Наведено результати дослідження впливу мікробних препаратів азотфіксуючої, фосформобілізуючої, біопротекторної дії та фізіологічно активної речовини на біологічну активність і родючість грунту, посівні якості насіння, динаміку формування загальної фітомаси та вміст суми флавоноїдів - основної діючої речовини, яка визначає господарську якість нагідок лікарських. Встановлено, що інтродуковані у кореневу зону рослин азотфіксуючі та фосформобілізуючі мікроорганізми сприяють покращенню поживного режиму грунту та нагромадженню екологічно безпечних форм макроелементів, необхідних для росту та розвитку нагідок лікарських. Відзначено активний вплив мікроорганізмів у складі біопрепаратів на природне мікробне угруповання ризосфери та суттєве підвищення загальної біологічної активності грунту. Встановлено залежність між зміною поглинальної здатності кореневої системи нагідок лікарських і наявністю в ризосфері певних мікробних угруповань. Доведено опосередкований вплив інтродукованих мікроорганізмів через кореневу систему на біохімічні зміни в рослинному організмі у фази стеблування - цвітіння, зокрема вмісту зелених пігментів - хлорофілів A і B. Відзначено позитивну дію біопрепаратів на покращення росту, загального розвитку рослини та збільшення урожайності на 24,50 - 25,95 %, а якості сировини (суцвіть) на 32,43 - 40,54 %. Обгрунтовано доцільність використання в технології мікробного впливу таких бактеріальних препаратів, як "Діазофіт" і "Поліміксобактерин", встановлено оптимальні дози їх застосування та ефективні методи обробки насіння.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оптимізації вирощування промислових насаджень яблуні в Україні. За допомогою розроблених комп'ютерних програм надано з кліматичної, економічної, грунтової та технологічної точок зору комплексну оцінку регіонів України, яка дозволить за умов низьких ресурсозатрат вирощувати високопродуктивні насадження. Уточнено групування грунтів за ступенем їх придатності для вирощування яблуні. Проведено оцінку існуючих інтенсивних промислових садів, яка дала можливість визначити недоліки в закладанні та догляді за ними. Розкрито роль сорту в адаптації яблуні. Запропоновано нові способи вирощування та розміщення вегетативних підщеп за основними промисловими зонами виробництва. Показано вплив пестицидного навантаження на мікроорганізми грунту, а також оцінено перспективні препарати для захисту яблуневих насаджень від шкідників і хвороб відповідно до умов будь-якої місцевості. Визначено лежкість плодів зимових сортів та їх мікробіоту в саду та за умов холодильника.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості взаємодії мультирезистентних до металів бактерій з іонами міді, кадмію та ванадію. Виділено 110 штамів мікроорганізмів, стійких до високих концентрацій іонів міді, кадмію, срібла та п'ятивалентного ванадію з джерел з різним рівнем техногенного навантаження. Показано домінування грамнегативних бактерій серед ізольованих штамів. З'ясовано, що серед ізольованих штамів домінували мікроорганізми з фенотипом множинної стійкості CuV (60 %), CdV (50,9 %), VAg (44,54 %). Виявлено нові місця існування ванадатвідновлювальних мікроорганізмів. Штами з найвищим рівнем множинної стійкості до іонів важких металів належали до виду Pseudomonas aeruginosa. Показано індукцію стійкості мультирезистентних штамів P. aeruginosa A03 - C25a до іонів міді та кадмію, штаму P. aeruginosa C25a - до ванадату. Показано кон'югативний перенос детермінант стійкості до іонів міді та кадмію з штаму P. aeruginosa C25a до штаму Escherchia coli J53. Установлено, що стійкість мультирезистентних штамів P. aeruginosa до іонів міді та кадмію визначалась двома механізмами - сорбційними процесами на поверхні клітин та АТФ-залежними системами ефлюксу. Показано здатність штамів P. aeruginosa відновлювати до 60 % ванадату за мікроаерофільних умов. Цей процес не був взаємопов'язаний з анаеробним диханням. Уперше спостережено індукцію бактеріального відновлення ванадату за аеробних умов інгібітором АТФазної активності дициклогексилкарбодіімідом. Результати дослідження дозволяють з'ясувати механізми захисту бактерій від токсичної дії важких металів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив міліметрових хвиль в частотних діапазонах 40 ГГц; 42,2 ГГц; 50,3 ГГц; 58 ГГц; 61 ГГц; 64,5 ГГц на біологічні властивості токсиноутворювальних коринобактерій (кінетику росту, ферментативну та адгезивну активність, токсиноутворення, мікроорганізми, фактори інвазії). Встановлено режими та частотні діапазони опромінення міліметровими хвилями, що впливають на біологічні властивості патогенних коринебактерій. Показано, що фізичні чинники викликають зміну показників адгезивного процесу, швидкості розщеплення глюкози, ферментації гіалуронової та сіалових кислот, активності цитратсинтетази та протикомплементарної дії. Встановлено, що міліметрові хвилі усіх досліджених діапазонів мають виражений захисний ефект, в частотному діапазоні 61,0 ГГц стимулюють відновлення втрачених за роки зберігання біологічних ознак токсиноутворювальних коринобактерій.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив низькоінтенсивного електромагнітного поля (ЕМП) на насіння рослин і мікроорганізми для цілеспрямованої зміни їх функціональних властивостей. Опромінення біологічних об'єктів (БО) проведено безпосередньо й опосередковано, через воду та середовища, що містять воду. Біологічний відгук на зовнішній електромагнітний вплив оцінено за зміною функціональних показників БО (для насіння рослин - за показниками енергії проростання насіння та довжини коренів, для коринебактерій - на підставі вивчення кінетики зросту, ферментативної активності, токсиноутворення, адгезивної активності, факторів інвазії, захисних процесів, антибіотикочутливості). Розкрито можливість шляхом безпосереднього й опосередкованого через воду впливу ЕМП на БО цілеспрямовано модифікувати біологічні показники насіння рослин і мікроорганізмів залежно від їх вихідного стану, зокрема, частково відновлювати втрачені раніше якості та збільшувати стійкість насіння до зовнішнього пригнічення. Виявлено загальні тенденції та відмінності прямого й опосередкованого через воду опромінення. Встановлено залежність біологічного відгуку від частоти та спектральних характеристик сигналу. Показано немонотонну залежність зміни стану БО від часу експозиції.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження інформативності поетапної схеми тестування, яка включає чотири тест-об'єкти (мікроорганізми, культуру клітин, комахи, ссавці) для оцінки харчових домішок на мутагенність. Визначено залежність мутагенного ефекту нових іммобілізованих сполук від наявності канцерогенних угруповань езо- й антрахінової структури. Одержано якісні та кількісні характеристики цитогенетичного ефекту іммобілізованих барвників у системах in vitro та in vivo. Визначено особливості мутагенного ефекту нових іммобілізованих харчових домішок у статевих клітинах комах і ссавців. Встановлено, що іммобілізація проціонових канцерогенних барвників азо- й антрахінової структури на полімерних матрицях не спроможна обмежити їх метаболізм та інгібувати індукцію мутагенного ефекту. Виявлено мутагенну активність іммобілізованих барвників - червоного крохмалю 5 СХ, червоної целюлози 5 СХ, червоного желатину 5 СХ та синього желатину ЧХ. Встановлено рівень генетичної небезпеки нових іммобілізованих барвників для людини. Показано спроможність деяких антиоксидантів та речовин, які мають мембранотропні властивості, модифікувати мутагенний ефект іммобілізованих барвників.

  Скачати повний текст

Досліджено основні закономірності процесу знезаражування води діоксидом хлору на модельних розчинах: бактерицидну та бактеріостатичну дію стосовно мезофільних мікроорганізмів за умов вторинного знезаражування води та пролонговану дію у разі вторинного мікробного забруднення води. Проведено гігієнічну оцінку застосування діоксиду хлору на різних стадіях технологічного процесу водопідготовки: вторинного знезаражування водопровідної води, передокиснення та постзнезаражування води з поверхневих джерел, знезаражування води з підземних джерел, окиснення та знезаражування води в системах оборотного водопостачання. Вивчено залежності "доза - час - ефект" процесів знезаражування та утворення хлоритів. Встановлено вплив на процес знезаражуваня води діоксидом хлору температури, каламутності, твердості та перманганатної окиснюваності води, сульфідів, нітратів, щавелевої кислоти, хлору, двовалентного заліза. Розглянуто явище "обростання" мікроорганізмами активованого вугілля у фільтрах водоочисних пристроїв колективного використання. Встановлено бактерицидну дію діоксиду хлору на сорбовані мікроорганізми. Досліджено, що дезінфекція вугільних фільтрів діоксидом хлору призводить до тривалого бактеріостатичного ефекту.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні гігієнічні дослідження, спрямовані на вивчення біологічних шкідливостей у комбікормовому виробництві, а саме: контамінацію виробничого середовища, кормів та їх інгредієнтів мікроорганізмами; особливостей формування мікробного пейзажу у виробничих приміщеннях залежно від потужності підприємства, технологічного обладнання, сировинного матеріалу, пори року, а також дослідження в установленні спектра токсиноутворювальних мікроміцетів у повітрі виробничого середовища, в сировині та готовій продукції. Вивчено продукування мікотоксинів найбільш поширеними штамами грибів. Визначено роль мікроорганізмів та їх токсинів у формуванні професійних захворювань. Встановлено, що мікроорганізми, їх спори та токсини, які широко контамінують виробниче середовище комбікормових підприємств, можуть негативно впливати на здоров`я та самопочуття працівників даної галузі, а також служити ризиком у виникненні професійних захворювань робітників. Розроблено та запропоновано санітарно-гігієнічні заходи щодо зниження мікробного забруднення виробничого середовища комбікормових підприємств.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Полісся в межах системного підходу досліджено екологічні особливості функціонування дерново-підзолистого грунту, його мікробного ценозу та фітоценозу пшениці озимої сорту Подолянка за різної інтенсивності природного й антропогенного впливу. Встановлено напрямок трансформації структури екологічних взаємозв'язків системи грунт - мікроорганізми - рослина у градієнті зростання рівнів антропогенного впливу. Вперше одержано модель функціонування агроценозу пшениці озимої та формалізовано передумови, які визначають рівень екологічної стійкості агроекосистеми.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження епіфітної й ендофітної аутомікрофлори насіння сосни звичайної, визначено її роль у вирощуванні садивного матеріалу. Зі здорового насіння сосни звичайної виділено дійсні (Pseudomonas syringae, Erwinia nimipressuralis, Erwinia carotovora) та опортуністичні (Pseudomonas fluorescens, Pantoea agglomerans) фітопатогенні бактерії. З'ясовано, що сапротрофну асоціацію аутомікрофлори насіння сосни звичайної формують Bacillus subtilis, Bacillus pumilus, Paenibacillus polymyxa. Мікрофлору представлено грибами родів Acremonium, Alternaria, Aspergilus, Mucor, Penicillium, Trichoderma, а також дріжджами. На підставі вивчення патогенних, фітотоксичних, антагоністичних, бактерицидних і бактеріостатистичних властивостей виділених ізолятів мікроорганізмів виявлено їх вплив на насіння та проростки сосни звичайної та індикаторних рослин. У взаємовідносинах аутомікрофлори насіння сосни не знайдено чітких ознак антагонізму у межах виду мікроорганізму та між їх видами та групами. Виявлено, що антагоністична активність сапротрофних представників мікробної асоціації насіння до фітопатогенних бактерій дуже низька, але сумарна достатня для їх утримання на дуже низькому рівні. Доведено, що чинником обмеження заселення здорового насіння сосни звичайної фітопатогенними бактеріями є сапротрофні мікроорганізми як складова аутомікрофлори. Встановлено більшу антагоністичну активність мікроміцетів щодо фітопатогенних бактерій. Виявлено здатність біологічних і хімічних пестицидів певною мірою знезаражувати насіння сосни звичайної від епіфітної мікрофлори. З'ясовано, що дані препарати не проникають всередину насіння та не звільняють його від ендофітної мікрофлори. Обгрунтовано необхідність у процесах зберігання та підготовки насіння сосни до висіву підтримувати динамічну рівновагу складових мікробних угруповань.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність біоцидної дії сполук групи полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) на патогенні мікроорганізми (бактерії колі) та загальне мікробне число (ЗМЧ) в очищенних мічських стічних водах (СВ), що дозволило визначити тривалість контакту розчину реагенту з водами, що оброблені, і дози, які необхідні для досягнення санітарно-епідеміологічної надійності зназаражених СВ. Одержано емпіричні залежності зміни величини колі-індексу та ЗМЧ біологічно очищених міських СВ, що оброблені, часу взаємодії розчину реагенту з СВ, дози реагенту, яка застосовується та часу його зберігання. Встановлено закономірності деструкції залишкових (надлишкових) концентрацій ПГМГ-хлориду у водному середовищі та проаналізовано динаміку зміни концентрації ПГМГ у даному середовищі. Запропоновано метод видалення реагенту з води, науково обгрунтовано технологію знезаражування очищених міських СВ за допомогою біоцидних розчинних полімерів гуанідової групи з метою застосування її на міських комунальних очисних спорудах замість хлорування, яке має істотні недоліки.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в посттравматичних кісткових дефектах нижньої щелепи найбільш часто мають прояв монокультури аеробних мікроорганізмів (золотавого чи епідермального стафілококу та стрептококу), рідше - дані мікроорганізми зустрічаються в асоціаціях. Визначено, що в ділянку перелому нижньої щелепи патогенна мікрофлора може проникати з зіву або порожнини носа та сприяти розвитку гнійно-запальних ускладнень; ліквідація персистенції мікроорганізмів в цих вогнищах є профілактикою інфікування кісткової рани в хворих з переломами нижньої щелепи. Виявлено, що в посттравматичних вогнищах, що виникають у разі видалення зуба з щілини перелому, мікрофлора малочутлива до традиційної антибіотикотерапії; чутливість виявлених мікроорганізмів у монокультурі та в асоціаціях до гентаміцину, ампіциліну, пеніциліну, тетрацикліну була меншою, ніж у 40 % випадків. Встановлено, що найбільш ефективними антибіотиками в хворих з переломами нижньої щелепи є препарати груп цефалоспорину та лінкоміцину. Запропоновано спосіб профілактики розвитку гнійно-запальних ускладнень та атрофії краю альвеолярного відростка шляхом використання для заповнення посттравматичних дефектів нижньої щелепи, що виникають у разі видалення зубів з щілини перелому, вітчизняної остеотропної біоактивної кераміки ("Кергап") у чистому виді та в суміші з лінкоміцином чи іонами срібла. Доведено, що об'єктивним тестом ефективності проведеного лікування та прогнозу перебігу пошкодження нижньої щелепи є контактна термометрія м'яких тканин патологічного вогнища (слизової оболонки альвеолярного відростка та шкіри). Дані ультразвукової та денситометрії є показником швидкості відновлення кістковоі тканини в посттравматичному дефекті, а також індикатором насиченості кісткової тканини мінеральними солями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 359 пацієнтів з відкритими пошкодженнями кисті та їх наслідками, вивчено структуру інвалідності у 324 хворих. Досліджено структуру відкритої травми кисті та первинну інвалідність, спричинену цими пошкодженнями у сільських жителів. Визначено причини незадовільних результатів лікування даної категорії хворих. Виявлено основні види мікрофлори ран у разі відкритих пошкоджень кисті - грамнегативні мікроорганізми. Доведено значення кваліфікованого застосування розробленої схеми тактики лікування, первинної хірургічної обробки ран з максимально можливим первинним відновленням пошкоджених структур для повноцінного відновлення функції кисті.

  Скачати повний текст

Вивчено процес утворення метану у рубці великої рогатої худоби (ВРХ) з віком. З'ясовано вплив на нього різних годівельних чинників. Досліджено емісію цього газу тваринами у Західному регіоні України. Визначено вікову динаміку утворення метану у телят і вплив на цей процес коротколанцюгових жирних кислот. Показано, що інгібувальний вплив на утворення метану з вуглеводів і продуктів їх перетворення здійснює крохмаль, глюкоза, фруктоза й інулін та фумаринова кислота. Установлено зменшення продукції метану під впливом окиснених форм сірки, хрому, марганцю, цинку та суміші мікроелементів з сульфатом. З амінокислот утворення метану найбільше інгібують цистеїн, валін, ізолейцин і лізин. За умов інкубації бактерійних клітин, виділених з ріднини рубця ВРХ з монензином і клітинами S. cerevisiae зменшується інтенсивність метаногенезу. З'ясовано, що у разі одночасного внесення цих домішок в інкубаційне середовище підвищується їх інгібувальна дія. Установлено, що емісія метану ВРХ у навколишнє середовище менша у передкарпатській, ніж у низинній провінції, а у разі пасовищного утримання тварин рівень утворення метану в рубці нижчи у порівнянні зі стійловим утриманням. Додавання до раціону ВРХ суміші мікроелементів з сульфатом амонію запобігає їх впливу на рубцеві метаногенні мікроорганізми, за цього зменшується емісія метану в атмосферу та підвищуються прирости маси тварин на 14 %.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано створення фундаментальних засад нової технології стерилізації продуктів харчування високим тиском. За результатами експериментального дослідження та фізико-механічного моделювання кінетики деградації вітамінів та інактивації мікроорганізмів під дією тиску, температури та інших факторів показано, що тиск ~500 МПа є межовим для інактивації більшості мікроорганізмів, вміст вітаміну C змінюється незначно. Кінетика інактивації мікроорганізмів і деградації біомолекул цілком задовільно відтворюється у межах хімічної реакції першого порядку. Високий тиск і підвищена температура збільшують кислотність середовища. Зрушення кислотності зумовлює денатурацію білків, що призводить до інактивації мікроорганізмів. Мікроскопічний механізм впливу тиску на мікроорганізми визначається відкриттям доступу води у внутрішні порожнини білків. Результати роботи можуть бути використані під час вибору оптимальних параметрів обробки продуктів високим тиском для забезпечення стерильності продукту та збереження його харчосмакових якостей з мінімальними витратами енергії та часу, а також для розробки стандартів щодо технології обробки продуктів харчування надвисоким тиском.

  Скачати повний текст

Досліджено мінливість штамів Aerococcus viridans 167, одержання стабільних штамів аерококів, удосконалення методів культивування та одержання стабільної рідкої форми пробіотичної асоціації з аерококів і бацил. Вивчено вплив пробіотичного комплексу аерококів і бацил на біологічну активність деяких представників умовно патогенної мікрофлори. Вивчення антагонізму Aerococcus viridans 167 і Bacillus subtilis N 3 (pBMB 105) показали, що дані мікроорганізми не виявляють взаємного антагонізму, а в асоціації виявляють підвищене пригнічення росту умовно патогенних тест-культур. Під час експериментального вивчення рідкого пробіотичного комплексу з Aerococcus 167 та Bacillus subtilis N 3 для антимікробної терапії зовнішніх гнійно-запальних процесів використані моделі стафілококової і синьо-гнійної інфекцій. Одержані результати свідчать про захисну дію препарату.

