Визначено, що основними критеріями під час управління хлібопекарським підприємством є продуктивність, технологічні втрати й якість продукції. Зазначено, що керування технологічними процесами (ТП) буде неефективним, якщо проводити оптимізацію лише за одним критерієм, тому поставлено та вирішено задачу багатоцільового керування, яке вимагає відомостей щодо характеристики всього технологічного комплексу, тому досліджено якість сировини, продукції та напівфабрикатів з позицій категорійно-функторного аналізу та кваліметрії. Розроблено математичні моделі основних технологічних процесів на підставі багатовимірного шкалування. Для підтримки прийняття рішень проведено когнітивне моделювання, яке дозволяє відстежити причинно-наслідкові зв'язки між параметрами ТП і розробити сценарії керування. Проаналізовано критеріальні та ресурсні конфлікти, які виникають у разі багатоцільового керування хлібопекарським виробництвом. Розроблено функціональну й інформаційну систему багатоцільового керування технологічними процесами хлібопекарського виробництва.

  Скачати повний текст

Традиційно вважалося, що середньовічна фортеця в Білгороді на Дністрі будувалася в декілька етапів, впродовж майже 90-та років (1396 - 1479 рр.), а територія оборонного комплексу протягом цього часу поступово розширювалася від 0,09 га до 8,73 га. Проте факти, одержані в результаті проведеного історіко-архітектурного аналізу фортеці, дозволяють бачити її як будівельний об'єкт, на зведення якого пішло всього біля двох років (1438 - 1440 рр.). В 1454 та 1476 рр. мали місце локальні роботи з модернізації окремих секторів комплексу. Стимулом для заснування та будівництва фортеці послужили затяжні міжусобні конфлікти двох претендентів на молдавський престол - Стефана II і його брата Ілляша, внаслідок чого країну було розподілено на сфери впливів, і Білгород в 1438 р. перетворився на столицю Нижньої Країни господаря Стефана II. Причиною модернізацій в 1454 та 1476 рр., які припали на епохи правління господаря Олександрела та Стефана III Великого, послужили османські військові напади на місто.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішні, регіональні та міжнародні фактори еволюції Косовського конфлікту. Доведено, що сучасні етнонаціональні конфлікти істотно ускладнюються активним поширенням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, які об'єктивно сприяють активізації націоналістичних радикальних ідеологій як чинників нестабільності у вимірах національної, регіональної та глобальної безпеки. Показано, що ефективне забезпечення національної, єврорегіональної та міжнародної безпеки неможливе без ліквідації загроз, пов'язаних з неконтрольованим загостренням етнополітичних конфліктів та їх переходом у фазу збройного протиборства, наслідком якої є розпад державності, нищення та дискримінація людей за етнічною ознакою, що підтверджено на прикладі конфліктів на території колишньої Югославії, зокрема, у Косовському краї. Косовський конфлікт проаналізовано у цілісному міжнародному контексті. Досліджено фазу його інтернаціоналізації, яка активізувалася з початку 1998 р. у зв'язку з загостренням ситуації у краї. Висвітлено міжнародне втручання миротворчих сил у березні 1999 р., яке трансформувалося у воєнну операцію НАТО проти керованої на той час С. Мілошевичем Союзної Республіки Югославії із застосуванням "повітряної війни". Дане втручання розцінено як прояв нової тенденції в міжнародних відносинах, за якої гуманітарні стандарти та дотримання прав людини набувають пріоритетного значення у порівнянні з державним суверенітетом. Проаналізовано проголошення у лютому 2008 р. Республікою Косово державної самостійності з усіма бажаними та небажаними наслідками "Косовського прецеденту", досліджено його вплив на систему міжнародних відносин. Показано, що одним з подібних наслідків є свідомі зусилля Російської Федерації (РФ), спрямовані на "розморожування" етнополітичних конфліктів у пострадянському політичному просторі, про що свідчить визнання РФ в односторонньому порядку державної самостійності Південної Осетії й Абхазії.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель внутрішньоособистісного конфлікту як засобу дослідження особливостей соціалізації студентської молоді. Виокремлено структурні компоненти зазначеного конфлікту, що уможливлює їх розгляд як інформативних для оцінювання соціалізації студентів. Показано й обгрунтовано вплив на характер соціалізації студентів взаємодії факторів - вразливості системи самоставлення в ситуації внутрішньоособистісних ускладнень і мотиваційної спрямованості особистісної активності молодих людей у період студентства. Наведено дані про зміст і структуру "конфліктогенного поля" соціалізації студентів залежно від типу переживання внутрішньосообистісного конфлікту. Показано, що такі конфлікти виконують негативну, дезадаптувальну функцію у процесі соціалізації студентів, а також стимулювальну до саморозвитку, що мотивує до активної самореалізації. Експериментально обгрунтовано залежність внутрішньої моделі переживання внутрішньоособистісного конфлікту, яка формується у самосвідомості студента, від рівня розвитку індивідуально-особистісних якостей. У соціально адаптованого студента ці моделі передбачають орієнтацію на соціально задані пріоритети особистісного розвитку, сприяють збереженню та відновленню позитивного самоставлення. Запропоновано систему психологічної підтримки соціального й особистісного становлення студентів за умов навчального процесу та педагогічної практики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми внутрішньоособистісних конфліктів студентскої молоді, виникнення яких у період навчання у вузі обумовлено ціннісною сферою особистості, а саме, невідповідність значущості та доступності життєвих цінностей продукує внутрішньоособистісні конфлікти, які охоплюють ряд життєвих сфер особистості. Проведений аналіз емпіричних даних дозволив виділити у змісті внутрішньоособистісних конфліктів переживання з приводу власного здоров'я, сімейного життя та матеріально забезпеченого життя. Названі цінності є змістом внутрішньоособистісних конфліктів для студентів гуманітарного та природничого факультетів протягом усього періоду навчання у вузі, від 1 до 5 курсів. Виявлено ряд психологічних особливостей процесу переживання внутрішньоособистісних конфліктів студентами вузу: наявність негативного зв'язку між "Я-реальним" та "Я-ідеальним", що є показником внутрішньоособистісної конфліктності, рівень тривожності особистості може виступати мірою неадекватності "Я-реального" та "Я-ідеального"; рівень даної конфліктності позначається на самоставленні особистості, проявах тривожності, агресивності та фрустрації. Ці показники можуть бути емпіричними референтами внутрішньоособистісних конфліктів та виступати як індикатори їх виміру. Кореляційний аналіз результатів дослідження за вибраними методиками підтверджує достатню узгодженість між ними.

  Скачати повний текст

Вперше на емпіричному та теоретичному рівнях розглянуто проблему внутрішньоособистісних конфліктів у хворих на артеріальну гіпертензію. Запропновано нову як для вітчизняної, так і для зарубіжної науки дослідницьку схему у вивченні даного явища, яка, поряд з традиційними групами стресогенних факторів, враховує специфіку емоційних проявів внутрішньоособистісних конфліктів та психологічних комплексів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до артеріальної есенціальної гіпертензії. Створено й апробовано методики, спрямовані на вивчення внутрішньоособистісних конфліктів. Розроблено програму психологічної допомоги хворим на гіпертензію.

  Скачати повний текст

Уперше в українській історіографії комплексно досліджено проблеми воєнних конфліктів та мілітаризації країн Азії, Африки та Латинської Америки у 1975 - 1991 рр. Висвітлено механізм взаємозв'язків між мілітаризацією та воєнними конфліктами даного періоду, національно-визвольною та політичною боротьбою в країнах-учасницях конфліктів. З'ясовано вплив військових конфліктів на суспільно-політичний та економічний розвиток країн азійсько-африканського та латиноамериканського регіонів. Досліджено роль великих держав у процесі мілітаризації зазначених країн та воєнних конфліктах даного періоду.

  Скачати повний текст

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему запобігання групової злочинності. Визначено основні аспекти її підвищеної суспільної небезпеки. Проаналізовано поняття групового злочину. Особливу увагу приділено проблемі співвідношення групової й організованої злочинності, які базуються на спільних соціально-психологічних закономірностях і є окремими специфічними видами у загальній структурі злочинності. Підтверджено існування певних видів злочинів, які вчинюються за групової форми частіше, ніж інші (корисливої, насильницької групової злочинності). На базі соціально-психологічного підходу виявлено велике коло аспектів кримінологічного дослідження групової злочинності. Розроблено необхідні для розуміння групової злочинної поведінки визначення певних понять, а саме: групова динаміка злочинної групи, групові санкції, групові норми, груповий тиск, групові конфлікти, групова згуртованість, конфомізм, лідерство, психологічний вплив. Висвітлено аспекти, які необхідно враховувати під час розробки запобіжних заходів групової злчинності, а саме: вікові особливості; зміст, характер злочинної діяльності; типологію злочинних груп. Досліджено питання типології злочинних груп. На підставі аналізу групової злочинності розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "державно-правовий конфлікт" як категорії науки конституційного права та розкрито зміст конфліктологічного підходу в конституційно-правовому регулюванні владних відносин. Висвітлено загальні та спеціальні фактори конфліктності у владному середовищі. З'ясовано конфліктогенний потенціал дискреційних повноважень вищих органів влади. Встановлено вплив моделі формування вищих органів влади на конфліктність у їх діяльності. У конфліктно-правовому аспекті досліджено інститут конкуруючої компетенції. Проаналізовано кризові стани у владі та механізми їх подолання. Розкрито суть інституту розпуску парламенту. Класифіковано підстави цього процесу. Розкрито конфліктологічний потенціал інститутів референдуму й імпічменту вищих посадових осіб. Розроблено теоретичну модель відповідальності в конституційному праві України як системи двох складових, а саме: парламентської (політичної) та конституційно-правової відповідальності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано конфлікт, характери й особливості характеротворення у драматургії Л. Старицької-Черняхівської. З'ясовано основні особливості світогляду митця, своєрідність поетики та стилю у взаємозв'язку з системою ідеологічних настанов, імплікованих у її текстах. Обгрунтовано органічну спорідненість творчості драматурга з практикою національної нарації перших десятиліть XX ст. Розглянуто конфлікт у драмах відповідно до двох типів конфліктів у художніх творах (субстанціонального та конфлікту-казусу). У процесі проведення аналізу кожної драми враховано рівень співвіднесення внутрішніх і зовнішніх конфліктних частин, виведено їх спільну структуру. Досліджено конфлікт з урахуванням моделювального, проблемно-тематичного, сюжетно-подієвого, конструктивно-технологічного, образно-структурного, процесуально-творчого аспектів. Персонажі, стрижневою рисою яких є національна самосвідомість, трактуються у контексті їх взаємодії з історією. Національну свідомість розглянуто як необхідну умову цілісності та твердого морального етносу характерів, їх динамічності й активності на тлі пасивного загалу. Драматург художньо моделює механізм впливу на масу сильної харизматичної особистості ("Гетьман Дорошенко", "Іван Мазепа"). Доведено модерністський характер візії історичного процесу та його суб'єкта у творчості Л. Старицької-Черняхівської. У соціальній драматургії, яка лігітизувала тему інтелігенції, досліджено економні та гнучкі засоби характеротворення (діалог, монолог, риторичний інструментарій, точні стилізації, лексичне багатство, своєрідність композиції та психологічної мотивації вчинків героїв), за допомогою яких Л. Старицька-Черняхівська виявляє причини втрати особистістю автентичного життя та розпаду цілісності особистості, механізми її самоомани та маскування у міщанській сімейній атмосфері. На підставі проведеного аналізу певних творів показано небуденність естетичних пошуків драматурга, майстерність у творенні глибоких, яскраво індивідуалізованих характерів, виявлено модерністські особливості націєцентричної естетики письменниці, що дозволяє визначити місце її творчості в українському літературному процесі.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень етнічних протиріч і конфліктів в Україні, природа, зміст та динаміка яких зумовлені спадщиною комуністичної системи, специфікою розвитку етнодемографічної та етносоціальної структури українского суспільства, особливостями вітчизняної економіки і політики, культури та суспільної свідомості й психології, геополітичних і цивілізаційних викликів сучасності, активізацією енічних спільнот у демонструванні та обстоюванні своїх інтересів у процесі та після здобуття Україною незалежності. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади даного дослідження, сформульовано рекомендації щодо шляхів і механізмів розв'язання етнічних протиріч, запобігання їх переростанню у відкриті конфлікти та врегулювання конфліктних ситуацій.

  Скачати повний текст

Вперше на основі полідисциплінарного комплексного підходу проаналізовано регіональну специфіку українського етносоціогенезу другої половини XVI - першої половини XVII ст. На основі теоретичних принципів дослідження науково розроблено робочу дефініцію поняття "етносоціальні процеси". Переосмислено та доповнено фактичні знання стосовно етносоціального розвитку південної Київщини досліджуваного періоду. Запропоновано визначити збройне українсько-польське протистояння кінця XVI - першої половини XVII ст. як етносоціальні конфлікти. Доведено, що етносоціальний організм українців у другій половині XVI - першій половині XVII ст. не перебував на межі етнічної катастрофи внаслідок татарських нападів і тиску польської народності, а знаходився на стадії етносоціальної переструктуризації й етноконсолідаційного процесу, що на цьому етапі значно активізувався.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено спробу цілісного та комплексного дослідження поняття міжнародної безпеки, з акцентом, з одного боку, на її багатосторонній та всеосяжний характер, а з іншого - на нерозривний зв'язок безпеки кожної окремої держави з безпекою усього міжнародного співтовариства загалом, а також на детермінуючий характер зв'язку між безпекою та розвитком. Сформульовано методологічний висновок про те, що базою системи всеосяжної системи на порозі третього тисячоліття за умов світу, що перманентно змінюється, є колективна безпека. По-новому зроблено систематичний аналіз зв'язку всеосяжної системи міжнародної безпеки та міжнародного права, який призводить до висновку про її об'єктивну природу, взаємозумовлений характер, що відображає системну єдність. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права обгрунтовано висновок про те, що у даний час головною загрозою сучасного міжнародного порядку є регіональні конфлікти. Запропоновано комплексний підхід до проблем підвищення ефективності функціонування регіональних режимів безпеки, який не тільки підтвердив їх взаємопов'язаний та взаємодоповнюючий характер, але й показує, що вони не можуть і не повинні суперечити один одному або бути альтернативним засобом зміцнення безпеки. Вперше з позицій права міжнародної безпеки розглянуто зміни, що відбуваються у Західній Європі, яка виходить зараз на більш високий рівень інтеграції у контексті якісного будівництва системи загальноєвропейської колективної безпеки, та її організаційно-правового оформлення. Висвітлено роль регіональних організацій як допоміжних органів ООН у сфері підтримки міжнародного миру та безпеки. Визначено роль України у новій ситуації, яка повинна, з одного боку, працювати на зближення з євроатлантичними та європейськими організаціями безпеки: НАТО, ЄС, ОБСЄ, а, з іншого - домогтися посилення своєї провідної ролі на теренах Центрально-Східної Європи та на стику європейського та азіатського континентів.

  Скачати повний текст

На матеріалі прозових творів В. Некрасова доведено, що у розвитку жанрів XX ст. активну роль відіграє авторська свідомість, яка впливає на формування жанрового вмісту, та на динаміку формальних ознак жанрів. Відзначено, що прозові жанри відображають незавершену дійсність, що зумовлює їх пластичність і відсутність чітких меж між жанрами та родами. Розкрито жанрову своєрідність прози В. Некрасова, взаємодію в ній документально-автобіографічного та художнього начал. Визначено провідні теми та мотиви, особливості художнього конфлікту, способи створення образів у прозі письменника. Встановлено роль образу України й українських мотивів у формуванні жанрового змісту творів письменника. Розкрито концепцію героя та його еволюцію на різних етапах творчості митця. Головним героєм прози В. Некрасова є людина, доля якої пов'язана зі його історією, країною, епохою. За складних соціально-історичних випробувань (війни, репресій, еміграції) некрасовський герой набув трагічного досвіду, проте автор акцентував на нездоланності у ньому духовного начала, яке допомагає встояти героєві та зберегти людські якості. У зв'язку з цим основні конфлікти часу письменник переносить у внутрішній світ особистості, де відбувається боротьба життя та смерті, свободи та насильства, пам'яті та забуття. У центрі прозових жанрів В. Некрасова - "проблемний індивід", який переймається історичними, соціальними та духовними питаннями часу. Визначено особливості жанрів повісті, оповідання, мемуарів у творчості митця, а також їх взаємодію з іншми жанрами. У жанрі повісті В. Некрасова відзначено елементи романного мислення, зв'язок з історичними творами, а також філософсько-психологічним напрямом російської літератури. У прозі В. Некрасова виділено різновиди оповідань: оповідання-випадок, оповідання-характер, оповідання-спогад (рефлексію). Досліджено форми мемуарної прози письменника, а саме: нарис, літературний портрет, подорож, книга-гра. Виявлено характерні особливості індивідуального стилю письменника, а саме: поєднання епічного та ліричного, риторичну стихію, увагу до деталей, грунтування на реальних фактах і подіях, прагнення до філософських узагальнень. Установлено жанрові константи та домінанти у творах В. Некрасова різних років. Розглянуто зв'язок творчості В. Некрасова з традиціями російської класичної літератури (О. Пушкіна, М. Гоголя, Л. Толстого, А. Чехова) та новаторство письменника в контексті літературного процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто місце, функції професійної діяльності державних службовців у політичному процесі, а також сутність принципів професійної діяльності державних службовців і комплекс засобів їх забезпечення. Проаналізовано стан забезпечення принципу політичної нейтральності державних службовців в умовах сучасної України. Висвітлено ситуації, що викликають протиріччя між професійними обов'язками державних службовців та їх політичними інтересами. Встановлено слабкі сторони чинного законодавства, яке має забезпечувати попередження ситуацій, що викликають конфлікти інтересів унаслідок політичної активності державних службовців. Розроблено рекомендації щодо удосконалення засобів забезпечення принципу політичної нейтральності у професійній діяльності державних службовців в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен збройних етнополітичних конфліктів і здійснено системний аналіз їх впливу на національну безпеку держави, яку розглянуто як взаємопов'язані види безпеки. Досліджено вплив збройних етнополітичних конфліктів на політичну, економічну, інформаційну, екологічну, гуманітарну, соціальну, демографічну сфери національної безпеки. Зроблено висновок, що зазначені конфлікти становлять загрозу не лише національній безпеці держав, на території яких вони відбуваються, а й національній безпеці інших держав, реалізації національних інтересів яких перешкоджають ці конфлікти. З урахуванням цього врегулювання збройних етнополітичних конфліктів розглянуто як складову внутрішньої та зовнішньої політики національної безпеки. Визначено роль України у врегулюванні збройних етнополітичних конфліктів сучасності, що є умовою захисту її національної безпеки від загрози цих конфліктів і важливим кроком на шляху забезпечення її зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних інтересів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження впливу зовнішньополітичних чинників на врегулювання Придністровського конфлікту. Виявлено причини та передумови його виникнення, висвітлено його еволюцію на всіх етапах перебігу. Доведено, що цей конфлікт є ареною боротьби інтересів не тільки його безпосередніх учасників, а й міжнародних гравців - Росії, України, Румунії, США, ЄС та ОБСЄ. Здійснено порівняльний аналіз їх політики стосовно конфлікту. Визначено основні результати дипломатичної діяльності посередників щодо врегулювання етнополітичного конфлікту. Проаналізовано геополітичну структуру Чорноморського регіону, стабільності та безпеці якого загрожують існуючі на його теренах етнополітичні конфлікти. Визначено переваги та недоліки існуючих моделей врегулювання Придністровського конфлікту та запропоновано концепцію врегулювання. Здійснено прогностичний аналіз варіативності розвитку подій, взаємпов'язаних з Придністровським конфліктом. Розроблено рекомендації щодо формування зовнішньополітичної стратегії України та врегулювання цього конфлікту.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

  Скачати повний текст