Дисертаційну роботу присвячено філософській експлікації суттєвих рис та особливостей європейського міста. Наукова новизна одержаних результатів полягає у в тому, що у вітчизняній соціально-філософській думці європейське місто вперше цілісно представлено як модус соціальної реальності та культурну категорію, втілену в ідеї міста й проявлену в міфі міста. Застосування феноменологічного, конструктивістського та синергетичного підходів до дослідження процесу створення та функціонування соціального простору міста, зокрема експлікації ідеї міста у вигляді міфу міста дозволили показати особливості європейського міста як модуса соціальної реальності, надати філософську дефініцію поняттям «міф міста» та «ідея міста», показати, що міф міста є формою буття ідеї міста. У результаті європейське місто концептуалізовано як реалізовану систему соціального буття, форма якої транслюється змістом ідеї міста, що має християнське походження, центральні смисли якої кодуються та транслюються міфом міста.Ідея європейського міста пояснюється як простір соціального буття, що формується навколо сакрального центру та архетипічно відтворюється на християнських територіях, набуває аподиктичного значення в структурі сенсів соціальної реальності Європи, в тому числі й модерного часу. В роботі показано шляхи трансформації сакрального простору в сучасному місті та проаналізовано особливості побудови сакральних міських просторів та їхню роль для локальних спільнот. За допомогою звернення до наративу про місто – міфу міста показано, яким чином ідея міста, втілюючись в конкретному місті, стає формою культурного існування для своїх мешканців. Міф міста представлено як актуальну реальність, пов'язану із системою уявлень локальної спільноти (городян) про місто та самих себе, закодовану символічними засобами в наративі про місто та опредметнену в міському просторі. Визначено, що міф європейського міста артикулює сакральні сенси ідеї міста та способи їх реального буття. На прикладі міфу Донецька, дослідженого до 2013 року, показано, що його наратив завжди будується навколо сакральних сенсів ідеї міста, а трансформації цього сакрального ядра, пов'язані з світоглядними зсувами (змінами в культурній онтології), змінюють просторову структуру міста та впливають на соціальне буття міста, маючи перетворюючий та мобілізаційний потенціал. Концептуальне розуміння європейської цивілізації як міської культури, запропоноване Фернаном Броделем, в дослідженні доповнене аналізом трансформації однієї з основних культурних цінностей – культурної пам'яті в сучасному місті. Проведений аналіз дозволив виокремити нові горизонти культурного мислення в розумінні ідеї міста, що показано на прикладі зміни ставлення до культурної спадщини в місті залежно від того, як змінюється розуміння культурної спадщини на рівні європейської спільноти.В роботі актуалізовано вектори подальшого міського розвитку на підставі проведеного аналізу програмних документів ООН (ООН-Хабітат, Всесвітнього форуму міст) щодо міського розвитку та виділено чинники, що обумовлюють зміну соціальної поведінки городян та впливають на зміну просторів, які людина конструює як середовище для життя.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, наведені в дисертаційній роботі, можуть використовуватися при моделюванні соціальних процесів та поведінки городян. Застосування результатів дослідження може бути корисним при практичній реалізації політики регіональної децентралізації, сприяти ініціюванню міжміського діалогу для розвінчання локальних стереотипів та зменшення соціальної напруги.^UThe thesis is devoted to the philosophical explication of essential features of the European city. The scientific novelty of the obtained results is that in national socio-philosophical thought the European city as a mode of social real life and cultural category embodied in the urban concept and manifested in urban myth shows for the first time. Application of phenomenological, constructivist and synergetic approaches to the study of the urban social space establishing and functioning, in particular the explication of urban concept in the form of urban myth allowed to show the features of the European city as a mode of social reality, provide a philosophical definition of the concepts of "myth of the city" and "idea of the city", show that the myth of the city is a form of existence of the idea of the city. In result European city is interpreted as an implemented system of social real life, which form is translated by the content of the urban concept of Christian origin, the central meanings of which are encoded and transmitted by the urban myth.It is proved that the European urban concept as a space of social existence being formed around the sacred center and archetypically reproduced in Christian territories, acquires apodictic significance in the structure of meanings of the European social real life, including modern times. It is substantiated that the European city embodies the worldview structure of the Christian and modern thinking and is one of the actualized spaces for complete worldview imperatives implementation of the Christian and modern age.The thesis shows the ways of transformation of sacred space in a modern city and analyzes the features of the construction of sacred urban spaces and their role for local communities. The thesis analyzes the "work" of the idea of the city. By addressing the narrative of the city – the myth of the city, it is shown how the idea of a city, embodied in a particular city, becomes a form of cultural existence for its inhabitants. The urban myth articulates and implements the cultural urban concept. The urban myth is presented as an actual reality linked to a system of local community (citizens) idea of the city and themselves, encoded by symbolic means in urban narrative and materialized in the urban space; the European urban myth articulates the sacred meanings of the urban concept and the ways for their real existence. It is determined that the myth of the European city articulates the sacred meanings of the idea of the city and the ways of their real existence. Using Donetsk myth as an example, studied before 2013, it has been shown that its narrative is always built around the sacred meanings of the urban concept, and the transformations of this sacred core associated with ideological shifts (changes in cultural ontology) change the spatial urban structure and affect social existence of the city, having a transformative and mobilizing potential.In addition, the thesis further developed an understanding of European civilization as urban culture proposed by Fernand Braudel, supplemented by transformation analysis of one of the main cultural values – cultural memory in the modern city. The analysis allowed us to identify new horizons of cultural thinking in understanding the idea of the city, as shown by the example of changing attitudes to cultural heritage in the city depending on how the understanding of cultural heritage at the level of the European community changes.Study of the current state of urban change, in particular, through analysis of UN (UN-Habitat, World Urban Forum) policy documents on urban development, vectors updated of further urban development. The practical significance of the results is that the main provisions and conclusions of this thesis paper can be used in modeling social processes and the behavior of citizens. The application of the research results can be useful in the practical implementation of the regional decentralization policy and to help initiate an inter-city dialogue to dispel local stereotypes and reduce social tension.

