Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження субстанціальної структури артикуляторного жесту. Розглянуто онтологічні та гносеологічні аргументи фонетичного аналізу. Визначено роль мовця як джерела онтології, динаміки його виконавчих намірів і рівнів побудови рухів, що синтезують прояв природних, субстратних і функціональних компонентів субстанціальної структури. Встановлено її основні вияви, зокрема функціональних механізмів артикуляції, фонації, ініціації на матеріалі п'яти мов - української, російської, англійської, німецької, італійської - за особливостями виконавчого наміру. За рівнями рухової активності на основі акустичного матеріалу визначено загальні сутнісні характеристики артикуляторного жесту, а саме специфіку координаційних та інтеграційних вимовних зусиль у кожній з мов. Здійснено фонетичний аналіз текстових масивів українського та російського мовлення за ознаками координації та інтеграції дій у сполуках сегментів приголосний-приголосний і приголосний-голосний.

  Скачати повний текст

Вперше в українському релігієзнавстві проведено комплексне дослідження проблеми буття від доби античності до російської філософії другої половини XIX - початку XX ст. і до сьогодення. З'ясовано, що предметна галузь онтології є центрованою завдяки категорії "буття" та формується відповідно до принципу єдності буття, мислення та мови, що стверджує можливість виразити мислення буття у слові. Обгрунтовано, що проблема буття формується в межах античності, де виявляється "спогляданням" і "вгадуванням" образу буття; у середньовіччі - як довіра волі Творця буття; в Новий і новітній час - як відкритість феномену буття. Виявлено два типи онтології - статика буття й онтологічна динаміка, кожна з яких акцентує один з моментів людського існування - перебування та розростання. Онтологічну динаміку родподілено на два типи - за сутністю та за енергійністю. Розкрито, що найважливішою відмінністю енергійної онтології від сутнісної є усвідомлення цінності свободи, яка розглядається як рівноправний фактор поруч з благодаттю в процесі обожнення та розкрито антиномічність двох принципів - органіцизму та синергетики. Виявлено, що російська традиція філософування не є однорідною в контексті інтерпретації проблеми буття. Обгрунтовано, що в компаративному аналізі онтологія та матафізика виступають як гнозис буття й епістема сутності.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття "stavros" - вертикалізований хрестокамінь як знаряддя спокутування. Виділено основні положення ставрології - вчення про екуменічний хрест. Висвітлено етапи видобування каменю, виготовлення, несення, зведення, стояння хреста, форми його побутування в комплексах народного життя. Окреслено чинники, що вплинули на формування типології, символіки, образної стилістики та традицій українського кам'яного хресторобства, шкіл народної майстерності, етнорегіональних осередків. Проаналізовано структуру функцій кам'яного хреста в ритуальному контексті. Розглянуто пам'ятикарство в поєднанні з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богослов'я, науковими положеннями, категоріями та поняттями філософських дисциплін, лінгвістики, точних наук, теорії й історії культури та етнофольклористики. Доведено, що кам'яні хрести в Україні є незаперечним фактом ідеального буття українського народу. Встановлено, що у семіотичному аспекті христичнського віровчення кожен "stavros" сприймається як засіб комунікації між поколіннями в конкретному хронотопі.

  Скачати повний текст

Досліджено лінгвістичну реалізацію каузації як релятивної мегакатегорії, що відображає генетичні зв'язки у світі й мові та включає категорії умови, причини, наслідку, допуску та мети. Запропоновано новий підхід щодо аналізу мовної моделі каузації у межах лінгвістичної концептології, що дає можливість вивчати каузацію не лише як менталінгвістичне явище, а й як феномен культури. Лінгвокогнітологічний підхід розроблено на рівні лінгвоконцептологічного аналізу різних дискурсів. Розглянуто ментальні механізми становлення каузації, зокрема, встановлено співвідношення між внутрішньою формою слова та змістом концепту, розкрито питання про каузальність у міфологічному мисленні та наведено результати дослідження феномена двійництва як архетипової проекції каузації. Обгрунтовано положення про порівняння як концептуальну базу каузативного генезису. Доведено правомірність визначення модальності як фундаментальної характеристики каузації, описано мовні механізми реалізації її ціннісної складової. Розроблено нові принципи дослідження образного плану каузації з орієнтацією на лінгвокультурологічний аналіз і реконструкцію міфологічних джерел метафор. Здійснено лінгвоконцептологічне дослідження та функціонально-комунікативний аналіз тексту роману Ф.М.Достоєвського "Преступление и наказание" та зроблено висновок про домінуючу роль каузації в його архітектоніці.

  Скачати повний текст

Запропоновано формальну модель динаміки знань про предметну область, що враховує темпоральну структуру, в межах якої розвивається динамічна предметна область. Розроблено метричні темпоральні логічні числення для формального подання моделі динаміки знань. Для розроблених числень на базі методу семантичних табло побудовано методи перевірки виконуваності формул. Формалізовано поняття темпорального обмеження цілісності в межах моделі динаміки знань. Розроблено обчислювальний метод верифікації темпоральних обмежень цілісності, який базується на методах перевірки виконуваності формул метричних темпоральних числень. Запропоновані моделі та методи використано для перевірки якості моделей знань в процесі управління змінами в онтологіях інформаційних систем підтримки технічної підготовки виробництва. Розроблено прототип програмного комплексу підтримки процесу автоматизованої верифікації темпоральних обмежень цілісності, заданих на етапі специфікації модифікацій у процесі управління змінами в онтологіях.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу концептуального обгрунтування зодчества як особливої художньої форми репрезентації світовідношення. Проаналізовано особливості становлення архітектурних форм естетичного вираження. Наголошено, що архітектура здатна виявляти глибинні засади людського світорозуміння, як це має місце у сакральній храмовій архітетурі. Обгрунтовано, що процес смислотворення як результат взаємодії людини та світу є передумовою виникнення культурного універсуму, в контектсі якого естетична діяльність становить особливу сферу прояву ідеальних сутностей. Зазначено, що поняття "співобразне" та "хронотоп" - антологічні передумови творчості та виникнення художнього твору, вони зумовлюють специфіку утворення архітектурної форми вираження. Показано, що ритм відіграє структуруючу роль у процесі становлення культурного універсуму, у художній діяльності він набуває значення духоритму, так як мистецтво є сферою цілеспрямованого вираження ідеального. Становлення формообразів зодчества пов'язане з сутнісними буттєвими процесами людської життєдіяльності, тому ритм є важливою константою архітектурного творення. Обговорено положення, що архітектура як тектура соціальної форми буття утворює реальність, у межах якої розгортається процес культуротворення. У контексті художньої реальності архітектура демонструє концептуальні засади світовідношення, створюючи уявлення про характер епохи в цілому. Зауважено, що простір і маса - основні формотворчі засоби архітектури, характер поєднання яких визначає художню цінність створеної споруди. Зазначено, що культове зодчество репрезентує сакральне як особливий феномен світовідношення, формообраз храму є метафоричним зображенням інобуття, символом онтологічної укоріненості людини в світі. Сакральне мистецтво взагалі та храм зокрема репрезентують метафоричну реальність. Храм "земне небо" - образ представлення у православному культовому зодчестві, який визначив специфіку стуктурно-виражальних характеристик його архітектонніки та символічність значень її елементів.

  Скачати повний текст

Проведено критико-рефлексивне дослідження парадигмальних засад естетичного пізнання. На підставі аналізу феноменологічної концепції Романа Інгардена визначено один з імовірних шляхів дисциплінарного коституювання естетики, виявлено ключову роль онтології в обгрунтуванні та теоретико-методологічній розбудові, а також у тематичному структуруванні естетичних розвідок. Проведено поглиблений аналіз та з застосуванням основних концептів і принципів онтології розкрито суть і функції художньо-естетичного в контексті фундаментальних буттєвих взаємозалежностей як адекватного культурі людського світовідношення. Інгарденівську теорію літературного твору розглянуто як узагальнену модель витвору мистецтва, основу продуктивного синтезу всіх приналежних до сфери естетичних феноменів.

  Скачати повний текст

Детально проаналізовано основні тенденції розвитку французької філософії другої половини XX ст. Проаналізовано маловивчені у теорії класичної метафізики аспекти буття, розкрито зміст поняття "постсучасність". Визначено місце французького філософського вчення другої половини XX ст. у формуванні нової онтологічної парадигми. Досліджено взаємозв'язки філософської теорії даного історичного періоду з різними напрямками сучасної філософії. Доведено, що головною ознакою філософії минулого століття є визначення онтологічних положень будь-якого філософського утворення. У французькій філософії XX ст. виявлено пріоритетність вивчення питання про буття та її поєднання з онтологічною теорією, яка контамінується з одноголоссям буття, що особливо проявляється у творчості Ж.-П.Сартра, Ж.Дельоза, Ж.Дерріда, А.Бадью. На підставі результатів історико-філософського аналізу доведено, що у XX ст. на базі філософії життя та феноменології виникає оновлена онтологія, яка спочатку набуває значення "онтології суб'єктивності", а потім, під впливом психоаналізу та структуралізму перетворюється на вчення про світ, в якому не залишилося місця для суб'єкта як фундаментального поняття. Показано значний внесок у формування оновленої онтології французьких мислителей, зокрема Ж.-П.Сартра та Ж.-Ф.Ліотара.

  Скачати повний текст

Вперше на матеріалі різноструктурних мов у контексті широкого тлумачення фразеології зроблено опис вторинного фразеотворення як процесу породження узуальних похідних фразеологічних одиниць (ФО). Розроблено типологію вторинних фразеотворчих процесів за структурним і семантичним критеріями. Проаналізовано динаміку фреймових структур репрезентації знань у процесі породження похідної ФО. Адаптовано традиційний фреймовий аналіз значення ФО для дослідження процесу породження похідної ФО. Розкрито роль внутрішньої форми твірної ФО у формуванні похідної. Визначено основні чинники вторинних фразеотворчих процесів: аналогію, конраст, образ ФО. На підставі зіставлення результатів вторинного фразеотворення у досліджуваних мовах виявлено спільні та відмінні риси їх похідних ФО.

  Скачати повний текст

Відтворено та досліджено філософську систему С.Л.Франка як феномен російської та світової філософії XX ст., її роль у розбудові новоонтологічної парадигми. Досліджено положення російської філософії першої половини XX ст., їх місце серед основних тем світової філософії та започаткування нових мисленнєвих стратегій. Доведено, що філософія С.Л.Франка заснована на традиціях неоплатонізму та співіснує разом з найвпливовішими сучасними їй напрямами: філософією життя, інтуїтивізмом, феноменологією, філософією діалогу. Зазначено, що система абсолютного реалізму С.Л.Франка поєднала в собі своєрідні особливості російських пошуків життєво-релігійної правди (онтологізм, ідеї всеєдності та соборності, соціально-етичне спрямування) з прискіпливим логічно-теоретичним аналізом основних філософських проблем на основі критичного переосмислення російської та західної філософських традицій, що дає підстави повертати її до загальноєвропейського філософського дискурсу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано онтологічну концепцію ролі естетичного ідеалу у структурі естетичної свідомості. Проаналізовано проблему виявлення онтологічних структур у бутті естетичного ідеалу. Досліджено онтологію естетичного ідеалу, яка виявляє себе як гетерогенна проблематика. Показано неоднорідність змістових рівнів репрезентації естетичного ідеалу в естетичній свідомості. Сформульовано визначення понять "естетичний ідеал" та "естетична свідомість". З використанням даних категорій проаналізовано онтологічну диференціацію ідеалу та розкрито її роль у формуванні ейдетики естетичного ідеалу. Описано форми синтезу антиномій естетичної свідомості. Виявлено трансцендентальні основи естетичних цінностей, висвітлено полісемантику естетичного ідеалу у просторі естетичного символу. На підставі визначення особливостей соціокультурного виміру ідеалу виділено способи його існування у культурному просторі. Розкрито специфіку конструювання онто- й автопоезису естетичного ідеалу у культурі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.

