Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування та розвитку постмодерністського авторефлексивного тексту Є.Пашковського. На підставі вивчення західноєвропейського досвіду визначено специфіку українського постмодернізму як перехідного етапу між минулою та новою формами українського модернізму на порубіжному зламі епох. У даному контексті проаналізовано художню авторефлексію та її основні форми прояву (нарцистично-карнавальну та міфологічно-шизоїдну) в сучасному літературному процесі. Встановлено причини виникнення та досліджено еволюцію розвитку авторефлексії у прозі Є.Пашковського. Розглянуто засоби вираження традиційного "реалізму" та прихованої авторефлексії в романі "Свято". Встановлено особливості міфологічного самовираження як наслідку критичної авторефлексії в романах "Вовча зоря" та "Безодня". Проведено дослідження есеїстичного "відкритого" авторефлексивного художнього мислення у "Щоденному жезлі" як специфічного явища українського "дилетантського" постмодернізму.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

Розглянуто аграрне законодавство в Україні періоду утвердження і розвитку капіталізму. Проаналізовано основні етапи розвитку аграрного законодавства після скасування у 1861 р. кріпосного права відповідно до потреб класичної ринкової економіки. Розкрито значення економічних і політичних факторів у прискоренні аграрних реформ, що сприяло послабленню соціальної напруги в українському селі у кінці XIX - початку ХХ ст. Визначено роль міністрів і відомств у підготовці відповідних законопроектів, порядок їх розгляду у центрі та на місцях, механізм реалізації прийнятих законів, їх вплив на ефективність сільськогосподарського виробництва. Наведено конкретні рекомендації щодо удосконалення аграрного законодавства на сучасному етапі реформування економіки України.

  Скачати повний текст

Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження адміністративно-правових засад функціонування системи національної безпеки України. Обгрунтовано потребу у формуванні загальної теорії національної безпеки, з'ясовано її суть і зміст. Визначено теоретичні проблеми формування загальної теорії національної безпеки та шляхи їх розв'язання. Розкрито об'єкт, предмет, структуру, цілі, завдання та функції даної теорії. Визначено методологічний інструментарій, доведено необхідність застосування синергетичного підходу. У контексті адміністративного права розкрито значення загроз для системи національної безпеки, причини утворення даної системи. Визначено напрями організації управління загрозами національній безпеці. Охарактеризовано проблеми оптимізації формування та функціонування системи управління національною безпекою. Розкрито суть поняття та зміст національних інтересів в епоху глобалізації. Висвітлено проблеми формування системи національної безпеки. Запропоновано типологічну модель загроз національній безпеці. Досліджено шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання функціонування даної системи. Визначено недоліки законодавства про національну безпеку та сформульовано пропозиції щодо їх удосконалення.

  Скачати повний текст

Запропоновано розгляд альтового стилю у аспекті взаємодії трьох складових камерно-інструментального жанру. Змістовні характеристики інструментально-видового стилю визначено на підставі оригінального поняття "жанрові константи", що унаочнюється у визначенні ключової позиції інструментально-ансамблевого музикування - камерності з її атрибуціями у вигляді суб'єктивно-особистісного начала, поданого через форму гри у широкому та вузькому її тлумаченнях. Запропоновано оригінальну дефініцію поняття "альтовий стиль" в камерно-інструментальному музикуванні. Підкреслено, що формування даного різновиду видового інструментального стилю йшло саме у камерному ансамблі політембрового типу, де ролеві функції інструментів взаємозбагачувалися у напрямку від монофункціональної сталості до універсальної поліфункції широкого образно-виразового діапазону. Зазначено, що еволюція камерно-ансамблевого стилю відображувала процес змін ідейно-художніх спрямувань епох та індивідуальних стилів, що унаочнюється "віховими" з даної точки зору творами Г.Ф. Телемана, Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Р. Шумана, Й. Брамса. Еволюційна "спіраль" у використанні альта демонструє у кінцевому підсумку синтетичне бачення інструмента, що послідовно втілювалось у альтово-стильових концепціях майстрів австро-німецької школи (класичний етап).

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття інформаційного імперіалізму, який має свої витоки з класичного імперіалізму. Відзначено, що під час "холодної" війни є неможливим ведення воєн у класичному розумінні, тому імперіалізм трансформувався в "інформаційний", а за умов однополюсного світу набув суттєвого доповнення як "американський інформаційний імперіалізм". Базуючись на цивілізаційному системному методі досліджено політику США XX ст. і показано, що відмова від доктрини ізоляціонізму й активне входження в систему міжнародних відносин за умов економічного домінування у світі сприяло відкритості американського суспільства до нових цивілізаційних викликів, забезпечило США провідні позиції у процесах глобалізації, що надає переваги у використанні повною мірою позитивних рис цих процесів і займати передові рубежі у подальшому їх розвитку. Доведено залежність між одноосібним пануванням США у сучасній системі міжнародних відносин і контролем цієї країни над всіма складовими світових інформаційних потоків та досліджено новий ефект цього явища у світі, який полягає в інформаційному домінуванні США, що завершує та доповнює економічну і політичну зверхність, без яких в епоху глобалізації є неможливим закріпити та зберегти статус єдиного світового лідера.

  Скачати повний текст

Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

У дисертації доведена спорідненість світоглядних основ античних сковородинівських педагогичних ідей, охарактеризовано процес творчого опрацювання Г.С. Сковородою античних епістолярних та драматургічних методів виховання, калокагатії, сократівського діалогу, психагогії. У дисертації розробляється елліно-сковородинівська концепція освіти.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості географії та закономірності розповсюдження різних категорій античних монет та їх хронологічних груп. Проналізовано витоки низки звичаїв, пов'язаних з монетами. Вперше всебічно проаналізовано знахідки на черняхівських пам'ятках боспорських монет. Визначено джерела надходжень монет, на підставі хронологічного аналізу різних категорій монет розроблено їх періодизацію. Розглянуто функції в середовищі черняхівського населення римських і боспорських монет, а також "варварських" наслідувань римським монетам.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

На підставі великого фактичного матеріалу створено узагальнюючий нарис монографічного плану про розвиток археологічної науки в одному з найбільших у країні осередків археологічної науки - Харківському університеті - з моменту його створення та до 1920 р. Спростовано положення про те, що археологічна наука до кінця XIX ст. в Україні цікавилася лише античною спадщиною Причорномор'я та Приазов'я. Подано матеріали про археологічну діяльність деяких харківських учених: Ю.І.Морозова, Д.І.Багалія, Є.К.Рєдіна, О.С.Федоровського, В.Є.Данилевича, Є.П.Тріфільєва та ін., які залишалися невідомими науковому загалу.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Розглянуто архітектурну композицію як результат зчленування різнонаправлених осьових фрагментів та їх об'єднання в естетичне ціле. Висвітлено семантику локальних координатних систем, їх місце у світосприйнятті людини та причини сталості систем в архітектурі різних епох і народів. Простежено, як локальні координатні структури перетворюються в архітектурі на складні різнонаправлені під впливом географічних умов та функціональних вимог. Головна проблема дослідження - складність об'єднання координатних структур у естетичне ціле, що є архітектурною композицією. На підставі порівняльного аналізу концепцій та архітектурної практики встановлено механізм та засоби об'єднання різнонаправлених координатних структур. Розроблено модель композиційного об'єднання різнонаправлених координатних архітектурних структур за результатом теоретико-емпіричного аналізу концепцій та творів архітектурних споруд.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системні структурні трансформації у світовому виробництві. Виявлено ключові тенденції міжнародної монополізації капіталу в епоху глобалізації. Розкрито форми прояву міждержавної технологічної асиметрії, проаналізовано процеси регіональної реструктуризації світового фінансового ринку, оцінено рівень глобальних фінансових дисбалансів та їх макроекономічні наслідки. Акцентовано увагу на аналізі соціальної поляризації країн і оцінці ефективності інституціоналізації глобального економічного розвитку. Обгрунтовано ключові напрями структурно-функціональної реорганізації інститутів глобального менеджменту для забезпечення світової економічної рівноваги та пом'якшення суперечностей економічного глобалізму.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст