Індекс рубрикатора НБУВ: А733

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены актуальные вопросы мировоззрения, смерти, безсмертия, вселенной, свободы и т.д. Проанализирована взаимосвязь абстрактного и конкретного на донаучном и научном уровнях мышления. Рассмотрен культурологический аспект функционирования ментальных структур в украинской и русской культурах. Значительное внимание уделено онтологии феномена музыкальной гармонии, ноосферогенезису, ценностной природе самовоспитания личности, трансцендентальной философии, структурной семиологии.

У підручнику висвітлюються питання охорони природи, збереження довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Особливістю навчального посібника є те, що в ньому крім технічних питань у галузі охорони навколишнього середовища розглянуті також біологічні, економічні, соціальні, медичні, правові і загальнофілософські аспекти.

Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Викладено основи землезнавства - науки про будову Всесвіту та довколишнє середовище людства (географічну оболонку). Розглянуто історію формування уявлень про Землю і Всесвіт, методологію сучасного землезнавства. Проаналізовано загальні природничі та організаційні закони в географічній оболонці, глобальні зміни. Охарактеризовано будову, динаміку та організацію географічної оболонки. Висвітлено землезнавчі аспекти ноосферного розвитку, концептуальні підходи до оцінки екологічних криз, методологію вирішення глобальних проблем людства.

У статті розглядається питання про роль і значимість розвитку та впровадження на глобальному рівні концепції соціально-етичного маркетингу як одного з ефективних механізмів створення передумов для переходу людства до епохи ноосфери.

Сущность современных экономических и социальных процессов в мировом хозяйстве можно интерпретировать как информационную революцию или переход от индустриальной к ноосферной цивилизации. Сформировались некоторые стойкие тенденции развития постиндустриального хозяйства. Наиболее важные из них следующие. Протекание процессов суверенизации и интернационализации взаимосвязано. Важным экономическим ресурсом человечества стало владение информацией. Формируется информационная общность хозяйства планеты. Возникают новые явления в общественно-экономических отношениях стран, в т.ч. в системе собственности, течении инновационных и инвестиционных процессов, деятельности ТНК, формировании полицентрической структуры мирового хозяйства.

Представлена системная характеристика научной деятельности. Показана роль интеллектуальных компьютерных систем и технологий в обеспечении формирования ноосферы и перехода цивилизации к устойчивому развитию. Рассмотрены преимущества (фундаментальность и гуманистичность) когнитивного (ранее - биологического) направления искусственного интеллекта по сравнению с прагматическим. Приведен инструментарий системологии - системного подхода ноосферного этапа развития науки - для решения слабоструктурированных и слабоформализованных проблем. Разработаны методические рекомендации по применению системологии при выполнении фундаментальных научно-исследовательских работ на примере интеллектуальных автоматизированных систем с учетом задачи гуманизации высшего технического образования.

Представлено об'єктивні складові наукового пізнання, суб'єктно-методологічні проблеми та загальний дослідницький арсенал науки. Розкрито закономірності й особливості постнекласичного розвитку ландшафтознавства на історичному тлі класичної та некласичної методології природничо-географічних наук. Узагальнено методологічний досвід різних природничих наук і міждисциплінарних дослідницьких підходів у постнекласичному вивченні приповерхневої природи Землі. З'ясовано і розкрито визначальні змістовні риси новітніх загальнонаукових дослідницьких підходів - синергетичного, фрактального, екоеволюційного (підтримуваного розвитку) і ноосферологічного. На підставі наукознавчо-атрибутивного аналізу опрацьовано методологічний зміст цих напрямів дослідження ландшафтів. Визначено перспективні можливості застосування постнекласичних дослідницьких підходів у ландшафтознавстві.

Розглянуто питання втілення ноосферної концепції в педагогічній діяльності В.О.Сухомлинського, систему іменувань персонажів у творах М.Хвильового, гуманістичний пафос творчості А.де Сент-Екзюпері. Охарактеризовано добу козаччини у творчому доробку І.Огієнка, громадсько-політичну діяльність Г.О.Костюка, екзистенційне самоусвідомлення в поезії В.Стуса. Викладено нові документальні свідчення про луганського письменника П.А.Гайворонського.

Розглянуто структуру системних досліджень та їх роль на сучасному ноосферному етапі розвитку науки. Обгрунтовано ефективність системології як нової концепції системного підходу. Наведено базові поняття та теоретичні основи системології. Проаналізовано системологічні засоби концептуального класифікаційного моделювання проблемних галузей на основі оригінального авторського підходу до зовнішніх систем як функціональних об'єктів.

Освещена научная деятельность В.И.Вернадского. Изложен ценностный аспект научно-организаторской деятельности ученого в Украине (1918 - 1919 гг.). Исследованы идеи В.И.Вернадского и некоторые методологические проблемы философии истории. Проанализировано понятие ноосферы и категории "бытия в возможности". Раскрыт феномен глобального образования как способ решения важнейших экономических и экологических проблем современности. Отображены проблемы эффективного использования ресурсной базы общества в творческом наследии В.И.Вернадского. Изучена социально-философская мысль ученого в контексте современного цивилизационного процесса. Приведены некоторые геохимические параметры энергетического угля в связи с их влиянием на окружающую среду.

