Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проаналізовано історичні умови інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Визначено, що повитуха виступала суб'єктом та об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її належність до категорії "ритуальних спеціалістів", водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

  Скачати повний текст

Систематизовано й узагальнено народно-педагогічний досвід українців як важливого компонента етнокультури. Це дало змогу з використанням методологічних засад сучасної етнологічної науки дослідити еволюцію етнопедагогіки та її роль у процесах етно- та культуротворення. Розкрито механізм творення національного виховання ідеалу на підставі аналізу основних ментальних структур, розроблених у процесі взаємодії родини та громадських соціальних інститутів. До наукового обігу вперше залучено різноманітну джерельну інформацію: матеріали Рукописного архіву Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М. Рильського НАН України, Рукописного фонду Народознавчого центру Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського та матеріали, одержані внаслідок проведених польових досліджень, які забезпечують всебічне вивчення ролі народної педагогіки (сім'ї, громади та інших соціальних інститутів як об'єктів і суб'єктів звичаєвого права, компонентів народної педагогіки) в етноформувальних і етноконсолідувальних процесах.

  Скачати повний текст