Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу створити узгальнююче дослідження взаємозв'язків Франції та України у провідних сферах інтелектуального життя обох народів кінця XVIII - першої половини XIX ст. Проаналізовано основні тенденції тогочасної системи міжнародних відносин, що визначили суть французько-українського культурного співробітництва. Виявлено роль демографічного чинника у процесі інтелектуальної взаємодії між даними країнами. Висвітлено роль французьких педагогів у розвитку вітчизняної вищої освіти першої половини XIX ст. Розглянуто вплив взаємин з Францією щодо стану української медицини, фармакології, фізики, математики, біології, хімії, географії, права, економіки. На підставі аналізу французької історіографії, публіцистики, художньої та мемуарної літератури показано вплив української тематики на громадсько-культурне життя Франції даного періоду. Виявлено значення французької культури стосовно розвику вітчизняної художньої літератури, театрально-музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено окупаційну політику гітлерівської Німеччини щодо німецького населення в Рейхскомісаріаті "Україна" у 1941 - 1944 рр. Проаналізовано плани та заходи гітлерівської верхівки щодо використання етнічних німців на території України у процесі формування нового суспільно-політичного ладу. Висвітлено ідеологічні засади використання німецького населення на окупованих територіях, зокрема, на землях України. Досліджено структуру та діяльність органів нацистської влади, відповідальних за роботу з етнічними німцями. Наведено характеристику чисельності та географії розселення етнічної німецької меншини в Рейхскомісаріаті "Україна". Досліджено процес утворення окупаційною владою нових німецьких колоній і розформування даних поселень у 1943 - 1944 рр. Наведено оцінку правового статусу німецької спільноти України у системі гітлерівського так званого "нового порядку на Сході". Вивчено соціально-економічну, мобілізаційну, культурну, освітню, релігійну політику Міністерства східних окупованих територій, адміністрації Рейхскомісаріату "Україна" та нацистських спецслужб відносно українських "фольксдойче" на різних етапах окупації. Розглянуто особливості сприйняття етнічними німцями України окупаційного режиму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Досліджено генезу, найхарактерніші прояви та особливості повстанського антикомуністичного руху селян Лівобережної України в період з березня 1919 р. по листопад 1921 р. Розглянуто дану проблему як стрижневе явище Української революції. З'ясовано, що причинами, які призвели до появи руху була політика "воєнного комунізму" з одного боку, а з іншого - найбільша відповідність повстанської форми опору організаційним можливостям селянського середовища. Узагально фактичний матеріал, встановлено кількісні показники руху, проаналізовано особливості географії його поширення. Вивчено зміст повстанських програм, гасел і вимог масових селянських антикомуністичних заворушень і повстань, визначено ідеологію повстанського руху. Подано біографічну інформацію про найвідоміших ватажків повстанських антикомуністичних загонів Лівобережжя.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади оцінювання конкурентоспроможності регіону у вигляді побудови моделі оцінювання конкурентоспроможності регіону, яка охоплює економічну, демографічну, соціальну й екологічну сфери регіонального розвитку, передбачає типізацію регіонів за результатами проведених досліджень обраними методами, дозволяє визначати конкурентні позиції регіонів і напрямки підвищення їх конкурентоспроможності. Удосконалено комплексну систему статистичних показників для оцінювання й аналізу конкурентоспроможності регіону, структуру системи індикаторів, через поділ її на шість блоків з відповідними показниками у кожному.

