Узагальнено практику та досягнення науки в рибогосподарському використанні біологічних ресурсів внутрішніх прісноводних і солоноватоводних водойм України, визначено основні напрямки використання водойм для нарощування виробництва риби та рибної продукції, підвищення економічної ефективності рибництва і рибальства. Розглядаються особливості селекції цінних видів риб, режими рибогосподарського використання водосховищ дніпровського каскаду, індустріальна аквакультура, рибництво в умовах радіоактивного забруднення водойм, наводяться шляхи запобігання забрудненню рибогосподарських водойм та ін.

Розглянуто зміни гідрогеологічних умов водорозділу річок Дністер і Жван після наповнення Дністровського водосховища. Наголошено, що у процесі експлуатації водосховища збільшилась обводненість схилів р.Жван, відбулась активізація усталених зсувів, що призводить до початку руйнування будівель, споруджених на ділянках зсувоутворення.

Наведено результати теоретичних і прикладних гідрологічних, гідрохімічних і гідроекологічних досліджень, проведених у різних регіонах України, а також дані про вплив техногенних факторів на стан різних водних об'єктів. Розглянуто нові підходи до нормування розрахункових характеристик максимального стоку, деякі методичні аспекти екологічної оцінки річкових водних ресурсів, динаміку параметрів поперечних перерізів русла в басейнах головних річок України, а також вплив гідродинамічних процесів на екологічний стан дніпровських водосховищ.

Веслоніс (Polyodon spathula) - пелагічна риба, представник ряду осетроподібних родини веслоносів. Середовище природного заселення - річки, озера та водосховища. За спектром живлення - зоопланктофаг. Каховське водосховище за площею у 215 тис. га зберігає високу залишкову біомасу зоопланктону, що є передумовою вселення у водойму веслоноса. На основі аналізу стану кормової бази зроблено висновок: максимальна кількість посадкового матеріалу веслоноса для зариблення каховського водосховища має бути майже 2,7 млн екземплярів щорічно.

Виконано інтегральну оцінку якості поверхневих вод басейну Дніпра по річках і водосховищах за індексами забруднення вод (ІЗВ), наведена характеристика радіоактивного забруднення цих вод за цезієм-137 і стронцієм-90.

Наведно результати комплексної еколого-економічної оцінки корисних функцій лісу, що свідчать про переважаючу значимість екологічних та рекреаційних функцій лісів над їх сировинними функціями.

Вміщено матеріали доповідей і повідомлень з таких основних питань, як екологія в нафтогазовидобувній галузі, зокрема, проблеми використання та утилізації бурових розчинів, інгібіторів, амбарів для збереження відходів; екологія в нафтопереробній галузі (забруднення підземних вод, грунтів, повітря); екологія на об'єктах трубопровідного транспорту, збереження нафти і нафтопродуктів (аварійні ситуації на трубопроводах і їх ліквідація, експлуатація шламонакопичувачів, амбарів для збереження аварійної нафти і їх ліквідація). Описані сучасні методи і технології очищення від нафтопродуктів стічних вод, грунтів, підземних та відкритих водосховищ. Визначено причини та вірогідність аварійних ситуацій на об'єктах нафтової промисловості, обумовлені природними та техногенними явищами (екологічний моніторинг, запобігання зсувним та ерозійним процесам, іншим небезпечним явищам).

Наведено результати багаторічних досліджень першого створеного на р.Дніпро Дніпровського (Запорізького) водосховища. В історичному аспекті проаналізовано тенденції багаторічної динаміки основних показників гідрохімічного та гідробіологічного режимів водосховища на різних етапах формування Дніпровського каскаду водосховищ.

Представлены данные по изменению фауны и фенологии кровососущих комаров в зоне влияния верховья Каховского водохранилища за период его существования. Видовой состав представителей семейства Culicidae увеличился в последние годы до 25 видов, отмечены значительные изменения в фенологии комаров рода Aedes.

Досліджено вплив діяльності підприємств комунально-побутового господарства на формування якості поверхневих вод у басейні Дніпра. Детально проаналізовано сучасну радіоекологічну ситуацію у водоймищах дніпровського каскаду. Значну увагу приділено структурі використання водних ресурсів, а також еколого-санітарному стану водосховищ Дніпра.

Показано роль і екологічне значення наливних водосховищ у складі меліоративних систем гумідної зони України.