Розглянуто феномен громадянського гуманізму в період культурного національного відродження ХVI - XVII ст. Доведено наявність за часів українського Ренесансу в контексті цього явища ідей патріотизму, республіканізму, суспільного служіння, свободи особистості, людської гідності, тотожних ідеям італійських гуманістів - Альберті, Бруні, Пальмієрі та ін. Охарактеризовано наукову та громадсько-суспільну спадщину носіїв ідей громадянського гуманізму - діячів української культури, представників ренесансного типу особистості - М. Смотрицького, Л. Зизанія, К.-Т. Старовецького, І. Потія, П. Могили.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі містеріальності за її генезою в християнському культі та виявленню у творах О. Мессіана, в яких розрізняємо проєкції містеріального вираження від О. Скрябіна., що прослідковується у фортепіанному проявленні, у зв'язку з історично закономірними містеріальними комплексами, які йдуть від візантійської містеріальної театральності та збереглися у традиціях Православія та Францисканства, виділеного О. Мессіаном в спорідненості із Галльським початком французької нації. Містерія XX століття, що об'єднала риси обох різновидів цього феномена (священнодійство і релігійний театр), не отримала самостійної позиції в системі музичних жанрів. Вона збереглася лише як тенденція до свого формування. Однак, сукупність деяких її визначальних ознак може бути виділена в жанровій структурі окремих творів і визначена терміном «містеріальності». Можна виділити ті закони та функції, які активно впливали на пошуки митців кінця XIX і XX століть: рухливість і варіабельність дії, множинні функції сценічного простору, об'єднання декількох ігрових просторів; «згущення» подій, драматичних ліній, різних просторово-часових пластів в одній точці. Науковим завданням дослідження виступає узагальнення уявлень щодо специфічно культурологічного тлумачення рис містеріальності в мистецьких надбаннях найвизначніших авторів музики XX століття в їх принциповому заглибленні у релігійно-філософські засади творчого мислення і свідомого спрямування до літургійного музичного виявлення – поза стін церковно храмового простору, тобто з вираженими паралітургійними показниками, що є вирішальною ознакою виразності творів О. Мессіана, почерпнутої, як показують зіставлення виразних засобів і конструкцій, від скрябінівського космізму. Найвищим досягненням культурологічного тлумачення спадщини О. Мессіана у її порівнянні з О. Скрябіним виступає впізнання в них прямої дотичності до літургійної основи композиційних нормативів, до усвідомлення двоскладності своєї авторської спадщини як художньо-самодостатньої продукції, з одної сторони, і як висунення її як Прикладної сфери – у «прикладенні» до дещо Вищого, ніж мистецька сфера, з другої. Школа О. Мессіана надала планетарний резонанс ідеям містеріального Оновлення людства через мистецькі втілення. Ключові слова: містеріальність, містерія, О. Мессіан, стиль культури, стиль в музиці, жанрові типології.^UThe dissertation is devoted to the problem of mysteriality by its genesis in the Christian Cult and its manifestation in the works of O. Messiaen, in which we distinguish projections of the mysterious expression from A. Scriabin. Moreover, the latter can be traced in the piano manifestation, in connection with historically natural mystery complexes coming from byzantine mystery theatricality and preserved in the traditions of Orthodoxy and Franciscanism, identified by O. Messiaen in kinship with the Gallic beginning of the French nation.Regarding the aspect of considering the research topic, it should be noted that O. Messiaen was influenced by Scriabin's mysteriality, which was quite sharply different from the mysterious incarnations of contemporaries, including at the highest artistic level. Russian followers in France of A. Scriabin M. Obukhov and I. Vishnegradsky were aware of this non-theatrical rite-the mystery of the Russian artist. The acquaintance of I. Vishnegradsky with O. Messiaen in 1937 determined the active transmission of information about the work of A. Scriabin – and this coincides with the time of highlighting the mission of O. Messiaen to unite the opposites of the artistic world in the works of the 1940s. For O. Messiaen, religious service was a part of his life – as an organist, he played the organ from a young age to the end. The main thing is preaching through the art and pedagogical activity of human coexistence, which predetermined the foundation of granting him the status of a saint from Catholicism posthumously. The search for ways of spiritual improvement of the world through the revealed genre-texture indicators and Clavier techniques of expressiveness in the piano heritage of A. Scriabin, perceived by O. Messiaen – through the analysis of piano participation in the «Quartet at the End of Time» and other works is outlined. Summative and life-saving efforts are invested by artists in specially musical means of the supramusic and extra-musical program of action, which is based on the greatness of not only artistic higher giftedness, but also the ability of World salvation and transformation. The highest achievement of the cultural interpretation of the heritage of O. Messiaen in its comparison with A. Scriabin is the identification in them of a direct touch to the liturgical basis of compositional standards, to the awareness of the two-part nature of their author's heritage as an artistic and self – sufficient product, on the one hand, and as its promotion as an applied sphere-in the «application» to something higher than the artistic sphere, on the other. The School of O. Messiaen gave a planetary resonance to the ideas of the mysterious renewal of humanity through artistic incarnations. Keywords: mysteriality, mystery, O. Messiaen, style of culture, style in music, genre typologies.