  Скачати повний текст

Вивчений видовий та кількісний слад аеробних і анаеробних аутохтонних і алохтонних мікроорганізмів вмісту цервікального каналу у 1102 жінок, хворих на хронічний рецидивуючий сальпінгоофорит в період загострення. Провідними збудниками запального процесу є гонокок (32,12%), ентеропатогенні ешерихії (29,95%), золотистий стафілокок (22,98%), бактероїди (9,71%), пептокок (3,36%), С.Albicans (1,54%) та інші мікроорганізми (0,36%). Виділення збудників і їх чутливість до антибіотиків підпорядковані сезонним хроноритмам. У пацієнтів формується вторинна імунна недостатність за рахунок зниження абсолютної та відносної кількості Т-лімфоцитів, в тому числі імунорегуляторних Т-лімфоцитів, ІРІ, секреторної функції В-лімфоцитів щодо продукції Ig M і Ig G, фагоцитарної активності і титру комплемента. Ступінь змін показників системи імунітету залежить від природи провідного збудника, що персистує в цервікальному вмісті.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексних досліджень установлено, щ найхарактерніші зміни мікробіологічних процесів під впливом інокуляції насіння мікробними препаратами й удобрення пшениці озимої різними видами органічних добрив відбуваються у фазу кущення, а саме: підвищується загальний вміст мікробної маси у грунті, збільшується кількість мікроорганізмів, що здійснюють кругообіг азоту, зростає целюлозоруйнівна й антифунгальна активність грунту, знижується різноманітність мікроміцетів, що сприяє зниженню розвитку кореневих гнилей на 15,2 - 20,0 %. Внаслідок цього підвищується врожайність пшениці озимої на 16,8 - 25,1 % за врожаю на контролі 4,68 т/га і вміст клейковини у зерні - на 1,2 - 4,7 % залежно від виду застосованих органічних добрив. Розроблено метод визначення антимікробної активності грунту, який дав змогу встановити набування фунгістатичної або антибактеріальної активності грунтом кореневої зони пшениці озимої за різних систем удобрення та захисту рослин. Виділено нові штами бактерій, які є антагоністами широкого спектра фітопатогенних мікроміцетів. Найактивніший штам Pseudomonas sp. 118 знижує розвиток кореневих гнилей на 18,9 % за спонтанного ураження рослин, на 27,5 % - на штучно створеному фоні гельмінтоспоріозної та на 13 % - фузаріозної гнилей.

  Скачати повний текст

Визначено роль мікроорганізмів у забезпеченні гомеостазу техногенно порушених екосистем Верхнього Потисся. Показано, що за умов масштабного поліелементного забруднення, типового для досліджених територій України й Угорщини, важкі метали інтенсивно мігрують в ланцюгу живлення, взаємозалежно нагромаджуються у тканинах вищих рослин і зумовлюють незворотні зміни мікробних угруповань грунту та води. Відзначено, що головною негативною відмінністю новосформованих ценозів є збільшений у них вміст умовно-патогенних бактерій. Для біоіндикації поліелементного забруднення грунту іонами важких металів запропоновано використовувати штам Acinetobacter spp., для деструкції тіоціанатів - сапрофітні бактерії роду Klebsiella, а для очистки промислових стічних вод від фенолів - штам AF01 (IMB B-7102) Aeromonas hydrophila разом з клиноптилолітовою матрицею. На клітинно-молекулярному рівні вивчено основні механізми взаємодії коменсальних бактерій з організмом господаря. Показано можливість специфічної активації B1 клітин через їх B клітинний рецептор (BCR) T-незалежним антигеном типу 1 - бактеріальним фосфорилхоліном H. influenzae - і залежність проникності слизових оболонок організму від структурних особливостей бактерій-коменсалів. Доведено участь секреторного IgAs, аутокринного фактора росту Reg III beta "/" gama та поверхневого білка SP-D у підтриманні гомеостазу слизових поверхонь організму. До клітинних факторів, які регулюють гомеостаз слизових оболонок організму господаря, належать інтраепітальні нормальні кілери кишечнику (особливо тонкого) та бронхолегеневі й альвеолярні макрофаги. Визначено основні профілі продукованих про- та протизапальних цитокінів на рівні експресії регуляторних генів дендритними клітинами периферійної крові людини шляхом специфічної активації in vitro цих клітин різними бактеріальними антигенами. Зареєстровано та впроваджено у ветеринарну практику новий біопрепарат - моноспорин-ПК. Доведено протективну, економічну й екологічну ефективність його застосування у тваринництві. Обгрунтовано доцільність використання відібраних представників коменсальної та нормальної мікрофлори організму людини як основи нових бактеріальних препаратів вибіркової дії щодо певних умовно-патогенних бактерій - збудників опортуністичних інфекцій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст