Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Подано ареали поширення, ізоглоси розмежування всіх варіантів парадигм словозміни частин мови і різновидів форм службових слів гуцульських, буковинських, подільських говірок південно-західного наріччя української мови на території Чернівецької області та суміжних земель.

Досліджено проблему використання письменниками власних назв - "говірливих" імен, з метою створення гумористичного ефекту. У художній літературі, особливо в гумористичній, широко використовуються "говірливі" імена, виражену структуру яких розкрити дуже легко. Імена багатьох героїв творів англійських і американських письменників виконали визначене змістове навантаження, семантизувалися і стали втіленням визначених якостей та особливостей персонажу. "Говірливі імена" висвітлено як виразні засоби реалізації прагматичної заданості на гумористичний ефект.

Розглянуто питання теорії та історії української мови, актуальні питання граматики, лексикології та термінології. Запропоновано лексико-семантичну характеристику української словотвірної термінології. Висвітлено особливості східнослобожанських говірок і розширено семантичну структуру лексеми в них. Обговорено проблеми української фразеології, кодифікації сучасної української правничої термінології та експресивності наукового мовлення. Визначено функціональний аспект фонетико-семантичного розвитку ономатопеї. Охарактеризовано семантико-стилістичну роль епітетів у генітивних конструкціях на підставі дослідження матеріалів поезії 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. У роботі використано різні прийоми репрезентації говірок Чорнобильської зони, а саме: фіксація явищ за структурними рівнями окремої говірки як самодостатньої системи безвідносно до інших говірок; опис явищ у ряді говірок, які творять ареальну цілість за певними ознаками; аналіз явищ середньополіських говірок на тлі територіально суміжних і віддалених систем, а також опис суміжних діалектів як спосіб вияву міждіалектної взаємодії, продовження просторової континуації середньополіських явищ в інших ареалах. Кожен із прийомів відтворення об'єкта вивчення має свої особливості, переваги та межі доцільності у використанні. Поєднання різних підходів до об'єкта вивчення сприятиме створенню у майбутньому вичерпного мовного кадастру говірок Чорнобильської зони. Матеріали поданих описів не лише становлять конкретний щодо часу інформаційний зріз про ці говірки, а водночас є спонукою до здійснення відповідних обстежень тих чорнобильських говірок, які ще не охоплено дослідженнями. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів Славії та сприяють формуванню чорнобильського мовно-інформаційного фонду.

Висвітлено проблеми дослідження одного з найархаїчніших українських говорів. Охоплено історію вивчення гуцульських говірок, проблеми лексикології, фразеології, ономастики, лінгвогеографії, духовної культури, міфології. Окремими розділами викладено "Словник говірки с.Бродина" О.Горбача та "Матеріали до бібліографічного покажчика праць про гуцульські говірки".

Розглядається процес утворення Чехословаччини та її вплив на долю народів Центральної Європи. Висвітлюється економічна і соціальна політика уряду Чехословаччини на Закарпатті у 1919-1939 рр., показані особливості аграрного розвитку регіону у цей період. Описуються перші кроки правового регулювання соціально-політичної сфери та економіки в домюнхенській Чехословаччині, політична система Словаччини у 1945-1947 рр., територіально-адміністративні відносини Підкарпатської Русі і Словаччини. Розкриваються соціальні аспекти розвитку освіти та охорони здоров'я у 20-30-х роках ХХ ст. на Закарпатті. Простежується вплив етнічного оточення та історичних подій на семантику слів говірок Закарпатського регіону, досліджується розвиток декоративно-прикладного образотворчого мистецтва на Закарпатті в умовах Чехословацької республіки (1919-1939 рр.) тощо.

Збірник присвячено дослідженню творчості Л.Костенко, Б.Грінченка, Б.Лепкого, В.Підмогильного та М.Семенка. Основну увагу приділено особливостям використання поетичних оказіоналізмів, метафори та метонімії, стилістичної ремарки. Розглянуто антропонімічні етюди, варіанти власних особових імен у надбузьких говірках тощо.

Висвітлено проблеми діалектології та ономастики Черкащини і суміжних регіонів. Розглянуто ареалогію сільськогосподарської лексики у західнополіських та надбузько-поліських говірках, особливості варіювання діалектної лексики новожитніх говірок Миколаївщини, а також словотворчу структуру назв поселень північно-східної Хмельниччини. Детально проаналізовано концептуальну структуру вітального тексту та її мовне забезпечення, мовну репрезентацію ключових концептів роману М.Бабака "Вільхова кров", стилістичне використання ойконімів у поезіях Ліни Костенко тощо.

