Вперше здійснено розмежування свободи як об'єктивної реальності людського буття та свободи як феноменальної даності, до якої відносяться мислення та культуротворення. Уточнено зміст понять "сенс" і "значення" як нетотожних смислових аспектів у процесі культуротворення: значення як ідеального концептуального смислу, об'єктивованого в предметах культури, та сенсу як ціннісно-почуттєвого відношення суб'єкта. Обгрунтовано культуротворчий зміст поняття "мотивації", що виявляється у потребі самоздійснення та втілюється в актах вираження та розуміння. Виявлено характер культуротворення як відповіді Іншому та відповідальності перед Іншим. Визначено місце рефлексії у здійсненні свободи як прояснення й актуалізації смислів. Встановлено роль Іншого як межі свободи й об'єктивної умови культуротворення.

  Скачати повний текст

Розглянуто антропологічний аспект віртуальної реальності. Досліджено її сучасний концепт і постать концептуального персонажу. Окреслено проблему антропологічного виміру віртуальної реальності, розглянуто його природу й особливості. На підставі порівняльного аналізу концепції психології віртуальної реальності (О.М.Носова) та філософського дискурсу переживання (С.Л.Франка, Ж.П.Сартра, Ж.Батай) встановлено, що джерелом та умовою її актуалізації є спонтанне переживання. Продемонстровано, що особливості антропологічного виміру віртуальної реальності репрезентативно виражені феноменами рекурсії, трансценденції, гри. Досліджено симулякру та симуляції як засоби об'єктивації віртуальності. Встановлено, що антропологічний вимір віртуальної реальності є джерелом символічного середовища, в якому мешкає людина.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано суть і зміст антропологічного принципу у філософії права, визначено його статус, специфіку та світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки її певних періодів. На підставі аналізу різних способів осмислення цього принципу запропоновано загальну концепцію його реалізації у філософсько-правовому пізнанні та практичному перетворенні вітчизняної правової реальності, орієнтованої на розкриття гуманістичного смислу права. Обгрунтовано пріоритетні завдання правової освіти та виховання у контексті антропологічного принципу, а саме: максимальне сприяння наближенню людини до розуміння суті права та спонукання до реалізації нею усвідомленої правової культури й ефективному та постійному відтворенню його гуманістичної природи та призначення.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднані постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

