Розроблено соціально-філософську концепцію біографії як соціокультурного феномену, що характеризує індивідуально-особистісний вимір соціального буття та культури. Обгрунтовано теоретико-методологічну базу його дослідження у соціальній філософії та міждисциплінарному полі соціогуманітарного знання. Проаналізовано теоретичні засади, пізнавальні можливості та межі біографічного підходу у соціальній філософії та соціогуманітарному знанні в цілому. Запропоновано модель і стратегію соціально-філософського аналізу біографії, що передбачає вихід на рівень соціальної онтології. Біографію у різноманітності своїх форм і типів проаналізовано як культурну інваріанту й універсалію соціокультурного буття, як сутнісний вираз вихідної саморефлексивності, герменевтичноті та наративності життя, механізм репрезентації індивідуально-особистісного начала культури в його конкретній історичності й унікальності. Сформульовано визначення феномену біографії як результату "персоналізації" надіндивідуальних соціокультурних норм, цінностей, зразків та як засобу універсалізації персонально-унікальних смислів. Проаналізовано проблематику "нового біографізму" як відображення антропологічного повороту у сучасній філософії та гуманітаристиці. Доведено, що "новий біографізм/автобіографізм" часто є неартикульованим, латентним елементом багатьох сучасних філософских концепцій, в яких відкрито продемонстровано відторгнення від "біографічного методу" у його класичних зразках і позитивістських модифікаціях. Розроблено методологічну базу науково-теоретичного представлення феномену біографії у синтетичній єдності соціальної онтології, соціальної феноменології та методології гуманітарного знання. Біографічний/автобіографічний аспект досліджено як одну з найважливіших складових такої синтезувальної архітектоніки. Показано, що біографічна спрямованість є способом утримання проблемно-тематичної єдності Humanities, теоретико-концептуальним гарантом якої здатна виступати соціальна філософія.

  Скачати повний текст

Вперше в українському релігієзнавстві проведено комплексне дослідження проблеми буття від доби античності до російської філософії другої половини XIX - початку XX ст. і до сьогодення. З'ясовано, що предметна галузь онтології є центрованою завдяки категорії "буття" та формується відповідно до принципу єдності буття, мислення та мови, що стверджує можливість виразити мислення буття у слові. Обгрунтовано, що проблема буття формується в межах античності, де виявляється "спогляданням" і "вгадуванням" образу буття; у середньовіччі - як довіра волі Творця буття; в Новий і новітній час - як відкритість феномену буття. Виявлено два типи онтології - статика буття й онтологічна динаміка, кожна з яких акцентує один з моментів людського існування - перебування та розростання. Онтологічну динаміку родподілено на два типи - за сутністю та за енергійністю. Розкрито, що найважливішою відмінністю енергійної онтології від сутнісної є усвідомлення цінності свободи, яка розглядається як рівноправний фактор поруч з благодаттю в процесі обожнення та розкрито антиномічність двох принципів - органіцизму та синергетики. Виявлено, що російська традиція філософування не є однорідною в контексті інтерпретації проблеми буття. Обгрунтовано, що в компаративному аналізі онтологія та матафізика виступають як гнозис буття й епістема сутності.

  Скачати повний текст

Визначено особливості репрезентації співвідношення "норма" - "аномалія" як специфічної форми дискурсу у творчості М.Фуко. Зазначено, що філософія М.Фуко втілює у собі характерні риси постструктуралістського мислення, репрезентує співвідношення "норма" - "аномалія" як специфічну форму дискурсу, яка визначає процес соціалізації людини. Здійснено аналіз першоджерел і критичних робіт, присвячених творчості М.Фуко та показано необхідність дослідження феноменів норми й аномалії через їх відношення до системи мови як засобу реалізації владних відносин, детермінованих межами конкретних явищ сексуальності та божевілля у контексті структуралістської концепції М.Фуко.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення філософії патристики у розвитку української духовно-академічної філософії XIX ст. Розкрито сутність понять "патристична традиція" та "українська духовно-академічна філософія". Встановлено що творчість філософів-академістів пов'язує з філософією Отців Церкви ідейна спільність, а зверненість до патристичної спадщини обумовлює історико-соціальний контекст. Виявлено, що філософи-академісти розглядали такі питання, як шлях Богопізнання, проблеми особистості та свободи волі, апелюючи до творчості ранньохристиянських авторитетів. З'ясовано, що особливістю прочитання патристичної спадщини філософами-академістами є глибоке зацікавлення апологетичним періодом, в якому вони знаходили аргументи на захист православної віри від нападів сучасних їм філософських учень атеїстичного спрямування.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "допитливість". Визначено місце допитливості у структурі особистості дитини віком 6 - 7 років. Виявлено ознаки, передумови та поетапність її розвитку. Розроблено й експериметально перевірено систему діагностики та дидактичну модель розвитку допитливості першокласників. Деталізовано дидактичні умови її функціонування. Доведено, що цей розвиток відбувається завдяки включенню до процесу навчання інтегрованих курсів "Вступ до шкільного життя" та "Дитяча філософія", а також поетапному впровадженню творчого проектування як засобу організації дослідно-творчої діяльності першокласників за умови забезпечення інтерактивного спілкування суб'єктів педагогічного процесу.

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності еволюції візантійського неоплатонізму. Відмінною рисою візантійського неоплатонізму є побудова філософської теології, ідею якої засновники візантійського неоплатонізму запозичили з системи Прокла. У межах першого кола еволюції візантійського неоплатонізму виникли три оригінальні філософські системи: антиметафізична філософія надбуття Діонісія (Філопона), філософія буття Максима Сповідника та метафізика візантійських есенціалістів VII - початку XVI ст. У 1530-ті рр. внаслідок теологічних дискусій виникла особлива форма візантійського неоплатонізму - паламізм, яка в межах власного інтенсивного розвитку пройшла три стадії еволюції, аналогічні до загального ходу еволюції класичного візантійського неоплатонізму: неоареопагітизм Палами, християнське прокліанство Каліста Ангелікуда, паламітська схоластика другої половини XIV і XV ст. Дослідження еволюції візантійського неоплатонізму дозволяє виявити конкретні форми, яких набував вплив філософії на християнську теологію на грецькому Сході в VI - XV ст.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності людського суспільства. Запропоновано метод порівняння східної та західної філософських інтерпретацій соціальної справедливості. У процесі зазначеного аналізу з'ясовано специфічні особливості східного та західноєвропейського розуміння соціальної справедливості, розглянуті як загальнолюдські. Встановлено, що вони виникають у кожній з вказаних філософій двома основними, інваріантними взаємодоповняльними формами осмислення взаємозв'язку природного і соціального у світі людини: суспільноцентричною (східна філософія) та індивідоцентричною (західна філософія). Значну увагу приділено співвідношенню суспільно- та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості, а також причинам і характеру їх конвергенції за умов теперішньої цивілізації. Детально розглянуто історичні етапи еволюції соціальної справедливості.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексний аналіз сучасного "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології, що узагальнює його сутнісні риси, особливості формування та перспективи розвитку. Обгрунтовано, що етнонаціоналістична ідеологія є продуктом розпаду старих світоглядних установок і результатом складного синтезу власне націоналістичних конструктів і релігійно-культурного, ксенофобського та соціально-економічного компонентів, кожен з яких поляризується на ряд окремих складових частин або сегментів. Удосконалено існуючі концепції та засади в дослідженні "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології.

  Скачати повний текст

Надано оцінку практиці радянської держави та ідеології КПРС з метою визначення характеру, змісту та напрямків всієї етнонаціональної та етнокультурної політики в Закарпатті. Досліджено процеси консолідації українців Закарпаття в складі української нації та встановлено, що в середовищі творчої інтелігенції в більшості народу розвиток традицій української національної культури сприймався як альтернатива ідеологічній комунізації. Обгрунтовано висновок, що головною метою комуністичної влади в Закарпатті 1945 - 1991 рр. було утвердження в краї соціалістичних, господарських, політичних та ідеологічних порядків. З метою прискорення цього процесу в краї державними органами влади спішно створювалась російська (російськомовна) національна меншина, представники якої займали керівні політичні, ідеологічні та економічні посади та стали надійною опорою нового комуністичного режиму.

  Скачати повний текст

З використанням історико-політологічного підходу та сучасних методів дослідження проаналізовано актуальну проблему про становлення багатопартійності в країнах Україна, Російська Федерація, Казахстан. Визначено суть і роль явища політичної багатопартійності, вивчено процес виникнення партій, який розпочався ще у республіках колишнього Союзу. З'ясовано його об'єктивні причини, необхідні умови та труднощі його здійснення. Детально проаналізовано програмні документи нових партій, їх цілі, завдання, форми та методи діяльності. Вивчено процес виникнення та легалізації багатопартійності в Україні. Зроблено висновок, що саме розвинена багатопартійність може забезпечити успішну самоорганізацію суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз концептуальних підходів західної соціальної філософії щодо розуміння походження, суті й причин виникнення воєн. З'ясовано, що філософія миру сформувалася як альтернатива філософії насильства. У науковий обіг введено поняття "західна парадигма війни і миру", розкрито його суть та особливості за умов протистояння двох соціально-політичних систем та однополюсного світу. Досліджено процес трансформації характеру, причин і феномену війни в епоху глобалізації та революції у військовій справі. Обгрунтовано оптимістичні підходи щодо осмислення історичного процесу та місця в суспільних перетвореннях збройного насильства у третьому тисячолітті. Запропоновано модель військового реформування, яка базується на врахуванні основних тенденцій, пануючих у військовому будівництві Заходу. Доведено, що процес реформування Збройних сил України неможливий без духовно-етичного розвитку військовослужбовців, наповнення воєнної політики ідеалами гуманізму та демократії.

  Скачати повний текст

Доведено онтичний та онтологічний пріоритет людського буття перед усім іншим сущим, на конкретному кіноматеріалі засвідчено примат екзистенції перед есенцією. Описано основоположні екзистенціали людського існування - тривогу, нудьгу, страх, смерть. В процесі аналізу окремих фільмів з'ясовано, що успішний розвиток інтелекту у людини не супроводжується таким самим прогресом у моральній царині. Проблема співвідношення розуму та віри, поставлена в епіцентр мистецької рефлексії, дозволила встановити внутрішні суперечності всередині екзистенціалізму. Простежено тлумачення проблеми людського співіснування й екзистенціальної комунікації у філософії, з'ясовано чинники переформування суспільством буття індивіда. Наголошено на зв'язку свободи з відповідальністю та екзистенційним вибором у філософії та кіномистецтві. Обгрунтовано логіку звернення екзистенціалізму до проблеми історичного процесу та встановлено, що у перемозі демократичних інституцій екзистенціоналістська філософія вбачає загрозу нівелювання особистості.

  Скачати повний текст

Системно досліджено імпресіонізм в українській літературі як повноцінну стильову течію, що виникла в кінці XIX ст. та розвивалась на початку XX ст. Уперше обгрунтовано показано якісну відмінність між літературним імпресіонізмом і живописом, доведено існування в українській літературі на межі даних століть психологічного імпресіонізму. Запропоновано нове поняття "актуальний хронотоп", який є головною категорією історичної поетики, що характеризує естетичний феномен імпресіонізму в мистецтві. Висвітлено розвиток та особливості категорії історичної поетики - кута зору автора, що є обов'язковою ознакою української імпресіоністської прози. Уперше послідовно досліджено особливості зображально-виражальних засобів імпресіонізму: предметність зображення, "психологічність" вираження, адже предмети та зовнішні явища світу в імпресіонізмі найчастіше символізують явища внутрішнього світу. Показано взаємозв'язок між змінами форм художнього письма та проблематикою - увага до внутрішнього як самоцінного, індивідуальності й неповторності людини, її духовного всесвіту. Показано, що для розуміння українського психологічного імпресіонізму, який становить специфіку національної літератури, визначальними є "філософія переживання" В.Дільтея, теорія М.Бахтіна про "вирішальні питання буття" та теорія В.Франкла про "трагедію внутрішнього життя".

  Скачати повний текст

Досліджено інститут тимчасового генерал-губернатора на українських землях, що входили до складу Російської імперії, соціально-політичні чинники його утворення, організаційно-правові засади функціонування тимчасових генерал-губернаторств, їх практичну діяльність. Проаналізовано специфіку компетенції тимчасового генерал-губернатора, її зміни протягом останніх десятиріч ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено основні етапи існування тимчасових генерал-губернаторств на території України: період політичної кризи наприкінці 1870-х - на початку 1880-х рр.; перша російська революція 1905 - 1907 рр.; Перша світова війна. Розглянуто особливості правового статусу тимчасового генерал-губернатора.

  Скачати повний текст

Доведено тезу про те, що як філософсько-світоглядні засади дослідження релігійної освіти має виступати філософія освіти. Розкрито інституційні засади релігійної освіти як специфічного різновиду освіти, який спирається не лише на авторитет науки, але й церкви, хоча за змістом переважна більшість інституційних засад релігійної освіти збігається з відповідними засадами інших різновидів освіти - державно-політичні, економічні, моральні, правові тощо. Визначено перспективи інституційного забезпечення релігійної освіти за сучасних умов модернізації освіти в Україні, як залежні передусім від потенціалу розвитку наявних духовних ВНЗ (більшість яких функціонує в структурі православної церкви), а також від розвитку релігійної освіти в межах світських ВНЗ. Зазначено, що релігійна освіта має тенденцію стати обов'язковою складовою в усіх ВНЗ системи вищої освіти України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено цілісне дослідження історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії та Університету Св.Володимира. Визначено поняття та функції академічної філософії. Висвітлено специфіку та основні етапи становлення академічної філософії у київській регіональній субкультурі. З'ясовано особливості розвитку академічної філософії у Києві періоду ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано функціонування історико-філософського знання в київській духовно-академічній та університетській традиції. Розглянуто науково значущі результати історико-філософських студій київських академічних філософів зазначеної доби, що сприяли становленню вітчизняної історико-філософської науки як самостійної дисципліни.

  Скачати повний текст

Досліджено логіко-гносеологічні пошуки, зійснювані філософами Київської духовної академії (КДА) у часи післякантівських реформ традиційної логіки та теорії пізнання. До дослідження залучено їх манускрипти, які суттєво коригують уявлення дослідників про рівень логіко-гносеологічної культури філософів КДА, складені лише на основі опублікованого ними. Уперше у галузі історико-філософських досліджень здійснено теоретичну реконструкцію логіко-гносеологічних поглядів київських академістів. Суттєво уточнено особливості духовно-академічного ідеалізму. З'ясовано загальнофілософські засади академістів щодо співмірності предметів логіки та теорії пізнання, щодо пізнавальних можливостей традиційних законів мислення.

  Скачати повний текст