Вперше у вітчизняній і зарубіжній історіографії досліджено творчість і життя Р. Кіплінга як державного та політичного діяча Великобританії. Проаналізовано вплив суспільно-політичної діяльності письменника на формування ідеї імперії у британському суспільстві, зокрема, розглянуто його концепцію про необхідність колоніальної експансії. Досліджено процес підкорення Індії Великобританією, охарактеризовано основні етапи створення Індійської імперії. Визначено вплив інтелектуальної еліти Великобританії на зовнішню політику держави. Переглянуто існуючі погляди щодо життя та творчості Р. Кіплінга, доведено, що письменник був не лише апологетом Британської імперії, а й критиком політики британського й англо-індійського урядів і посадовців, зокрема, верховного комісара у Південній Африці. Побудовано концепцію феномену англо-індійця у британському суспільстві (на прикладі Р. Кіплінга).

  Скачати повний текст

Проведено культуро-філософський аналіз ідеї інтертекстуальності як феномену взаємодії текту з семіотичним культурним середовищем. Досліджено питання, пов'язані з новим, некласичним розумінням тексту, згідно з яким текст (у широкому сенсі) не лише відображає реальність, а й сам є реальністю культури і, відповідно, - реальністю цілого світу. Проведено теоретико-філософський аналіз постструктуралістського текстоцентризму, провідних текстологічних теорій сучасності, комунікативної природи тексту. Досліджено механізми та типи інтертекстуальних зв'язків культури та функції інтертекстового аналізу. Проаналізовано семіотику інтертекстуальності шляхом порівняння феномена діалогізму як семіотики, орієнтованої на процес, та феномена інтертекстуальності як семіотики, орієнтованої на код. Акцентовано увагу на моментах інтертекстуальності: жоден новий текст не може бути визначеним як автономний через обов'язкову присутність у ньому інших текстів; тексти функціонують лише у дискурсивній частині культури. Формулювання сучасної цілісної концепції культури неможливе без детального дослідження ідеї інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську політичну думку в прикладному аспекті проблеми відродження української державності. Вивчено підстави постановки та розробки проблеми в європейській політичній думці. Визначено основні площини розгляду проблеми: геополітичну доцільність відродження української державності та ствердження національної окремішності українського народу як майбутнього суверена (зовнішні та внутрішні передумови для створення та існування української держави), які були засадними в опрацюваннях українського питання європейською політичною думкою. З'ясовано їх взаємозв'язок. Висвітлено іноземне бачення місця незалежної України на європейському континенті. Виявлено та використано компоненти, необхідні для комплексного дослідження європейської політичної думки - від теоретичних пошуків шляхів відродження української державності до фактичного визнання України на міжнародному рівні під час укладення Берестейського мирного договору.

