Розглянуто проблему діагностики, лікування та профілактики змін твердих тканин зубів і тканин пародонта у хворих на гастроезофагенальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) на підставі обгрунтування механізмів їх виникнення та розвитку. За результатами проведених епідеміологічних, клінічних, лабораторних, функціональних методів дослідження обгрунтовано первинну та вторинну профілактику змін твердих зубів і тканин пародонта у хворих на ГЕРХ.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено поширеність, інтенсивність, особливості перебігу та динаміку розвитку захворювань тканин пародонта в працівників скляного виробництва залежно від стажу роботи. Встановлено, що у досліджуваного контингенту залежно від стажу роботи та протягом робочого дня істотно зменшується швидкість секреції змішаної слини, підвищується її в'язкість і знижується рівень pH. Новими є дані щодо видового складу мікрофлори пародонтальних кишень, характер змін місцевої резистентності ротової порожнини та стану системи імунного захисту ротової рідини за генералізованого пародонтиту у працівників скляного виробництва. Вперше розроблено та запропоновано методику лікування захворювань тканин пародонта з використанням озонотерапії за допомогою апарату OzoneMed. Розроблено й апробовано новий комплекс лікувально-профілактичних заходів для лікування хворих на генералізований пародонтит працівників скляного виробництва, а також пародонтальну пов'язку на основі тіотриазоліну для місцевого лікування генералізованого пародонтиту.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки та апробації способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту на основі вивчення його етіологічних та патогенетичних особливостей під час інсулінової недостатності. Проаналізовано роль анаеробних бактерій як етіологічних агентів захворювання, їх здатність руйнувати комплемент, лізоцим та імуноглобуліни. Відзначено, що включення в терапію хронічного пародонтиту під час інсулінової недостатності лісобакту та амізону позитивно впливає на імунні, метаболічні та клінічні показники.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена підвищенню якості та ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у стоматологічних хворих з генералізованим пародонтитом в стадії стабілізації з дефектами зубних рядів та без них на підставі створення концепції інтегральної оцінки стану кісткової тканини в ділянці адентії та глибини патологічних змін в тканинах пародонта, розробки й клінічного впровадження патогенетично обгрунтованих методів ортопедичного лікування та застосування запропонованих шинуючих конструкцій і дентальних імплантатів. Розроблено методику вибору й проведення найбільш раціонального варіанта ортопедичного лікування для конкретного пацієнта з урахуванням впливу функціональних навантажень на процес ремоделювання кісткової тканини в опорних зонах протезної конструкції. Розроблена й впроваджена клінічна концепція лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом у стадії стабілізації дозволяє обґрунтувати й вибрати найбільш оптимальну протезну конструкцію з опорою на імплантати.^UThe dissertation is devoted to improving the quality and effectiveness of treatment and rehabilitation measures in dental patients with generalized periodontitis in the stabilization stage with and without dentition defects based on the concept of integrated assessment of bone tissue in the adentia and the depth of pathological changes in periodontal tissues, development and clinic introduction of pathogenetically sound methods of orthopedic treatment and application of the proposed splint structures and dental implants. The method of selection and carrying out of the most rational variant of orthopedic treatment for the concrete patient taking into account influence of functional loadings on process of remodeling of bone tissue in basic zones of a prosthetic design is developed. The developed and implemented clinical concept of treatment of patients with generalized periodontitis in the stabilization stage allows to substantiate and select the most optimal prosthetic design based on implants.

