Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Эта взаимосвязь коммунизма и индивидуализма, осужденная самыми рьяными приверженцами контрреволюционной мысли (де Местр и т.д.), а также и Марксом, заставляет нас поставить под вопрос само понятие взаимосвязи. Но если взаимоотношения между людьми перестают быть отношениями Того же к Тому же и предполагают образ другого как нечто неустранимое и в равенстве своем диссиметричное по отношению к тем, кто его рассматривает, то тем самым навязывается совсем иной вид взаимоотношений, влекущий за собой иную форму общества, которое вряд ли можно назвать "общностью". Если же мы решим именовать его так, встанет вопрос, чем обусловлено мышление той или иной общности и, вне зависимости от того, существует оно или нет, не свидетельствует ли оно об отсутствии общности? Именно это случилось с Жоржем Батаем, который добрый десяток лет стремился -- в мыслях и в реальности -- к осуществлению требований общности, и в конце концов оказался, пусть не совсем в одиночку, лицом к лицу с отсутствующей общностью, всегда готовой превратиться в отсутствие общности. "Полный разлад (забвение всяких границ) есть закон отсутствия общности". Или: "Никому не позволительно принадлежать к моему отсутствию общности" (цитаты заимствованы из журнала "Против всякого ожидания"). Обратим внимание хотя бы на местоимение "мое": каким образом отсутствие общности может считаться "моим" в том же смысле, в каком можно говорить о "моей" смерти, которая лишь разрушает всякую мою принадлежность к чему бы то ни было и в то же время возможность любого моего присвоения?

Кл.слова:
комунізм -- індивідуалізм

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Книга являє собою спробу нового жанру — жанру філософії історії за аналогі­єю з тим, як пишеться філософія науки чи філософія мистецтва. Матеріалом, на якому писалась книга, є історія європейської цивілізації XX століття, насамперед того регіону цивілізації, який був охоплений комуністичним тоталітаризмом. Філо­софія історії має справу не з подіями самими по собі у їх часовій послідовності, а з історичним смислом подій. Проблеми історичного смислу безпосередньо пов'язані з оцінкою добра і зла в людському чині. Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ. Саме навколо оцінки історії розгортаються гос­трі суперечки, зокрема в українській історії — навколо оцінки Центральної Ради, гетьманату, Директорії, націонал-демократії та соціал-демократії, «розстріляного Відродження», голодомору і Великого терору, Вітчизняної війни та боротьби УПА, долі української культури в УРСР та в діаспорі, «перебудови» та наслідків її прова­лу (чи перемоги, важко сказати). Всі ці проблеми смислу національної історії роз­глядаються у книзі на широкому тлі.

Кл.слова:
філософія історії -- історія України -- тоталітаризм -- комуністичний терор