  Скачати повний текст

Осмислено та проаналізовано проблематику удосконалення людини на основі вивчення робіт провідних європейських філософів, ідеї яких покладено в основу європейської культури. Обгрунтовано засадничий характер ідеї вдосконалення у світових релігіях і релігійних практиках і доведено, що суть людини та розуміння удосконалення визначається за допомогою виявлення її місця стосовно Бога. Реконструйовано основні парадигми становлення ідеї удосконалення в європейській культурно-історичній традиції та показано вплив даних парадигм на посткомуністичний соціум. Розкрито динаміку змін змісту та форм філософських концепцій удосконалення людини у таких площинах: "людина - Бог" і "людина - суспільство". Всебічно досліджено критику просвітницької педагогіки та "прогресуючої" людини. Виявлено зв'язок між "поразкою" ідеї вдосконалення та критикою культури через розгляд вчення про "надлюдину" та ревізію християнської традиції, здійснену насамперед Ф.Ніцше. Розглянуто тлумачення удосконалення людини як об'єкту маніпуляції, що укорінено у настанові технократичного мислення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток ідеї виховання моральної особистості у спадщині українських мислителів другої половини XVIII ст. Досліджено шляхи вирішення цієї проблеми у межах європейської філософсько-педагогічної думки до другої половини XVIII ст. Визначено мету й основні завдання та принципи морального виховання, розкрито його зміст і перспективи подальшого реформування. Досліджено основні підходи щодо вирішення проблеми виховання моральної особистості у працях українських мислителів. Висвітлено безпосередній зв'язок української філософсько-педагогічної думки з кращими європейськими традиціями у вирішенні даного питання.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, сутнісні ознаки й особливості системи виховання Давньої Греції, досліджено її теоретичне обгрунтування в античній філософії. Висвітлено історію зародження та розвитку античної філософії. З'ясовано, що антична філософська думка у своїй спробі збагнути сутність людини як тілесно-духовної істоти визначила виключно важливі й необхідні фактори та передумови її духовного, фізичного й особистісного розвитку, який відбувається під впливом виховного процесу. Розкрито зміст і специфіку виховних моделей, сформуваних в Афінах та у Спарті, проаналізовано їх теоретичне обгрунтування у старогрецькій філософії. Розкрито історичне значення виховних ідей античної цивілізації, зокрема, показано їх вплив на подальший розвиток світової педагогічної думки.

  Скачати повний текст

Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської філософської культури. Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістовну структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної культури. Виявлено джерела генези та розвитку феномена всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської філософської традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської філософської думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної культури, а також необхідності звертання до поняття всеєдності сьогодні. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис ідеї всебічного й гармонічного виховання особистості в епоху європейського Відродження, розкрито його передумови, етапи та методолого-теоретичні засади, процес формування ренесансної виховної парадигми. Проведено системний аналіз гуманістичного виховання, визначено його мету, принципи, напрями, методи й організаційні форми та показано спроби практичного втілення. Розкрито зміст педагогічного ідеалу гуманістів, доведено його варіативність в окремих регіонах Європи. Висвітлено еволюцію ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського Відродження. Виявлено тенденції, суперечності та закономірності досліджуваної ідеї, розглянуто її подальший розвиток у XVII - на початку XXI ст. Зроблено спробу визначити перспективу досліджуваної ідеї в постіндустріальному суспільстві, можливість її застосування за умов модернізації освітньо-виховного простору України.

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано специфіку національного відродження в контексті суспільно-політичного життя України та місце в ньому української ідеї. Значну увагу приділено відображенню проблеми української державності в історичних дослідженнях, стану інтелектуально-духовної еліти України, наукових центрів українознавства. Охарактеризовано народницький, консервативний, національно-державницький напрями в історичній та суспільно-політичній думці України. Визначено оцінку ідеї державності у програмах і діяльності національно-демократичних об'єднань і політичних партій.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі становлення та розвитку ідеї державності в програмних документах українських політичних партій початку XX ст., що сприяло реалізації головної мети нації - створення власної держави. В роботі показано, що ідея державності розроблялася у двох варіантах - самостійної держави і автономії України у федеративній Росії, проаналізовано ступінь розробки цієї ідеї кожною з партій, з'ясовано причини того, чому за умови її розробки всіма партіями, вона не стала об'єднавчим чинником національно-визвольного руху.

  Скачати повний текст

На тлі аналізу наслідків геополітичних змін кінця XVIII ст. на Сході Європи, ходу самоорганізації Новоєвропейської цивілізації досліджено політичні, соціально-економічні процеси, що мали місце на українських землях впродовж XIX ст. і які обумовили приєднаня українців до західноєвропейського націотворчого процесу. На основі вивчення інтелектуальної спадщини - оригінальних праць, споминів, щоденників, автобіографій, партійних програм, конституційних проектів, епістолярію - як добре відомих, так і менш знаних, а то й зовсім невідомих представників української політичної думки - виділено етапи розвитку політичного мислення інтелектуальних кіл українських земель як у складі Російської, так і Австро-Угорської імперій. Показано, що на зламах XIX-XX ст., в період найвищої політизації українського націонольно-визвольного руху, провідною ідеєю політичної думки стала ідея створення Української держави. В дисертації проаналізовано особливості взаємовпливу напрямів політичної думки (соціалізму, лібералізму, націоналізму) на ідейно-теоретичному рівні. За допомогою системного підходу з'ясовано структуру та зміст ідеї державності, витвореної представниками цих напрямків.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено вивчення ідеї державотворення в Україні в першій половині XIX ст. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Зроблено спробу періодизації та систематизації історіографії цієї проблеми. Значну увагу приділено літературі, яка раніше не досліджувалася або замовчувалася в радянській історіографії (праці зарубіжних та українських діаспорних дослідників, репресованих радянських істориків). Розглянуто еволюцію ідеї державотворення в Україні у зазначений період, а також простежено загальні тенденції її висвітлення в різних історіографічних школах.

  Скачати повний текст

Розкрито науково-педагогічні аспекти творчої діяльності І. Франка та виділено етапи в обгрунтуванні концепції національної школи: загально-культурницький, національноосвітний, державницький. Виокремлено провідні педагогічні ідеї (гуманізму, народності, демократизації, індивідуалізації, виховного та розвивального навчання). З'ясовано внесок І. Франка в розробку методичних засад національної школи та визначення ролі вчителя у навчально-виховному процесі, актуалізовано педагогічні ідеї його у контексті реформування сучасної школи в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено розвиток європейської ідеї у 1945 - 1952 рр. Її головними носіями у цей час були різні громадські організації ліберально-демократичного напрямку, що прагнули об'єднання Європи. Вони поділялись на федералістів, які виступали за делегування частини національних повноважень на наднаціональний рівень, й уніоністів, які обстоювали міждержавне співробітництво. Початок "холодної війни" зумовив зростання об'єднавчих настроїв на заході континенту. Це підтвердив Гаазький конгрес 1948 р., під час роботі якого було створено ідейні засади інтеграційних процесів. Заснування Ради Європи (РЄ) - першої міжнародної парламентської асамблеї - було одним з його головних підсумків. Однак відсутність у РЄ значних повноважень спричинила пошук інших варіантів євробудівництва. "Декларація Шумана" (1950) і, як її наслідок, створення Європейського співтовариства вугілля та сталі започаткували інтеграційні процеси, визначивши їх напрямок на наступні десятиріччя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтелектуальну політико-правову спадщину України ІХ - початку ХХ ст., де розглянуто категорію "права людини" та її складові елементи: ідею свободи, рівності, справедливості. Розкрито теоретичні засади, структуру та зміст поняття прав людини на різних етапах її розвитку, особливості його інтерпретації в пріоритетних концепціях свободи нації, місцевого самоврядування, державотворення в кінці XVIII - на початку ХХ ст. Доведено існування глибокого коріння ідеї прав людини у вітчизняній історії та її невіддільність від функціонування сучасних міжнародних стандартів у галузі прав людини.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію формування ідеї природного права у європейській філософській традиції. Розкрито взаємозв'язок змін в основних концептуальних засадах філософського знання та формуванні основних підходів щодо обгрунтування ідеї природного права. Виявлено та розкрито особливості типів філософсько-світоглядного обгрунтування ідеї природного права: натуралістично-космологічний, теологічний, раціоналістичний. Висвітлено основні напрями сучасних концепцій відродження ідеї природного права, проаналізовано тенденції щодо відродження класичного типу обгрунтування ідеї природного права. Розкрито особливості інтерпретації сутності природного права й основних його ціннісних складових у межах концепцій відродженого природного права.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст