Досліджено харчові взаємовідносини найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища - тюльки та товстолобів (білих, строкатих та їх гібридів). Визначено рівень використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежено динаміку основних біологічних характеристик, чисельності й іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів. Доведено, що запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються дуже неефективно. Встановлено, що частка промислових уловів не перевищує 5,9 % від загальної іхтіомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон. Виявлено, що у разі сталого зниження чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшується внаслідок зменшення обсягів інтродукції та неповного використання старших вікових груп вселенців, а у структурі стада зростає частка гібридних товстолобів. З'ясовано, що основне перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів припадає на фітопланктон і детрит. Виявлено, що за зоопланктоном спільними об'єктами були гіллястовусі ракоподібні, особливо зі строкатими та гібридними товстолобами. З'ясовано, що накопичення у водосховищі значної кількості інтродуцентів старшого віку обумовлює виникнення ситуації, коли частка спожитого сумісно з тюлькою зоопланктону досягає рівня 94,9 - 96,2 % від його загальної продукції, що призвело до значного зниження рівня розвитку зоопланктону у 2004 р. Запропоновано напрями раціонального використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища, основними з яких є збільшення обсягів зариблення з відповідною оптимізацією видового складу інтродукованої молоді шляхом виключення гібридних особин. Доведено, що обов'язковою умовою впровадження даних заходів є регулювання чисельності тюльки методом меліоративних відловів у поєднанні з інтенсивним промисловим вилученням старших вікових груп вселених товстолобів.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування структури та функціонування мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища за умов неусталеного водного стоку, що спричиняється роботою Київської ГЕС, та антропогенного навантаження урбанізованих територій. Визначено видовий склад мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища та заплавних водойм. Проаналізовано видове, таксономічне та екологічне різноманіття. Запропоновано комплексний підхід для виділення ценозів мікрофітобентосу, в результаті його застосування виділено ценози та виявлено пріоритетність дії головних чинників у їх формуванні. Досліджено продукційно-деструкційні процеси у бентосі та вплив на них коливань рівня води, що генеруються пропусками Київської ГЕС. Охарактеризовано сукцесію мікрофітобентосу за період від поступового зарегулювання Середнього Дніпра до сучасних умов функціонування Канівського водосховища. За організмами мікрофітобентосу дано сапробіологічну оцінку верхньої частини Канівського водосховища. Встановлено можливість застосування діатомових індексів за бентосними діатомеями для оцінки стану рівнинних рік з повільною течією, включно зарегульованих.

  Скачати повний текст

Поява нових видів іхтіофауни у Запорізькому (Дніпровському) водосховищістворює потребу до вивчення їх біології та екології. У першу чергу, актуальність досліджень інвазійних видів риб підкріплюється непередбачуваними шляхами їх акліматизації, адаптації до гідроекологічних, гідрологічних, кліматичних умов нового для них середовища, що може проявлятись у сплесках чисельності та біомаси, витісненні аборигенних видів риб чи впливу на динамічні показники популяцій останніх. Подібні трансформації у іхтіоценозі можуть стати причиною зменшеннябіорізноманіття та біопродуктивності водойм. Сонячний окунь Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) – вид-вселенець Запорізького (Дніпровського) водосховища, що у останні десятиліття стрімко нарощує свою чисельність. Незважаючи на значну кількість робіт, щодо вивчення адаптацій у риб залишається неповністю вивченим вплив екологічних та антропогенних чинників на структуру популяції, особливо видів риб у нових для них умовах існування. Тому метою наших досліджень було вивчити адаптаційні можливості сонячного окуня в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища. Для досягнення мети були проведені дослідженняосновних біолого-екологічних показників риб в умовах водосховища, оціненоадаптаційний потенціал виду за показниками чисельності та біомаси, вивченоособливості живлення сонячного окуня, досліджено морфометричні параметри крові та визначено гематологічні показники, вивчено особливості гаметогенезу та резорбції, проведено дослідження накопичення та розподілу радіонуклідів і важких металів у тканинах і органах сонячного окуня а також досліджено адаптаційні можливості виду за біохімічними маркерами стресу.Дослідження виконані у відповідності до норм біоетики (правил «Про гуманнеставлення до лабораторних тварин», «Загальних принципів експериментів натваринах», «Положення про використання тварин у біомедичних експериментах»). У ході наукової роботи ми користувалися загальноприйнятими методами гідробіологічних, іхтіологічних, гістологічних, цитологічних, біохімічних, гідрохімічних досліджень. Для розрахунків та порівняння даних були використані статистичні методи.Морфометричні дослідження показали достовірні відмінності між самцями тасамками віком 1+ за показником довжини основи анального плавця. Однак у одній науковій літературі відмічають, що у сонячного окуня немає статевого диморфізму за морфометричними показниками, у іншій науковій літературі ж навпаки вказують на наявність статевого диморфізму за кількома параметрами у статевозрілих особин віком 2+. Наші дослідження не виявили відмінностей у морфометричних показниках триліток, що вказує на відсутність явно вираженого статевого диморфізму. Крім того показники, що характеризують співвідношення частин тіла можуть бути специфічними для різних водойм, оскільки являються пластичними. Тому можна вважати такі особливості морфометричних параметрів сонячного окуня характерними саме для Самарської затоки Запорізького (Дніпровського) водосховища.У віковій структурі популяції нараховується 5 вікових класів самців та 4вікових класів самок. Наявність старших вікових груп вказує на те, що кількість вікових класів росте – це сигналізує про збільшення чисельності та біомаси сонячного окуня у басейні Запорізького (Дніпровського) водосховища. Крім того, на це впливає також і недостатнє промислове освоєння виду у якості рибної продукції.Виявлено тенденцію до збільшення чисельності та біомаси сонячного окуня уЗапорізькому (Дніпровському) водосховищі та у Самарській затоці у період з 2012–2013 років по 2017–2018 роки. Тоді ж встановлено, що 2017–2018 рр. дані показники почали зменшуватись, на що імовірно могли вплинути надані нами практичні рекомендацій, щодо нелімітованого вилучення сонячного окуня промисловими рибалками з 2017 року. Також виявлено, що сонячний окунь став об’єктом живлення річкового окуня Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758), що також могло позитивно вплинути на зменшення чисельності досліджуваного виду. Однак вже у 2021 році нами відмічено незначне підвищення чисельності та біомаси сонячного окуня у досліджуваних водоймах, що можна пояснити адаптацією до антропогенно навантажених ділянок водосховища та підвищення пристосованості до вибору місць нагулу та нересту риб.Дослідження живлення уперше показали, що двомісячні особини сонячногоокуня в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища живляться виключно фітопланктоном, а дорослі особини, як зазначається і у науковій літературі, – всеїдні, чим становлять загрозу для біоценозів, оскільки вони є харчовими конкурентами аборигенних видів риб і можуть поїдати їх ікру. Також було проведено дослідження нормальної гістології та встановлені морфометричні показники тканин кишечника сонячного окуня в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища, що можуть бути використані у модельних експериментах із впливом різноманітних речовин, чи у порівнянні з показниками сонячних окунів з інших водойм.^UThe appearance of new species of ichthyofauna in the Zaporizhzhya (Dnieper)reservoir creates a need to study their biology and ecology. First of all, the relevance of research on invasive fish species is reinforced by the unpredictable ways of their acclimatization, adaptation to the hydroecological, hydrological, and climatic conditions of a new environment for them, which can manifest itself in surges in numbers and biomass, displacement of aboriginal fish species, or influence on their dynamic population indicators.Similar transformations in the ichthyocenosis can cause a decrease in biodiversity and bioproductivity of water bodies. The pumpkinseed Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) is an alien species of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir, which has been rapidly increasing in number in recent decades. Despite a significant number of works on the study of adaptations in fish, the impact of environmental and anthropogenic factors on the structure of the population, especially of fish species in new conditions of