У дисертаційній роботі вирішене актуальне завдання сучасноїстоматології - підвищення ефективності лікування дистальної оклюзії у дітейвіком від 7 до 13 років із порушенням функції дихання. Основним завданнямроботи було обґрунтування, розробка та впровадження модифікованогофункціонального ортодонтичного апарату в лікувальний алгоритм дляполіпшення результатів лікування цієї групи пацієнтів.Наукова новизна роботи полягає у вивчені особливості клінічних,антропометричних та функціональних показників зубо-щелепної системи (ЗЩС)та функціональних показників дихання із аналізом результатів лікування, щодасть можливість комплексно підійти до вибору методу ортодонтичноголікування.Для вирішення завдань дослідження було проведено комплекснеобстеження 231 пацієнта з дистальною оклюзією.Пацієнти були поділені на 2 групи дослідження: до І групи увійшли 53дітей з ІІ класом І підкласом за Енглем (51%), до ІІ групи - 51 дітей з ІІ класом ІІпідкласом за Енглем (49%). В залежності від апарату, який використовувався длялікування, кожна група була поділена додаткового на 2 підгрупи. До 1-ої підгрупиІ групи увійшли 31 дітей, ортодонтичне лікування яких здійснювализапропонованим модифікованим функційним апаратом (МФА) (29.8%), до 2 - ої -22 дитини, яким застосовували твін-блок (21.15%). Аналогічно, до 1- ої підгрупи3ІІ групи увійшло 28 дітей, лікування яких проводили МФА (26.92%), до 2-оїпідгрупи - 23 дітини, ліування яких проводили твін-блоком (22.11%). 30 дітей безпатологіі прикусу (І клас) і патології дихання склали контрольну групу.Для підвищення ефективності лікування пацієнтів науково обґрунтованазапропонована методика застосування запропонованого модифікованогоміофункційного апарату (МФА) (патент на корисну модель № 153998 від28.09.2023). За результатами аналізу отриманих результатів було встановлено ряднадзвичайно важливих фактів, визначено низку вагомих факторів, які впливаютьна формування дистального прикусу у визначеного контингенту пацієнтів.Перед ортодонтичним лікуванням в І-й групі хронічний катаральнийгінгівіт (ХКГ) легкого і середнього ступеня був діагностований у 29,5 % і у 6,6%; гіпертрофічний гінгівіт легкого та середнього ступеня виявили у 6,6 % і 1,6 %відповідно. В ІІ-й групі ХКГ легкого і середнього ступеня тяжкості виявленовідповідно у 38,4 % і 8,1 % дітей, а гіпертрофічний гінгівіт легкого та середньогоступеня у 15,2 % і 5,1 % осіб, що значно перевищувало показники дітей І-ої групиіз патологією прикусу з ІI класом І підкласом за Енглем і корелювало із тяжкістюдистальної оклюзії.В ІІ-ій групі визначені гірші показники гігієнічного індексу ОНІ-S: 1,52 ±0,09 і 1,4 ± 1,01 відповідно до І-1 та І-2 груп порівняно із показниками І-ої групи- 1,6 ± 0,54 і 1,55 ± 0,07 при показниках контролю - 0,6±0,22 (р≤0,05).Проба Шіллєра-Писарєва в ІІ-й групі виявилася позитивною в 1,5 разичастіше, ніж було клінічно діагностовано запальні явища в тканинах пародонту.Запальні зміни в тканинах пародонта (хронічний катаральний та гіпертрофічнийгінгівіт) та слизової оболонки СОПР підтвержені даними індексів GI (1,08 ± 0,21і 1,05 ± 0,24 в І-1 та І-2 групах та 1,3 ± 0,23 і 1,2 ± 0,31в ІІ-1 та ІІ-2 групах (р≤0,05),значеннями індексу кровоточивості SВІ (13,15 ± 0,02 і 11,25 ± 0,04 в І-1 та І-2групах та 14,23 ± 0,06 і 12,45 ± 0,02 в ІІ-1 та ІІ-2 групах), показників РМА (вмодифікації Parma), індексу ПІ (за Russel). Гірші показники виявили в обох групах4при порушеній функції зовнішнього дихання. Індекс карієсу КПВ засвідчивсередній рівень інтенсивності карієсу у більшості обстежених (4,2 ± 0,22 - в групіІ-1, 3,7 ± 0,65 - в групі І-2, 3,8 ± 0,22- в групі ІІ-2), та високий рівень інтенсивностів групі ІІ-1 у дітей при ротовому типі дихання із патологією прикусу ІІ класу ІІпідкласу за Енглем - 3,8 ± 0,22 (р≤0,05).Вивчені дані щодо кореляції між ступенем звуження щелеп і негативнимизмінами об’єму верхніх дихальних шляхів.^UDissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in the Field of Knowledge"Healthcare", in the Specialty of "Dentistry".Shupyk National Healthcare University NHU of Ukraine of the Ministry ofHealthcare of Ukraine, Kyiv, 2023.The dissertation solved a relevant problem in modern dentistry: improving theeffectiveness of the treatment of distal occlusion in children aged 7 to 13 years withimpaired respiratory function. The main task of the work was to justify, develop, andimplement a modified functional orthodontic appliance into the treatment algorithm toimprove the results of treatment in this group of patients.The scientific novelty of the work lies in the study of the features of clinical,anthropometric and functional indicators of the dentoalveolar system (DSA) andfunctional indicators of breathing with an analysis of the treatment results, which willmake it possible to comprehensively approach the choice of the method of orthodontictreatment.To solve the research problems, a comprehensive examination of 231 patientswith distal occlusion was conducted.The patients were divided into two study groups: 53 children with Class II,Division 1 malocclusion (51%) were included in Group I, and 51 children with ClassII, Division 2 malocclusion (49%) were included in Group II. Depending on theappliance used for treatment, each group was further divided into two subgroups. Thefirst subgroup of Group I included 31 children whose orthodontic treatment wasperformed with the proposed modified functional appliance (MFA) (29.8%), and thesecond subgroup included 22 children who were treated with a twin-block (21.15%).Similarly, the first subgroup of Group II included 28 children who were treated with11MFA (26.92%), and the second subgroup included 23 children who were treated witha twin-block (22.11%). A control group of 30 children without malocclusion (Class I)and respiratory pathology was formed.To improve the effectiveness of patient treatment, a scientifically groundedmethodology for the use of the proposed modified myofunctional appliance (MFA)(patent for a utility model No. 153998, dated September 28, 2023) was proposed.Based on the analysis of the results obtained, a number of extremely important factswere established, and a number of significant factors were identified that affect theformation of distal occlusion in a defined patient population.Before orthodontic treatment, chronic catarrhal gingivitis (CCG) of mild andmoderate severity was diagnosed in 29.5% and 6.6% of children in group 1,respectively; mild and moderate hypertrophy gingivitis was detected in 6.6% and1.6%, respectively. In group 2, CCG of mild and moderate severity was detected in38.4% and 8.1% of children, respectively, and mild and moderate hypertrophygingivitis in 15.2% and 5.1%, respectively, which significantly exceeded theindicators of children in group 1 with malocclusion with class II, division I accordingto Angle and correlated with the severity of distal occlusion.In the II group, worse OHI-S hygiene index values (Oral Hyhiene IndexSimlified) were determined: 1.52 ± 0.09 and 1.4 ± 1.01, respectively, for I-1 and I-2groups, compared to the I group values of 1.6 ± 0.54 and 1.55 ± 0.07, with control valuesof 0.6 ± 0.22 (p ≤ 0.05).

