На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на території Прут-Дністровського межиріччя (Покуття). Встановлено, що техногенне забруднення важкими металами та нафтопродуктами даного регіону накопичувалось протягом довготривалої дії транскордонних, регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних за своїм походженням джерел викидів. Доведено, що в досліджуваному районі радіонуклідне забруднення на відміну від забруднення важкими металами та нафтопродуктами не має зв'язку з просторовим розподілом ландшафтних одиниць локального рівня, а залежить від домінуючого напрямку вітрів, що розносили радіаційний пил від Чорнобильської катастрофи. Розроблено алгоритм екологічного аудиту - визначення сучасної екологічної ситуації на базі комп'ютерного аналізу просторового розподілу усіх можливих забруднювачів довкілля (важких металів, надлишку отрутохімікатів та мінеральних добрив, нафтопродуктів, радіонуклідів в усіх компонентах ландшафтів (геологічному середовищі, грунтовому та рослинному покривах, водному середовищі та атмосферному повітрі) з врахуванням геофізичних полів та особливостей рельєфу, що впливає на розподіл полютантів. Вперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні кореляційні залежності захворюваності населення від різних екологічних чинників та типу забруднення, які проявились до Чорнобильської катастрофи та після неї. Розвинуто методику проведення екологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних та прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу (1 : 50 000), тобто на рівні території адміністративного району.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь. Виділено основні етапи вивчення Лісостепових полісь правобережної України, досліджено чинники їх формування. Показано вплив даних чинників на розвиток азональних особливостей ландшафтів Лісостепових полісь. Показано роль і значення Лісостепових полісь у структурі Серединного ландшафтного поясу Східно-Європейської рівнини у межах України. Проведено порівняльний аналіз природи Лісостепових полісь і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадинамічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, обгрунтовано необхідність їх раціонального використання й охорони. Показано можливість формування на основі Лісостепових полісь національних природних парків.

  Скачати повний текст

Визначено основні чинники формування сезонних станів ландшафтів - гідрокліматичні, морфолітогенні, грунтово-рослинні, обгрунтовано закономірності їх прояву. Встановлено головні просторові і часові закономірності та деякі особливості ходу природних процесів у ландшафтах Київського Полісся та Середнього Побужжя протягом різних сезонних станів. Удосконалено методику вивчення сезонних станів ландшафтів (на прикладі зимових станів), зокрема розроблено методику виділення і великомасштабного картографування сезонних фаз (підсезонних станів ландшафтів) та методичні прийоми оцінювання здатності ландшафтів до снігонакопичення і промерзання грунту. Розглянуто окремі аспекти практичного використання результатів проведеного дослідження.

  Скачати повний текст