existence, remains incompletely studied. Therefore, the purpose of our research was to study the adaptive capabilities of pumpkinseed in the conditions of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. Toachieve the goal, research on the main biological and ecological indicators of fish in the reservoir conditions was conducted, the adaptation potential of the species was assessed based on the number and biomass indicators, the feeding features of the pumpkinseed were studied, the morphometric parameters of the blood were studied and haematological indicators were determined, the features of gametogenesis and resorption were studied, the accumulation and the distribution of radionuclides and heavy metals in the tissues and organs of the pumpkinseed were studied, as well as the adaptive capabilities of the species based on biochemical markers of stress were investigated.The research was carried out in accordance with the norms of bioethics (rules "Onhumane treatment of laboratory animals", "General principles of experiments on animals", "Regulations on the use of animals in biomedical experiments"). In the course of scientific work, we used generally accepted methods of hydrobiological, ichthyological, histological, cytological, biochemical, hydrochemical research. Statistical methods were used for data calculations and comparison.Morphometric studies showed reliable differences between males and females aged 1+ in terms of the length of the base of the anal fin. However, in one scientific literature it is noted that there is no sexual dimorphism in pumpkinseeds according to morphometric indicators, in other scientific literature, on the contrary, they indicate the presence of sexual dimorphism in several parameters in sexually mature individuals aged 2+. Our research revealed no differences in the morphometric indicators of three-year-olds, which indicatesthe absence of clearly expressed sexual dimorphism. In addition, indicators characterizing the ratio of body parts can be specific for different bodies of water, as they are plastic.Therefore, we can consider such features of the morphometric parameters of thepumpkinseed to be specific for the Samara Bay of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. In the age structure of the population, there are 5 age classes of males and 4 age classes of females, which indicates that the number of age groups is growing – this signals an increase in the number and biomass of pumpkinseed in the basin of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. In addition, this is also affected by the insufficient industrial development of the species as a fish product.A trend towards an increase in the number and biomass of pumpkinseed in theZaporizhzhya (Dnieper) Reservoir and in the Samara Bay in period since 2012–2013 to 2017–2018 was revealed. At the same time, it was established that in 2017–2018, these indicators began to decrease, which could probably be influenced by the practical recommendations we provided regarding the unlimited harvesting of pumpkinseed by commercial fishermen from 2017. It was also found that the pumpkinseed became the food of the european perch Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758), which could also have a positive effect on the decrease in the number of the studied species. However, already in 2021, we noted a slight increase in the number and biomass of pumpkinseed in the studied reservoirs,which can be explained by adaptation to anthropogenically loaded areas of the reservoir and increased adaptability to the choice of places for foraging and spawning of fish.

Вивчено умови й ефективність відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища. Праналізовано термічний, гідрологічний і гідрохімічний режими у водосховищі, оцінено стан кормової бази молоді риб, а також нерестових ділянок з використанням індексу біологічного різноманіття Шенона. Проведено фауністичний аналіз за Є.С. Смирновим для визначення подібності видового складу молоді різних ділянок водойми. Найбільшу чисельність молоді та найвищі показники біорізноманіття у Кременчуцькому водосховищі встановлено на нерестовищах межових екотонів - пригирлових ділянках великих приток, зокрема, річок Рось, Вільшанка, Сула та Цибульник. Сучасний видовий склад молоді риб налічує 30 видів, які належать до дев'яти родин, у тому числі коропових - 18, бичкових - 4, окуневих - 2, в'юнових, іглицевих, оселедцевих, колючкових, щукових, сомових - по одному виду. Доведено можливість використання даних відносної чисельності молоді плітки для розрахунку щільності популяцій основних видів промислової іхтіофауни, що необхідно під час прогнозування вилову риби у даному водосховищі.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі автором запропоновано методику розрахунків пропуску паводкових вод через середньонапірні гідровузли на основі прогнозів приточності води з урахуванням характеристик паводкової хвилі та режиму наповнення водосховища, яка дає можливість зрізання максимальних витрат через гідровузол шляхом акумулювання паводкових вод у водосховищі.У програмному комплексі MIKE 11 (Датський інститут, Данія) створено гідродинамічну модель руху паводкових вод на досліджуваній ділянці річки від гідрологічного поста до гідровузла, яка дає змогу визначити рівні води та витрати, що надходять в водосховище у будь-який момент часу у вигляді кривих вільної поверхні при пропуску паводків різної забезпеченості.Методика розроблена з метою ефективного пропуску паводкових вод та зрізання максимальних витрат у нижній б'єф гідровузла.^UIn the dissertation the author proposes a method of calculating the flow of flood waters through medium pressure hydropower plants based on water inflow forecasts taking into account the characteristics of the flood wave and the reservoir filling regime, which allows cutting the maximum flow through the reservoir by accumulating flood waters in the reservoir.The MIKE 11 software package (Danish Institute, Denmark) has created a hydrodynamic model of flood water movement in the studied section of the river from the hydrological station to the hydroelectric power station, which allows to determine water levels and costs entering the reservoir at any time in the form of free curves. surfaces when passing floods of different security.The technique is designed to effectively pass flood waters and cut the maximum costs in the lower reaches of the hydro.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування у часі та просторі радіонуклідного забруднення гідробіонтів різних трофічних рівнів дніпровських і волзьких водосховищ, рік Десна, Південний Буг, малих річок зони Полісся, озер і ставів, розташованих на території зон Полісся та Лісостепу України. Виявлено високі рівні вмісту радіонуклідів, сформовані у гідробіонтів руслових ставів і замкнених озер зони Полісся. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність методу блокування надходження радіонуклідів до організму товарної риби у нагульних ставах риборозплідних господарств.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні положення формування та функціонування екосистем евтрофікованих малих водосховищ різного цільового призначення Степової зони України за умов зростаючого екологічного моніторингу. Запропоновано концепцію збереження та поліпшення якості води за рахунок біомеліорації. Розроблено еколого-графічну класифікацію гідроекосистем малих водосховищ різного рівня евтрофікації. Надано токсикологічну та радіологічну оцінку якості рибопродукції, яка формується у процесі біомеліоративної експлуатації малих водосховищ. Розвинуто положення щодо стабілізації порушених екосистем таких водосховищ за рахунок регулювання продукційно-деструкційних процесів, яким передбачено вилучення органічної речовини та важких металів за участі трофічних ланцюгів живлення й одержання якісної рибопродукції. Удосконалено модель оцінювання екологічного стану екосистем малих водосховищ різних рівнів евтрофікації та алгоритм поліпшення якості води за методом цілеспрямованого формування іхтіоценозу.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний субаквальний седиментогенез у різних типах континентальних і морських басейнів гумідної зони літогенезу. Висвітлено проблеми осадконакопичення у великих рівнинних водосховищах України. Проаналізовано процеси осадконакопичення і встановлено особливості формування складу сучасних донних відкладів за умов континентальних (водосховища дніпровського каскаду), перехідних (Дніпро-Бузький лиман) і морських (шельф Чорного моря) басейнів для розробки основ теорії субаквального седиментогенезу. На підставі методичних і методологічних підходів вирішено проблему геоекологічного монітирингу водних об'єктів. Запропоновано систему рекомендацій щодо водокористання, навігації, рибництва, гідротехнічного будівництва та рекреації. На основі узагальнення даних про осадконакопичення в водних басейнах і залучення матеріалів про радіаційний моніторинг поверхневих вод України розглянуто проблеми радіоактивного та інших видів техногенного забруднення донних відкладів досліджуваних водойм.

