Метою дисертації є виявлення та опис фразеологійної картини світу носіїв російських говірок Півдня України через комплексну систематизацію та верифікацію фразеологійного фонду російських острівних говірок Півдня України, його лінгво-, етнолінгвокультурологійну та лексикографійну характеристику, спираючись на кодові простори та лінгвокультурні коди як згусток культурних значень, виражених мовними засобами. Об'єкт дослідження – фраземіка російських острівних говірок Півдня України, а саме та її частина, яка формально і/або семантично відрізняється від фраземіки російської літературної мови. Методи дослідження мали опертя на принцип комплексного системного підходу з використанням низки методів і прийомів: метод фразеологійної ідентифікації, анкетування, усного опитування та спостереження (включеного і невключеного); метод структурно-семантичного моделювання, метод співвіднесення цілісного значення фразеологізму та його компонентів зі знаками семіотичних сфер культури, семіотичного аналізу, семіотичного методу опозицій, метод лінгво- та етнолінгвокультурної інтерпретації, у підґрунті якого – аналіз мовного матеріалу із залученням знань з історії, культури, звичаїв, обрядів, вірувань, соціальної організації суспільства, яке вивчають; концептуальний аналіз, що охоплює етимологійний і дефініційно-компонентний; Використано також описовий, зіставний та квантитативний методи. Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні, використанні та подальшому впровадженні лінгво- й етнолінгвокультурологійного методу у фразеологійних дослідженнях, а також у тому, що фразеологійний фонд російських острівних говірок Півдня України, що протягом понад двохсот років функціонує в полікультурному та полілінгвальному оточенні у відриві від основного мовного масиву «материнських» діалектів, є унікальним об'єктом для вивчення та реконструкції не лише регіональної, але й загальнонаціональної та міжнаціональної картин світу. Крім того, до наукового обігу введено широкий емпіричний матеріал, більша частина якого (75 %) до цього часу не досліджена. Практичну цінність складає змога використання результатів дослідження у фундаментальних розробленнях народного мовлення в академічних закладах та закладах вищої освіти, які вивчають питання лінгвославістики, лінгворусистики, міжкультурної й міжмовної комунікації, історії мовознавства, когнітивної лінгвістики, лінгво- та етнолінгвокультурології, загальної і регіональної фразеології та фразеографії. Експериментальна частина роботи слугує подальшому розвиткові етнолінгвокультурологійного методу у фразеологійних дослідженнях. Оригінальна авторська концепція регіонального фразеологійного словника втілена під час укладання авторкою «Фразеологического словаря русских говоров Одесщины» (Одеса, 2020). Результати дослідження можуть бути використані в лекційних та практичних курсах з російської діалектології, лінгвокультурології, етнолінгвістики, курсах за вибором із фразеології, лексико- та фразеографії, лінгвосеміотики, зіставної фонетики, лексикології та граматики, методики викладання мов іноземцям; у практиці міжкультурної комунікації. Проведене дослідження зумовило такі результативні новації: уперше у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві виявлено, верифіковано, семантизовано, систематизовано та схарактеризовано фразеологійний фонд російських переселенських говірок Півдня України, здійснено його лінгвокультурний і лексикографійний опис. Вагомим внеском у розвиток української русистики є введення до наукового обігу поняття кодового простору, у межах якого згруповані лінгвокультурні коди, та виявлення лінгво- та етнолінгвокультурної своєрідності фразеології російських переселенських говірок Півдня України, насамперед Одещини, на основі розробленої класифікації. На великому за обсягом мовному матеріалі доведено, що фразеологійний фонд російських говірок Півдня України, який до цього часу цілеспрямовано не досліджували, є цінним джерелом лінгво- й етнолінгвокультурної інформації, виявлення та опис якої у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві здійснено вперше.^UThe aim of this dissertation is an exposure and description of phraseological picture of the world of Russian dialects of the South of Ukraine carriers through complex systematization and verification of the phraseological fund of the Russian island dialects of the South of Ukraine, its linguo-, ethnolinguocultural and lexicographic characteristics, based on code spaces and linguocultural codes as a clot of the cultural values expressed by language means. The object of research is phrasemics of the Russian island dialects of the South of Ukraine, namely that part, which formally and/or semantically differs from phrasemics of the literary Russian language. Research methods are connected with a principle of the complex system approach with the use of such methods as a method of phraseological identification, questionnaire, verbal questioning and observation (included and not included); method of the structural and semantic modeling, method of correlation of integral value of phraseological unit and its components with the signs of semiotic spheres of culture, semiotic analysis, semiotic method of oppositions; method of linguo- and ethnolinguocultural interpretations, basing on analysis of language material with bringing in of knowledge from history, culture, customs, ceremonies, beliefs, social organization of society that is studied; conceptual analysis that includes etymological and definitive and component ones; Descriptive, comparable and quantitative methods are used also. The theoretical value of the dissertation is in a grounding, using and further inculcating of linguo- and ethnolinguocultural method in phraseological researches, and also in that the phraseological fund of the Russian island dialects of the South of Ukraine, during over two hundred years functioning in multicultural and multilingual surroundings out of touch with the basic language array of "maternal" dialects, is a unique object for study and reconstruction of not only regional but also national and international pictures of the world. In addition, to scientific terminological system the wide empiric material, greater part of that (75 %) to this time has not been investigated, is entered. The practical value is in possible using research results in fundamental developments of folk speech by academic establishments and establishments of higher education, that study problems of Slavic linguistics, Russian linguistics, cross-cultural and interlingual communication, history of linguistics, cognitive linguistics, linguo- and ethnolinguoculturology, general and regional phraseology and phraseography. Experimental part of the thesis serves to further development of ethnolinguocultural method in phraseological researches. Original author's conception of regional phraseological dictionary is realized in the published «Фразеологический словарь русских говоров Одесщины» (Odesa, 2020). Research results can be used in lecture and practical courses on Russian dialectology, linguoculturology, ethnolinguistics, special courses on phraseology, lexico- and phraseography, lingosemiotics, comparable phonetics, lexicology and grammar, methodology of teaching of languages to the foreigners; in practice of cross-cultural communication. The study led to the following effective innovations: first in home and foreign linguistics revealed, verified, defined semantics, systematized and characterized the phraseological fund of the Russian migrant dialects of the South of Ukraine, carried out its linguocultural and lexicographic description. A valuable contribution to development of the Ukrainian researches, dedicated to study of Russian language is an including in scientific terminology the concept of a code space, within the limits of that linguocultural codes are grouped, and exposure of linguo- and ethnolinguocultural originality of the phraseology of the Russian migrant dialects of the South of Ukraine, first of all of Odessa region, on the basis of the worked out classification. On the base of the large language material it is well-proven, that a phraseological fund of the Russian dialects of the South of Ukraine, which to this time has not been investigated purposefully, is a valuable source of linguo- and ethnolinguocultural information, exposure and description of that in home and foreign linguistics is carried out first.

На підставі вивчення значного обсягу діалектного матеріалу наведено детальний опис словотворення іменних частин мови - іменника, прикметника, числівника та займенника. Виділено основні види словотворчого афікса та його варіанти, зумовлені фонетичними особливостями говірок. Запропоновано класифікацію словотвірних типів іменників і прикметників, виявлено деривати з рідковживаними афіксами та уніфіксами, а також оказіональні утворення. Відзначено значну відкритість і вільність діалектного словотворення, а також великий ступінь варіативності. Розроблено й апробовано методику аналізу говіркового словотворення, яку рекомендовано використовувати у процесі дослідження інших українських діалектів.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі значного обсягу фактичного матеріалу проведено системний аналіз лексики дитячого спілкування центральнослобожанських говірок. Визначено семантичні, фонетичні та словозмінні особливості зафіксованих номінативних одиниць, їх можливу мотивацію. З'ясовано загальні типи номінації в дитячому мовленні, уведено до наукового обігу новий, певним чином систематизований фактичний матеріал. Встановлено, що ТГ "Лексика дитячого спілкування" становить складне структурне ціле, що об'єднує ряд взаємопов'язаних лексико-семантичних підгруп. Основна частина аналізованих номенів входить до складу загальновживаної української лексики або співвідноситься з різними діалектними лексемами, уживаними в материнських говорах на всіх рівнях діалектної мови. Зазначено, що чимало з-поміж них і специфічних, подекуди оказіональних елементів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантику, структуру, варіативність, особливості функціонування об'єктних, локативних та темпоральних словосполучень східностепових говірок Донеччини. Встановлено типи дієслівних сполучень з іменним компонентом та їх формальними та семантичними ознаками. Визначено локалізацію різних типів дієслівно-іменних конструкцій у говірках досліджуваного діалектного масиву та подано характеристику їх просторової поведінки. Доведено, що до ознак, які забезпечують єдність українських східностепових говірок з іншими говорами південно-східного наріччя на синтаксичному рівні, належать побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями структури з локативними, темпоральними та об'єктивними відношеннями. Відзначено, що кожна з моделей має діалектоспецифічні вияви, особливості яких визначаються лексико-семантичним набором головних компонентів та їх поширювачів, відтінками семантичних відношень між елементами словосполучення, засобами та показниками граматичного зв'язку між ними. Відзначено, що діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно в сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків. Розглянуто рівень продуктивності моделей дієслівних словосполучень з іменним компонентом, значну увагу приділено особливостям функціонування дублетних утворювань у новостворених говірках.

  Скачати повний текст

З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

  Скачати повний текст

Робота присвячена комплексному дослідженню лексики традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя в зіставленні з літературними відповідниками, фактами інших українських говірок та слов'янських мов. Проаналізовано склад і структуру окремих підгруп лексики народної медицини, розглянуто їх системні відношення, з'ясовано генезис, номінативні та словотворчі процеси, описано семантику слів, зроблено етнолінгвістичні спостереження.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено мікротопонімію басейну річки Ужа (у контексті українських говірок Закарпаття). Встановлено зв'язок мікротопонімної системи регіону з історією краю, його природними умовами, діалектною диференційованістю. Проведено структурно-семантичний, назвотвірний і етимологічний аналіз мікротопонімів басейну річки Ужа Закарпаття у синхронічному та діахронічному аспектах, а також лінгвокульутрологічний аналіз назв, що утворилися на базі конотативних топонімів. Визначено основні різновиди мікротопонімних варіантів і особливості їх функціонування. Укладено словник мікротопонімів (близько 9 000 назв та їх варіантів, зібраних за польовим методом). Результати проведеного дослідження уможливлюють створення цілісної картини становлення загальноукраїнської регіональної мікротопонімної системи.

  Скачати повний текст

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичні та словотвірні особливості лексики народної медицини та лікувальної магії у степових і контактних говірках Дніпро-Бузького межиріччя, що функціонують на території сучасної Кіровоградщини. Проведено паралелі між місцевим матеріалом і аналогічними одиницями в літературній мові. Виявлено спільні та відмінні семантичні значення однакових медичних назв у досліджених та інших українських говірках, а саме: закарпатських, прикарпатських, буковинських, наддністрянських, західноволинських, поліських, полтавських, нижньонаддніпрянських, східноволинських. Проаналізовано народно-медичну та лікувально-магічну лексику як об'єкт наукового вивчення. Описано склад, структуру та значення лексико-семантичних груп, способи і засоби творення однокомпонентних назв. Визначено активність таких одиниць, продуктивність словотвірних типів.

  Скачати повний текст

Досліджено говірку, яка репрезентує гуцульсько-покутське діалектне суміжжя, на фонологічному, морфологічному та лексико-семантичному рівнях. Зазначено, що говірка зазнає впливу літературної мови, ці зміни особливо помітні у представників молодшого покоління. Кількість носіїв говірки з кожним роком зменшується, тому вивчення її специфічних рис є важливим. Подано опис фонологічної системи говірки, визначено типові для говірки реалізації фонем і нерегулярні фонетичні явища у системі голосних і приголосних, що дозволяє ідентифікувати досліджувану говірку серед інших говірок південно-західного наріччя. На основі аналізу діалектного матеріалу охарактеризовано морфологічні особливості досліджуваної говірки. Виявлено архаїчні збереження у системі частин мови, виявлено вплив літературної мови та встановлено спільні та відмінні риси з іншими говірками та сучасною літературною мовою. Проаналізовано лексику весільної обрядовості, з'ясовано її лексико-семантичні ознаки.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу східнослобожанських українських говірок у лексичній системі на матеріалі тематичної групи лексики "Жива природа", а саме: змодельовано структурну організацію лексики живої природи, досліджено склад і семантичну структуру лексико-семантичних груп, з'ясовано основні принципи мотивації номенів, виявлено способи формування складу та семантики лексики живої природи. Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань. Проаналізовано просторову поведінку репрезентантів сем "самець", самиця", "маля тварини", зокрема, окреслено типи ареальної поведінки лексичних одиниць, а саме: мінімальну диференційованість, ареальну мозаїку та виділення мікроареалів.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу східнослобожанських українських говірок у лексичній системі на матеріалі тематичної групи лексики "Жива природа", а саме: змодельовано структурну організацію лексики живої природи, досліджено склад і семантичну структуру лексико-семантичних груп, з'ясовано основні принципи мотивації номенів, виявлено способи формування складу та семантики лексики живої природи. Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань. Проаналізовано просторову поведінку репрезентантів сем "самець", самиця", "маля тварини", зокрема, окреслено типи ареальної поведінки лексичних одиниць, а саме: мінімальну диференційованість, ареальну мозаїку та виділення мікроареалів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну словозміну іменників, прикметників і числівників, їх варіанти творення в українських говірках Північної Буковини. Наведено коментар щодо виявлених діалектних форм і їх територіального поширення. Вивчено й описано зв'язки українських говірок Північної Буковини та сусідніх українських говірок суміжних територій. Доведено, що особливості словозміни іменних частин мови в українських говірках Північної Буковини узгоджуються з системою словозміни південно-західного наріччя української мови.

  Скачати повний текст

Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

  Скачати повний текст

Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін даних систем, встановлено індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів та розроблено типологію змін у говірках. Серед типів змін досліджуваних явищ встановлено найбільшу поширеність появи нових функціонально ідентичних, але формально відмінних явищ, зникнення мовних одиниць, які функціонували 50 років тому, функціональне звуження одного й розширення іншого явища, повної субституції одного явища іншим. Обгрунтовано, що екстралінгвальними чинниками розвитку фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок є гетерогенність соціумів та контактність з говірками російської мови. З'ясовано, що внутрішньомовними чинниками розвитку діалектних систем є тенденція до самозбереження структури та збереження комунікативної здатності говірки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню фонолого-фонетичного рівня північнолемківських говірок, діалектоносіїв яких внаслідок переформатування політичної карти Європи було свідомо розселено в різних регіонах України, зокрема у Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області.У дисертаційній роботі вперше цілісно описано звукову систему сучасних говірок та особливості їх функціювання в умовах некомпактного проживання носіїв у західноукраїнському ареалі (здебільшого в наддністрянському діалектному континуумі) наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. на зібраному упродовж 1998–2019 рр. матеріалі унікальних записів зв'язного мовлення різних вікових груп. Уніфіковано характеристику звукових полів голосних і приголосних фонем та випрацювано практичні засади специфіки їхнього опису з погляду діалектології. Враховано вплив іншодіалектного середовища та літературної мови на мовлення північнолемківських говірконосіїв.На підставі опрацьованого фактичного матеріалу досліджено фонемні опозиції, встановлено дистрибуцію фонем, з'ясовано позиційні і комбінаторні звукові зміни, схарактеризовано специфіку парокситонічного наголосу. Виявлено здатність частини респондентів відповідно до комунікативної ситуації перемикати код (літературна мова) / субкод (діалектне мовлення). Актуалізовано поняття престижу говірок, який безпосередньо випливає із самоідентифікації діалектоносіїв.^UThesis is devoted to the study of the phonological and phonetic level of North Lemkivski dialects, the dialects which, due to the reformatting the political map of Europe, were deliberately settled in different regions of Ukraine, in particular, in Lviv, Ternopil and Ivano-Frankivsk regions.For the first time the sound system of modern dialects and features of their functioning in the conditions of non-compact living of native speakers in the western Ukrainian area (mostly in Transdnistrianskyi dialect continuum) at the end of the XX – the beginning of the XXI century on the material of unique records of coherent speech of different age groups, collected during 1998–2019, is integrally investigated in thesis. The characteristic of sound fields of vowels and consonant phonemes is unified and practical bases of specificity of their description from the point of view of dialectology are developed. The influence of non-dialectal environment and literary language on the speech of North Lemkian speakers is taken into account. On the basis of the processed factual material the phonemic oppositions are investigated, the distribution of phonemes is revealed, the positional and combinatorial sound changes are clarified, the specificity of paroxitonic stress is characterized. The ability of some respondents to switch code (literary language) / subcode (dialectal speech) according to the communicative situation was revealed. The notion of the dialects prestige is introduced, which directly follows from the self-identification of dialect speakers.