Розглянуто можливість застосування просторово-частотного аналізу для дешифрування космічних знімків з водними ландшафтами. Розроблено програму обчислення просторово-частотних спектрів, яку було використано на зображеннях фрагментів Київського водосховища.

Висвітлено проблеми захисту населення та земель від повеней у Карпатському регіоні. Обгрунтовано доцільність застосування протиповеневих водосховищ у складі єдиного протиповеневого комплексу в Карпатах. Узагальнено світовий досвід. Описано функціональні та конструктивні особливості саморегульованих протиповеневих водосховищ з резервними (порожніми) ємностями. Визначено умови та досліджено проблеми щодо їх застосування у верхів'ях карпатських річок.

Малі водосховища є перспективною базою для збільшення обсягів виробництва товарної рибопродукції. Підкреслено, що розширення видового складу штучних іхтіоценозів можливе за рахунок нових об'єктів аквакультури - піленгаса і веслоноса.

Подаються результати наукових досліджень теоретичного та практичного характеру з різноманітних питань аквакультури. Повідомляється про сучасний стан та перспективи рибного господарства України, про відтворення промислових риб Каховського водосховища, дається енергетична оцінка технологій вирощування товарної риби. Висвітлюється історія прісноводного рибного господарства в Україні, вплив екологічних факторів на бактеріальну флору риб. Розглядаються шляхи удосконалення технологій по формуванню та вирощуванню племінного матеріалу коропових риб в ставах півдня України, шляхи підвищення економічної ефективності рибного господарства, а також історія і сучасний стан промислів риби в Азовському морі у зв'язку з динамікою деяких екологічних параметрів середовища та ін.

Для проходження весняної повені розроблено схему трансформації припливу в Київському водосховищі та на прилеглих ділянках Дніпра і Прип'яті. Наведено дані про сучасні гідравлічні особливості Дніпра поблизу м.Києва та методику трансформації скидів води Київскої ГЕС у різних гідрологічних умовах.

На підставі аналізу архівних матеріалів та здійсненої авторами маршрутної розвідки вздовж берегів Канівського водосховища зібрано відомості про 281 пам'ятку археології. Особливу увагу приділено картографуванню та ландшафтно-топографічному опису пам'яток, що супроводжується картами, схемами та фотографіями. Стисло подано відомості про існуючі та затоплені давні поселення, городища, кургани, грунтові могильники від доби неоліту до середньовіччя.

У книзі вперше повністю публікуються матеріали досліджень непоротівської групи пам'яток кінця Х - початку VII ст. до н. е. Археологічні пам'ятки, розташовані в зонах активних етнокультурних та торгових контактів, зберігають найбільше джерел, які дають уявлення про історичні, економічні та культурні процеси давнини. Саме такими пам'ятками є група поселень і могильників поблизу с. Непоротів в Чернівецькій області, широкі дослідження яких проведено у 1974-1980 рр., і які затоплені сьогодні водосховищем Дністровської ГЕС. Крім проблеми походження однієї з яскравіших на території України археологічної "чорноліської" культури ІХ - VІІІ ст. до н. е., відкриті старожитності характеризують три цікаві етапи розвитку Середнього Придністров'я: переддень кіммерійської експансії в Український лісостеп; період панування вершницької (кіммерійської?) культури і етап певних змін, що відбулися на цих землях у т. зв. ранньоскіфському періоді.

Викладено основи загальної гідрології та гідрометрії вод суходолу (річок, озер, боліт), питання вимірювання глибин води, швидкостей течії в руслових потоках, визначення витрат води, вивчення твердого стоку і донних відкладів. Особливу увагу приділено розрахункам річкового стоку та його регулювання (багаторічного, сезонного) водосховищами, зокрема, наведено методику розрахунку норми річного стоку, мінімального та максимального стоку води весняних повеней і дощових паводків, гідрологічного розрахунку під час проектування гідромеліоративних систем.

Проаналізовано стан рибного господарства внутрішніх водойм України та визначено шляхи його подальшої інтенсифікації. Висвітлено досвід рибогосподарського використання ставів, водосховищ, озер, лиманів, водойм-охолоджувачів енергетичних установок, спеціальних садків і басейнів. З'ясовано причини спаду виробництва продукції аквакультури, а також розкрито ресурсний потенціал рибогосподарського продовольчого підкомплексу. Основну увагу приділено напрямам інтенсифікації виробництва продукції аквакультури, реформуванню рибного господарства за умов ринкової економіки та шляхам підвищення економічної ефективності галузі.