Розроблено методологічне забезпечення та шляхи адаптації господарського законодавства до вимог сталого розвитку. Запропоновано критерії визначення вимог, за яких має відбуватися адаптація. Систематизовано основні характеристики гармонізації законоположень про господарське використання природних ресрурсів у контексті вимог сталого розвитку за Концепцією, модифікованою для умов України у 1999 р. Виявлено потребу використання майнових цінностей інвесторів на режим господарського використання майнових цінностей інвестора на режим господарського використання даних ресурсів. Обгрунтовано необхідність встановлення організаційно-майнових вимог до інвестора, концесіонера, орендатора для забезпечення відтворення національного господарства й ефективного використання майнових прав держави. Обгрунтовано концепцію функціонально цільової підсистеми сприяння сталому розвитку. Запропоновано до впровадження у структуру господарського законодавства. Обгрунтовано розширення правових форм реалізації інвестиції у господарську діяльність, конкретизації вимог забезпечення соціальної спрямованості економіки, координації прогнозних і програмних заходів економічного та соціального розвитку, розширення комплексу господарсько-правових засобів забезпечення сталого розвитку населених пунктів, удосконалення порядку екологізації правових засад господарства.

  Скачати повний текст

Запропоновано механізм забезпечення громадського порядку підрозділами місцевої міліції. Обгрунтовано доцільність їх формування в системі органів внутрішніх справ України на сучасному етапі. Розроблено шляхи, засоби та методи підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення соціальної стабільності у суспільстві. Удосконалено систему забезпечення громадського порядку на місцевому рівні у контексті загальнолюдських цінностей. Наведено рекомендації стосовно основних напрямків удосконалення правового забезпечення охорони громадського порядку в Україні за умов перехідного періоду. Розвинуто методологічні засади формування й удосконалення функцій, які має реалізовувати місцева міліція, визначено її соціальне призначення та роль у забезпеченні громадської безпеки.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічні засади дослідження проблеми цінностей, визначено головні підходи щодо неї в німецькій традиції філософування (І. Кант, А. Шопенгауер, Г. Гегель, Л. Фойєрбах). Проаналізовано погляди провідних німецьких мислителів ХХ ст. - В. Вайєра, У. Гоманн, У. Нойєншвандера, А. Гелена, Ю. Габермаса, Г. Рормозера. Проаналізовано існуючі інтерпретації проблеми цінностей і проблеми людини, виявлено рівні функціонування цінностей: індивідуальний, соціальний, теоретичний. Обгрунтовано підходи щодо проблеми цінностей у працях німецьких філософів і теологів, а також диференційований підхід до цієї проблеми в західноєвропейській та російській традиціях філософування. На основі творчої спадщини німецьких мислителів конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми цінностей. Визначено основні методологічні підходи, проведено порівняльний аналіз із поглядами вчених з інших країн Західної Європи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософські, психологічні, соціологічні, педагогічні праці з питань щодо цінностей та організації педагогічного процесу. Розроблено концепцію впровадження аксіологічного підходу до педагогічного процесу загальноосвітнього навчального закладу як цілісної системи. Висвітлено взаємозв'язок і взаємозумовленість між аксіологічним та іншими методологічними підходами до організації педагогічного процесу у шкільному закладі, а саме, системним, синергетичним, культурологічним, особистісно-діяльнісним, компетентнісним і акмеологічним. Теоретично обгрунтовано систему ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу у шкільних закладах. Проаналізовано її структурні компоненти. Визначено провідні напрями, які забезпечують ефективне фукціонування педагогічного процесу за аксіологічними засадами. Визначено й обгрунтовано систему провідних освітніх цінностей для сучасної шкільної освіти. Розроблено модель змісту науково-методичного забезпечення функціонування цілісного педагогічного процесу за зазначеними засадами, експериментально перевірено її ефективність. Визначено критерії та показники ефективності реалізації системи такої організації даного процесу у загальноосвітніх школах.

  Скачати повний текст

Досліджено аксіологічні основи екологічної етики. Акцентовано увагу на змінах у відношенні людини до природи, зокрема формуванні моральної відповідальності за умов посилення глобалізаційних процесів у світі. Проаналізовано джерела становлення екологічної етики. Визначено потребу збалансування антропо- і біоцентричної систем моралі для подальшого утвердження даної науки. Досліджено етичний вимір цінності природи. Виявлено, що екологічна етика формує ціннісні передумови такого способу життєдіяльності, який забезпечує єдність цінностей людини і природи. Осмислено ціннісні засади етики збалансованого розвитку.