  Скачати повний текст

Встановлено основні етапи сукцесії фітопланктону Канівського водосховища. На сучасному етапі сукцесії виділено три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями просторово-часового розподілу видового та кількісного різноманіття та структурної характеристики домінуючого комплексу фітопланктону. Виявлено зменшення кількості таксонів нижче виду та зростання флористичного індексу вид - внутрішньовидовий таксон. Доведено, що притоки річки Десна, Красна, Стугна, Либідь - є джерелом підвищення різноманіття фітопланктону водосховища. Перелік водоростей водосховища поповнено 196-ма видами (205-ма внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), 16 з них - нові для Дніпра та дніпровських водосховищ. Вивчено вплив конкретних антропогенних критеріїв на природну сукцесію фітопланктону. Досліджено, що гідротехнічні роботи (видобуток піску) та підігріті скидні води (Трипільська ДРЕС) мають локальний вплив на його розвиток. На прилеглих до Києва ділянках водосховища встановлено зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону та інтенсивності первинної продукції у порівнянні з ділянками водосхоивща, де сукцесія протікає під впливом природних критеріїв. Створено базу даних (Microsoft Access 97) фітопланктону Канівського водосховища.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну гідрологічну ситуацію та вплив основних чинників, які визначають масштаби формування біологічних ресурсів за визначений період часу. Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення еколого-фізіологічної характеристики популяцій основних промислових видів риб за умов антропогенного впливу. Удосконалено методологічні підходи до проведення наукових досліджень стосовно впливу на водні біоресурси Канівського водосховища природно-кліматичних та техногенних чинників. Виявлено причини динаміки популяцій промислових видів риб за суксеційних процесів, які проходять у водосховищах, це дає змогу визначити тенденцію та потенціал водних біологічних ресурсів даного водосховища з метою прогнозування видового складу риб і рибопродуктивності водойм.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості структурно-функціональної організації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов комплексного господарського використання водойми. Установлено, що внаслідок гідротехнічного будівництва та сольового забруднення з іхтіофауни ділянки Дністра, що розташована біля Дністровського водосховища, зникло 10 видів риб, однак з'явились 7 нових видів, 3 з яких є небажаними вселенцями. Відзначено, що частка фітофілів складає 70 % від загальної кількості особин, літофілів - 15 - 20 %, решта належить індиферентним щодо нерестового субстрату видам. Охарактеризовано особливості мінливості зовнішньої та внутрішньої будови риб (на прикладі ляща та плітки) за умов Дністровського водосховища. Висвітлено популяції структури ляща та плітки у даній водоймі. Виявлено, що в останні роки промислові улови характеризуються низькою якістю - у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних знаряддях лову частка малорозмірного прилову складає 75 - 85 %, що значно перевищує дозволені норми. Спостережено, що знизився показник уловистості усередненої сітки контрольного порядку.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення соціальних і економічних складових процесу спорудження водосховищ Дніпровського гідрокаскаду у період 1950 - 1970-х рр. Показано вплив гігантоманії на план гідробудівництва. Доведено, що у процесі гідробудівницва комплекс питань, взаємопов'язаних зі спорудженням водосховищ, вирішувався не повною мірою. Досліджено особливості організації переселення, механізм виплати компенсації, господарське влаштування різних категорій переселенців і колгоспів на нових місцях. Розглянуто проблему відчуження в історичному аспекті, зокрема, визначено принципи захису, роль заходів щодо відновлення втраченої продукції й екологічні наслідки гідробудівництва. З'ясовано роль людського фактора у соціально-економічних перетвореннях у період гідробудівництва та визначено соціальні наслідки переселення.

  Скачати повний текст

Запропоновано метод розрахунку характеристик системи споруда - грунтове підгрунтя - водне середовище, побудований на базі принципу максимуму Мізеса у теорії пластичності течії для розрахунку берегоукріпних споруд. Одержано систему рівнянь у приростах в інваріантній формі, здійснено модифікацію функцій навантаження для пластичних деформацій, запропоновано процедуру усунення особливостей сингулярних ліній і точок поверхонь навантаження Кулона - Мора. Створено метод розв'язання хвильових задач, який базується на ідеї деформації простору. З використанням системи хвильових мультиполів уперше визначено характеристики силового впливу прогресивних хвиль кінцевої амплітуди на підводний трубопровід, розташований на дні. Уперше розв'язано гідродинамічну задачу про дифракцію хвиль кінцевої амплітуди на підводному хвилеломі з застосуванням методу межових інтегральних рівнянь, одержано гідродинамічні сили, що діють на хвилелом. Теоретичні результати розв'язання перевірено шляхом їх порівняння з даними спеціальних експериментів на моделях труби та підводного хвилелому у хвильовому лотку ЧМНДІП на дослідному басейні ОНМУ. Розроблено програмний комплекс, який дає змогу виконати розрахунок за двома межовими станами - міцністю та деформацією основних типів берегоукріпних споруд.

