Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню комунікативних особливостей жінки-керівника загальноосвітнього навчального закладу та їх впливу на ефективність її управлінської діяльності, а також визначенню можливостей їх урахування з метою підвищення ефективності роботи директора школи. Розроблено теоретико-методичні засади дослідження комунікативних якостей керівників шкіл з урахуванням фактора статі. Виявлено інтегральну характеристику управлінської взаємодії директорів шкіл - комунікативне ядро. На основі експерименту обгрунтовано вплив комунікативних якостей керівників різної статі на ефективність їх управлінської діяльності. Розроблено й апробовано спецкурс "Психологія статевих відмінностей керівників загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти", цикл лекцій, практичних (семінарських) занять і тематичних дискусій, інші програмно-методичні матеріали з метою урахування фактора статі у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників освіти, зокрема, жінок - директорів шкіл.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто чинники, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта та суб'єкта сприймання. Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини та рівнем вираженості маскулінних/фемінних рис у перцепієнтів. За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", експериментальне впровадження якого сприяє розвитку перцептивних складових соціального інтелекту та дає змогу підвищити точність першого враження.

  Скачати повний текст

З'ясовано лінгвістичний статус діалектного тексту (ДТ), наведено його специфіку, розроблено типологію ДТ, обгрунтовано онтологічний статус, визначено та описано його категорійну структуру, яку формують три типи текстових категорій - системні, антропоцентричні та мисленнєві. Простежено вплив прагматичних чинників на когнітивні. Установлено, що комунікативна ситуація виокремлює предмет дослідження та проектує структурно-семантичну організацію ДТ. Когнітивний аспект зумовлює схему аналізу ментальний континуум - парадигма мислення - когнітивна модель - ДТ. Охарактеризовано три типи знань носіїв буковинських говірок - парадигми господарського, релігійно-обрядового, екзистенційного мислення, описано їх реалізацію в ДТ. Визначено специфіку категоризації та концептуалізації мовомислення буковинських діалектоносіїв, з'ясовано особливості буковинського діалектного мовлення. Удосконалено методику аналізу ДТ, у межах якого розглянуто функціонально-прагматичну типологію структурних одиниць ДТ.

  Скачати повний текст

Розроблено історико-філософську класифікацію та визначено сутність концептуальних засад екзистенціальної психології Р.Мея, А.Маслоу та К.Роджерса, яка у сучасній гуманітарній науці претендує на роль прикладної філософії - філософії психології. Визначено специфіку екзистенціальної психології як феномена постекзистенціалістського мислення, показано її відмінність від західноєвропоейських концепцій екзистенціального аналізу Л.Бінсвангера, Dasein-аналізу А.Босса та логотерапії Л.Франка. Проведено дослідження процесу формування екзистенціальної психології як обопільного руху подолання методологічних проблем у контраверсійних психологічних вченнях XIX - XX ст. Розкрито можливості застосування у формуванні теоретико-світоглядної бази психології та психотерапії розробок С.Кіркегора, К.Ясперса та Ж.-П.Сартра.

  Скачати повний текст

Висвітлено суть концепції "наукової естетики" Т. Манро. З'ясовано, що естетичні погляди Т. Манро сформувались на основі дослідження та переосмислення ним принципів класичної естетики, а також на підгрунті некласичної естетичної свідомості, що відобразилось у проекті застосування наукових методів дослідження естетичного феномену, в ідеї двопредметності естетики, зближенні естетики з психологією, у спробі уточнити й окреслити її поняттєво-категоріальний апарат і твердій позиції щодо необхідності залучення наукових методів інших дисциплін. Виявлено значний вплив на творчість Т. Манро філософсько-естетичних поглядів О. Конта, Г. Спенсера, Дж. Дьюї, М. Дессуара, А. Річардса та Ч. Огдена. Опрацьовано науковий доробок Т. Манро, а також інші джерела, що стосуються життя та творчості американського естетика та показано, що основні положення концепції "наукової естетики" Т. Манро визначаються через поняття "двопредметність", "естетична морфологія", "естетична психологія", "редефініція терміна", "досвід", "форма", "естетичне сприйняття", "художня творчість", "факт", "експериментальна естетика", "конфігурація", "оцінка", "формула художнього", "естетична ситуація". Доведено значний вплив естетичної концепції Т. Манро на формування культуротвірного процесу у західноєвропейських країнах та в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інституційної складової політичної соціалізації за умов трансформації суспільства. Виокремлено політико-економічну та соціально-психологічну традиції поняття "політична соціалізація", а також його застосування у широкому значенні, як політично релевантний аспект загальної соціалізації. Зазначено, що політична соціалізація є складним, структурно-функціональним процесом, в якому тісно взаємодіють когнітивна, афективна та конативна складові. На прикладі українського суспільства показано поєднання чинників і умов політичної соціалізації негативного та позитивного характеру.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз фразеологічних одиниць щодо виявлення їх національної специфіки, яка відображується в картинах світу носіїв трьох мов. Розроблено семантичну класифікацію фразеологізмів, що характеризують пізнавальні процеси людини: відчуття, сприйняття, пам'ять, уяву, мислення та розумові здібності людини й її мовленнєву діяльність. Визначено типи міжмовних відношень фразеологічних одиниць: міжмовні фразеологічні еквіваленти, міжмовні фразеологічні аналоги та безеквівалентні фразеологічні одиниці.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію терміна "хрононім". Створено класифікацію хрононімів за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської й англійської мов. Окреслено наповнення індивідуального хрононімного фрейму та досліджено механізми реалізації узуального, сакрального, віртуального й універсального скриптів. Проаналізовано три архетипічні типи сценаріїв. Встановлено: хрононімний фрейм у першому колі містить здебільшого свята узуального й універсального скриптів, у другому - віртуального та сакрального, у третьому - маловідомі хрононіми усіх типів скриптів.

  Скачати повний текст

Базуючись на інтегрованих методологічних засадах когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та лінгвосинергетики обгрунтовано когнітивну природу факту як категорію когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології. Визначено теоретико-методологічні принципи лінгвокогнітивного моделювання концепу РАДІСТЬ (КР), провідними з яких є теорія мовної свідомості, теоретичні принципи лінгвокогнітивного моделювання, концепції когнітивної семантики, загальна теорія метафори, теорії: концептуальної метафори, ментальних просторів та концептуальної інтеграції, лінгвістичного поля, прототипів, лінгвосинергетики. Змодельовано польову структуру КР, розмежовано її чуттєво-образне ядро та базовий шар. Виокремлено периферію КР, розроблено її когнітивну мапу-схему, базуючись на концептуально-метафоричних способах вербалізації КР. Виділено й систематизовано кореляти концептуальних метафор радості як концептуального референту. Охарактеризовано конфігуративно-енергеальний аспект лінгвокогнітивної моделі КР. Проаналізовано лінгвокультурологічні характеристики КР, виявлено аксіологічні домінанти американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної складових лінгвокогнітивної структури КР.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи формування успіху проектів на підставі ефективної взаємодії зацікавлених сторін з урахуванням динаміки поведінки та вивчення змін їх властивостей у процесі управління. Обгрунтовано та запропоновано математичну модель управління зацікавленими сторонами проекту на базі когнітивного підходу, що передбачає визначення їх взаємного впливу та значень когнітивних потенціалів, а також використання існуючих стандартів стосовно з'ясування компетенції проектних менеджерів. Розроблено модель внесення кращого досвіду проектів і програм організаційного розвитку у відповідні бази даних з їх активним використанням у наступних проектах. Розроблена когнітивна модель формування та перенесення уроків проектів і кращої практики у відповідні бази знань дозволяє значно покращити результативність програм розвитку з урахуванням динаміки оточення. Формалізація моделей показників для оцінки ефективності управлінських рішень у програмах організаційного розвитку дозволила сформувати практичний інструментарій управління складними програмами розвитку. Цей інструментарій перевірено у програмі створення ефективної системи адміністрування податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичну організацію ідіостилю Д.Г. Білоуса. Розроблено трирівневу модель дослідження, вершину якої займає когнітивна інформація, що відображає мовну картину світу (МКС) письменника, - ключові концепти слово, людина, простір. Визначено парадигми , що виділяються на образно-поняттєвому рівні, та відповідні номінативні групи. Показано, що найбільш репрезентативними є лексико-тематичні парадигми апелятивної лексики номінації осіб. Проаналізовано ономастичний матеріал (антропоніми та топоніми) поетичних творів Д.Г. Білоуса.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дискурс "опис природи" (ОП) у романах англійських письменників XVIII - початку XX ст. у аспекті синхронії та діахронії. Відзначено, що головними функціями описового дискурсу є когнітивна, художньо-естетична, морально-філософська, які вводять у художній твір додаткову просторово-часову інформацію. Визначено основні вербальні й екстравербальні компоненти дискурсу "опис природи", сформульовано його визначення. Висвітлено етапи зміни предметно-понятійної основи ключових слів, синтаксичної структури та концептуалізації. Зауважено, що активність ключових лексем сприяє розширенню суб'єктивно-модального й емоційного простору концептосфери пейзажів. Показано, що збільшення кількості художніх засобів сприяє набуттю лексемами додаткових смислів, збагачує стилістичний потенціал описового дискурсу, що здійснюється з метою зображення внутрішнього світу персонажів з залученням явищ і об'єктів наколишньої природи. Класифіковано основні різновиди англомовного дискурсу ОП залежно від змісту, елементів умотивованості й функцій. Сконструйовано фрейми: концептуальних залежностей, семантико-синтаксичний і процедурні (алгоритм, інформаційно-семантична мережа), які не лише узагальнюють мовленнєву ситуацію, а й визначають напрям подальших досліджень.