  Скачати повний текст

Наведено визначення геотопонімічної системи, сформульовано її особливості, відмінні від інших типів суспільно-географічних систем. Розкрито механізм взаємодії геотопонімічної системи з процесом господарського освоєння територій. Здійснено спеціалізоване геотопонімічне районування території Криму за оригінальною авторською методикою. Обгрунтовано геотопонімічну індикацію господарсько-культурних типів освоєння територій.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичний аспект розвитку кримінального права Йорданії, загальну характеристику злочинів проти власності, поняття та елементи крадіжки, відмінність її від суміжних злочинів. Запропоновано нове визначення поняття "крадіжки" та методи відмежування від неї усіх протиправних відкритих або здійснених з застосуванням насильства дій вилучення майна. Проаналізовано кваліфіковані види крадіжок, та визначено недоліки застарілого законодавства, яке не відповідає потребам часу та розвитку суспільства. Розглянуто відмінність крадіжки від суміжних злочинів.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного історіографічного аналізу європейської та вітчизняної історичної, історико-філософської та історико-методичної літератури сформульовано характеристики та особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання. Визначено основні тенденції розвитку теорії та практики викладання й методичні засади навчання соціальної історії в школах країн - членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання. Уточнено поняття "соціальна історія", "історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти. У науковий обіг введено нові та маловідомі джерела з розвитку історичної освіти країн - членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси, які розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію, господарську та культурно-просвітницьку діяльність Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря у другій половині XVII - XVIII ст. Досліджено процес заснування, піднесення та перетворення обителі в резиденцію єпархіальних архієреїв. Розглянуто особливості сільськогосподарського розвитку та промислового виробництва монастиря. Проаналізовано культурну діяльність обителі, встановлено її внесок у поширення просвітництва в українських землях.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс питань щодо етіологічних і феноменологічних особливостей і закономірностей корислово-насильницьких злочинів, скоєних проти іноземців в Україні. Вивчено природу, закономірності й особливості віктимізації та віктимності іноземців в Україні, а також питання щодо протидії даній злочинності. Висвітлено теоретичний і практичний аспект стосовно розробки організаційно-правових заходів боротьби зі злочинністю проти іноземців. Надано кримінологічну характеристику корислово-насильницьких злочинів, скоєних проти іноземних громадян в Україні, їх чинників, рівня, структури та географії, латентності, а також особи злочинця та жертви злочину. Висвітлено проблеми щодо забезпечення особистої та майнової безпеки іноземних громадян в Україні. Наведено конкретні пропозиції щодо удосконалення чинного вітчизняного законодавства з питань протидії злочинності та забезпечення прав потерпілих.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретико-методичних засад і розроблено практичні рекомендацій щодо розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки.Обґрунтовано, що розширення можливостей людського розвитку на основі поширення інформаційно-комунікаційних технологій є важливим соціально-економічним пріоритетом країни, який має виняткове значення для забезпечення збалансованого розвитку національної економіки, інноваційного розвитку соціально-трудової сфери, подолання системної кризи. Здійснено систематизацію та оцінювання впливу чинників соціально-трудової сфери на розширення можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, в якому на відміну від інших підходів, виокремлено групи чинників та визначено напрями їх позитивного та негативного впливу на можливості людського розвитку в інформаційній економіці.Розроблено теоретико-методичний підхід до оцінювання можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який враховує всі визначальні виміри людського розвитку та, на відміну від інших, містить блок індикаторів, що відображає можливості застосування інформаційних технологій в економіці.Запропоновано Інтегральний індекс можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який визначається за середньою геометричною та об'єднує такі чотири часткові індекси та відповідні індикатори: Індекс можливостей застосування інформаційних технологій в економіці, Індекс можливостей в сфері освіти, Індекс можливостей в сфері охорони здоров'я, Індекс можливостей в соціально-трудовій сфері.Визначено цільові орієнтири та проведено оцінювання можливостей людини в соціально-трудовій сфері, які враховують результати національних та міжнародних досліджень в цій царині, а також є вагомим підґрунтям для розробки рекомендацій з більш ефективного використання цих можливостей в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій.Запропоновано пріоритетні напрями розширення можливостей людського розвитку в соціально-трудовій сфері в контексті поширення цифрових технологій, які передбачають якомога ширшу інтеграцію цифрових технологій в соціально-трудові процеси як на макрорівні (цифровізація урядування, передусім діяльності Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості та її структурних підрозділів в регіонах; розширення можливостей для отримання населенням офіційної інформації від державних органів онлайн; використання сучасних фінансових інструментів для розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій за його основними вимірами та ін.), так і на підприємствах – запровадження сучасних інформаційних систем та методів навчання та розвитку персоналу, пріоритетне фінансування програм цифровізації на підприємствах, поступове впровадження цифрових інноваційних рішень в усі види економічної діяльності, поступовий перехід до економіки 4.0 та ін.