Проаналізовано зв'язок субстантивації дієприкметників із категоріями перехідності/неперехідності та валентності мотивувальних дієслів. Розглянуто структуру англійських економічних термінів-словосполучень з першим компонентом - кореневим прикметником. Значну увагу приділено структурно-семантичним моделям у фразеотворенні східнослобожанських і степових говірок Донбасу, художньо-експресивним порівнянням у поезії І.Муратова, а також безсполучниковим складним реченням з наслідковим компонентом. Охарактеризовано роль та місце П.Куліша в історії української літературної мови другої половини XIX ст.

Розповідається про історію села Мелені Коростенського району Житомирської області з 1576 р. до сьогодення та подається детальний опис говірки і словник специфічної лексики цього села.

Висвітлено актуальні проблеми українського, слов'янського, германського і загального мовознавства. Запропоновано ретроспективний та перспективний погляди на статус української мови як державної. Проаналізовано етимологію назв посуду та кухонного начиння у говірках Наддністрянщини. Визначено склад та функції синтетичних засобів формотворення в парадигмі категорії особи. Досліджено проблеми регіональної варіативності. Розглянуто питання про лінгвістичні теорії мовленнєвої детермінованості іменника. Викладено теорію індивідуалізації значення. Відображено актуальні проблеми морфологічної парадигматики сучасної української мови. Розкрито особливості структури буттєвих речень в українській мові. Описано семантичні особливості текстів-інтерв'ю у сучасній англомовній пресі.

Наведені відомості про найбільш поширені отруйні лікарські рослини, їх ботанічні й фармакологічні характеристики та райони поширення. До кожної характеристики рослини дається українська та латинська назви, а також їх еквіваленти у місцевих говірках.Особлива увага приділяється практичному застосуванню цих рослин у народній медицині та заходам безпечної поведінки з ними.

Подано матеріали, що стосуються археологічних пам'яток, етнічної історії, етнографії, говірок, фольклору Західного Полісся.

мУ процесі історичного розвитку говірки Кіровоградщини зазнали впливу з боку інших діалектів. За виявленими основними фонетичними особливостями досліджувані говірки поділено на декілька груп: західні, північно-центральні і південно-східні. Визначено, що під впливом літературної мови відбувається стирання деяких діалектних особливостей.

Зафіксовано близько 75 тисяч лексем прізвищ степових говірок України (Дніпропетровський та Кіровоградський регіони), говірок інших діалектів української мови.

Проаналізовано мовну ситуацію у Західній Україні в першій половині ХХ ст., відображену у творах Ірини Вільде. Охарактеризовано лексику гуцульських та буковинських говірок у записах І.Вагилевича та Я.Головацького. Висвітлено південно-західні та північні діалектні особливості у морфологічній структурі староукраїнських пам'яток. Визначено типи наддністрянсько-буковинських ізолекс. Досліджено проблеми опису семантики сакральних лексем з погляду комунікативної лінгвістики. Проаналізовано особливості передачі чужомовних власних назв у художніх перекладах на основі правописної кодифікації української мови. Розкрито словотвірний аспект лімнонімії Буковини. Описано фольклоризми в поезії Ю.Федьковича.

Вміщено понад 1300 назв протічних вод басейну р.Стрий, які не фіксуються у "Словнику гідронімів України", виняток становлять 117 назв допливів, які уточнено, доповнено відповідною інформацією. Автор протягом 1990-1998 рр. обстежив 120 населених пунктів, що знаходяться у басейні ріки, і додатково зібрав з уст оповідачів 1065 гідронімів, без урахування фонетичних, словотвірних, лексико-структурних різновидів, паралельних найменувань та назв тієї ж річки у різних частинах течії. Зроблено спробу подати реєстрові слова відповідно до норм літературної мови. У кінці кожної статті засобами літературної орфографії фіксуються назви говіркової вимови.

Наведено понад 13000 діалектизмів (без урахування фонетичних варіантів). Записи говіркових слів зібрано у 540 населених пунктах Західного Полісся, а також у пограниччі, зокрема, у Холмщині та Підляшші, Волинщині, Рівненщині, Берестейщині та Пінщині. В якості ілюстрацій, крім речень зі зв'язного мовлення, використано повір'я, прислів'я та приказки, загадки, уривки з обрядових пісень.