  Скачати повний текст

Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

  Скачати повний текст

Розглянуто здатність масової політичної свідомості в сучасній Україні спонукати населення до активної політичної участі. Визначено функції масової політичної свідомості, дія яких спонукає громадян до політичної активності та встановлено її мотиваційну основу. Проаналізовано залежність між рівнями соціальної та політичної активності українців, а також вплив суспільного середовища на характер політичної поведінки. Наведено характеристику політичної свідомості населення сучасної України за змістом його потреб, інтересів, моральних і ідологічних настанов. З'ясовано найбільш розповсюджені політико-ідеологічні преференції українського населення. Розглянуто причини та чинники невідповідності між протестними політичними настроями та переважно пасивною політичною поведінкою людей, зокрема, у найбільш відомих політичних кампаніях. Простежено еволюційні зміни в амбівалентному співвідношенні у масовій політичній свідомості між локусами інтернальності й екстернальності, деяке посилення громадянських цінностей щодо цінностей матеріальних, які залишаються домінуючим чинником політичного вибору. Розглянуто потенційні можливості зростання активності масової політичної свідомості в Україні.

  Скачати повний текст

Зазначено, що термін - це слово чи словосполучення, що виражає певне наукове поняття. Термінологічний словотвір відображає переважно свідомий, соціально прискорений процес термінотворчості. Засвоєння іншомовних термінів є показником певної фази запозичення світових культурних цінностей. Опрацьовані у європейському мовознавстві вимоги до стандартизації семантики та структури термінів передбачають послідовне проведення принципів номінації, оцінки, уніфікації. Проникнення первісно англійської термінології Інтернету до словників інших мов розглянуто як прояв процесів інтернаціоналізації за сучасних умов. Комп'ютерна термінологія у мовах різних систем формується стихійним шляхом, а також внаслідок цілеспрямованих заходів на основі словотвірних засобів конкрентної національної мови, шляхом калькулювання або прямого запозичення. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови та літератури Ірану, свідчать про її подальшу пуристичну орієнтацію. Наявність англійських елементів у текстах перськомовного Інтернету є пояснимим явищем. Певна група назв-"етикеток" нового засобу масової інформації виявляє свої властивості як номенклатура. За критерієм структури загальною тенденцією є відповідність простому англійському терміну простого перського, а складному англійському - складного перського. Для перських термінів-словосполучень у комп'ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і вплив англійського прототипу. За семантичною характеристикою перська комп'ютерна лексика має адекватне відтворення англомовного оригінального масиву термінів.

  Скачати повний текст

Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Це набуває важливого значення у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інституціонально-генетичні аспекти еволюції англосакської ідентичності. Визначено сутність, система цінностей, принциипи організації господарських і соціальних відносин, а також механізми підтримки соціального балансу англосаксонської моделі капіталізму. Проаналізовано основні складові економічної моделі Великобританії. Розкрито особливості взаємодії Великобританії та США в межах фінансової глобалізації. Показано, що глобальне поширення англосаксонської моделі капіталізму реалізується головним чином через міжнародні фінансові ринки, контроль над якими зосередили Лондон і Нью-Йорк. Досліджено природу фінансових криз. Доведено позитивний взаємозв'язок між кризами та підвищенням ефективності функціонування фінансових ринків у США та Великобританії. Систематизовано канали та досліджено соціально-економічні наслідки глобальної дифузії англосаксонської моделі капіталізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Комплексно і глибоко проаналізовано маловідомий досі великий масив архівних джерел щодо діяльності Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні та долі вивезених ним українських культурних цінностей під час Другої світової війни. Об'єктом дослідження є архівні комплекси документів Айнзацштабу (1940 - 1945 рр.) та Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині - Мюнхенська картотека мистецьких об'єктів (1945 - 1952 рр.), т.зв. "Транспортні списки" (1946 - 1948 рр.), а також перелік культурних цінностей, що надійшли з Мюнхенського центрального збірного пункту СРСР протягом 1945 - 1962 рр. Вперше було порівняно три великі архівні комплекси документів Айнзацштабу, що зберігаються у Києві (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф.ф.3674, 3676), Москві (Російський державний військовий архів, ф.1401-К) та Берліні (Bundesarchiv Berlin, ф.NS-30), а також описано та проаналізовано можливі шляхи повернення українських культурних цінностей - комплексу документів Мюнхенського центрального збірного пункту, які зберігаються в Бундесархіві в м.Кобленці (ф.В-323).

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

  Скачати повний текст

Виділено й проаналізовано елементарні й комплексні одиниці асоціативно-образного поля "краса природи" (космоніми, фітоніми, кольоративи), досліджено їх функції в художніх текстах для дітей. Здійснено парадигматичну класифікацію лексики на позначення "зовнішньої краси людини". Визначено словесно-образні домінанти, що експлікують "духовну красу людини". Досліджено прагматику художніх текстів літератури для дітей у контексті формування у свідомості дитини естетичних та етичних цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз цінностей громадянського суспільства та досліджено базові цінності, в основі яких - архетипи культури становлення громадянського суспільства в Україні. Розкрито сутність понять "цінність", "соціально-антропологічна цінність", "громадянське суспільство" як соціально-філософських категорій. Представлено розвиток понять "цінність", "громадянське суспільство" в історії філософської думки, досліджено концептуальні підходи до них. Показано взаємозв'язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури як основою для формування цінностей. Охарактеризовано критерії структуризації цінностей, механізми формування соціальних цінностей, розглянуто цінності як детермінанти людської поведінки. Показано перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей в сучасну добу, досліджено актуалізацію та трансформацію цінностей громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію біографії як соціокультурного феномену, що характеризує індивідуально-особистісний вимір соціального буття та культури. Обгрунтовано теоретико-методологічну базу його дослідження у соціальній філософії та міждисциплінарному полі соціогуманітарного знання. Проаналізовано теоретичні засади, пізнавальні можливості та межі біографічного підходу у соціальній філософії та соціогуманітарному знанні в цілому. Запропоновано модель і стратегію соціально-філософського аналізу біографії, що передбачає вихід на рівень соціальної онтології. Біографію у різноманітності своїх форм і типів проаналізовано як культурну інваріанту й універсалію соціокультурного буття, як сутнісний вираз вихідної саморефлексивності, герменевтичноті та наративності життя, механізм репрезентації індивідуально-особистісного начала культури в його конкретній історичності й унікальності. Сформульовано визначення феномену біографії як результату "персоналізації" надіндивідуальних соціокультурних норм, цінностей, зразків та як засобу універсалізації персонально-унікальних смислів. Проаналізовано проблематику "нового біографізму" як відображення антропологічного повороту у сучасній філософії та гуманітаристиці. Доведено, що "новий біографізм/автобіографізм" часто є неартикульованим, латентним елементом багатьох сучасних філософских концепцій, в яких відкрито продемонстровано відторгнення від "біографічного методу" у його класичних зразках і позитивістських модифікаціях. Розроблено методологічну базу науково-теоретичного представлення феномену біографії у синтетичній єдності соціальної онтології, соціальної феноменології та методології гуманітарного знання. Біографічний/автобіографічний аспект досліджено як одну з найважливіших складових такої синтезувальної архітектоніки. Показано, що біографічна спрямованість є способом утримання проблемно-тематичної єдності Humanities, теоретико-концептуальним гарантом якої здатна виступати соціальна філософія.

  Скачати повний текст

З використанням самоорганізаційного підходу проаналізовано проблематику підготовки майбутніх менеджерів у контексті принципів Болонської декларації. Розкрито зміст поняття соціалізації особистості майбутнього менеджера, яка реалізується шляхом засвоєння норм і цінностей полікультурного соціуму, притаманних об'єднаній Європі (адаптаційна складова), а також засобами формування організаційної поведінки на підставі впровадження особистісно-орієнтованої освіти (професійна складова). Показано, що реалізація принципів Болонської декларації є шляхом ефективного розв'язання суперечності між національною освітньою системою підготовки майбутніх менеджерів (професійною соціалізацією) та загальноєвропейською культурою (процесом соціалізації, що має загальноцивілізаційне спрямування). З'ясовано, що специфіка сучасної підготовки конкурентоспроможних управлінських кадрів в Україні полягає в інтеграції здобутків національної освіти у полікультурну європейську спільноту.

  Скачати повний текст

Запропоновано безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст.300 КК України, визнавати моральні засади суспільства у частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно загальнолюдських цінностей. З метою уніфікації термінології, рекомендовано мінімізувати кількість оціночних понять у дефінації "порнографія" та визнавати як натуралістичне зображення, а також опис статевих органів персонажів (людей, тварин) у момент вчинення ними або щодо них дій сексуального характеру. Пропоновано розглядати зберігання творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, з метою збуту або розповсюдження як готування до даних дій, а не як самостійний злочин, зважаючи на те, що дані дії не досягають ступеня суспільної небезпечності, характерного для злочину. Запропоновано включити до переліку кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК, ознаку скоєння даного злочину спеціальними суб'єктами - батьками або особами, що їх замінюють, учителями, вихователями та іншими особами, які на законних підставах утримують, доглядають, виховують, дають освіту дітям віком до 16 років. Рекомендовано суб'єктом злочинів, передбачених ст.300 і 301 КК, які вчинюються щодо неповнолітніх або з примушуванням їх до створення порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, визнавати осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку. Вперше, на підставі результатів аналіза статистичного матеріалу, наведено кримінологічну характеристику злочинів, передбачених ст.300 і 301 КК України.Розроблено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства та інших заходів у галузі боротьби з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства та жорстокості.

  Скачати повний текст