Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

  Скачати повний текст

Досліджено засади накопичення, систематизації та розвитку екологічного знання у докласичному, класичному та постнекласичному періодах розвитку наукового знання. Зазначено, що у класичний період увага дослідників була зосереджена на даному знанню як об'єкті дослідження, а засоби діяльності залишалися поза їх увагою у контексті монологу людини по відношенню до природи. У некласичний період зародилась екологія як наука та сформувалось уявлення про ноосферу, постала проблема "діалогу двох культур". Зауважено, що вирішити питання щодо розриву між гуманітарними та науками про природу може екологія, оскільки вона має подвійний статус природничого та гуманітарного знання. У постнекласичний період розвитку екологічного знання стала наявною проблема перегляду методів пізнання, за якого не повинна відбуватись руйнація предмета дослідження. Для цього до наукового знання запропоновано ввести етику відповідальності за діяльність людини. Однією з умов створення екологічного мислення, а у подальшому - ноосферного мислення може стати екологізація освіти та виховання. Проаналізовано підходи щодо розвитку поснекласичної освіти та виховання у світлі холістичної, тоталогічної та синергетичної концепцій. Запропоновано підходи стосовно екологізації освіти та виховання з урахуванням кордологічних ідей українського суспільства.

  Скачати повний текст

На підставі еколого-географічного та екоеволюційного підходів розглянуто ліси країни як компонент ноосфери та природну складову лісовиробничого комплексу (соціосфери). Поглиблено теоретико-методологічні та розроблено методичні основи еколого-географічного дослідження проблем сталого використання і відтворення лісу. Здійснено еколого-географічний аналіз еволюції лісокористування в Україні, використання і відтворення лісу за сучасних умов та розкрито науково-прикладні проблеми лісокористування. Розроблено типізацію і класифікацію ноосферних функцій лісів, класифікацію лісів країни за напрямами та режимом господарського використання. Обгрунтовано напрями її впровадження у практику в контексті сталого розвитку України.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

  Скачати повний текст

У контексті формування цивілізаційного інформаційного суспільства виявлено та досліджено суть інформації як системно- та структуротвірного феномену. Запропоновано ноосферну парадигму інформації, яка базується на єдності матеріальних коренів інформації та інформаційних коренів матерії. Відповідно до цього розглянуто й узагальнено головні положення теорії систем у контексті відкритості реально існуючих систем та висвітлено теорію відкритих систем як парадигму процесів глобального розвитку. З використанням запропонованих засад досліджено природне явище глобалізації. Зроблено прогноз щодо трансформації місця та ролі національної держави за умов глобалізації. Установлено, що головним чинником існування держави є її система інформаційної політики, яка базується на двох взаємоневід'ємних вимірах, а саме: техніко-технологічному, пов'язаному з впровадженням інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства та гуманітарному, взаємопов'язаному з наслідками такого впровадження для соціальних систем. Розроблено теоретичну модель системи інформаційної політики держави. Створено прикладну модель, яка є органічним системним поєднанням теоретичної моделі системи інформаційної політики держави та наявної інфраструктури Національного космічного агентства України.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на засадах соціальної філософії, зроблено спробу з'ясувати причини кризи у системі людина - природа. Визначено шляхи її подолання. На основі використання фактичного матеріалу вітчизняних і зарубіжних вчених, визначено глобальні причини кризи у системі людина - природа. Запропоновано шляхи подолання кризи. З'ясовано зв'язок теорії цефалізації Д.Дана та концепції ноосфери В.Вернадського з розвитком психіки людини та формуванням її свідомості. Розглянуто стадії розвитку психіки, котрі, як наслідок, впливають на поведінку людини, на її відношення до навколишнього середовища. Встановлено зв'язок між розвитком свідомості людини й етапами формування цивілізації, системи людина - природа. Обгрунтовано наявність протиріч між еволюцією природи та розвитком цивілізації техногенного типу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концепцію людини та людської історії у філософії П.Тейяра де Шардена у контексті філософсько-антропологічних розвідок другої половини XX ст. - початку XXI ст. Доведено, що тейярівський дискурс, який здебільшого кваліфіковано як теологічну спробу інкорпорації наукових досягнень епохи у християнське вчення, є виявом метафізики кризового періоду європейської історії. Досліджено зв'язок його вчення про людину з феноменологією, персоналізмом, екзистенціалізмом, герменевтикою та сучасним глобальним еволюціонізмом. З'ясовано, що тейярівський християнський персоналізм грунтується на еволюційних засадах. Показано, що оптимістичні перспективи історичного поступу людини пов'язані з основними принципами і цінностями християнської етики, яка на ноосферному етапі розвитку людської цивілізації набуває космічного виміру.

  Скачати повний текст

Цілісно досліджено концепцію людини, природи, цивілізації у творчості Л.Леонова другої половини XX ст. Розглянуто творчу індивідуальність письменника, його художньо-філософську й етико-естетичну позицію у широкому літературному контексті. Розкрито діалогічність леонівської думки. Визначено семантику образів-символів землі обітованої, обителі, піраміди у романі "Пирамида". Простежено вплив різноманітних життєвих конфліктів і колізій на художню структуру творів митця. Охарактеризовано ноосферне мислення Л.Леонова, що проявляється через типізацію окремих особистісних рис створених персонажів, планетарну та космічну масштабність його роздумів.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічну роль гуманістично-ноосферної концепції у розв'язанні глобальних проблем сучасності на постнекласичному етапі розвитку науки. На підставі аналізу сутності та змісту гуманістично-ноосферної концепції визначено її парадигмальний потенціал як системи теоретичних, методологічних та аксіологічних настанов розв'язання глобальних проблем. Експліковано основні закономірності формування ноосфери на підставі дослідження філософсько-теоретичних положень гуманістиично-ноосферної концепції як методологічної бази. Доведено, що систему теоретико-методологічних принципів гуманістично-ноосферного підходу в глобалістиці утворюють фундаментальні положення синергетики, філософії нанонауки, етики науки та філософії техніки. Визначено шляхи розв'язання планетарної кризи, концептуалізовані у межах гуманістично-ноосферного підходу, показано їх системний характер. Зроблено прогноз основних тенденцій еволюції глобальних проблем людства за умов глобалізації та зроблено висновок про необхідність вибору соціумом гуманістично-ноосферної стратегії розвитку.

  Скачати повний текст

Визначено роль науки й освіти в ноосферній концепції В.І.Вернадського. Показано значення його ідей для розуміння ноосферного процесу, їх науковий і філософсько-світоглядний сенс. Критично розглянуто й уточнено сучасний зміст концепції ноосфери, місце в ній науки й освіти та їх взаємозв'язок, а також шляхи активізації цього зв'язку у програмах побудови знаннєвого суспільства. Визначено параметри трансформації науково-пізнавальної діяльності й освітнього процесу, що відбувається в останні десятиліття у світі та в Україні, у їх співвідношенні з уявленнями В.І.Вернадського, проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій модернізації та трансформації освітнього процесу й обгрунтовано принципи досягнення його "людиновимірності", виявлено зміст, спрямованість і виховні ресурси концепції ноосферної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтерпретації та реалізації принципу природовідповідності виховання у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського. Висвітлено генезу ідеї природовідповідного виховання у філософській та педагогічній думці, розглянуто особливості її реалізації в освітніх теоріях до та після В.О.Сухомлинського. Здійснено аналіз філософських поглядів В.О.Сухомлинського як теоретичної основи реалізації принципу природовідповідності виховання, зроблено висновок про тотожність поглядів видатного педагога й сучасних актуальних ідей філософії ноосфери, започаткованої В.І.Вернадським. Детально проаналізовано методологічні основи й особливості реалізації принципу природовідповідності В.О.Сухомлинським у розумовому, моральному, естетичному, трудовому, фізичному, екологічному вихованні.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз змісту категорії "природний капітал" та визначено його роль в системі формування екологічно збалансованої економіки. Висвітлено погляди представників різних економічних шкіл щодо проблеми використання природного капіталу. Досліджено способи його обліку у традиційних макроекономічних параметрах. Обгрунтовано необхідність застосування теорії просторово-економічного аналізу за формування механізму зниження просторової природомісткості економіки. На підставі методу ноосферної функції визначено цінності компонентів природного капіталу. Вивчено стан його використання в Україні. Визначено рівень господарського навантаження на ландшафтний природний капітал та екологічний запас його асиміляційного потенціалу в регіональному розрізі. Запропоновано просторову модель визначення еколого-економічної ефективності використання асиміляційного потенціалу ландшафтів регіональних екосоціосистем. Розроблено практичні рекомендації щодо покращання інституційно-правового середовища й удосконалення економіко-організаційних механізмів раціонального використання, збереження й відтворення природного капіталу.

  Скачати повний текст

Розглянуто еволюцію природничо-наукових аспектів цивілізаційних досліджень в історичному та філософсько-історичному пізнанні. Виділено провідні парадигми, у рамках яких розвивались уявлення про взаємодію природи та цивілізацій. Визначено, що зміна природничо-наукової картини світу неминуче веде до зміни уявлень про цивілізаційний процес та методології вивчення взаємодії природи та цивілізацій. Підкреслено, що теоретико-методологічною основою сучасної екологізації історичного та філософсько-історичного пізнання є вчення про біосферу та ноосферу В.І.Вернадського.

  Скачати повний текст

Досліджено регіональні аспекти реалізації потенціалу міжнародного туризму в Україні як фактора соціально-економічного розвитку за умов ринкової трансформації національно-господарської системи. Розкрито теоретичні засади та практичні аспекти формування інфраструктури туристично-рекреаційного комплексу регіону як фактора модернізації економіки відкритого типу. Розглянуто можливі шляхи та методи удосконалення організаційно-управлінських структур у сфері туризму з урахуванням міжнародного досвіду створення сучасних туристично-рекреаційних територій на ноосферних засадах розбудови постіндустріального суспільства з використанням новітніх інформаційних технологій. Запропоновано модель інституціонально-господарського інструментарію реалізації потенціалу міжнародного рекреаційного туризму Прикарпатського регіону як фактора стимулювання експорту туристичних послуг і формування інвестиційно-інноваційної моделі сталого економічного розвитку.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано суть понять "ноосферна свідомість", "ноосферне моральне мислення", "ноосферна діяльність", "ноосферна освітня парадигма". Визначено критерії когнітивного, афективного та діяльнісного компонент моральної культури старшокласників у контексті ноосферної освіти. Обгрунтовано ефективність засобів ноосферної освіти (основ герменевтики, феноменології, акмеології, аутогностики, мистецтва, інформаційного середовища, діалогу культур, соціокультурної діяльності). Виділено соціально-педагогічні засади виховання моральної культури старшокласників. Як соціально-педагогічне забезпечення процесу виховання моральної культури на ноосферній основі запропоновано організаційно-технологічну модель на підставі мети, принципів, змісту (у контексті когнітивного, афективного та діяльнісного її компонентів), функціонуванні (засобів, психологічних механізмів), організації (соціально-педагогічних умов) і результату. Ефективність методики теоретично обгрунтовано й експериментально доведено. Наведено рекомендації щодо організації процесу виховання моральної культури старшокласників засобами ноосферної освіти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль суспільної географії у дослідженні інформаційної складової взаємодії суспільства та природи для подолання глобальної соціально-екологічної кризи, ефективного управління розвитком соціогеосистем і переходом до інформаційного суспільства. Розкрито інформаційну суть даної взаємодії з урахуванням вимог сучасного соціального запиту. Розкрито суть поняття інформаційно-суспільно-географічного простору. Сформульовано інформаційно-синергетичну парадигму суспільної географії й інформаційно-ноосферну стратегію природокористування. Виявлено типи інформаційного обміну та види інформації в соціогеосистемах, закономірності перетворення інформації у взаємодії суспільства та природного середовища. Теоретично обгрунтовано та побудовано інформаційні моделі взаємодії соціальних і природних систем, які описують розвиток суспільства, або задоволення соціальних потреб як процеспослідовної зміни стратегій суспільства з багаторазовою дискретною адаптацією виконавських систем у межах окремих стратегій. Побудовано інформаційні моделі природокористування, розвитку суспільства, соціогеосистем різних рівнів. З використанням математичних моделей досліджено закономірності інформаційного обліку у системах матеріального переносу, процесу масопереносу й інформаційної взаємодії систем. Виявлено особливості інформаційної складової соціогеопроцесу в Україні. Висвітлено основні принципи інформаційної взаємодії суспільства та природи, обгрунтовано інформаційну концепцію цієї взаємодії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано українські та зарубіжні теорії екологічно збалансованого розвитку економіки. Визначено зміст основних категорій та тотожностей просторово-економічного аналізу екологічно збалансованого природокористування. Розглянуто теоретичні аспекти ноосферної моделі екологічно збалансованого розвитку економіки та її функції. Обгрунтовано нові методичні підходи до визначення індикаторів екологічної збалансованості економіки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні методичні підходи до розгляду планетарного виховання студентської молоді (цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний і синергетичний). Висвітлено його теоретичні засади: філософські (російський космізм, концепція сталого розвитку, вчення В. Вернадського про ноосферу, концепції діалогу культур і культури миру), психологічні (інтерсуб'єктний підхід до педагогічної діяльності, концепції ментальності та менталітету, особливості студентського віку, теорія культурної ідентифікації), педагогічні (педагогіка ненасильства та толерантності, ноосферна, космічна педагогіка, освіта для сталого розвитку, концепція школи діалогу культур, теорія полікультурної освіти, педагогіка культури миру). Проаналізовано об'єктивні й історико-культурні передумови, визначно сутність, функції, принципи, засоби та методи планетарного виховання. Основним середовищем планетарного виховання студентської молоді визначено університет як простір полікультурного діалогу, академічної свободи й універсального знання. Обгрунтовано необхідність планетарного виховання на сучасній стадії розвитку цивілізації, показано доцільність естетизації навчально-виховного процесу у ВНЗ як важливої педагогічної умови його впровадження. Розкрито роль університету як культурного центру накопичення та трансляції загальнолюдських і національних цінностей.

  Скачати повний текст

Надано об'єктивну оцінку екологічної ситуації в Україні та обгрунтовано стратегію її розвитку, а саме - стратегію стійкого розвитку. Проаналізовано зміну світоглядних і смисложиттєвих орієнтирів у відповідності з типами господарювання та природокористування щодо входження сучасного суспільства у новий його стан - ноосферний. Визначено стан і перспективи екологічної освіти та виховання, формування даної культури в Україні на порозі ХХІ ст.

  Скачати повний текст