Запропоновано для застосування комплексу фітоадаптогенів "Біотрит-С" і "ЕКСО" та кальциту для оптимізації процесу ремоделювання кісткової тканини у дітей. На підставі експериментальних досліджень показано, що у тварин за умов використання цього комплексу відбувається збільшення щільності стегнової кістки на 34,0 %, альвеолярної - на 52 %. За цього підвищується активність ЛФ у пульпі зубів, вміст Ca і P в альвеолярній кістці та знижується активність протеолітичних ферментів у крові. У клініці дитячої стоматології показано, що процеси резорбції кістки, обумовлені нефізіологічним навантаженням, що створює незнімний ортодонтичний апарат, супроводжуються зменшенням швидкості розповсюдження у кістці ультразвукової хвилі, зокрема, у ділянці коренів зубів, які переміщуються. Відзначено, що за високого рівня адаптаційно-функціональних реакцій процеси резорбції кістки на початкових етапах активного ортодонтичного лікування відбуваються за більш ранніх строків, перебіг їх є більш інтенсивним і здійснюється у більш короткий термін, ніж у разі порушень функціональних реакцій. За результатами біохімічних досліджень ротової рідини виявлено значний антиоксидантний і протизапальний ефект комплексу, а саме: карієспрофілактичний ефект складав 66,5 %, а пародонтопротекторна ефективність - 37,7 %. Зроблено висновок, що запропонований комплекс дозволяє скоротити процеси остеогенезу у ретенційний період.

  Скачати повний текст

Уперше у юних пацієнток встановлено вплив патологічної вагітності, ускладненої прееклампсією, на зміни електролітного та гормонального обміну у слині та крові, резистентність емалі зубів, стан тканин пародонта, розвиток і перебіг захворювань карієсу зубів і пародонта. Уточнено деякі ланки патогенезу розвитку карієсу та запальних захворювань пародонта (ЗЗП) у юних вагітних з прееклампсією. Виявлено зміни мінерального обміну порожнини рота залежно від тяжкості перебігу карієсу та запальних захворювань тканин пародонта. На підставі вивчення стоматологічного анамнезу, особливостей перебігу карієсу та ЗЗП, електролітного, гормонального стану та мікробного пейзажу розроблено та науково обгрунтовано комплексну систему профілактики та лікування даних захворювань з використанням сучасних лікарських форм.