  Скачати повний текст

Встановлено фактори формування режиму завислої речовини, фосфору та заліза, а також закономірності їх розподілу в просторово-часовому аспекті. Визначено вплив режиму пропусків води з Каховського водосховища у р.Дніпро та фактора змішування різних водних мас на режим та динаміку завислої речовини, фосфору та заліза. Розраховано стік завислої речовини, фосфору та заліза річок Дніпра і Південного Бугу з урахуванням його трансформування у Дніпровсько-Бузькому лимані.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування первинної продукції та таксономічного складу фітопланктону середньої притоки Дніпра (на прикладі р.Тетерів). Встановлено, що висока продуктивність фітопланктону р.Тетерів підтримується за рахунок підвищеної асиміляційної активності водоростей на мезотрофних і їх великої рясності на евтрофних ділянках. Зарегульована ділянка характеризується вищою продуктивністю, ніж річкова, що обумовлено більшою товщиною фотосинтезуючого шару й інтенсивнішою вегетацією фітопланктону. З'ясовано, що на сучасному етапі розвитку річкової екосистеми фітопланктон представлено 335-ма видами (400 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду). Наведено флористичне зведення планктонних водоростей р.Тетерів та їх частоту трапляння. Доведено, що загальною тенденцією трансформації фітопланктону тетерівських водосховищ є спрощення його структури з часом. За інтенсивністю продукційно-деструкційних процесів, біомасою, вмістом хлорофілу a фітопланктону середня ділянка річки належить до мезотрофного типу, а верхня, нижня та зарегульована - до евтрофого типу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено однопараметричну одномірну математичну модель турбулентного переносу тепла за глибиною малопроточних стратифікованих водоймищ, із враховуванням впливу сукупності основних метереологічних і технологічних чинників: вітрового перемішування, температурної стратифікації, скиду та забору циркуляційної води з водосховища. Запропонована математична модель дає змогу прогнозувати динаміку вертикальної термічної структури малопроточних стратифікованих водосховищ-охолоджувачів і, відповідно, їх охолоджувальну здатність. Розроблено метод інженерного розрахунку роботи такого водосховища-охолоджувача. Цей метод, заснований на розробленій моделі, враховує процеси, що відбуваються у ближнім полі та в околицях водозабору. На підставі результатів теоретичного дослідження динаміки вертикальної термічної структури дальнього поля оцінено ефективність різних схем використання малопроточних стратифікованих водосховищ-охолоджувачів. Розроблено більш ефективну, у порівнянні з існуючими, комбіновану схему використання зазначених водоймищ. Ця схема дає змогу підвищити середнє значення ККД турбін ТЕС та АЕС протягом теплого періоду року.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено математичну модель охолоджувальної здатності комбінованої системи технічного водопостачання ТЕС та АЕС, що складається з мілководного водосховища-охолоджувача (ВО) та стаціонарних (СБСО) або плаваючих автономних бризкальних систем охолодження (ПАБСО), розташованих на його акваторії. Зазначено, що дана модель враховує взаємний вплив окремих охолоджувачів і базується на системі двовимірних рівнянь Сен-Венана, плановому рівнянні теплопровідності та рівнянні для числа випаровування, яке характеризує бризкальну систему охолодження (БСО). Для оцінки охолоджувальної здатності комбінованої системи охолодження ВО - СБСО та ВО - ПАБСО модифіковано рівняння теплового балансу, що враховує взаємний вплив водосховища та бризкальної системи, розташованої на його акваторії. Виконано розрахунки охолоджувальної здатності комбінованих систем охолодження ВО - БСО, основаних на модельних водосховищах та водосховищі-охолоджувачі Зміївської ТЕС за допомогою удосконаленої планової гідротермічної моделі та модифікованого методу теплового балансу, встановлено задовільний збіг одержаних результатів.

  Скачати повний текст