  Скачати повний текст

Визначено зміст і структуру англомовної компетенції студентів-економістів, встановлено критерії, показники та рівні її сформованості. Обгрунтовано педагогічні умови формування даної якості у студентів-економістів з використанням комп'ютерних технологій (змістова й процесуальна єдність навчання на основі інтеграції колективної та самостійної форм навчальної діяльності, інтеграція англомовних комунікативних та інформаційно-когнітивних умінь на основі використання комп'ютерних технологій, забезпечення свідомого засвоєння навчального матеріалу комунікативно орієнтованою системою вправ). Розкрито зміст понять "іншомовна професійно-комунікативна компетенція" та "інформаційно-когнітивна компетенція". Розроблено й апробовано циклічно-концентричну модель і методику формування англомовної компетенції студентів-економістів засобами комп'ютерних технологій. Удосконалено зміст курсу з навчальної дисципліни "Англійська мова" для економічних факультетів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку адаптаційних процесів, що проходять у потерпілих різних макрогруп та досліджено формування в них моделей соціальної адаптації в екосоціальних умовах, змінених після Чорнобильської катастрофи. Теоретично обгрунтовано типологію моделей соціальної адаптації. Як подальший розвиток існуючих теоретичних підходів розроблено узагальнений підхід до аналізу адаптивних ситуацій: запропоновано 5-вимірну (екологічний, інформаційний, правовий, економічний та соціальний виміри) і тримасштабну (враховані мега-, макро- та мікросоціальні рівні дії факторів) схему аналізу визначення специфіки адаптивних ситуацій. Вперше здійснено теоретичну типологізацію моделей соціальної адаптації на основі парних (усвідомлення - неусвідомлення, активність - пасивність) координат та триаспектної (когнітивна, комунікаційна, поведінкова) структури адаптування. Виділено наступні моделі соціальної адаптації: за умови усвідомлення ситуації - "триспрямована активність", "двоспрямована активність", "односпрямована активність", "усвідомлена пасивність"; за умови неусвідомлення - "двоспрямована неусвідомлена активність", "односпрямована неусвідомлена активність", "хаотична активність", "неусвідомлена пасивність". Уперше запропоновано інтегральний індекс психологічного самопочуття, який доводить взаємозв'язок між оцінками ризиків життєвих ситуацій різних груп потерпілих (у кожній групі чинним є власний набір ризиків) та адаптивними (ризикознижуючими) зразками поведінки та діяльності. Проведено верифікацію моделей соціальної адаптації та визначено базові: "двоспрямована активність" та "усвідомлена пасивність".

  Скачати повний текст

Висвітлено наукову проблему, сутність якої полягає в розвитку засобів дослідження когнітивних феноменів, таких як сприйняття й увага, шляхом створення комплексу формалізованих моделей та їх адаптації для проектування симулятора сфокусованої слухової уваги, з метою експериментальної перевірки адекватності розроблених моделей та дослідження базових кількісних характеристик феномену сфокусованої слухової уваги. Досліджено когнітивні феномени сприйняття й уваги та розроблено їх формалізовані моделі. Визначено, що для формалізації були вибрані найбільш констуктивна когнітивна теорія сприйняття, запропонована Найсером, яка зв'язала поняття уваги та перцептивної дії, а також відомі теорії селективної уваги для слухової та зорової модальності Бродбента та Трейсман. Проаналізовано та систематизовано існуючі когнітивні моделі уваги за принципом спрямованості механізму уваги на зовнішній або внутрішній світ людини. Проведено трансформацію формалізованих моделей предметної області в формалізовані моделі програмного комплексу - симулятора уваги, реалізація якого базується на селективній моделі сфокусованої слухової уваги Бродбента. Розроблено структуру симулятора уваги й об'єктно-орієнтовані моделі взаємодії його основних структурних елементів. Встановлено оптимальні параметри роботи з реальними звуковими файлами, оцінено рівень вхідного шуму, створено файли словників еталонів і визначено оптимальний інтервал часового аналізу звукового потоку. Доведено адекватність розроблених формалізованих моделей шляхом порівняння експериментальних даних, одержаних з допомогою програмного комплексу й описаних в літературі, що доводить методологічну правильність запропонованого підходу. Висвітлено базові кількісні характеристики феномену сфокусованої слухової уваги, зокрема, час згасання інформації в сенсорній пам'яті, час перемикання селективного фільтра між сенсорними каналами, час розпізнавання слів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено "Театральний роман" М.Булгакова у контексті категорій "психологія творчості", "літературний психологізм", "театральний психологізм" та "жанрова своєрідність" роману. Проведено всебічний аналіз твору й узагальнено його ідейно-художні особливості - поєднання психологізму й іронії, фантастики та філософії. Охарактеризовано жанр даного твору як автобіографічного психолого-іронічного роману з елементами візіонерського наповнення. Розглянуто концепцію світу й людини в "Театральному романі" та проблему "людина й творчість" як її складову, наголошено на значущості позитивних і негативних наслідків пошуку таємниць буття. Показано, що внутрішній інтенціональний сюжет об'єднує етапи літературної та театральної творчості, містифікацію двійництва та самодублювання читача. У романі створено художню модель творця, який живе у вигаданому театральному світі та сприймає його як міф. Визначено структуру й функціонування міфа в "Театральному романі": від захопленості театральним життям до викриття його руйнівної ритуальності.

  Скачати повний текст

З використанням комплексної діагностичної методики виявлено специфічні шляхи формування Я-образу в дітей з церебральним паралічем від молодшого шкільного до підліткового віку: когнітивна спрощеність різноаспектних уявлень про власне Я; недостатня автономія когнітивних та афективних структур; уповільненість формування Я-ідеального як конструкту, відмінного від Я-реального; порушення адекватності у сприйнятті власної особистості; проблематичність позитивного самоприйняття внаслідок інтеріоризації чужих негативних ставлень; включення захисно-компенсаторних механізмів, що впливає на усвідомленість уявлень про себе. З урахуванням виявлених особливостей Я-образу у школярів з церебральним паралічем розроблено психокорекційну програму, яка являє собою єдину структуровану систему в сукупності послідовних блоків. На підставі результатів апробації цієї програми показано, що розроблена методика цілеспрямованого впливу на формування Я-образу у хворих дітей зумовлює позитивні зміни в їх самосвідомості.

  Скачати повний текст