Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

Установлено генетичні витоки образів-адекватів гендерних начал в українській літературі. Виявлено їх первинну суть, зокрема, понятійне, естетичне, функціональне наповнення репрезентатів фемінного та маскулінного у східних, західних, давньоукраїнській міфологіях. Висвітлено процеси акумуляції однотипних образів, створення мегаобразів - традиційних гендерних парадигм, формування засад гендерної інтенсивності - специфіки взаємодії найдревнішої пари опозиції. Виокремлено стилістичні та тематичні функції гендерних мікрообразів української літератури (у творах Т.Г.Шевченка, М.В.Гоголя, М.М.Коцюбинського, І.Я.Франка, Лесі Українки, представників Розстріляного відродження, Л.В.Костенко, О.Забужко). Досліджено специфіку взаємодії східних і західних буттєвих і аксіологічних концепцій у гендерному ракурсі. Доведено, що семантико-символічне наповнення чинників парадигм фемінного та маскулінного корелюється з традиційно визначеними у філософії, культурології, літературі рисами східного та західного. Вагомою значеннєво-естетичною функцією образів-адекватів гендерних начал є об'єктивація у поетиці художніх творів української літератури взаємодії східної та західної традицій: того, що вибудовано на засадах філософсько-релігійних вчень Сходу та Заходу, передає концептуальні ідеї цих культурних регіонів, зберігає сутнісні елементи східного та західного мислення, узагальнює наслідки руху свідомості. Установлено, що саме гендерна специфіка формує та закріплює естетично зміст, внутрішню семантику образів, яка полягає у репрезентації східної та західної традицій. Гендерна інтенсивність у фактурі тексту не лише виявляє духовну спорідненість нашої нації з іншими етносами, але й увиразнює специфіку української ментальності, що формувалася на перетині художніх імпульсів, зумовлених традиціями Сходу та Заходу, не заперечуючи, а збагачуючи одне одного.

  Скачати повний текст

Поглиблено обгрунтування північнопричорноморського походження шардана "народів моря", завдяки залученню давньоєгипетських джерел (стела Ассуану). Підтверджено участь вихідців з Південно-Східної Європи у навалі "народів моря" за рахунок використання свідчень античних авторів (насамперед Геродота, Тацита, Юстина, Оросія). Обгрунтовано відображення в гіперборейському циклі давньогрецької писемної традиції (гіперборейські дари на острів Делос, фрагменти "Арімаспеї" Арістея Проконнеського) контактів східноєвропейських племен з Егейським світом у ХVІ ст. до н.е. Введено до наукового обігу нововиявлені археологічні матеріали, які стосуються соціально-економічного розвитку місцевого населення, а також його зв'язків зі Середземномор'ям. Визначено особливості зв'язків у економічній сфері, які пов'язані із взаємопроникненням сировини, готових виробів, запозичень технологічного характеру та шляхів сполучення. Відтворено цілісну картину міграційних процесів бронзового віку з Південно-Східної Європи у Східне Середземномор'я.

  Скачати повний текст

Вперше в етнології та керамології реконструйовано міфопоетичні уявлення слов'ян про процес гончарювання. Вивчено уявлення гончарів про процес формування глиняних виробів, проаналізовано вірування й обрядовість під час цього етапу виробництва. Визначено особливості міфологічного сприйняття процесу випалювання глиняних виробів і охарактеризовано слов'янські вірування й обрядовість під час випалювання. Вперше визначено семантику вогню гончарного горна у традиційній культурі слов'ян. Проаналізовано міфологічні уявлення слов'ян, пов'язані зі збутом гончарної продукції, обряди продажу-купівлі та введення глиняних виробів у домашнє господарство.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

  Скачати повний текст

Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

  Скачати повний текст

Досліджено походження емфітевзису та обгрунтовано, що він був запозичений та введений до практики і права Стародавнього Риму з Стародавньої Греції. Установлено суть емфітевзису та виділено його характерні риси за давньогрецькими емфітевтичними договорами та передумови запровадження у Стародавньому Римі. Вивчено суть спадкової довгострокової оренди вектигальних (оброчних) земель та вічного права на чужу землю й обгрунтовано, що вони були ранніми формами емфітевзису. Уточнено визначення загального поняття за римським приватним правом і розкрито зміст емфітевзису як речового права (права та чужу річ) та визначено суть та обов'язків суб'єктів емфітевтичних правовідносин. Доповнено перелік способів набуття та припинення емфітевзису за римським приватним правом та розкрито їх зміст. Досліджено та проаналізовано право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб за пам'ятками права України на різних етапах його розвитку та визначено ступінь рецепції в них норм римського приватного права щодо емфітевзису.

