Досліджено вплив монтелукасту та дезлоратадину на первинну та вторинну імунну відповідь на ало- та гетероантигени та на апоптоз Т регуляторних клітин в експерименті та за клінічних спостережень з метою обгрунтування механізму регуляції фунціонального стану імунної відповіді. Встановлено, що імунізація тварин алоспленоцитами та одночасний прийом монтелукасту або дезлоратадину сприяє підсиленню алогенної реакції (проявом якої є збільшення маси регіональних лімфатичних вузлів), що свідчить про стимулювальний вплив препаратів в процесі реалізації імунної відповіді, обумовленої алоантигенами. Виявлено, що введення монтелукасту або дезлоратадину за імунізації тварин еритроцитами барана підсилює синтез гемолізинів та гемаглютинінів переважно за умов вторинної відповіді, що обумовлено індукцією імунної відповіді на гетероантигени в експерименті. З'ясовано, що CD4+CD25+ Т регуляторні клітини хворих на атопічну бронхіальну астму сенсибілізованих алергенами домашнього пилу, збагаченого дерматофагоїдними кліщами, піддаються алергенспецифічному апоптозу, що є одним з патогенетичних механізмів розвитку алергічного запалення.

  Скачати повний текст

Встановлено, що інгаляційні кортикостероїди флютиказону пропіонат і будезонід у великих дозах ефективні для лікування легких і тяжких загострень бронхіальної астми (БА). Доведено, що інгаляційні кортикостероїди у дозах, якими їх застосовувати для короткого курсу лікування, не пригнічують рівень кортизола крові та не викликають системних серцево-судинних ефектів. Запропоновано схему лікування загострень БА за амбулаторних умов з використанням інгаляційних кортикостероїдів через дозований аерозоль у хворих, які ніколи ними не лікувались у режимі базисної терапії. Визначено, що за показниками якості життя ефективність флютиказону пропіонату перевищує будезонід. Встановлено, що вартість інгаляційної кортикостероїдної терапії загострень БА флютиказоном пропіонатом перевищує будезонід, але різниця у вартості-ефективності цих препаратів зменшується, тому що флютиказону пропіонат суттєво покращує показники якості життя.

  Скачати повний текст

Показано, що приєднання тіотропіума броміду до комбінованої терапії хворих на тяжку БА сприяє додатковій клініко-функціональній та імунологічній ефективності, покращанню контролю перебігу захворювання. Доведено, що приєднання N-ацетилцистеїну покращує стан місцевого та системного імунітету.

  Скачати повний текст

Наведено матеріали клініко-функціональних і психологічних досліджень 174 хворих - 66 хворих на бронхіальну астму (БА) та 54 хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ), які отримали комплексне лікування із застосуванням навчальної та реабілітаційної програм за умов астма-школи, і 28 хворих на БА та 26 хворих на ХОБ, пролікованих за традиційних амбулаторних умов, без навчання у астма-школі. Створено методику групового навчання амбулаторних хворих на БА і ХОБ, яка дозволяє вивчити патогенез захворювання, з'ясувати принцип терапії та профілактики, опанувати хворим на БА і ХОБ основами самоконтролю та самоведення. Доведено, що регулярне клінічне спостереження хворих на БА і ХОБ і моніторинг показників функції зовнішнього дихання дозволяють підбирати раціональний обсяг підтримувальної медикаментозної терапії, вчасно її коригувати й уникнути зумовлених нею побічних ефектів. Проведено оцінку ефективності лікувально-профілактичних заходів за допомогою використання суб'єктивного критерію - якості життя хворих.

  Скачати повний текст

Розглянуто ендоскопічну картину слизової оболонки трахеобронхіального дерева (ТДБ) залежно від гострої дихальної недостатності (ГДН). Досліджено вплив методів респіраторної терапії у потерпілих з термоінгаляційним ураженням (ТІУ) на цитологічні, бактеріологічні, біохімічні та імунологічні показники бронхіального секрету. Розроблено метод протизапальної та імуномодулювальної інтенсивної респіраторної терапії, спрямований на корекцію порушень антиінфекційного захисту та імунної реактивності дихальної системи. Доведено, що використання даного методу дозволяє знизити летальність на 12 % у стадії відносної компенсації ГДН та на 12,3 % - у стадії декомпенсації. Розроблено препарат молозин з високим вмістом sIgA для місцевого застосування з метою відновлення нестачі даного компонента в секреті ТДБ у разі ТІУ. Виявлено високу антиінфекційну та протизапальну активність препарату.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексне дослідження стану клітинно-молекулярних імунологічних механізмів, стану цитокінової регуляції та системи загального і місцевого протеолізу за поєднання ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони та бронхіальної астми (БА). Обгрунтовано показання та розроблено методику використання у комплексному лікуванні даних хворих індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Досліджено клінічну ефективність застосування цього препарату під час лікування БА, поєднаної з гастродуоденальною патологією. Вивчено вплив циклоферону на клітинно-молекулярні імунні механізми запалення, цитокінову регуляцію, стан системи протеолізу.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості перебігу захворювання на бронхіальну астму з ускладненнями в верхніх дихальних шляхах у разі застосування специфічної імунотерапії імудоном у комплексі з Пайлер-світлом. Досліджено патофізіологічні механізми розвитку захворювання, наведено нові схеми лікування. Запропоновано метод лікування хворих на бронхіальну астму з ускладненнями у верхніх дихальних шляхах за допомогою специфічної імунотерапії препаратом "Імудон" та преформованим природним фактором Пайлер-світлом. Розроблено алгоритм та лікувальну тактику для хворих на бронхіальну астму з ускладненнями у верхніх дихальних шляхах.

