Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Визначено та комплексно проаналізовано витоки й еволюцію ідеологічних засад молодіжної політики в Україні від часів її перебування у складі СРСР до формування основ демократичної моделі в період трансформації сучасного українського суспільства. Зокрема, уточнено зміст поняття "молодіжна політика", визначено її ідеологічну основу, що спрямовує суб'єкт-об'єктні відносини у вирішенні молодіжних проблем, окреслено основні моделі та напрями реалізації молодіжної політики. Проаналізовано ідеологічні основи та принципи молодіжної політики. З'ясовано ідеологічні основи взаємовідносин держави та молоді в тоталітарному суспільстві та проаналізовано ефективність і наслідки молодіжної політики в радянський період. Досліджено зміну місця та ролі ідеології в пострадянський період, зокрема, визначено принципи молодіжної політики за умов кризи тоталітаризму, проаналізовано процес становлення політичного й ідеологічного плюралізму в українському суспільстві та його вплив на ефективність сучасної молодіжної політики. Окреслено основні суперечності, проблеми та перспективи формування демократичної моделі молодіжної політики, її ідеологічних пріоритетів у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування національної структури населення в етноконтактній поліетнічній зоні Чернівецької області, досліджено вплив на його розвиток суспільно-географічних, природно-географічних, історико-географічних, політичних і демогеографічних чинників. Показано вплив національної структури населення на демогеографічні процеси, мовні ознаки, релігійний склад та політичну спрямованість державних органів. Визначено особливості кореляції природного приросту населення та його національного складу. Охарактеризовано міграційні потоки представників різних національних груп населення. Здійснено порівняльне дослідження статево-вікової структури населення різних національностей. Виявлено мовні ознаки національної структури населення. Простежено кореляційний зв'язок між його релігійним і національним складом. Досліджено особливості матеріальної та духовної культури представників різних національних груп населення. Особливу увагу приділено вивченню національної політики України та місцевих органів влади Чернівецької області.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості розвитку й основні тенденції етнонаціональних процесів у сучасній Україні з урахуванням впливу геополітичних факторів. Комплексно проаналізовано взаємозв'язок і взаємообумовленість геополітичних та етнонаціональних чинників у процесі національного відродження та розбудови української держави. Розкрито специфіку суперечностей етнонаціонального та геополітичного чинників у процесі трансформації українського суспільства. Доведено, що етнонаціональна політика української держави має враховувати геоетнокультурну своєрідність регіонів та бути спрямована на збереження України як геополітичної цілісності у її сучасних межах. Наведено рекомендації щодо удосконалення державної етнонаціональної політики з метою розробки довгострокової науково обгрунтованої геополітичної стратегії України на сучасному етапі етнонаціональних відносин. Обгрунтовано необхідність на державному, регіональному та місцевому рівнях послідовної реалізації принципів мультиетнокультурного плюралізму, гуманізму й толерантності, що уможливлюють адекватну відповідність етнонаціональної політики новим геополітичним реаліям, оскількі сприяють всебічній реаліазції інтересів і потреб етнічних спільнот в Україні, гармонізації відносин між ними та стабілізації суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномена нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників його функціонування. Встановлено, що суттєвим чинником формування нації є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку. Досліджено процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб'єктивності у взаємозв'язку з процесами націєтворення, визначено детермінанти формування громадянської ідентичності за умов полікультурного суспільства, показано його роль у націєтворчих процесах. Встановлено, що детермінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складові. Виявлено, що причиною виникнення даного явища посткомуністичної трансформації, що є не стільки процесом економічних і суспільно-політичних змін, скільки трансформацією багатовимірних соціальних і громадянських ідентичностей широких верств населення, доведено пріоритетність суб'єктивних чинників націєтворення, позитивний ефект яких пов'язаний з толерантністю, лояльністю, солідарністю, несприйняттям ксенофобії та шовінізму. Зроблено висновок, що лише поєднання у процесі націєтворення етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації та фактором забезпечення безпеки держави.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію теоретико-правових поглядів щодо розуміння державно-правового впливу на економічні відносини. Проаналізовано плюралізм підходів щодо взаємозв'язку та взаємовпливу держави, права й економіки. Розкрито правові форми здійснення економічного впливу держави й особливості її економічної функції. Визначено суб'єкти й об'єкти, принципи, методи та засоби державно-правового впливу на економічні відносини. Надано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню феномена естетичної перцепції та способів її прояви у релігійному досвіді сучасної людини. З'ясовані основні тенденції естетичного досвіду, проаналізовані особливості взаємозв'язку категорій "естетичний досвід" та "релігійний досвід". Проаналізовано конструктивну роль візуального й аудіального сприйняття у формуванні релігійного досвіду сучасного українського суспільства. Розглянуто цінність православного церковного мистецтва, розкрито розуміння краси скрізь призму софіології (на прикладі робіт П. Флоренського). Визначено особливості естетичної перцепції релігійного досвіду за умов українського суспільства як конструктивно-поновлюючого, моральні та світоглядні, показані компенсаторні можливості релігійної перцепції в ціннісних системах сучасної особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етичних настанов Б.