  Скачати повний текст

Досліджено лікувально-профілактичні ефекти адаптогенів, застосованих у період лікування та реабілітації хворих з щелепно-черепно-мозковою травмою (ЩЧМТ). У хворих з переломами нижньої щелепи, закритою черепно-мозковою травмою та поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою вивчено функціональний стан порожнини рота у ранній термін після травми за характером змін клінічних, біохімічних та імунологічних показників. Установлено погіршення гігієни порожнини рота, стану тканин пародонта, інтенсифікацію перекисного окиснення ліпідів на тлі виснаження антиоксидантної системи, значні порушення у протеазно-інгібіторній системі - посилення протеолітичної активності, зокрема еластазної, на тлі зниження вмісту інгібітору трипсину, неспроможність місцевого антимікробного захисту та напруженість гуморального системного імунітету, що потребує обов'язкової корекції з метою профілактики розвитку ускладнень. Запропоновано й обгрунтовано застосування у комплексному лікуванні хворих на ЩЧМТ препаратів адаптогенної дії - харчового концентрату поліфенолів винограду "Еноант" і препарату біотрит-дента. Доведено їх здатність здійснювати виразний антиоксидантний, протизапальний, імуномоделювальний, антистресовий вплив, що запобігає виникненню ускладнень, суттєво покращує стан органів порожнини рота, скорочує термін лікування.

  Скачати повний текст

В експерименті на тваринах показано, що у випадку ураження печінки туберкулотатиками на тлі карієсогенної дієти застосування лецитин- і кальцєвмісних препаратів дозволяє запобігти розвитку карієсу та запалення у тканинах пародонту, нормалізувати порушені процеси білкового та мінерального обміну та нормалізувати біохімічні параметри сироватки крові, ротової рідини, тканин пародонту та стегнової кістки. У клініці дитячої стоматології застосування у разі порушення гепатобіліарної системи комплексної терапії, що передбачає застосування препаратів есенціале форте Н, кальцинови, намациту та глибокого фторування за Кнаппвостом, дозволило за дворічний період спостережень у дітей віком 6 - 7 років знизити приріст карієсу зубів у 2,34 раза, інтенсивність запалення за індексом РМА % в 2,9 раза, а у дітей віком 11 - 12 років - відповідно у 7,8 раза (редукція 78,7 %) і у 6,9 раза, нормалізувати у ротовій рідині активність еластази, каталази, вміст МДА, кальцію, фосфатів, системи перекисне окиснення ліпідів - антиоксидантний захист, нормалізувати та стабілізувати функціональні реакції в організмі та у ротовій порожнині, які зумовлюють стоматологічний статус.