Вперше здійснено комплексний лексико-семантичний, лексико-етимологічний і лінгвогеографічний аналіз флорономенів центральноподільських говірок. Змодельовано структурну організацію флорономенів: корпус даних назв становить складну ієрархічну систему лексико-семантичних груп і парадигм, об'єднаних внутрішньомовними та позамовними зв'язками. Встановлено зв'язки ботанічної лексики з тематичними групами лексики. Досліджено географію зафіксованих флорономенів у межах окресленого ареалу, простежено зв'язки з відповідними номінативними одиницями в інших українських діалектах, виявлено центральноподільські локалізми.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості використання гуцульського говору у мові української художньої літератури XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, фразеологічні гуцульські діалектні одиниці, які використано в українських художніх творах даного періоду. Досліджено художні твори І., Франка, А. Крушельницького, М. Козориса, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, М. Черемшини, Д. Харовюка, Ю. Федьковича, М. Павлика, О. Манчука та П. Шекерика-Доникова. Виділено комплекси гуцульських діалектних різнорівневих елементів для творів кожного з цих письменників, розкрито специфіку їх використання у белетристичних текстах. За способом використання гуцульського говору в художній мові з урахуванням повноти діалектизації, гетерогенності та гомогенності діалектних одиниць, уживання їх в авторській мові та мові персонажів виділено чотири типи взаємодії гуцульського діалекту й української літературної мови в художньому творі. Зроблено висновок, що гуцульські різнорівневі діалектні одиниці виконують важливі художні функції, зокрема, образотворення, створення гуцульського колориту, пізнання духовної та матеріальної культури гуцулів, формування та збагачення тропіки та стилістичних фігур, етнографічного ототожнення героїв твору й етнографічної локалізації подій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано склад, структурну організацію, семантичну, формальну та просторову варіантність лексики одягу та взуття середньополіського діалекту. Визначено семантичну структуру даних лексем; виділено типи формального варіювання лексики на фонетичному, словотвірному, акцентному та граматичному рівнях; з'ясовано походження багатьох назв, встановлено мотиви номінації; виявлено словотвірні особливості даної лексики, а також розглянуто співвідношення між питомою та запозиченою лексикою, виявлено нову та архаїчну лексику. На підставі аналізу та картографування загальних назв одягу, назв верхнього одягу, плечового, який носять під верхнім, спіднього, назв сорочки та її деталей, поясного одягу, головних уборів та взуття виявлено сім діалектичних зон даної території: норинські говірки, верхньоубортські, середньоубортські, жеревські, узькі, слуцькі та говірки у межиріччі Ірша та Тетерева (черняхівські). Встановлено міждіалектні та міжмовні паралелі лексики взуття та одягу.

  Скачати повний текст