Досліджено особливості формування та розвитку постмодерністського авторефлексивного тексту Є.Пашковського. На підставі вивчення західноєвропейського досвіду визначено специфіку українського постмодернізму як перехідного етапу між минулою та новою формами українського модернізму на порубіжному зламі епох. У даному контексті проаналізовано художню авторефлексію та її основні форми прояву (нарцистично-карнавальну та міфологічно-шизоїдну) в сучасному літературному процесі. Встановлено причини виникнення та досліджено еволюцію розвитку авторефлексії у прозі Є.Пашковського. Розглянуто засоби вираження традиційного "реалізму" та прихованої авторефлексії в романі "Свято". Встановлено особливості міфологічного самовираження як наслідку критичної авторефлексії в романах "Вовча зоря" та "Безодня". Проведено дослідження есеїстичного "відкритого" авторефлексивного художнього мислення у "Щоденному жезлі" як специфічного явища українського "дилетантського" постмодернізму.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості функціонування агіографічних мотивів у "житії" жінки-святої (Жанна д'Арк) та створення агіографічної ієрархії в життєписі італійського поета. Встановлено причини трансформації традиційних житійних мотивів, виявлено співвідношення рис жанрових різновидів житія та патерика. Уточнено уявлення щодо своєрідності літературної біографії російського Зарубіжжя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

  Скачати повний текст

Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

Досліджено джерела й жанрово-тематичну специфіку книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." архієпископа Іоана Максимовича як явища української барокової агіографії. Визначено, що твір святого Іоана Максимовича розглядається як зразок агіографічної поезії, в якій трансформовано в нових формах художньо-естетичну спадщину ранньохристиянського Сходу та Київської Русі. Простежено індивідуальні особливості функціонування феноменів мучеництва та чуда в агіографічній поезії доби Бароко. З'ясовано, що своєрідність опрацювання аскетичної теми в агіографічних віршах книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." святого Іоана Максимовича полягає в поєднанні аскетичних програм східних Отців, ісихастського вчення про молитву розуму з ігнатіянськими концепціями духовного вдосконалення. Образ святого, поданий у поетичній книзі архієпископа Іоана Максимовича, аналізується як відображення барокової антропології.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження архітектури монастирів Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) на сучасних теренах України як цілісного явища в традиції української сакральної архітектури. Встановлено основні етапи розвитку монастирів ЧСВВ, а також періоди їх будівництва. Проаналізовано типологію планувально-просторового вирішення монастирів ЧСВВ в Україні. Розкрито особливості архітектурно-просторового вирішення василіянських монастирів у контексті розвитку української та загальноєвропейської архітектури. Визначено перспективні напрямки сучасного розвитку архітектури монастирів ЧСВВ, а також розроблено наукові положення їх відтворення, реконструкції та розбудови.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний аналіз біблійних мотивів у ліриці А.Ахматової, визначено їх роль у контексті як окремих творів, так і всієї творчості в цілому. Розкрито особливості поетики "семикнижжя" як циклу. На підставі аналізу образу ліричної героїні, яка переживає любов і страждання, виявлено біблійні теми Гріхопадіння, Хрещення, Спокути, Блаженства, Воскресіння, Благодаті. Їх послідовність обумовлює еволюцію образу ахматовської героїні. Розглянуто особливості наскрізного сюжету в ліриці Ахматової, проаналізовано відповідні біблійні образи, тропи, жанрові форми, ремінісценції з книг Святого Письма. Біблійні мотиви розглянуто в контексті інших історико-культурологічних пластів лірики Ахматової. Поетеса вводить їх з метою узагальнення своїх християнських уявлень про людське буття, бо вони надають поліфонічного звучання основним мотивам, що розвиваються у "семикнижжі". Розглянуто жанрові особливості "семикнижжя" Ахматової як циклу.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. Особливу увагу приділено розгляду проблеми весільної семіосфери - знаковості часового та просторового аспектів, семантиці головних ритуальних груп (атрибутів та учасників). Зазначено, що проведене дослідження продовжує та розвиває традицію етнорегіональних студій весільного ритуалу українців, започатковану вітчизняними дослідниками П.Чубинським, В.Кравченком, А.Кримським, Г.Пашковою, В.Борисенко. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