  Скачати повний текст

В дисертації представлено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуальної проблеми - підвищення безпеки та ефективності місцевої анестезії в стоматології шляхом створення нової концепції провідникової анестезії на нижній щелепі, яка базується на головній доктрині фармакотерапії щодо використання мінімальної кількості та видів лікарських засобів для досягнення необхідної ефективності і полягає в розробці нової гелеподібної композиції місцевоанестезуючого розчину та переважному депонуванні анестетика в міжкрилоподібному та крилонижньощелепному анатомічному просторах із застосуванням запропонованого допоміжного пристрою. Отримані нові дані, які дозволили уточнити та доповнити статистику щодо ускладнень та аналізу причин невдач при проведенні провідникової анестезії на нижній щелепі. За допомогою анатомічного препарування та морфометрії уточнено положення цільових нервів та нижньощелепної артерії і проведена оцінка ризику їх поранення при відтворенні мандібулярної анестезії на анатомічних препаратах. Вперше проведено вивчення області поширення анестезуючого розчину з цільового пункту мандібулярної анестезії при введенні рентген-контрастної речовини з наступною томографічною візуалізацією. Вперше встановлено стійкі взаємозалежності кісткових орієнтирів на нижній щелепі з метою збільшення точності досягнення цільового пункту анестезії.Встановлена низка факторів та їх розповсюдженість, які ускладнюють проведення мандібулярної анестезії: індивідуально-анатомічні, фізіологічні та поведінкові особливості пацієнтів при стоматологічному лікуванні. Розроблено та клінічно апробовано індекс місцевої анестезії, який має числовий вираз та базується на клінічних критеріях, що дозволяє оцінити ефективність різних методик анестезії та клінічну ефективність місцевих анестетиків з урахуванням їх фармакологічних властивостей в співвідношенні з кількістю. Встановлена кількість пацієнтів на стоматологічному прийомі з обтяженим алергоанамнезом, які складають групу ризику розвитку важких генералізованих ускладнень при проведені анестезії, та проведено ретроспективний аналіз даних за 10 річний проміжок. Систаматозовано причинно-наслідкові зв'язкі розвитку ускладнень при виконанні провідникової анестезії на нижній щелепі. Створена нова концепція провідникової анестезії на нижній щелепі, яка полягає у відході від прямої дозазалежної ефективності місцевого анестетика, заміни принципу «прицільного влучення» при виконанні провідникової анестезії та перегляду постульованих методик у бік їх адаптації до анатомічної мінливості та передбачає використання нової методики проведення анестезії на нижній щелепі, розробку гелеподібної композиції місцевоанестезуючого розчину та допоміжного пристрою для її проведення. Розроблена композиція місцево анестезуючого розчину без використання вазоконстрикторів та консервантів, шляхом введення до його складу гелеподібного агенту, який сприяє зниженню кількості, швидкості всмоктування та системної токсичності місцевого анестетика. Клінічно встановлена оптимальна доза запропонованої місцевоанестезуючої композиції. Розроблена методика провідникової анестезії на нижній щелепі. Розроблено та клінічно опробовано допоміжний пристрій для забезпечення точності проведення ін’єкційної голки до цільового пункту анестезії. Поглиблено уявлення про вплив місцевоанестезуючих розчинів на ультраструктуру слизової оболонки ясен та м’язів щурів. Вперше проведено гематологічні та біохімічні дослідження основних параметрів, що характеризують гостру токсичність гелеподібної анестезуючої композиції. Вперше проведені дослідження властивостей гелеподібної анестезуючої композиції на тлі експериментального пародонтиту у щурів, яке показало, що гелеподібна композиція анестетика, на відміну від традиційного анестетика, виявила антиоксидантні властивості, про що свідчить зниження рівня перекисних продуктів у сироватці крові та СОПР, активація ферментів ФАС у яснах та альвеолярному відростку, збільшення активності глутатіон-пероксидази та сульфгідрильних (SH-груп), а також зниження рівня дисульфідних сполук (SS-груп) у слизовій оболонці ясен та кістки альвеолярного відростка. При цьому активність ферментів більшою мірою спостерігалася локально, і практично не чинила системної дії. Вперше клінічно доведено достовірне підвищення ефективності запропонованого комплексу нововведень у рамках єдиної концепції провідникової анестезії на нижній щелепі.^UThe dissertation presents a theoretical justification and a practical solution to the current problem - increasing the safety and effectiveness of local anesthesia in dentistry by creating a new concept of conductive anesthesia on the lower jaw, which is based on the main doctrine of pharmacotherapy regarding the use of the minimum amount and types of drugs to achieve the required effectiveness and consists in development of a new gel-like composition of a local anesthetic solution and preferential deposition of the anesthetic in the interpterygoid and pterygoid mandibular anatomical spaces using the proposed auxiliary device. New data were obtained, which made it possible to clarify and supplement statistics on complications and analysis of the reasons for failure during conduction anesthesia on the lower jaw. With the help of anatomical dissection and morphometry, the position of the target nerves and mandibular artery was clarified and the risk of their injury was assessed during the reproduction of mandibular anesthesia on anatomical preparations. For the first time, the area of spread of the anesthetic solution from the target point of mandibular anesthesia during the introduction of an X-ray contrast agent with subsequent tomographic visualization was studied. For the first time, stable interdependencies of bony landmarks on the lower jaw were established in order to increase the accuracy of reaching the target point of anesthesia. A number of factors and their prevalence have been established that complicate mandibular anesthesia: individual anatomical, physiological and behavioral characteristics of patients during dental treatment. A local anesthesia index has been developed and clinically tested, which has a numerical expression and is based on clinical criteria, which allows to evaluate the effectiveness of various anesthesia techniques and the clinical effectiveness of local anesthetics taking into account their pharmacological properties in relation to the amount. The number of patients at a dental appointment with an aggravated allergy history who are at risk of developing severe generalized complications during anesthesia was determined, and a retrospective data analysis was carried out over a 10-year period. The cause-and-effect relationships of the development of complications during conduction anesthesia on the lower jaw are systematized. A new concept of conductor anesthesia on the lower jaw was created, which consists in moving away from the direct dose-dependent effectiveness of the local anesthetic, replacing the principle of "aimed hitting" when performing conductor anesthesia and revising the postulated methods in the direction of their adaptation to anatomical variability and involves the use of a new technique of conducting anesthesia on the lower jaw jaws, development of a gel-like composition of a local anesthetic solution and an auxiliary device for its administration. The composition of the local anesthetic solution was developed without the use of vasoconstrictors and preservatives, by introducing a gel-like agent into its composition, which contributes to reducing the amount, speed of absorption and systemic toxicity of the local anesthetic. The optimal dose of the proposed local anesthetic composition has been clinically established. A method of conductive anesthesia on the lower jaw has been developed. An auxiliary device has been developed and clinically tested to ensure the accuracy of the injection needle to the target point of anesthesia. The understanding of the influence of local anesthetic solutions on the ultrastructure of the mucous membrane of the gums and muscles of rats has been deepened. For the first time, hematological and biochemical studies of the main parameters characterizing the acute toxicity of a gel-like anesthetic composition were conducted. For the first time, studies of the properties of the gel-like anesthetic composition against the background of experimental periodontitis in rats were conducted, which showed that the gel-like composition of the anesthetic, unlike the traditional anesthetic, revealed antioxidant properties, as evidenced by a decrease in the level of peroxide products in the blood serum and SOPR, activation of FAS enzymes in the gums and alveolar process, increasing the activity of glutathione peroxidase and sulfhydryl (SH-groups), as well as decreasing the level of disulfide compounds (SS-groups) in the mucous membrane of the gums and bone of the alveolar process. At the same time, enzyme activity was mostly observed locally, and practically did not have a systemic effect. For the first time, a reliable increase in the effectiveness of the proposed complex of innovations within the framework of a single concept of conductor anesthesia on the lower jaw has been clinically proven.