  Скачати повний текст

Проведено міжмовний порівняльний аналіз асоціативних полів конкретних "жінка", "мати", "дім" і абстрактних "батьківщина", "воля", "свобода" лінгвокультурних концептів з метою дослідження їх асоціативного потенціалу, розмежування універсального та лінгвокультурного маркованого в їх структурі на матеріалі англійської, французької, польської та української мов. Проведено асоціативний експеримент серед чотирьох національно-мовних груп реципієнтів, студетів м. Ель-Пасо (США, штат Техас), Парижа (Франція), Варшави (Польща) та Києва (Україна) загальною кількістю близько 1 000-и осіб. Проаналізовано особливості асоціативного вираження концептів "жінка", "мати", "дім", "батьківщина", "воля" та "свобода" в американській, французькій, польській та українській лінгвокультурах. Запропоновано нову модель концептуального аналізу, яка скадається з певних етапів, а саме: розгляду дефініцій концепту, його значеннєвості на мовному рівні, когнітивного й асоціативного аналізу паремій, виявлення асоціативного потенціалу у сучасному мовомисленні (на підставі асоціативного експерименту). Введено нову класифікацію асоціативних реакцій шляхом виокремлення у структурі асоціативного поля семантичного гештальту, що відтворює типову для національної культури модель референта, яка відповідає стимулу в оточуючій реальності носія даної мови. Розроблено комплексне визначення асоціативного потенціалу концепту.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві досліджено жанрово-стильову специфіку вессекського циклу оповідань Т. Гарді в контексті розвитку англійської літератури XIX - початку XX ст. Охарактеризовано форми реалізації циклічності в малій прозі письменника, монодіалогічної структури образу розповідача, процес і принципи утворення жанрової моделі синкретичного типу. Увагу приділено виявленню принципів творення вторинної реальності (світу Вессексу), моделювання монодіалогічної структури образу розповідача у творах, особливостям тематичного структурування творів збірок, опрацюванню тем оповідань. Створення світу Вессексу є результатом втілення авторської системи міфологізації реальної дійсності. Аналіз авторської системи використання елементів фольклорно-казкових, біблійних і класичних літературних сюжетів, звернень до античної міфології та драматургії, місцевих легенд, дозволив розширити уявлення про поетику малої прози Т. Гарді.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему взаємовідношення трансцендентальної антропології та феноменологічної онтології. Висвітлено особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- та структурно-орієнтованій філософії. Під час визначення предмету та методу вчення про буття та людину з'ясовано єдність і розбіжність антропології та онтології передусім стосовно феномену людського буття, спільного для обох вчень. Розробка цієї вихідної реальності призводить до ототожнення кола значень двох теорій. Акцентування різних сторін синкретичного світу людського буття виявляє певні розбіжності обох теорій людського буття. З'ясування способів і підстав такої акцентуації для визначення буття та сутності людини надає особливої актуальності даного дослідження. Наведено смислово-життєву оцінку результатам порівняльного аналізу. З'ясовано, що тема людини не може взагалі підкорятися проблематиці існування, тому наголошено на небезпеці недалекоглядного розуміння субординації двох близьких теорій. Таке розуміння призводить до звуженого бачення людини, її цінності та продуктів її діяльності, апелює до "буттєвих", об'єктивних обставин людських вчинків, а, отже, породжує безвідповідальність і пасивність. З'ясування особливого місця та ролі знання про людину серед інших онтологічних вчень дає змогу по-новому осмислити причини і характер сучасної кризи людства.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософські основи конструювання сучасної теорії відповідальності. Визначено виміри відповідальності: онтологічний, аксіологічний, праксиологічний. Запропоновано модель відповідальності, адекватну особливостям сучасної соціальної реальності, визначено сутнісні характеристики та специфічні якості даного феномену. Описано модель практичної реалізації етики відповідальності. Проаналізовано проблему безвідповідальності за допомогою введення поняття "осередки затухання" відповідальності, в ситуації затухання чи відсутності відповідальності. Охарактеризовано відповідальність як елемент сучасних соціальних практи, детермінованих швидкоплинністю реальності, новими технологіями.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, виступає постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано твердження, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджуючи можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен моди XX ст. у контексті віртуальної реальності, зроблено його реконструкцію в історіографічному та культурному аспектах. Виявлено креативні витоки virtus моди, проаналізовано її тілесні практики у контексті virtus. Розглянуто модні інновації XX ст. в контексті мистецьких практик. Досліджено світ моди від кутюр та прет-а-порте в аспекті віртуальної реальності. З'ясовано, що віртуальні виміри моди відображають весь спектр її репрезентацій як певної комунікативної технології: брендингу, флеш-іміджу, реклами, мас-медіа моди.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Внутрішнє мовлення (ВМ) розглянуто у трьох аспектах: семантичному, синтаксичному та художньо-прагматичному. Проаналізовано проблеми співвідношення мовлення та мислення як домінантної наукової парадигми в аналізі ВМ, природи мовної рефлексії, що є основою творення ВМ, кореляції сну й вербалізованої реальності за допомогою прийому ВМ, його вербальної репрезентації у художньому тексті. Обгрунтовано семантико-синтаксичні особливості та стилістичні функції структурно-композиційних форм ВМ. Виявлено комунікативно-прагматичні характеристики та з'ясовано ідіостилістичні особливості вербальної репрезентації ВМ у художньому тесті.