  Скачати повний текст

Доведено, що таке поєднання лікарських засобів призводить до посилення їх протизапальної дії, проявом якого є більш виражене зниження концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів, метаболітів ОА, СМП та "гострофазових білків" запалення, особливо після 6-ти місяців лікування.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження 106-ти хворих на атопічну бронхіальну астму (АБА) та практично здорових дітей (31-ї особи) віком від 6-ти до 13-ти років. Наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення актуального наукового завдання сучасної педіатрії - уточнення патогенетичної ролі систем адаптації та їх взаємодії, вільнорадикального окиснювання ліпідів, адренергічної системи та глюкокортикоїдів кори надниркових залоз у загостренні та прогресуванні тяжкості перебігу АБА у дітей. Розроблено оптимальні схеми медикаментозної корекції порушень функціонування зазначених систем з використанням комплексів мембраностабілізувальних препаратів, альфа-адреноблокаторів і стимуляторів стероїдогенезу. Доведено високу ефективність використання антиоксидантів та альфа-адреноблокаторів для корекції адренергічного дисбалансу у разі АБА у дітей. Встановлено антиокисну активність етимізолу та його нормалізувальний вплив на клітинну адренореактивність. Запропоновано алгоритм вибору комплексної терапії з включенням антиоксидантів, альфа-адреноблокаторів і стимуляторів стероїдогенезу у період загострення АБА у дітей.

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу та превентивного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) у хворих на бронхіальну астму (БА) на тлі глюкокортикостероїдної (ГКС) терапії на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, імунологічних, метаболічних, цитологічних і морфологічних змін і порівняльної ефективності використання ультрафонофорезу мірамістину й аплікаційного шляху введення препарату. Встановлено, що БА та ГКС-терапія негативно впливають на перебіг ГП у вигляді пригнічення тяжкості запальної реакції та більш значущих порушень імунологічних, метаболічних процесів і морфологічних змін у тканинах пародонта. Обгрунтовано необхідність превентивного лікування хворих на ГП, які страждають на БА та застосовують ГКС згідно з розробленим алгоритмом. Вперше проведено порівняльний аналіз ефективності застосування мірамістину за превентивного лікування хворих на ГП на тлі ГКС-терапії БА. Показано, що курсове призначення ультрафонофорезу мірамістину викликає більш швидкий та пролонгований ефект у порівнянні з аплікаційним шляхом введення мірамістину.

  Скачати повний текст

Досліджено поліморфізм процесів біотрансформації ксенобіотиків у хворих на бронхіальну астму, вплив на них ряду лікарських препаратів за експериментальних та клінічних умов, роль фармакологічного тестування з маркерними препаратами у прогнозуванні взаємодії лікарських засобів. На підставі результатів експерименту на щурах встановлено здатність блокатора H1-рецепторів лоратадину гальмувати N-деметилювання та C-гідроксилювання відповідно. У хворих на бронхіальну астму виявлено поліморфізм реакцій ацетилювання сульфадимезину й окиснення амідопірину. Встановлено залежне від тяжкості перебігу захворювання пригнічення цитохром Р450-залежного N-деметилювання амідопірину та підтверджено гальмівний вплив на дані процеси лоратадину. Гальмівний вплив лоратадину на N-деметилювання проілюстровано на прикладі взаємодії лоратадину з теопеком. Доведено здатність лоратадину втручатися в фармакокінетику теопеку, що полягає у гальмуванні процесів його елімінації. Зареєстровано побічні ефекти, залежні від концентрації препарату в крові у процесі субтерапевтичних концентрацій теофіліну, що створюються прийомом теопеку.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості стану серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму (БА) з артеріальною гіпертензією (АГ), а також порушень серцевого ритму. Доведено необхідність здійснення комплексної діагностики даних порушень з використанням сучасних неінвазивних інструментальних методів, а саме: доплерехокардіографії, холтерівського моніторування ЕКГ, добового моніторування АТ (ДМАТ) з метою динамічної оцінки стану серцево-судинної системи та корекції проведеної терапії інгібітором - ангіотензинперетворювальним ферментом (АПФ) (еналаприлом). Установлено, що у обстежених хворих на БА з АГ та без АГ було виявлено особливості ремоделювання міокарда, зокрема, розширення порожнини лівого передсердя; збільшення товщини стінок лівого шлуночка (ЛШ); ознаки діастолічної дисфункції ЛШ, що супроводжувалася порушеннями ритму, ступінь виразності яких залежав від ступеня важкості БА; наявності ознак хронічного легеневого серця, легеневої гіпертензії (ЛГ) і ступеня АГ. За даними ДМАТ виявлено зміну середньодобових показників АТ і показників добового індексу АТ залежно від наявності АГ та ступеня АГ у хворих на БА. Установлено позитивний вплив інгібіторів - АПФ на рівень ЛГ, показники діастолічної функції ЛШ, частоту порушень серцевого ритму, середньодобові показники систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску та добові профілі АТ.

  Скачати повний текст