Проведено теоретичне й експериметальне обгрунтування нового методу лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота у хворих з різними клінічними варіантами перебігу генералізованого пародонтиту, що передбачає використання зубної пасти протизапальної дії серії "Восход" у період основного курсу лікування та зубної пасти "Гарант", що має остеотропні властивості у період ремісії захворювання. Показано, що проведення запропонованої раціональної гігієни порожнини рота закріплює досягнутий ефект основного курсу лікування пародонтиту, сприяє більш тривалій стабілізації патологічного процесу у тканинах пародонта та запобігає подальшому прогресуванню резорбції альвеолярної кістки. У хворих на генералізований пародонтит з супутньою системною патологією, а також у жінок з гіпоестрогенією обгрунтовано доповнення до запропонованого комплексу тривалого застосування полімінерального комплексу Кальцид - Магній. Обгрунтовано використання остеопатиту біологічного у складі зубної пасти. На моделі експериментального остеопорозу в щурів доведено виражену пародонтопротекторну дію зубної пасти "Гарант", зумовлену її остеотропними властивостями.

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на туберкульоз легенів з захворюваннями пародонту за методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) встановлено наявність у пародонтальних карманах мікобактерій туберкульозу, за цього виявлення збудника не залежить від клінічної форми та ступеня розвитку генералізованого пародонтиту (ГП). Показано, що загальновідомі консервативні методи лікування ГП на фоні специфічної протитуберкульозної терапії з використанням антибіотиків не ліквідують мікобактерії у пародонтальних карманах. Виявлено, що пародонтальні клаптеві операції з використанням остеозаміщувальних композицій у таких хворих остаточно не усувають пародонтальний карман, тобто не сприяють ліквідації осередку інфекції. Установлено, що найбільш ефективним методом лікування ГП у хворих на туберкульоз легенів є хірургічний, зокрема, гінгівектомія та гінгівотомія, які остаточно ліквідують пародонтальний карман, що є джерелом і резервуаром туберкульозної інфекції.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано, підтверджено за експериментальних умов та у клініці доцільність застосування добезилата кальцію для лікування хронічного катарального гінгівіту та карієсу зубів у дітей. Встановлено, що застосування препарату нормалізує гомеостаз ротової рідини та поліпшує мікроциркуляцію тканин пародонта. Доведено вплив добезилата кальцію на процеси мінералізації емалі зубів, що підтверджено збільшенням концентрації її гідроксиапатиту та нормалізацією активності ферментів (лужної та кислої фосфотаз) у ротовій рідині, наслідком яких є зменшення інтенсивності та приросту карієсу зубів у дітей. За місцевого застосування добезилата кальцію у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту встановлено оптимізацію зарядового стану клітин букального епітелію, що свідчить про підвищення неспецифічної резистентності порожнини рота. Розроблено схему застосування добезилата кальцію для лікування хронічного катарального гінгівіту та проведення карієспрофілактичних заходів у дітей.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вивчено особливості системних метаболічних та локальних структурних порушень у тварин з експериментальним гострим пародонтитом та ефективність використання стовбурових клітин для їх корекції. Встановлено, що за умов експериментальної корекції з використанням стовбурових клітин має місце пригнічення процесів ліпідної та білкової пероксидації, покращення функціонування ензимної та неензимної ланок антиоксидантної системи. Доведено вплив диференційованої імуномодуляції з використанням мезенхімальних стовбурових клітин на стан імунної системи експериментальних тварин з гострим генералізованим пародонтитом. Доведено, що моделювання гострого експериментального пародонтиту супроводжувалося зростанням концентрації прозапальних цитокінів – IL-1β, TNF-α, IL-6 з максимальним зростанням на першу добу, стабільним підвищенням протягом 7-14 діб та зниженням до 21 доби. Встановлено, що патологічний процес у пародонті супроводжується зростанням показників молекул середньої маси та еритроцитарного індекса інтоксикації за 7 діб спостереження, які суттєво відрізняються від показників тварин без змодельованої патології, що свідчить, про розвиток ендотоксикозу. Патоморфологічно показано сукупність порушень у тканинах пародонта після моделювання патологічного процесу та доведено протизапальний та регенераторний вплив мезенхімальних стовбурових клітин людини, а також мʼязових стовбурових клітин щура на процеси регенерації кісткової тканини тварин з гострим генералізованим пародонтитом. Розроблено і запропоновано методику диференційованої імуномодуляції з використанням стовбурових клітин для корекції метаболічних та структурних порушень, що виникають при гострому експериментальному пародонтиті.^UThe dissertation studied the features of systemic metabolic and local structural disorders in animals with experimental acute periodontitis and the effectiveness of using stem cells for their correction. It was established that under the conditions of experimental correction using stem cells, the processes of lipid and protein peroxidation are inhibited, and the functioning of the enzymatic and non-enzymatic links of the antioxidant system is improved. The influence of differentiated immunomodulation with the use of mesenchymal stem cells on the state of the immune system of experimental animals with acute generalized periodontitis has been proven. It was proved that simulation of acute experimental periodontitis was accompanied by an increase in the concentration of pro-inflammatory cytokines – IL-1β, TNF-α, IL-6 with a maximum increase on the first day, a stable increase during 7-14 days and a decrease up to 21 days. It was established that the pathological process in the periodontium is accompanied by an increase in the average mass of molecules and the erythrocyte intoxication index during 7 days of observation, which significantly differ from the indicators of animals without simulated pathology, which indicates the development of endotoxicosis. A set of disorders in periodontal tissues was shown pathomorphologically after modeling the pathological process, and the anti-inflammatory and regenerative effect of human mesenchymal stem cells, as well as rat muscle stem cells on the processes of bone tissue regeneration in animals with acute generalized periodontitis was proven. A method of differentiated immunomodulation using stem cells was developed and proposed for the correction of metabolic and structural disorders arising in acute experimental periodontitis.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності ортопедичного лікування пацієнтів із захворюваннями тканин пародонту, ускладненими частковою втратою зубів шляхом клініко-лабораторного обґрунтування раціональних методів комплексного лікування та функціональної реабілітації, вдосконалення методів профілактики та прогнозування ускладнень.^UThe dissertation work related to the increased efficiency of orthopedic treatment requires the influence of different tissues on the periodontium, the ratio of partial tooth loss based on clinical and laboratory substantiation of rational methods of complex treatment and functional rehabilitation, improvement of prevention methods and prognosis.