  Скачати повний текст

Вперше в контексті раціогуманістичного підходу сформульовано принципи комплексного дослідження впливу гендерних експектацій на соціально-рольову позицію майбутнього фахівця. Запропоновано структурно-функціональну модель процесу гендерних експектацій, що складається з трьох взаємопов'язаних блоків (досвіду самореалізації, актуального переживання світу та мислення), впорядкованістю яких зумовлюється характер і спосіб втілення очікувань у соціальну практику. Розроблено типологію гендерних експектацій як чинника обрання майбутнім фахівцем бажаної особистісної та соціальної ролі. Показано, що неузгодженість (неконгруентність) самоідентифікації особистістю власних гендерних рис призводить до спотворення образу бажаного майбутнього та способу його експлікації у просторі життєвих відносин. Розроблено й апробовано спеціальний курс психологічної допомоги, до складу якого входять техніки, якими досягається узгодження суб'єктивної реальності з об'єктивним змістом передбачуваних особистістю рольових уподобань. Відзначено, що зарпопонований у дослідженні підхід долає обмеженість існуючої практики аналізу гендерної проблематики, розширюючи наявні та потенційні зв'язки з процесом особистісної та професійної самореалізації.

  Скачати повний текст

Введено нові поняття прикладної геометрії - інтегральна модель кривої, оптимальна у геометричному сенсі дискретизація кривої. Розроблено способи конструювання просторових обводів кривих у традиційній реалізації та з використанням параметричних моделей дуг гвинтових кривих, посередньої інтерполяції параметрів форми. Сформульовано поняття та розроблено обчислювальний алгоритм визначення інформативності точкового каркасу просторової кривої, з використанням якого здійснюється мінімізація (компресія) дискретної інформації про криволінійні об'єкти. Значну увагу приділено методам та алгоритмам прискореної обробки дискретної графічної інформації про потреби комп'ютерної графіки, що забезпечують досягнення необхідної швидкодії на етапі візуалізації. Запропоновано теорію оцінки інформаційної потужності віртуальних сцен, а також методику експериментального дослідження впливу обсягу графічної інформації на швидкодію апаратури візуалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні теоретичні підходи щодо дослідження проблеми дезадаптації, розкрито сутність даного поняття. Встановлено зв'язок глибинних детермінант дезадаптації з едіповим періодом розвитку психіки суб'єкта. Розкрито психофізіологічні особливості феномену дезадаптації, пов'язані зі станом динамічної невідповідності між живим організмом і зовнішнім середовищем, змінами форм поведінки, розвитком патологічних процесів у психіці суб'єкта. Встановлено взаємозв'язок дезадаптації особи з когітивним дисонансом, порушення якого проявляється у відчуттях дисгармонії, внутрішнього дискомфорту, неможливості адаптуватися до актуальної ситуації. Доведено, що дезадаптація особи проявляється у парадоксальних формах адапції - девіантній, кримінальній поведінці, алкоголізмі, наркоманії, комп'ютерній залежності, азартних іграх, участі у неформальних субкультурах, що не усвідомлюється суб'єктом. Досліджено взаємозв'язок дезадаптації з принципами реальності та задоволення. Розкрито роль інфантильних тенденцій психіки у виникненні психологічної дезадаптації, виявлено її взаємозв'язок з травматичними переживаннями дитинства. Обгрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції детермінант дезадаптації особи, експериментально доведено ефективність використання методу АСПН, спрямованого на нівелювання деструктивних тенденцій, наведено рекомедації щодо його впровадження у систему підготовки майбутніх психологів-практиків.

  Скачати повний текст

На підставі методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого Т.С.Яценко, досліджено глибиннопсихологічні особливості експектацій. Надано порівняльну характеристику феномену експектацій з іншими психологічними поняттями (апперцепції, антиципації, установки, екстерполяції, інтуїції), психічними процесами (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, фантазії). Виявлено взаємодію між об'єктивною та суб'єктивною реальністю феномену експектацій, його потенційній можливості відступу від об'єктивної реальності. На підставі психоаналізу матеріалу груп АСПН розкрито глибиннопсихологічний зміст поняття експектацій. Визначено взаємозв'язки експектацій з "психологічними захистами", виразні системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

  Скачати повний текст