I типу вони вторинні, здебільшого пов'язані з характерними для хвороби ушкодженнями ендотелію дрібних судин кровоплину. У разі ЦД II типу, зміни в системі гемостазу визначаються дією первинних факторів, які індукують розвиток самого захворювання та вторинних чинників, аналогічних таким у випадку ЦД I типу. Найбільш виразні відмінності знайдено за наявності у хворих синдрому діабетичної стопи: за діабету I типу система гемостазу реагує посиленням гіперкоагуляційних процесів, які закономірно інгібуються введенням гепарину; за ЦД II типу розвивається своєрідний дискоагуляційний синдром з подальшим пригніченням реакцій фібринолізу та неочікуваним посиленням плазматичної гіперкоагуляції у разі застосування гепарину. Встановлено, що за діабетичної стопи, у хворих на ЦД II типу в крові суттєво збільшується вміст прозапальних цитокінів (інтерлейкіну I та туморнекротичного фактору). Показано, що першими ознаками ушкодження ендотелію судин у хворих на ЦД I типу без клінічно явних ознак мікроангіопатії може бути підвищення рівня розчинного фібрину, що може слугувати важливою діагностичною ознакою перших проявів цього ускладнення діабету.

  Скачати повний текст

Досліджено дію вітчизняного поліпептидного препарату "Вермілат" в комплексному лікуванні хворих на гострі гнійні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки у разі його регіонарного введення. Експериментальними методами доведено, що "Вермілат" підвищує функціональну активність фібробластів, нейтрофілів, макрофагів і лімфоцитів, виявляє непрямий вплив на мікрофлору гнійних ран, сприяє швидкій нормалізації клінічних показників, оптимізує перебіг запального процесу, зменшує строки загоєння рани та регулює формування ніжного малопомітного косметичного рубця. Вперше проведено порівняльний аналіз запропонованого комплексу лікувальних заходів регіонарного використання "Вермілату" у хворих на запальні процеси щелепно-лицевої ділянки з внутрішньом'язовим його введенням та з комплексом традиційного лікування. Встановлено, що використання "Вермілату" в комплексному лікуванні оптимізує перебіг запального процесу та скорочує терміни перебування хворих у стаціонарі.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни швидкості кровотоку у судинах пульпи різних груп зубів на верхній та нижній щелепах за використання різних методик та засобів місцевої ін'єкційної анестезії. Встановлено кореляцію змін швидкості пульпарного кровотоку та ефективності місцевого ін'єкційного знеболення. Виявлено різний вплив мандибулярної анестезії на гемодинаміку одно- та багатокореневих зубів на нижній щелепі. Об'єктивно підтверджено, що ефективне знеболення твердих тканин забезпечується під час зниження швидкості пульпарного кровотоку не менше ніж на 40 % за перші 10 хв. після ін'єкції. Досліджено вплив місцевої ін'єкційної анестезії на зміни потужності термовипромінювання слизової оболонки за використання різних методик місцевої ін'єкційної анестезії. Встановлено кореляційний зв'язок змін потужності термовипромінювання та швидкості пульпарного кровотоку. Проведено кількісну оцінку електроодонтометричних показників за використання інтралігаментарної та інтрасептальної анестезії. Проведено комплексну оцінку комбінації провідникової, інтралігаментарної та інтрасептальної анестезії під час знеболення молярів нижньої щелепи. Запропоновано схему вибору методики місцевої ін'єкційної анестезії, що враховує особливості втручань у клініці ортопедичної стоматології.

  Скачати повний текст

Вперше визначено топографо-анатомічні особливості будови беззубих ділянок альвеолярних відростків у пацієнтів із включеними дефектами зубних рядів і встановлено взаємозв'язок між формою та розміщенням "клінічної" верхівки гребеня альвеолярного відростка й її кістковим контуром. Доведено, що товщина слизової оболонки на верхівці гребеня альвеолярного відростка нижньої щелепи у пацієнтів з включеними дефектами зубного ряду збільшується у напрямку зубів, які обмежують даний дефект. Вперше з допомогою математичного моделювання одержано характеристики напружено-деформованого стану опорних тканин залежно від форми беззубої частини альвеолярного відростка у застосуванні розбірного мостоподібного протеза. Проведено аналіз дефектів зубних рядів за класифікацією Кеннеді з урахуванням їх кількості залежно від віку.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що морфо-функціональні зміни, що розвиваються в тканинах посттравматичних виразок нижніх кінцівок, є універсальними та не залежать від етіологічних причин, локалізації, площі та глибини дефекту тканин. Встановлено, що мікробіологічна картина, цитофорфологічні та мікроциркуляторні зміни, що розвиваються в тканинах посттравматичних трофічних виразок (ПТВ) у стадії хронічного запалення, носять універсальний характер і не залежать від етіології екзогенного узгоджувального агента. Науково обгрунтовано відмінність поверхневого та глибокого шарів ПТВ, на підставі чого розроблено принципи й алгоритм хірургічного лікування хронічних ПТВ нижніх кінцівок. Розроблено класифікацію хронічних трофічних виразок нижніх кінцівок стосовно посттравматичних виразок, що поряд з глибиною ушкодження тканин враховує локалізацію та площину виразки та дозволяє обгрунтувати тактику хірургічного втручання.

  Скачати повний текст

В дисертації на основі даних біометрії оклюзійної поверхні інтактних зубних рядів ортогнатичного та прямого прикусу та дослідження скронево-нижньощелепного суглобу встановлено взаємозв'язки між морфологічними характеристиками жувального апарату у віковому аспекті. Вперше проведено біометричне дослідження оклюзійної морфології сформованих зубних рядів у пацієнтів за віковими групами від 21 до 60 і старше років, розроблено комп'ютерну програму для побудови графіків оклюзійних кривих на основі даних біометричних вимірювань. Запропоновано критерії оцінки вікової норми на основі клініко-морфологічної характеристики жувального апарату. На основі отриманих результатів зроблено внесок в теоретичне пояснення будови зубо-щелепного апарату людини та розроблено рекомендації по створенню оклюзійної морфології штучних зубів і зубних рядів у залежності від віку пацієнта.

  Скачати повний текст

Запропоновано пристрої для лікування переломів нижньої щелепи: однобічних і двобічних переломів нижньої щелепи в ділянці кута та в межах зубного ряду, які дають можливість післяопераційної додаткової корекції положення фрагментів щелепи. Визначено показання та протипоказання до використання розроблених пристроїв, що дозволяє створити оптимальні умови для загоєння кісткової рани. Досліджено результати їх застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено можливість виготовлення збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) на лабораторній центрифузі та її застосування як природного резервуару факторів росту для оптимізації процесів репараційного остеогенезу. Експериментально визначено параметри одержання ЗТП з максимальним вмістом життєздатних тромбоцитів і у часовому аспекті доведено її позитивний вплив на проліферацію клітин, що підтверджено на підставі виходу дослідженої культури фібробластів з логарифмічної фази росту на добу раніше, ніж у контролі. За результатами проведених експериментальних, клініко-рентгенологічних, ехоостеометричних і біохімічних досліджень установлено, що введення в місце перелому ЗТП прискорює репарацію кістки, запобігає виникненню пізніх післятравматичних ускладнень, зменшує терміни іммобілізації щелеп і забезпечує ранню функціональну реабілітацію зубо-щелепного апарату.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано двохетапну методику оптимізації консервативного лікування хронічного періодонтиту постійних зубів з використанням нового пломбувального матеріалу "Сілгап", розробленого на кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії й імплантології ХДМУ за сприяння співробітників АТ "СТОМА" на базі сіліконових каучуків. Проведено експериментальне вивчення фізико-механічних властивостей нового пломбувального матеріалу, з'ясовано характер його взаємодії з кореневим дентином, визначено біосумісність. На першому етапі для прискорення репаративних процесів у періодонті проведено заповнення кореневих каналів пастою "Calasept" за рекомендаціями фірми-виробника на строк три місяці. На другому етапі для герметичного пломбування кореневого каналу використано матеріал "Сілгап". Під час роботи з пломбувальним матеріалом у клініці встановлено його високі технологічні властивості, що забезпечують легке введення до каналу, довготривалу якісну обтурацію, збереження природного кольору зуба, можливість відновлення коронок зубів після ендодонтичного втручання у найкоротші строки. Рекомендовано використовувати "Сілгап" як ефективний матеріал для пломбування кореневих каналів постійних зубів різних функціональних груп.

  Скачати повний текст

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих з хронічною венозною недостатністю на базі удосконалення методів відеоендоскопічного лікування. За результатами досліджень установлено, що відеоендоскопічна дисекція неспроможних перфорантних вен зменшує тривалість лікування хворих у стаціонарі у 2,3 рази і дозволяє досягти доброго косметичного результату. Однотроакарна відеоендоскопічна дисекція перфорованих вен з застосуванням інтраопераційного вітального фарбування метиленовим синім тканинних структур з метою візуальної диференціації нервових і судинних елементів дозволяє у 2,5 рази зменшити ризик інтраопераційного ушкодження нервів та уникнути післяопераційних невралгій і рецидивів варикозу. За порівняльного аналізу клінічної ефективності однотроакарного і двотроакарного методів виконання субфасциальної відеоендоскопічної дисекції перфорантних вен установлено, що однотроакарний метод дає кращі косметичні результати і є надійнішим у технічному відношенні, дозволяє знизити витрати на операцію в 1,5 разів. Установлено, що відеоендоскопічна дисекція перфорантних вен є достатньо ефективним методом лікування хронічної венозної недостатності, який дозволяє знизити кількість рецидивів захворювання у порівнянні із традиційними втручаннями (у 5 - 6 разів менше, ніж після операції Коккета і в 2,5 рази менше, ніж після операції Лінтона). Відеоендоскопічна дисекція є методом вибору лікування хронічної венозної недостатності, зумовленої горизонтальним рефлюксом, і може бути використана за поєднання з кросектомією та мініфлебектомією за наявності вертикального рефлюксу у поверхневих венах нижніх кінцівок.

  Скачати повний текст

Наведено клініко-епідеміологічну характеристику відкритої торакальної травми з пошкодженням серця. На підставі обстеження 137-ми пацієнтів з даною патологією визначено особливості її клінічного перебігу залежно від характеру ушкодження. Проаналізовано ефективність сучасних методів діагностики та лікування потерпілих з відкритою торакальною травмою з пошкодженням серця. Обгрунтовано нові підходи щодо діагностики та лікування даної категорії хворих. Розроблено й апробовано схему надання допомоги постраждалим з відкритою торакальною травмою з пораненням серця, впровадження якої сприяє зниженню летальності з 25,8 до 14,7 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання поліпшення анатомо-функціональних результатів лікування у разі відламкових переломів клубової кістки шляхом розробки алгоритмів діагностики і лікування, створення технології та пристроїв для навігації, репозиції та стабільної малоінвазивної фіксації відламків у разі відновлення опорної і каркасної функції тазу. Проаналізовано архівний та клінічний матеріал лікування 100-а постраждалих з травмою тазу, які мали в структурі відламкові переломи клубової кістки. Для порівняння виділено три клінічні групи за способами лікування. Охарактеризовано способи і пристрої для малоінвазивної репозиції та остеосинтезу відламкових переломів клубової кістки у поєднанні з використанням ендовідеохірургії і сонографічної навігації, які мінімізують травматичність стабілізації, зберігаючи васкуляризацію відламків і функціональні можливості м'язів, що змінює тактичні підходи до оперативного лікування. На підставі рентгеноморфологічного аналізу виділено три структурні типи пошкоджень, які дозволили розробити алгоритми діагностики і лікування, використання яких покращило результати, а саме ранню активізацію пацієнтів, а також функціональні результати лікування за системою оцінки D.S.Majeed (1990) на 14 %.

  Скачати повний текст