  Скачати повний текст

Досліджено образні елементи поетичного тексту, які відображають фонетичні, просодичні, граматичні та лексичні особливості мовного матеріалу, з якого твориться словесний образ. Доведено, що розуміння взаємовідношення різних образотворчих критеріїв у структурі поетичного твору, виявлення на їх підставі функціонально значимих компонентів специфіки національної форми та встановлення їх ієрархічної залежності дало змогу розробити концепцію етномовного компонента у структурі словесних образів поетичного тексту, а також дійти певних висновків щодо засобів відтворення етномовної специфіки словесних образів на усіх рівнях мовної ієрархії. Встановлено, що застосування методів лінгвістичного аналізу для теоретичного вивчення перекладу допомогло визначити комунікативну сутність мови через опис її функціонування за умов міжмовної комунікації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проаналізовано історичні умови інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Визначено, що повитуха виступала суб'єктом та об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її належність до категорії "ритуальних спеціалістів", водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження лексичної ідіосистеми роману давньогрецького письменника кінця II ст. н.е. Лонга "Дафніс і Хлоя". Актуальність теми наукового дослідження обумовлена необхідністю всебічного вивчення лексичної ідіосистеми твору в семантико-функціональному та концептуальному вимірах давньогрецької мовної картини світу. На підставі вивчення словника мови письменника охарактеризовано лексичні мікросистеми (лексико-граматичні класи, лексико-семантичні групи, концептуально-тематичні поля (КТП), концептуально-тематичні групи) як виразники ідіостилю письменника, обгрунтовано зв'язок лексичної ідіосистеми письменника та концептуальної структури художнього тексту. Наведено порівняльну характеристику іменникових домінант у давньогрецьких романах I - III ст. н.е. (Лонга та Ксенофонта з Ефесу, Харитона, Ахілла Татія, Геліодора) для підтвердження гіпотези про унікальність мовостилю Лонга. Узагальнено роль Лонга у розвитку лексичного складу давньогрецької мови. На підставі виділення КТП ("Природа", "Пастуше життя", "Кохання") у лексичній ідіосистемі роману Лонга "Дафніс і Хлоя" визначено особливості функціонування домінантних лексем, що забезпечують основну змістово-фактурну інформацію твору, а також беруть учать у творенні художніх образних засобів (метафор, епітетів, порівнянь), які залежать не тільки від теми, жанру та сюжету твору, але й відображають індивідуальні стилістичні уподобання письменника.

  Скачати повний текст

Доведено можливість і необхідність розмежування інтерпретації та тлумачення як двох різних за характером способів розуміння. Межа між цими способами розуміння збігається з межею між мисленням, що уявляє, і апелюючим мисленням. В аспекті інтерпретації розглянуто способи та принципи естетичного завершення та їх еволюцію в російській ліричній поезії XIX - XX ст. У межах символічної орудійності мови XIX ст. сформувались три основні принципи естетичного завершення, а саме: символіко-антиномічний, символіко-емпіричний і символіко-синомічний. З двоцентричністю як способом естетичного завершення можуть бути пов'язані символіко-антиномічний принцип творчого споглядання та символіко-синомічний. Еволюція російської поезії XX ст. значною мірою зумовлена взаємодією двох зазначених принципів естетичного завершення. В аспекті тлумачення виявлено зв'язок поезії Ф.І. Тютчева з давньогрецькою поезією, зокрема, присутність у тютчевській поезії манічного та міметичного родових начал.

  Скачати повний текст

Розроблено методичну систему навчання давньогрецької мови майбутніх філологів за умов рецептивного білінгвізму: визначено зміст, структуру та методичні прийоми формування мовленнєвої компетенції в читанні, мовної, соціокультурної та перекладацької компетенції студентів-філологів. Доведено, що навчання давньогрецької мови базується на адогматичній філософській герменевтичній концепції, а також раціоналістичній концепції теорії розуміння. Концептуальною стратегією навчання давньогрецької мови визначено герменевтичний підхід, досліджено психологічні, психолінгвістичні, дидактичні та методичні основи процесу навчання давньогрецької мови. Обгрунтовано підходи та критерії відбору лексичного, граматичного та текстового матеріалу, розроблено структуру та методичні прийоми навчання давньогрецької мови студентів філологів, а також об'єкти контролю й критерії оцінки мовленнєвої компетенції в читанні, мовної, соціокультурної та перекладацької компетенцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток та сучасний стан методики викладання латинської та давньогрецької мов. Визначено місце зіставлень у теорії та практиці викладання іноземних мов взагалі та класичних зокрема. Охарактеризовано суть взаємозіставного методу, досліджено його лінгвістичні та психологічні засади, принципи та сферу функціонування, а також шляхи впровадження у процес навчання граматики класичних мов. Розроблено критерії оцінки граматичної компетенції студентів спеціальності "класична філологія". Експериментально підтверджено гіпотезу про позитивний вплив взаємозіставного методу на формування граматичної компетенції студентів, наведено методичні рекомендації щодо його реалізації.