Розроблено концептуальний підхід до розширення можливостей людського розвитку в сфері освіти в умовах переходу до інформаційної економіки, який об'єднує сучасні освітні інструменти, пріоритетні напрями реформування освіти та інтеграції національної освітньої системи в глобальний ринок освітніх послуг.Визначено пріоритетні напрями та відповідні інструменти фінансового забезпечення розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які передусім передбачають: а) в освітній сфері – більш широке застосуванням фандрайзингу, розширення практики фінансування проектів краудфандингом та практики використання міжнародних платіжних систем, розвиток співпраці між бізнесом та університетами, інтеграцію вітчизняних ВНЗ у світовий ринок освітніх послуг та ін.; б) в сфері охорони здоров'я – подальший розвиток страхової медицини, використання системи E-Health, підвищення якості державних та приватних медичних послуг та ін.; в) в соціально-трудовій сфері – поступове впровадження безумовного базового доходу, розвиток систем онлайн-фінансування бізнес-проектів (використання краудфандингових платформ та інших інноваційних інструментів фінансування бізнес-проектів) а також виокремлення нових фінансових центрів, яке пов'язане із зміною географії виробничих, розподільних та цільових ланцюгів, зміною змісту праці; диверсифікацію джерел фінансового забезпечення домогосподарств, пов'язану із поширенням інноваційних форм зайнятості та ін. Ключові слова: людський розвиток, інформаційна економіка, соціально-трудова сфера, освіта, охорона здоров'я, цифрові технології, інструменти фінансового забезпечення, глобальний ринок освітніх послуг, продуктивна зайнятість, цільові орієнтири.^UIn the dissertation, a comprehensive study of theoretical and methodological foundations is carried out and practical recommendations for the expansion of human development opportunities in the transition to the information economy are developed.It is substantiated that the expansion of human development opportunities through the spread of information and communication technologies is an important socio-economic priority of the country, which is extremely important for ensuring balanced development of the national economy, innovative development of social and labor sphere, overcoming the systemic crisis. Systematization and assessment of the impact of social and labor factors on the expansion of human development in the information economy were performed, in which, unlike other approaches, groups of factors were isolated and areas of positive and negative impact on human development in the information economy were identified.A theoretical and methodological approach to assessing the possibilities of human development in the information economy was developed, which takes into account all the defining dimensions of human development and, unlike others, contains a block of indicators that reflects the possibilities of implementing information technology in the economy. The Integrated Index of Human Development Opportunities in the Information Economy is proposed. It is determined by the geometric mean and combines the following four partial indices and relevant indicators: Index of possibility of implementation of information technology in the economy, Index of opportunities in the field of education, Index of opportunities in the field of health care; Index of opportunities in the social and labor sphere. Target references were identified and the human development opportunities in the social and labor sphere were assessed, which took into account the results of national and international research in this field, and also constitute an important basis for developing recommendations for a more effective use of these opportunities in the environment of expanding information and communications technology.Priority areas for expanding human development opportunities in the social and labor sphere in the context of digital technology proliferation were proposed, which provide for the widest possible integration of digital technologies into social and labor processes at the macro level (digitalization of government, especially the activities of the Ministry of Social Policy, the State Employment Service and its structural units in the regions; expanding opportunities for the public to receive official information from government agencies online; using modern financial instruments to enhance human development opportunities in the environment of expanding information and communications technology, etc.), and at enterprises – introduction of modern information systems and methods of personnel training and development, priority financing of digitization programs at enterprises, gradual introduction of digital innovative solutions in all types of economic activity, gradual transition to economy 4.0, etc.A conceptual approach to empowering human development in the field of education in the environment of transition toward the information economy has been developed, which combines modern educational tools, priority areas of education reform and integration of the national education system into the global educational services market. The priority areas and corresponding financial support instruments for the expansion of human development opportunities in the environment of information and communications technology proliferation are identified. This