  Скачати повний текст

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

  Скачати повний текст

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Виявлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. З'ясовано значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз поняття "досвід", який формується у процесі трансформації класичного ідеалу раціональності. Завдяки редукції змісту поняття "досвід" розкрито суть парадигмальних констант класичного ідеалу раціональності, а саме: неупередженості, об'єктивності, позадосвідності пізнавальних структур суб'єкта. В класичному ідеалі раціональності досвід індивіда зводиться до висхідної самооочевидності суб'єкта. Феноменологічна онтологія досвіду дозволяє виявитити респозитивну раціональність, а структуралістські стратегії експлікації досвіду спрямовані на викриття настанов логоцентризму. Зроблено висновок, що антропологічний зміст природи досвіду є інтеграцією життєвого шляху конкретного суб'єкта, дозволяє акумулювати продуктивні сили людини за логікою форм культури, в яких вони сформовані.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що засобом моделювання знань в інформаційно-навчальній Web-системі є онтологічно-орієнтована модель контенту, яка містить такі компоненти, як інформаційне наповнення, онтологія предметної області та дидактична функція. Модель контенту програмної Web-системи повинна врахувати такі сучасні освітні вимоги як міждисциплінарність знань, безпосередня орієнтація навчання на практичне застосування знань під час професійної діяльності й індивідуалізація навчального процесу. На підставі сформульованих вимог розроблено комплекс моделей і методів керування Web-контентом інформаційно-навчальних порталів (ІНП), основними з яких є об'єктно-орієнтована ієрархічно-мережева модель контенту, понятійно-тезисна модель формалізації смислу контенту, модель професійних компетенцій, метод автоматичної побудови онтології на бізі стенфордської моделі нечіткого виведення, алгоритм генерації тестових завдань і метод побудови індивідуального навчального Web-середовища. На базі запропонованого комплексу моделей і методів розроблено програмну систему керування Web-контентом ІНП.

  Скачати повний текст

Доведено, що політематичні інтелектуальні дискусії стали підгрунтям для утворення особливого метафізичного спрямування у російській філософській думці ідеал-реалізму, що остаточно визначилося на початку XX ст. Його засади було викладено у працях М.Лосського та С.Франка. Упродовж наступних десятиліть ідеал-реалізм набув вигляду своєрідної філософської системи - конкретного ідеал-реалізму. На початку 1920-х рр. вона вважалася зразком російської академічної філософської традиції, а у вирішенні проблем гносеології, теорії цінностей, антропологічної проблематики, соціально-філософських проблем успішно конкурувала з панівними течіями російської філософії, поступово набуваючи визнання в Європі та Америці. Зауважено, що провідним мотивом гносеології ідеал-реалізму є визначальна роль інтуїтивного пізнання. Онтологія ідеал-реалізму містить оригінальне персоналістичне вчення про субстанційного діяча; існування є витвором творчого прагнення і ствердження цінностей відносно їх сили та рангу. Це було б неможливим поза феноменом свободи волі, яка становить суть соціально-історичної та філософської атропологій у системі конкретного ідеал-реалізму. Наявність духовної свободи виправдовує існування людини як апокаліптичного виміру всесвіту, висвітлення кінцевої мети його існування (causa finais).

  Скачати повний текст

Проведено аналіз естетичних і аксіологічних параметрів авторської свідомості та засобів її відображення у прозі письменника, виявлено форми втілення онтологічних інтуїцій митця, продемонстровано онтологічну природу маргінальної ментальності Л. Добичина, розглянуто її конкретні вияви в художніх та епістолярних текстах. Досліджено константи художнього світу письменника, особливості функціонування архетипних, міфопоетичних і жанрових моделей. Висвітлено витоки й інтертекстуальні зв'язки творчості Л. Добичина, вивчено шляхи використання його новацій у сучасній літературі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феноменологічну теорію сприйняття й онтології тілесності. У досліджуваних феноменологічних концепціях інтерсуб'єктивності виділено чинники, що перешкоджають побудові вчення про людські взаємини на підставі трансцендентальної феноменології. Виявлено переваги феноменології у питанні обгрунтування онтології тілесності у порівнянні з редукціоністськими та фізикалістськими теоріями сприйняття та їх визначеннями зв'язку свідомості та людського тіла. Встановлено, що розв'язання психофізичної проблеми у феноменології відбувається шляхом феноменологічного осмислення тілесності й інтерсуб'єктивності досвіду. З'ясовано, що подолання окремих теоретичних проблем гештальт-психології уможливлене феноменологічною концепцією тілесності. Обгрунтовано можливість подолання суперечливості підходів у феноменології до проблеми співвідношення інтерсуб'єктивності та тілесності досвіду. Викладено ідеї щодо усунення суперечностей феноменологічної концепції інтерсуб'єктивності Ж.-П. Сартра за допомогою методологічних засобів соціальної феноменології А.Шюца та "сферології" П.Слотердайка.

  Скачати повний текст