Раскрыта сущность устойчивого лесопользования. Осуществлена типизация ноосферных функций леса по сфере их использования. В процессе исследования разработана классификация, состоящая из 2 типов, 4 подтипов, 14 классов, 38 подклассов, 76 групп и 217 видов отдельных функций леса. Разработанные типизация и классификация ноосферных функций леса рассматриваются как первый этап (исходная база) обоснования теоретических основ устойчивого лесопользования, становления его как отдельного междисциплинарного научного направления.

Викладено зміст нової наукової та навчальної дисципліни - урбоекології - науки про взаємозв'язки і взаємодію в часі і просторі двох систем - міської (в складі підсистем - соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, керівної, адміністративної та ін.) і природної, а також про ноосферне управління урбоекосистемою. Висвітлено процес урбанізації природного середовища і його негативні наслідки. Розглянуто міські екосистеми в складі екотопу (грунт, клімат, забруднення) та біоценозу з його фітоценозом, зооценозом і мікробіоценозом. Наведено методи моніторингу міських екосистем.

Проаналізовано деякі аспекти філософії освіти, науки, історії та мистецтва. Висвітлено проблему творчої активності суб'єкта пізнання та діяння у класичній німецькій філософії. Детально розглянуто гегелівську ідею розвитку та ноосферну концепцію В.І.Вернадського. Значну увагу приділено душевній гармонії особистості у контексті стародавньої філософії, світоглядним принципам творчості О.М.Скрябіна, політичній еліті та ідеологічному процесу сучасного українського суспільства.

Рассмотрена специфика познания живого, которая стала основой для разработки теории вселенной, биосферы и апокалипсиса. Проверка теории осуществлена путем привлечения фактов, имеющих отношение к Великим вымираниям. Акцентируется внимание на понимании иллюзорности нашего властвования над природой, которая характеризует степень потери разума человечеством.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність В.І.Вернадського (1863 - 1945) - першого президента АН УРСР (1919 - 1921 рр.). Наведено загальну характеристику живої речовини, визначено її біохімічні функції. Розглянуто особливості геохімії окремих елементів і регіонів у контексті аномальних величин. Розкрито суть понять ландшафтознавства, біогеоценології, екології, геохімії, біогеохімії, біосфери, природної системи, районування та його таксонів, ноосфери.

Освещены жизненный путь и научная деятельность В.И.Вернадского (1863 - 1945) - первого президента АН УССР (1919 - 1921 рр.). Приведена общая характеристика живого вещества, определены его биохимические функции. Рассмотрены особенности геохимии отдельных элементов и регионов в контексте аномальных величин. Раскрыта сущность ландшафтоведения, биогеоценологии, экологии, геохимии, биогеохимии, биосферы, природной системы, районирования и его таксонов, ноосферы.

Висвітлено духовно-світоглядні джерела формування громадянського суспільства у європейському контексті. Розглянуто питання національно-культурної детермінації ціннісного світу особистості. Проаналізовано концепції ноосфери В.І.Вернадського і П.Тейяра де Шардена як основу екологічної освіти, сучасні концепції "громадянського суспільства".

Освещены духовно-мировоззренческие источники формирования гражданского общества в европейском контексте. Рассмотрены вопросы национально-культурной детерминации ценностного мира личности. Проанализированы концепции ноосферы В.И.Вернадского и П.Тейяра де Шардена как основа экологического образования, современные концепции "гражданского общества".

Висвітлено місце людини у світі, показано роль природно-історичного середовища та спадковості у її формуванні та розвитку. Розкрито сутність людської діяльності, зміст понять світу, матерії, свідомості, істини, пізнання, біосфери та ноосфери, екології, добра та зла, спілкування, мови, етносу, суспільного та товарного виробництва, товарно-грошових відносин, капіталу, політики як суспільного явища, правовідносин, правопорушень, світогляду, культури, цивілізації, міфології як світогляду, моралі, держави, народовладдя, народу, нації, суспільства, сім'ї, закону та закономірності, руху як загального способу буття світу.

Освещено место человека в мире, показана роль природно-исторической среды и наследственности в его формировании и развитии. Раскрыты сущность человеческой деятельности, содержание понятий мира, материи, сознания, истины, познания, биосферы и ноосферы, экологии, добра и зла, общения, языка, этноса, общественного и товарного производства, товарно-денежных отношений, капитала, политики как общественного явления, правоотношений, провонарушений, мировоззрения, культуры, цивилизации, мифологии как мировоззрения, морали, государства, народовластия, народа, нации, общества, семьи, закона и закономерности, движения как общего способа бытия мира.

Проанализированы проблемы защиты заповедной и не заповедной дикой природы, а также охраны некоторых видов животных, растений и географических регионов (пустыни, тундры). Освещены вопросы правового регулирования биосферных заповедников. Рассмотрены процесс сакрализации охраняемых природных традиций и ноосферное развитие. Особое внимание уделено организации кампаний по защите заповедников и национальных парков. Приведена Декларация свободы дикой природы и разработаны идеологические основы заповедного дела Украины.