  Скачати повний текст

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі залучення широкого кола джерел та аналізу наукової літератури досліджено обряди весняно-літнього періоду на Бойківщині кінця XIX ст. - 1930-х рр. Розглянуто 19-ий весняний і літній цикли на Бойківщині, в основу якого покладено землеробсько-скотарські мотиви, їх взаємозв'язок з космогонічними явищами та приурочення до християнських свят (Великодніх свят, Юрія, Зелених свят, Івана Купала, Петра, Першого і Другого Спаса). На прикладі обрядовості весняно-літнього календаря бойків показано бойківську культуру за наявності субетнічних, регіональних особливостей, спрямовану в руслі загальноукраїнської народної традиції. Показано внутрілокальні відмінності бойківських обрядів між двома історичними частинами Бойківщини - галицькою та закарпатською. З'ясовано, що у наш час весняно-літні обрядодії трансформувалися в естетично-розважальні мотиви.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування та запровоновано нове вирішення проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до українських трудових традицій та звичаїв. На підставі вивчення матеріалів психолого-педагогічних досліджень даного питання уточнено сутність і взаємозв'язок понять "традиція", "звичай", "обряд", "ритуал" та "свято", що визначають зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Визначено основні напрямки удосконалення художньо-трудової діяльності учнів сучасної початкової школи. Досліджено чинники та умови формування позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу, охарактеризовано структуру, встановлено показники та критерії визначення рівня вихованості означеної особистісної якості. Розроблено методику виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу на базі впровадження у виховну практику інтегрованого курсу "Український етнодизайн", в якому теоретичні матеріали навчальних дисциплін "Художня праця", "Я та Україна", "Музика та хореографія" вдало об'єднано та доповнено елементами українських традицій та звичаїв. Доведено необхідність динамічного оформлення соціального середовища розвитку дитини атрибутами календарно-обрядових свят українського народу протягом навчального року. Розроблено метод художніх проектів, який синтезує художньо-ігрову взаємодію вчителя та учнів у процесі відтворення українських календарно-обрядових свят.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історіографію вивчення культури даного регіону та розглянуто особливості міграційних процесів, що вплинули на її формування. Зазначено, що особливу увагу приділено характеристикам сучасного стану міжконфесійних та етнонаціональних відносин, а також визначено напрямки культурної політики щодо їх урегулювання. Обгрунтовано необхідність повернення традиційних для півострова форм святковообрядової культури як засобу, що сприятиме духовному взаєморозумінню між представниками різних національних меншин та етнічних груп, які зараз мешкають на півострові. Акцентовано увагу на типових ознаках святковообрядових традицій, які об'єднують їх між собою, незалежно від етнічної та релігійної визначеності. Запропоновано уточнену методику етнографічних досліджень у кримському регіоні та розглянуто перспективну для нього програму-модель організації просвітницької діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено аспект взаємозв'язків київських чоловічих монастирів і Війська Запорізького Низового у XVII - XVIII ст. З'ясовано причини обрання низовими козаками Межигір'я як парафіяльного монастиря. Показано різні сфери діяльності межигірських ченців на території Запоріжжя. Досліджено проблему поділу "духовної" влади над січовиками між ставропігійним Межигірським і кафедральним Св.-Софійським монастирями. Розглянуто місце начальників січових церков, настоятелів амарського монастиря та старокодацьких намісників у структурі управління церковними справами Війська Запорозького Низового. Установлено, що у період "атакування Січі" Церква на Запоріжжі була підконтрольна Київським митрополитам. З'ясовано, що інші київські чоловічі обителі не брали участь в управлінні Церквою на Запоріжжі. З'ясовано умови збору милостині та Січі київськими монахами, а також розглянуто зворотний бік зв'язку - постриг запорожців у ченці та їх паломництва до київських святинь. Спростовано традиційний погляд на виключну релігійність низових козаків у порівнянні з іншими верствами населення тогочасної України.

  Скачати повний текст

Вивчено роль системи синтезу оксиду азоту в забезпеченні адаптивних можливостей серцево-судинної системи практично здорових хлопців і дівчат віком 18 - 20-ти років. Показано, що високий рівень адаптивних можливостей забезпечується за рахунок експресії авктивності окисного і нітритредуктазного реутилізаційного шляхів синтезу NO за одночасного зниження активності індуцибельної NO-синтази. Встановлено статеві відмінності в характері функціонального стану системи синтезу оксиду азоту у практично здорових юнаків і дівчат. Доповнено наукові уявлення про фізіологічну роль оксиду азоту в організмі.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-економічні та політичні передумови заснування Святогірського, Самарського, Нехворощанського, Григоріївського Бізюкова чоловічих монастирів. Висвітлено основні етапи становлення господарських та історико-архітектурних комплексів, регіональні особливості розвитку монастирської економіки (промислів, промисловості, скотарства, землеробства, торгівлі). Розглянуто фактори, що впливали на стан монастирських господарств. Проаналізовано діяльність чернецтва в утвердженні православ'я в регіоні, обороні південних кордонів Московської держави, благодійництві та поширенні освіти серед місцевого населення. Досліджено взаємовідносини духовної та світської влади на різних етапах освоєння Степової України.

  Скачати повний текст