Викладено питання підвищення ефективності лікування хвороб тканин пародонта опорних зубів у осіб, протезованих незнімними металокерамічними конструкціями (ОПНМК). На підставі вивчення деяких показників прооксидантно-антиоксидантної, імунної систем і складу мікрофлори порожнини рота доведено, що терапія ушкоджень пародонта у ОПНМК потребує використання препаратів антибактеріальної й антиоксидантної дії. Обгрунтовано й апробовано за клінічних умов методи терапії хронічного катарального гінгівіту та хронічного пародонтиту у ОПНМК з застосуванням препаратів "Декасану" й "Антитромбу", дія яких спрямована на запобігання прогресуванню хвороби.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне обстеження тканин пародонта у дітей пубертатного віку (12 - 16 років), які страждають інсулінозалежним цукровим діабетом тяжкої форми. Наведено показники щодо клінічних, рентгенологічних, біохімічних, імунологічних змін внаслідок хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту, які є проявами пародонтального синдрому у дітей, хворих на діабет, у порівняльному аспекті з даними дітей без фонової патології. Обгрунтовано та запроваджено у клініку комплекс лікувально-профілактичних заходів з використанням антиоксидантів (вітамінів А, Е, С), а також імуномодулятора (екстракту ехінацеї пурпурової).

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу та превентивного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) у хворих на бронхіальну астму (БА) на тлі глюкокортикостероїдної (ГКС) терапії на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, імунологічних, метаболічних, цитологічних і морфологічних змін і порівняльної ефективності використання ультрафонофорезу мірамістину й аплікаційного шляху введення препарату. Встановлено, що БА та ГКС-терапія негативно впливають на перебіг ГП у вигляді пригнічення тяжкості запальної реакції та більш значущих порушень імунологічних, метаболічних процесів і морфологічних змін у тканинах пародонта. Обгрунтовано необхідність превентивного лікування хворих на ГП, які страждають на БА та застосовують ГКС згідно з розробленим алгоритмом. Вперше проведено порівняльний аналіз ефективності застосування мірамістину за превентивного лікування хворих на ГП на тлі ГКС-терапії БА. Показано, що курсове призначення ультрафонофорезу мірамістину викликає більш швидкий та пролонгований ефект у порівнянні з аплікаційним шляхом введення мірамістину.

  Скачати повний текст

Досліджено проліферативну активність фібробластів прикріпленої частини слизової оболонки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота залежно від його глибини в осіб молодого віку. Пояснено виникнення рубців після вестибулопластики. Науково обгрунтовано та практично підтверджено доцільність застосування запропонованого комплексного методу лікування даних осіб з мілким присінком порожнини рота. Розроблено метод прогнозування розвитку ускладнень у вигляді рубців після вестибулопластики у разі лікування хвороб пародонта та зубощелепних аномалій за мілкого присінку порожнини рота в цих осіб. Розроблено, обгрунтовано та впроваджено метод профілактики виникнення рубців після вестибулопластики в осіб молодого віку з використанням медикаментозної корекції.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності ортопедичного лікування необмежених дефектів зубних рядів за допомогою нового вдосконаленого комбінованого часткового знімного протеза з гвинтовою фіксацією. Описано технологію виготовлення протеза. Наведено клінічні показання до його застосування. За результатами виконаних багатопланових клінічних, інструментальних, рентгенологічних, експериментально-математичних і статистичних досліджень показано можливість відновлення кінцевих дефектів зубних рядів завдяки вдосконаленій конструкції протеза в пацієнтів зі здоровим пародонтом і генералізованим пародонтитом I ступеня тяжкості. Встановлено, що у порівнянні з пластинковими та бюгельними частковими конструкціями вдосконалений протез має більш естетичний вигляд, меншою мірою впливає на атрофію альвеолярних відростків. Пацієнти швидко до нього звикають. На підставі оцінювання у порівняльному аспекті показників гігієнічного стану порожнини рота та якості чистки зубів у пацієнтів, які мали різні конструкції часткових знімних протезів, показано переваги вдосконаленої ортопедичної конструкції. Обгрунтовано необхідність проведення диспансерного спостереження за пацієнтами, в яких кінцеві дефекти проліковано вдосконаленою конструкцією протеза. Запропоновано комплекс профілактичних заходів щодо догляду за вдосконаленим протезом і порожниною рота.

  Скачати повний текст