  Скачати повний текст

У ході дослідження вперше проведено комплексний аналіз прозової та поетичної творчості французького автора епохи романтизму Жерара де Нерваля. Домінантою стало визначення параметрів функціонування художності письменника в рамках романтичного культурно-естетичного періоду, окреслення формального й семантичного новаторства його творчості, а також проявлення в його зрілих текстах компонентів різноманітних міфів (давньоєгипетських, давньогрецьких, біблійних) й оніричних елементів - снів, видінь і марень. Простежено конструювання творів Нерваля навколо трьох міфологічних мотивів - повернення до першооснов, блукання та релігійного синкретизму, що стали основним засобом їх сюжетної цілісності. Розглянуто вплив на свідомість автора психічної хвороби, яка перетворилась у невід'ємний складник його творчості.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні аналізується граматична система давньогрецького дієслова у функціонально-семантичному аспекті. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ на рівні функціональної морфології і функціонального синтаксису. На фоні регулярних явищ досліджуються явища граматичної периферії і визначаються їх структурно-семантичні та функціональні закономірності. Категорії часу, стану, способу розглядаються через прояв у них аспектуальності. Комплексно досліджено особливості нерегулярних станових моделей та депонентних дієслів, які засвідчують значну невідповідність функціонально-семантичної сфери станових форм їх граматичній детермінованості. Наявна функціонально-синтаксична характеристика явищ дієслівної комбінаторики з залученням тезаурусного вербального фонду класичних авторів. Проведено аналіз нерегулярних дієслівних моделей у системі паратаксису, незалежних конструкцій та гіпотаксису. Новим є запропонований аспект дослідження дієслова при гіпотаксисі; проведений аналіз апофатичних конструкцій у різних моделях вираження присудка дозволяє встановити основні тенденції вживання як дієслівних форм, так і заперечних слів і виразів. Теоретичні положення ілюструються матеріалом оригінальних текстів класичного нормативу.

  Скачати повний текст

Розглянуто традиційний персонажний склад нижчої міфології. З'ясовано, що основними її рисами є: синкретичний характер, антропоморфізм, людське походження, що переважає у більшості персонажів. Запропоновано створення власного варіанта систематизації міфологічних персонажів, що передбачає розгляд істот за ступенем їх наближеності до людини. Виявлено особливості трансформації образів нижчої міфології у контексті змін у духовній культурі під впливом процесів глобалізації. Розкрито місце та значення нижчої міфології у світогляді українців.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження розвитку пайдеї як одного з найбільш вагомих чинників естетичного й етичного виховання, сформованого в результаті цивілізаційного поступу. Доведено, що найбільш яскравим виявом пайдеї у добу її зародження у давньогрецькій культурі були твори Есхіла, Софокла й Евріпіда. Детально проаналізовано творчість видатних трагіків і громадських діячів, висвітлено їх внесок у процес становлення вільного громадянина держави-поліса. Наведено кілька дефініцій пайдеї з урахуванням специфіки розвитку поняття у різні історичні епохи, розглянуто сучасне його трактування на Всесвітньому філософському конгресі (Бостон, 1998). Проаналізовано погляди відомих філософів на розвиток концепції пайдеї за умов постіндустріальної цивілізації. Охарактеризовано сучасний стан пайдеї, досліджено її вплив на формування громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено політику як процес взаємодії реальності та міфу. Виявлено особливості формування політичного буття і політичної свідомості у сучасній Україні. Встановлено, що політична міфологія як складова сучасної політики збагачує концепції політичного світу, а також трансформує теоретичні конструкти (наприклад, політичні ідеали) у світогляд суб'єктів політики та у такий спосіб вмонтовується в її інституційну парадигму (через політичну соціалізацію, політичну комунікацію та легітимацію політики). З метою підвищення ефективності національної політики обгрунтовано необхідність формування української моделі цивілізаційного розвитку на підставі урахування світових трансформаційних процесів і вітчизняного досвіду державотворення, специфіки функціонування та розвитку українського суспільства.

  Скачати повний текст