framework primarily outlines: a) in the educational sphere – a wider implementation of fundraising, expansion of practice of project financing through crowd-funding and the use of international payment systems, development of cooperation between business and universities, etc.; b) in the field of health care – further development of insurance medicine, the use of E-Health system, improving the quality of public and private medical services, etc.; c) in the social and labor sphere – gradual introduction of unconditional basic income, development of online financing systems for business projects (the use of crowd-funding platforms and other innovative tools for financing business projects); diversification of financial support sources for households, which is associated with the spread of innovative forms of employment, etc.Keywords: human development, information economy, social and labor sphere, education, health care, digital technologies, financial support tools, global market of educational services, productive employment, targets.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – лексикографічні статті, пов'язані з концептом арабский мир, зокрема назви предметів одягу, страв арабської кухні та конфесійного арабського дискурсу, а також текстові фрагменти із цими поняттями.Мета дослідження – виявити та описати мовні та мовленнєві засоби вербальної репрезентації концепту арабский мир для правильного розуміння їх значень та руйнування наявних стереотипів.Методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження, як-от: індукція, дедукція, узагальнення, аналіз та синтез. Лінгвістичні методи охоплюють дефінітивний, тезаурусний, контекстний, контрастивний, компаративний, компонентний, дистрибутивний, дескриптивний.Теоретична значущість дисертації зумовлена її спрямуванням на вирішення сучасних проблем семантики та лінгвокультурології. Одержані результати дослідження поглиблюють знання про поняття, пов'язані з концептом арабский мир. У роботі визначено особливості вербалізації цього концепту в словниках та в Національному корпусі російської мови.Практична значущість одержаних результатів дисертації полягає в тому, що її висновки та узагальнення є внеском в теорію лінгвокультурології та концептології. Отримані результати можуть бути застосовані в теоретичних курсах з лінгвокультурології російської мови, когнітивної лінгвістики. Окремі результати можуть виявитися корисними під час напрацювання навчально-методичних матеріалів з когнітивної лінгвістики для студентів-русистів, а також для написання курсових та кваліфікаційних робіт. Зафіксований і проаналізований у дисертаційній праці фактичний матеріал є цікавим для підготовки навчальних посібників і підручників з когнітивної лінгвістики, у лексикографічній практиці. Водночас дослідження стане корисним для істориків, культурологів, етнографів і краєзнавців.Нaукова новизнa полягає в тому, що в роботі вперше комплексно досліджено та описано засоби вербальної репрезентації лінгвокультурного концепту арабский мир, які охоплюють такі сфери, як-от: географія, історія, культура, мистецтво, побут, мова, релігія. Перспектива подальшого дослідження полягає в розширенні аналізу географічного та побутового аспектів вербалізації арабского мира в російській мові та порівняння зі сприйняттям арабского мира носіями української мови.^UThe object of the study is lexicographical articles related to the concept of the Arab world, including the names of clothing, dishes of Arabic cuisine and religious Arabic discourse, as well as text fragments with these concepts.In the dissertation we aim to identify and describe the language and speech means of verbal representation of the concept of the Arab world for a correct understanding of their meanings and dispelling existing stereotypes.Research methods such as induction, deduction, generalization, analysis and synthesis are used in the paper. Linguistic methods include definitive, thesaurus, contextual, contrastive, comparative, component, distributive and descriptive.Theoretical value of the dissertation is due to its focus on solving contemporary problems of semantics and cognitive linguistics. The results of the study deepen the knowledge of the concepts associated with the concept of the Arab world. The peculiarities of verbalization of this concept in dictionaries and in the National Corpora of the Russian language are determined in the paper.The practical relevance of the obtained results of the dissertation is that its conclusions and generalizations are a contribution to cognitive linguistics. The obtained results can be applied in theoretical courses on linguoculturology of the Russian language, cognitive linguistics. Some results may be useful in the development of teaching materials on cognitive linguistics for Russian students, as well as for writing term and qualifying papers. The factual material recorded and analyzed in the dissertation can be used for the preparation of textbooks and textbooks on cognitive linguistics, in lexicographic practice. At the same time, research can be useful for historians, culturologists, ethnographers and local historians.The scientific novelty of the dissertation research is that for the first time the paper comprehensively researched and described the means of verbal representation of the concept of the Arab world, which covers such areas as geography, history, culture, art, life, language, religion.Directions for future research. The prospect of further research is to expand the analysis of geographical and everyday aspects of verbalization of the Arab world in the Russian language and comparison with the perception of the Arab world by native speakers of the Ukrainian language.

Дисертація присвячена дослідженню специфіки екзегези Ієроніма Стридонського, з метою виявлення його ісагогічних, герменевтичних та філологічних принципів та методів. Об'єктом дослідження є екзегетичні праці блаженного Ієроніма, у яких він розкриває значення уривків Священного Писання. У дисертації здійснено аналіз конкретних екзегетичних праць, а також листів, у яких Ієронім пояснює значення біблійних слів, виразів, пророцтв розгортаючи всю багатовимірність власного герменевтичного підходу. Він вважав, що поява біблійного тексту не відбувається виключно під впливом Божественного натхнення та відстоював думку, яка радикально відрізняла його позицію від поширеної практики в середовищі язичництва, згідно з якою автора священного тексту сприймали лише як пасивний медіум божественної інформації. У руслі ранньохристиянської патристичної традиції, блаженний наголошував на повноцінній присутності природних властивостей та непошкодженості характеру старозавітних письменників. Володіння івритом відкрило для нього можливості порівняння єврейського тексту Священного Писання з відомими на той час перекладами. В результаті скрупульозних текстуальних досліджень Ієронім прийшов до висновку щодо найпершої авторитетності єврейсього тексту. Цей підхід отримав назву теорії «єврейської істини». Виявлено особливості впливу основних напрямів ранньохристиянської екзегези на блаженного Ієроніма в різні періоди його письменницької діяльності. У ранніх працях Ієроніма відчутний вплив Оригена та переважає алегоричне пояснення тексту. Проте в пізніший період творчості блаженний послуговувався й історико-граматичним (буквальним) методом. Коментуючи Біблію, екзегет застосовував усі доступні на той час для нього знання, беручи до уваги історичний контекст, аналізуючи етимологію імен, географічних назв, пояснюючи особливості єврейських літер. При цьому необхідно наголосити, що автор Вульгати вважав найпершим критерієм тлумачення Священного Писання саме ж Священне Писання, а також, відзначав надважливе значення духовного стану того, хто приступає та виконує справу пояснення Слова Божого. Розкрито роль філологічних розвідок в екзегетичних працях Ієроніма Стридонського. В дослідженні та коментуванні конкретної книги Біблії віфлеємський монах подає багатий ісагогічний матеріал: намагається з'ясувати її авторство, час написання, історичні обставини виникнення. Стосовно порядку книг біблійного канону автор надає перевагу юдаїстичній точці зору. Вказано на важливість типологічного спрямування його екзегези. Лейтмотивом у кожній із праць блаженного є вказівка на відношення між Старим та Новим Завітом, які в своїй суті є одним цілісним Одкровенням. Найбільш виразно це проявляється у коментарях на пророчі місця із книг старозавітних пророків, оскільки саме у них найбільш конкретно виражений зв'язок між обома Завітами. Тлумачення пророчих місць можна вважати квінтесенцією екзегези блж. Ієроніма як прояву його переконань та полум'яної віри. Удосконалено, на основі аналізу текстів Священного Писання блаженним Ієронімом, можливості переосмислення та уточнення біблійних термінів, імен, географічних назв, що розкриває перспективи іншого розуміння деяких текстів Біблії, однак, не суперечить доктрині віри. Необхідно зауважити, що у нього не було строгої системи та чіткої визначеності, один і той самий термін чи уривок міг мати різне пояснення. Однак детальний розгляд змісту віршів, етимології слів, їх співставлення з альтернативними перекладами внесли вагомий вклад до спадщини древньої екзегези. 4 Набуло подальшого розвитку переконання Ієроніма, що володіння мовами оригіналу, а також надбання сучасних для нього наук – історії, географії, граматики – становить суттєвий допоміжний чинник у дослідженні текстів Біблії. Констатовано беззаперечний вплив творчої спадщини Ієроніма Стридонського на подальшу екзегетику, особливо на латинському Заході. Висновки і теоретичні узагальнення, отримані в дисертаційному дослідженні, уможливлюють розширення та альтернативні інтерпретації текстів Біблії як для екзегетики так і для особистого використання.^UThe research concentrates on the exegesis of the Blessed Jerome of Stridon, on its studying within the hermeneutical and philological methodology. In other words it investigates the works of Jerome of Stridon that interpret the pericopes from the Saint Scripture. Moreover, the mentioned analysis of the exegetical works of the Blessed Jerome allows revealing His hermeneutical method. It's worth noting that Jerome of Stridon argued that Biblical text appeared not only according to God's will. Instead, He contradicted to pagan meaning that the author of the sacral text was simply a medium of divine information. Blessed Jerome insisted on the fullness of natural peculiarities and the harmless of the Old Testament's scripters according to the early Christian patristic tradition. It can be reasonably contended that His knowledge of Hebrew allowed Him to compare comprehensively different translations of the Saint Scripture. As a result of His textual research, Jerome of Stridon pointed to Hebraic text as the most authentic. In other words this method is more known as the theory of “Hebraic truth”. Research suggests that early Christian exegesis affected Jerome of Stridon's treatises, without any doubt depending on different stages of his exegetical activity. For instance, the influences of Origen are firmly observed in the early exegetical works of the Blessed Jerome, that is why He preferred allegorical explanations of the text. But later He favored mostly literally (historical grammar) method to study Saint Scripture. This is because, according to Blessed Jerome commenting Bible means to historically contextualize, as well as to analyze etymology of names and geographical terms, explaining peculiarities of the Hebraic characters. It should be stressed that the Author of Vulgate considered that Saint Scripture is the principal norm of itself commenting. Moreover, spiritual conditions of the exegete, it means of the clergy, are crucial to interpret convenient the Saint Scripture. This research has noticed how Blessed Jerome used the philological method in his exegetic treatises. For example, commenting on a particular book from the Bible He figures out the authorship and time of its writing, as well as describe the historical context, etc. Also, Jerome of Stridon used the Hebraic system of Biblical canon, it means the structure of the books in the Saint Scripture. This pattern of findings is consistent with the idea that Blessed Jerome's interpretation of the Saint Scripture allows to reinterpret some biblical terms, names, or geographical words, and in conclusion it does not contradict to Christian doctrine. It's worth noting that He did not use all the terms identical, the same pericope or phrase in different biblical books could mean diversely. According to the Blessed Jerome knowing of languages as well as historical and geographical or grammatical contextualization are important additional instruments to interpret the Saint Scripture. It can be reasonably contended that His comprehensive analyzing of the biblical verses and His studying of the etymology, as well as their comparing with different translations, should be examined as the fundamental heritage of the Early Christian exegesis. Especially His exegetical treaties strongly affected the Latin exegetical tradition. Another task of the research was to analyze typological peculiarities of the Blessed Jerome exegetical works. It belonged to its very essence to compare Old and New Testaments in every treatise of Jerome of Stridon because according to him mentioned books of the Saint Scripture are all-in-one Revelation. All these aspects have to be taken into account by Him in a study on the Prophet Books for the reason that especially these Books strictly connect Old and New Testaments. Consequently, the Blessed Jerome's interpretation of the Prophet Books is the quintessence of His exegesis stressed His credo and Christian faith.

Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, у якому поданий авторський погляд на роль та місце козацького здобичництва в діяльності українського козацтва XVІ–XVIІІ ст., здійснено комплексне дослідження проблематики козацького здобичництва. У роботі: проаналізовано стан наукової розробки теми та виокремити мало досліджені й дискусійні питання; особлива увага звернена на вплив Великого Степового Кордону України на формування козацького здобичництва; визначена роль прикордонної адміністрації у формуванні здобичництва; проаналізовано ставлення влади Речі Посполитої до здобичницького промислу козаків; охарактеризовано економічні аспекти здобичництва; досліджено обґрунтування змісту козацького здобичництва та його зміни; визначені етапи трансформації козацького здобичництва; продемонстровані моделі здобичництва в середовищі запорозьких та реєстрових козаків; проаналізовані відображення здобичництва українського козацтва в міжнародних угодах; визначені особливості географії козацького здобичництва; з'ясована структура козацької здобичі; розкриті правові аспекти здобичництва в межах запорозького козацтва. У роботі вперше введено до наукового обігу документальні джерела з архівосховищ України, Польщі, Росії, перекладені автором дисертації франкомовні джерела, зокрема фрагменти з роботи Шарля де Пейссонеля «Історичні та географічні спостереження за варварами, які мешкають на берегах Дунаю та Чорного моря» та новини з періодичного видання «Amsterdam» 1708–1709 рр.^UThe dissertation is an independent study, which presents the author's view on the role and place of Cossack prey in the activities of the Ukrainian Cossacks of the XVI-XVIII centuries, a comprehensive study of the problems of Cossack prey. In this work: the state of scientific development of the topic is analyzed and the little-researched and debatable issues are singled out; special attention is paid to the influence of the Great Steppe Frontier of Ukraine on the formation of Cossack prey; the role of the border administration in the formation of prey is determined; the attitude of the Polish-Lithuanian Commonwealth authorities to the prey fishing of the Cossacks was analyzed; the economic aspects of extraction are characterized; the substantiation of the content of the Cossack prey and its change is investigated; identified stages of transformation of Cossack prey; models of prey among the Zaporozhian and registered Cossacks are demonstrated; the reflections of the prey of the Ukrainian Cossacks in international agreements are analyzed; identified features of the geography of Cossack mining; the structure of Cossack prey is clarified; revealed the legal aspects of mining within the Zaporozhian Cossacks. For the first time, documentary sources from the archives of Ukraine, Poland and Russia were translated into scientific circulation periodical «Amsterdam» 1708-1709.

