Для умов сухого Степу Укаїни запропоновано шляхи оптимізації едафічних характеристик техноземів. Удосконалено технологію рекультиваційних робіт, а саме: на технічному етапі цілеспрямовано запропоновано формувати ущільнений прошарок на глибині 80 - 90 см, який виконує роль водоупору та сприяє акумуляції продуктивної вологи у коренезміщувальному шарі. За умов формування техноземів рекомендовано вносити органічні добрива за норми 100 т/га на глибині 70 - 80 см. Завдяки кращому зволоженню глибоких шарів поживні речовини з органічних добрив більш повною мірою засвоюються рослинами. Установлено, що едафічні системи, сформовані з техногенних сумішок різноякісних потенційно родючих порід, характеризуються більшим екологічним різноманіттям властивостей і режимів, що сприяє кращій реалізації потенціалу біогеоценозів. Досліджено продуктивність основних сільськогосподарських культур сухого Степу залежно від конструкції технозему та рівня удобрення. Якість продукції, вирощеної на рекультивованих землях, відповідає встановленим вимогам за вмістом важких металів і технологічними показниками.

  Скачати повний текст

Розроблено екогідрогеологічне обгрунтування формування й експлуатації рекультивованих земель, що передбачає екологічну реставрацію порушених земель за рахунок організації стоку, відведення атмосферних опадів, забезпечення процесу формування біогеогенетичних горизонтів рекультивованого шару потужністю 1,0 - 1,2 м із залученням найбільш придатних гірських порід і закладенням штучного дренажу. Проведено розрахунки динаміки рівня грунтових вод з урахуванням природного бокового розтікання для рекультивованого відвалу (без дренажу та на фоні горизонтального дренажу зі зрошенням). Досліджено водно-фізичні, фізико-хімічні й екологічні властивості розкривних гірських порід. Наведено комплексну оцінку змін окисно-відновлювальних умов за профілем рекультивованих відвалів. Проведено моделювання та довгостроковий прогноз змін водно-сольових умов на різних варіантах рекультивації у профілях рекультивованих шахтних відвалів. Виявлено субстрати (темно-сіра глина, шлам залізної та марганцевої руди), де утворення токсичних концентацій заліза та марганцю обмежує їх використання. Встановлено параметри поживних режимів фітомеліорованих гірських порід, що забезпечують підвищення буферної та біотичної ємності у процесі формування родючості рекультивованих земель. Розроблено концепцію поетапного інтегрального підходу в оцінці екологічного ризику аеротехногенного забруднення сільськогосподарських територій важкими металами. Розкрито особливості прояву буферної ємності чорнозему до важких металів і перспективи використання деяких гірських порід як сорбентів для детоксикації техногено забруднених грунтів.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи оптимізації процесу функціонування агроценозу за рахунок стимуляції препаратами асоціативних азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій, а також мікробіолоічними препаратами, які мають фунгіцидні властивості, що обмежує застосування техногенних засобів. Виявлено вплив факторів навколишнього середовища, хімічних засобів стимуляції агроценозу та їх біологічних налогів на динаміку формування адаптивного потенціалу сортів, зокрема, польову схожість насіння, зимо- і морозостійкість рослин, генотипну специфіку постфлорального фотосинтезу, особливості перерозподілу та надходження азоту в зерно залежно від умов вирощування. Обгрунтовано суть і генетичну природу формування продукційного потенціалу на підставі морфофізіологічного аналізу, визначенні впливу азотфіксаторів на потенційну продуктивність напівкарликових і середньорослих сортів. З'ясовано вплив загальноприйнятих агротехнічних заходів та елементів біологічної технології на формування продуктивності озимої пшениці залежно від агрометереологічних і біологічних факторів, в тому числі, динаміки водного та мікробіологічного режимів грунту та фітосанітарного стану посівів. Визначено умови формування врожайності та якості зерна різних сортів пшениці у разі застосування штамів і препаратів азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій та біологічних препаратів для захисту рослин від хвороб у порівнянні з дією їх хімічних аналогів за роздільного та комплексного застосування, на підставі чого встановлено ряд нових, теоретичних і практичних положень і обгрунтовано доцільність переходу до технології вирощування озимої пшениці з елементами біологізації з урахуванням сортових особливостей.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідення адміністративно-правового регулювання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Удосконалено понятійно-категорійний апарат дослідження, зокрема, обгрунтовано визначення поняття "надзвичайна ситуація", розкрито сутність та особливості адміністаритвно-правового регулювання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, охарактеризовано його суб'єкти й об'єкт, функції, принципи, механізм, методи та форми. Обгрунтовано шляхи удосконалення складових механізму реалізації адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногеннного та природного характеру", "Про міліцію", Постанови Кабінету Міністрів України "Про єдину державну систему запобігання і реагулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру". Обгрунтовано необхідність розподілу повноважень між місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено адміністративно-правове регулювання правовідносин у сфері пасажирських перевезень на залізничному транспорті. Розглянуто особливості даних перевезень як об'єкта державного регулювання, систему суб'єктів та їх взаємодію. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері державного регулювання діяльності пасажирського залізничного транспорту, посилення контролю за якістю транспортних послуг, громадянським порядком, техногенною безпекою на залізничному транспорті.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "техногенна безпека", визначено її складові. Проаналізовано зміст забезпечення техногенної безпеки. Визначено механізм регулювання суспільних відносин, спрямованих на зазначене забезпечення. Досліджено систему суб'єктів забезпечення техногенної безпеки та їх взаємодію. Охарактеризовано правові й організаційні форми такої діяльності. Узагальнено основні види адміністративних правопорушень, які впливають на техногенно безпечний стан. Розроблено й подано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання у сфері забезпечення техногенної безпеки.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси формування струминних течій нижніх рівнів (СТНР) над Україною за різних фізико-географічних і макроциркуляційних умов, а також взаємозв'язок низьких струменів і стихійних гідрометеорологічних явищ. Проаналізовано енергетичні характеристики тропосфери в період існування СТНР. Зроблено висновок стосовно екологічної небезпеки низьких струменів на прикладі дослідження зв'язку явища з інверсіями температури та слабким приземним вітром над регіоном, який постраждав від Чорнобильської катастрофи. На базі гіпотези про хвильову природу походження СТНР одержано гідродинамічні характеристики межового шару атмосфери. Запропоновано використання сплан-інтерполяції для моделювання вертикального профілю вітру за умов СТНР.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Виявлено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості термінологічних словосполучень, описано механізм лінгвопрагматичної реалізації їх властивостей в англійських науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. Досліджено способи диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць. Визначено лінгвістичний статус термінологічного словосполучення як різновиду терміна. Розглянуто природу термінологічних словосполучень, проаналізовано способи та методи термінотворення, а також шляхи вторинної деривації. Здійснено структурну та семантичну класифікацію термінологічних словосполучень на підставі аналізу їх стрижнів і залежних компонентів. Наведено результати вивчення фреймової організації науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля, типологічної диференціації контекстів та їх функціональних особливостей. З'ясовано роль термінологічних словосполучень у маркованості науково-технічних текстів та їх прагматичних функцій у заголовкових фреймах. Сформульовано визначення термінологічного словосполучення, спеціального дискурсу та науково-технічного тексту з питань техногенного впливу на довкілля.

  Скачати повний текст

На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано багатокритеріальний підхід для розробки моделей оцінки альтернатив за умов переведення холодильного обладнання на сучасні холодоагенти. Розроблено моделі оцінки небезпеки холодоагентів з застосуванням адитивних функцій і апріорних процедур, що забезпечує достатньо повне урахування прямих та посередницьких факторів глобального та локального ризику. Наведений підхід передбачає здійснення оцінок небезпеки холодоагентів за умов ієрархічності екологічних цілей та змінних пріоритетів. Показано, що урахування динаміки пріоритетів спричинює зміну оцінки розрахункової небезпеки більшості сучасних холодоагентів на 40 % та сприяє створенню умов для виникнення привілейованих альтернатив під час прийняття рішень стосовно зміни небезпечних робочих тіл. За цього інтрументом багатокритеріального аналізу є розроблена інформаційно обчислювальна система EcoRef для визначення екологічних показників холодоагентів та сформована база даних для 150-ти чистих речовин та сумішей. Розроблено рекомендації щодо вибору у межах виявлених "областей безпеки" переважних холодоагентів для системи охолодження різного призначення, що має важливе практичне значення для прийняття екологічно обгрунтованих рішень з метою зниження техногенного навантаження у галузі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концептуальні підходи до вивчення організації басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем. Розроблено методику їх дослідження з урахуванням геолого-геоморфологічних та палеогеоморфологічних умов пінічного та центрального Волино-Поділля. Складено спеціальні карти та розрізи басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем території дослідження. Проаналізовано будову, структуру, функціональну та еволюційну динаміку, зовнішні та внутрішні чинники розвитку, загальні та індивідуальні риси басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем даного регіону. Наведено рекомендації щодо прогнозу родовищ різних видів корисних копалин території, а також поширення техногенних забруднень в районах експлуатації Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням виявлення функціональної ролі ссавців у процесах грунтотворення в лісових екосистемах степової зони України та в утворенні механізмів гомеостазу і підвищенні екологічної стійкості систем в умовах техногенезу. Узагальнено експериментальний матеріал, показані закономірності середовище-переутворюючої ролі ссавців у перебудові фізико-хімічного і біологічного режимів грунтів. Показано роль різних функціональних проявів ссавців в активізації грунтових процесів, в утворенні механізмів самоочищення грунтів від техногенного забруднення й оптимізації системи. Розроблені заходи щодо використання середовище-переутворюючої діяльності ссавців у біотехнологічних прийомах щодо збереження біорізноманіття, охорони довкілля та конструювання грунтів і лісових насаджень в умовах степової зони і техногенних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічний стан Бурштинської урбоекосистеми з використанням методів екологічного діагностування, біотестування та біоіндикації. Встановлено неоднорідність напруги екологічних факторів у межах різнофункціональних екотопів за всіма застосованими критеріями. Показано просторову гетерогенність забруднення важкими металами грунтів міста та листкового опаду деревних рослин. Виявлено видоспецифічні особливості металоакумулювальної здатності фотоіндикаторів. Установлено зростання токсико-мутагенного фону території за показниками цитотоксичності, кластогенності та гаметоцидності факторів. Досліджено зміни біохімічних і морфометричних параметрів деревних рослин-індикаторів під впливом урботеногенних стресорів. Виділено найбільш інформативні тест-ознаки на кожному рівні біоіндикаційних досліжень. Визначено ступінь кореляційно-регресійних залежностей між цитогенетичними, біохімічними та морфологічним показниками біоіндикаторів і рівнем металонавантаження. Нааведено комплексну інтегральну оцінку екологічного стану різнофункціональних зон Бурштинської урбоекосистеми. Рекомендовано деревні види для формування еколого-ефективних культур фітоценозів і видів, найбільш придатних для активного та пасивного моніторингу урбанізованих і техногенно змінених територій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами досліджень з використанням комплексу біологічних, анатомо-морфологічних методів надано інтегровану оцінку регенераційної здатності цінних інтродукованих хвойних рослин за умов техногенно трансформованого регіону. Визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процес коренеутворення, вивчено морфогенез придаткових коренів за умов живцювання. Доведено можливість прискореного розмноження високодекоративних видів і форм хвойних рослин та розроблено технологічні засоби інтенсифікації їх вегетативного розмноження за умов регіону.

  Скачати повний текст

Розроблено біолого-екологічні основи створення зелених насаджень за умов урбогенного і техногенного середовища. Проаналізовано екологічну ситуацію, видовий склад і сучасний стан зелених насаджень в містах України. Вивчено особливості реакції деревних рослин на дію факторів забруднення середовища в районах розміщення промислових підприємств. Теоретично обгрунтовано фенолого-кліматичний принцип добору рослин для посадки в техногенному середовищі. Рекомендовано новий стумулятор росту коренів препарат 1619, 4-гідрокси-2-гідразино-6-метилпіримідин (А.с. СССР 1568292). Доведено перспективність дубово-гледичієвих культур з посадкою сіянців чи висівом жолудів дуба чистими рядами з шириною міжрядь 2,5 м і проведенням своєчасного захисного лісівничого догляду за дубом. Обгрунтовано нові методичні підходи щодо формування приміського лісу у південному регіоні України з орієнтацією на переважно рекреаційно-оздоровче їх використання. За вмістом свинцю у фотосинтезувальних органах деревних і кущових порід у вуличних насадженнях вперше встановлено високий рівень забруднення міського середовища Києва вихлопними газами автомобільного транспорту. Розроблено, затверджено в Держбуді України і районовано за грунтово-кліматичнами зонами України новий асортимент дерев і кущів для проведення озеленення території. Запропоновано концепцію формування зелених насаджень міст за сучасних умов.

  Скачати повний текст