Кістяківського на формування його політико-правової теорії. Виявлено взаємозв'язок між поглядами цього мислителя й етичним реформсоціалізмом, зорієнтованим на автономну етику гідності. Розкрито значення полеміки Б.Кістяківського з народництвом, марксизмом та консерватизмом. У її межах мислителем обстоювалась вимога визнання автономії різних духовних сфер, обгрунтовувався методологічний плюралізм на засадах застосування каузальних і етико-телеологічних підходів. Проаналізовано ставлення Б.Кістяківського до етичних підходів у вивченні права та до співвідношення між державою соціальної справедливості та правовою державою.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретико-методологічні засади етногеографічного дослідження обласного регіону. Визначено сутність поняття "територіальна етнічна спільність", встановлено її ієрархічні рівні. Виявлено головні тенденції у формуванні обласної етнічної спільності впродовж другої половини XX ст. та в сучасний період, визначено вплив соціально-економічних, історико-географічних, політичних і природних чинників на її структуру. Здійснено періодизацію розвитку етногорафічних процесів на території Тернопільщини. Проаналізовано етнічний склад населення на кожному етапі. Досліджено освітній і професійний рівень етносів, їх релігійний склад та електоральні уподобання у різні періоди. Виявлено територіальні особливості етнічної структури населення Тернопільської області, визначено її відмінності у міських і сільських поселеннях регіону. Встановлено залежність між етнічним складом населення та його освітнім рівнем і професійною структурою. З'ясовано вплив сучасного етнічного складу населення на соціальні процеси, передусім релігійну та електоральну ситуації, міграційну мобільність. Розроблено оригінальні картосхеми етнічного складу населення на різні історичні дати, що ілюструють динаміку етногеографічних процесів та тенденції їх зміни у майбутньому, відображають релігійну та електоральну ситуації в Тернопільській області.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування у філософії В.С.Соловйова ідеї єдності істини, добра та краси, розкрито особливості інтелектуального, морального й естетичного вимірів даної єдності, визначено релігійний зміст кожного з них. Висвітлено погляди В.С.Соловйова на єдність істини, добра та краси у контексті західноєвропейської філософської думки та показано оригінальність соловйовського вчення. Визначено місце істини, добра та краси у структурі світоглядних орієнтацій сучасної людини, встановлено значення вчення російського мислителя у формуванні духовності засобами навчально-виховного процесу. Розглянуто неподільний зв'язок істини, добра та краси з поняттям любові. Обгрунтовано твердження, що любов є центром та одночасно синтезуючим початком для єдності цих трьох понять. Доведено, що істина, добро та краса є основою формування духовності, тому впровадження даних понять у виховний процес сприяє становленню всебічно розвиненої особистості й її гармонійному розвитку. З'ясовано, що для В.С.Соловйова будь-яке пізнання є глибоко суб'єктивним, а в пізнанні істина ніколи не проявляється у чистому вигляді, вона завжди осмислюється людською особистістю, що надає свободу й активність у пізанні. Встановлено, що процес пізанання не є пасивним сприйняттям божествених ідей, це - зустрічний процес, точка перетину двох світів, процес боголюдський, а істиною може бути лише благо та краса. Обгрунтовано твердження, що повна істина цілісна. Зроблено висновок, що проблема єдності істини, добра та краси у філософії В.С.Соловйова мала важливе онтологічне та гносеологічне значення для подальших рефлексій російської філософської думки.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження захисної функції профспілок і проаналізовано форми її реалізації за умов ринкової економіки. Визначено основні етапи розвитку законодавства про профспілки, обумовлені соціально-економічними та політичними змінами в суспільстві, наведено їх правову характеристику. Розроблено рекомендації щодо удосконалення форм взаємодії між роботодавцями та профспілками за умов їх плюралізму. Вперше виявлено спільні риси та проведено розмежування між профспілками та іншими представницькими органами, доведено пріоритетне значення профспілкових організацій у справі захисту трудових прав. З'ясовано питання про зв'язок між кількістю учасників профспілки та обсягом повноважень за представництвом їх інтересів. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, що регулює форми реалізації захисної функції профспілок.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу збірки "Перло многоценноє" підтверджено думку про інтегрованість України початку XVII ст. у європейський культурно-релігійний рух Контрреформації. Вказано на домінування сакрального компоненту, а не Ренесансного антропоцентризму у світогляді автора, що відбилося на знаковій системі збірки. Виявлено синтез західної та східної традиції через текстуальні паралелі збірки з польськими пасійними творами, літургійною та паралітургійною драмою, а також на основі есхатологічних проповідей та поезії, що виразно корелює з візантійською гімнографією. Актуалізовано інтертекстуальні зв'язки збірки з творами українських авторів (Кирила Туровського, Івана Вишенського, Памви Беринди, Стефана Зизанія, Андрія Скульського, Іоаникія Волковича).