Андрусишин В. Й. Політична культура сучасного українського суспільства: культурологічний аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2024.У дисертації осмислено ментально-аксіологічні та національно-психологічні засади політичної культури українського суспільства, динаміку та особливості її трансформації. Розглянуто та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження політичної культури українського суспільства як складного та багатоаспектного феномена. Опрацьовано та систематизовано джерельну базу дослідження, з’ясовано потенціал традицій і родинних цінностей як середовища формування та збереження української політичної культури, досліджено її міфосимволічний вимір, розглянуто деструктивний вплив комуно-радянського тоталітаризму та його проєкту «homo sovieticus» на зміст політичної культури українців, проаналізовано політичний гумор та сатиру як джерела інформації про культурні стереотипи українців, розкрито особливості та динаміку розгортання «пострадянського синдрому» у сучасній політичній культурі України, виявлено тенденції змін та нові виклики в межах політичної культури сучасного українського соціуму в умовах російсько-української війни (2014–2023 рр.).Ключові слова: українське суспільство, політична культура, політичні цінності, політична міфосимволіка, політичний гумор, пострадянський синдром, homo sovieticus.^UQualification scientific paper as a manuscript.A thesis for the scholarly degree of the Candidate in Cultural Studies (PhD), specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture. Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2024.The dissertation is devoted to the consideration of the mental-axiological and national-psychological foundations of the political culture of Ukrainian society, the dynamics and peculiarities of its transformation at the present stage. It is determined that the search for answers to the question of the vital mechanisms of the transition of Ukrainian society to a new quality draws the attention of theoretical and practical scientists to political values and national-psychological aspects of Ukrainian political culture, since its axiological foundations and their transformation in times of crisis remain an under-researched topic in political science and cultural studies.It is emphasized that the political culture of Ukrainian society, like any other, is formed and developed in close connection with the centuries-old values and traditions of Ukrainians, which are the inner core of the people’s culture and which determine the stereotypes of political behavior and are converted into sociocodes. Particular attention is focused on family traditions and values, since it is the family as a socio-cultural microenvironment that makes the functioning of the entire social structure possible, and the axiological system generated by it influences the way each member of society operates and behaves, especially since patterns of political participation, the main features of political behavior and mentality are laid down in the family.It is stated that the axiological basis in the form of a value consensus in society is of great cultural significance: it is formed and transmitted in time and space, “re-historicized” in everyday life and objectified in the forms of signaling and symbolization. This is how political myths emerge as archetypal constructions that preserve social experience, the imperatives of the spiritual and moral dimension of political processes in the collective memory, as a basic cultural and political form that contains and transmits the historical experience of the people, the semantic core that either corresponds to the nation-building social model and therefore represents it, or does not (“political pseudo-myth” or a culturally different/alien mythological narrative as a threat to authentic cultural traditions, national history and memory).The potential of political mythosymbolism through the prism of cultural analysis is identified and revealed, which made it possible to look at it as a tool for creating a political identity and manifestation of Ukraine’s civilizational choice. At the turn of the XX-XXI centuries, especially after the declaration of independence, the relevance of political myths in Ukraine increased.

Уперше в українському документознавстві досліджено понятійний апарат, законодавчу та нормативну базу, особливості та проблеми керування документацією (КД) за кордоном на різних етапах його розвитку впродовж другої половини XX - початкових років XXI ст. Визначено основні перспективні напрями використання світового досвіду у вітчизняній практиці КД з метою розв'язання конкретних питань організації роботи, а також для формування нових підходів до роботи зі службовими документами у цілому та, зокрема, внаслідок впровадження новітніх інформаційних технологій, у взаємозв'язку з інтеграцією України до світового інформаційного простору, застосуванням в Україні міжнародних стандартів стосовно систем керування якістю.

  Скачати повний текст

На підставі дистанційних даних та з використанням методики комплексної інтерпретації матеріалів аерокосмічного зондування вивчено морфоструктуру Поділля. Проведено морфоструктурне дешифрування знімків різного рівня генералізації, а також лінеаментний аналіз та дослідження індикаторів морфоструктур і відповідних їм геологічних структур на ключових ділянках. Вивчено особливості лінійних, лінійно-площинних та площинних морфоструктур Поділля. Особливу увагу приділено морфоструктурам центрального типу. Встановлено, що мофрологічні особливості морфоструктур обумовлені їх внутрішньою будовою, генезисом, глибинністю та успадкованістю на неотектонічному етапі. Доведено, що регіональні та локальні морфоструктури Поділля взаємопов'язані просторово та генетично. Досліджено морфоструктурні передумови нафтогазоносності західної частини Поділля, а також перспективи пошуку інших корисних копалин з використанням дистанційних методів.

  Скачати повний текст