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз феномену ідентичності соціального суб'єкта у контексті соціокультурних трансформацій, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність феномену ідентичності соціального суб'єкта та форми його прояву за умов сучасних соціокультурних трансформацій. Обгрунтовано сутність і розкрито особливості соціальних систем трансформативного типу. Досліджено динаміку маргінальної свідомості соціальних суб'єктів транзитивних суспільств, для яких оптимальним рішенням у справі соціокультурного транзиту вважається модернізація на основі власної національної ідентичності або модернізація без вестернізації. Доведено, що мультикультуралізм, як культурний плюралізм, з політики загравання з національними меншинами закономірно виростає до права соціальних суб'єктів на вибір власної ідентичності, що закріплюється правовою нормою свободи совісті, отже, відповідальністю за наслідки самовизначення.

  Скачати повний текст

Запропоновано удосконалення системи інноваційних чинників розвитку лікувально-профілактичних закладів за сучасних умов у галузі охорони здоров'я в Україні. Розроблено систему економічних показників планування, фінансування та аналізу використання грошових ресурсів у медичних закладах, яка діє за умов переходу від суто бюджетного фінансування до плюралізму фінансових відносин у галузі охорони здоров'я. Запропоновано концепцію ціноутворення в галузі надання медичної допомоги з урахуванням впливу інфляційних процесів. Розвинуто засади формування економічного механізму впровадження інноваційних проектів у сфері соціальних послуг та оцінки їх економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади модернізації історичної освіти (ІО) на основі концепту інтерсуб'єктивності, з урахуванням якого розглянуто історію як динамічний та відкритий процес, та як "співголосся". Здійснено теоретичну реконструкцію вітчизняної ІО в єдності її онто-, гносео-, аксіо- та праксеологічних аспектів з використанням якісних методів дослідження. Розкрито з урахуванням експлікації поняття інтерсуб'єктивності концептуальної моделі сучасної ІО, яка грунтується на засадах гуманістичної спрямованості, світоглядного плюралізму та діалогічної взаємодії, що відповідає запитам суспільства та сучасної цивілізації. Здобуті результати суттєво трансформують уявлення про природу історії, що склалися у філософській освіті у попередні десятиріччя, орієнтують та уможливлюють пошук шляхів порозуміння і гармонізації суспільства через ІО.

  Скачати повний текст

Виявлено евристичний потенціал ірраціонального у науковому пізнанні, його ціннісні потенції, шляхи актуалізації його методологічних можливостей у сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Розглянуто когнітивний потенціал ірраціонального у контексті відкритої раціональності, що розширює зовнішні та внутрішні межі науки, передбачає плюралізм альтернативних картин світу. Ірраціональний потенціал науки висвітлено через її естетичні виміри (краса як один з критеріїв істинності), інтуїтивні й образно-синтетичні потенції свідомості. Етичні та релігійні ірраціональні потенції знань розглянуто як такі, що уможливлюють моральну координацію спрямованості досліджень та їх соціального застосування. Показано, що розуміння людиновимірності наукового знання як прояву єдності у ньому раціонального й ірраціонального - важливий чинник трансформації сучасних уявлень про науковість у напрямку зближення методологій природознавства та гуманітарних наук, виходу за рамки закритої раціональності, що дозволяє з'ясувати процеси інтеграції в науці, її гуманізації та гуманітаризації, ціннісної зумовленості, а також методологічно синтезувати в єдине ціле суперечливі тенденції розвитку науки та реабілітувати її авторитет як один з найважливіших рушіїв прогресу.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Здійснено релігієзнавче дослідження ісламу в Східній Україні. Розглянуто його суть та історичні модифікації. На підставі аналізу літературних і архівних джерел визначено соціально-економічні та політичні передумови, обставини поширення ісламу в Східній Україні, а також його історичні трансформації, формування інститутів ісламу в регіоні, виявлено специфічні риси процесу поширення даної релігії в регіоні та формування регіонального центру ісламу в Україні. Виявлено чотири основні етапи процесу його поширення в дослідженому регіоні, а саме: до середини XIX ст., наприкінці XIX - початку XX ст., 1920 - 1980 рр., з 1990 р. З'ясовано особливості формування інститутів ісламу в Східній Україні на кожному етапі, залежність цього процесу від міграції етносів, що сповідують іслам, з різних регіонів, а також із закордону колишніх Російської імперії та СРСР та залежність від політики державної влади в регіоні у різні історичні періоди. Установлено, що процес інтеграції мусульман Східної України в соціо-культурний простір України розпочався наприкінці XIX ст. і залежав від трансформації українського суспільства. У сучасній Україні даний процес зумовлений етнічною належністю мусульман, часом їх мешкання на території України, а також збереженням та дотримуванням мусульманами регіону своїх традицій і сприйняттям світоглядного плюралізму суспільства України.

  Скачати повний текст

Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.

  Скачати повний текст