Мета роботи - оцінити функціональну спроможність нервово-м'язових елементів у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА), із клінічними проявами вторинної міопатії. Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА, що перебували на диспансерному обліку та лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Вік дітей становив 11,3 (8,6; 15,2) року. Під спостереженням знаходились 42 (<$E58,33~symbol С~4,78> %) дівчинки та 30 (<$E41,67~symbol С~4,78> %) хлопчиків. Першу групу склали 43 (<$E68,06~symbol С~4,16> %) дитини з ЮРА, у яких відмічались виражені прояви вторинної міопатії. До другої групи увійшло 29 (<$E40,28~symbol С~4,16> %) дітей, хворих на ЮРА, без подібної клінічної симптоматики. Вік дітей першої групи дорівнював 12 (7,5; 15) років. Тривалість захворювання у дітей першої групи становила 28 (10; 39) місяців. Вік дітей другої групи дорівнював 13 (11; 17) років. Тривалість захворювання в дітей другої групи становила 24 (17; 48) місяці. Клінічні прояви вторинної міопатії зустрічаються переважно серед пацієнтів із моноартритом (<$E58,14~symbol С~2,87> %), помірною активністю процесу (<$E41,86~symbol С~4,08> %) та функціональною недостатністю (<$E62,79~symbol С~3,96> %). Для пацієнтів з ЮРА та проявами вторинної міопатії притаманно виснаження функціональних резервів м'язових волокон із наступним розвитком дегенеративного процесу, що супроводжується зниженням амплітуди (на <$E21,86~symbol С~2,27> %) та частоти м'язових скорочень (на <$E55,86~symbol С~2,89> %) за даними інтерференційної електроміографії. Для дітей, хворих на ЮРА, з проявами вторинної міопатії притаманна знижена збудливість аксонів за рахунок м'язового блоку, яка проявляється зниженням амплітуди М-відповіді за даними електронейроміографії (у 2,6 разу) та підтверджена кореляційними зв'язками (rxy = -0,41 - 0,59, p << 0,01) з показниками активності запальної відповіді та вмістом креатинкінази-ММ. Висновки: перспективним залишається подальше вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому вторинної міопатії серед пацієнтів, хворих на ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу з метою модифікації підходів до його корекції.

  Повний текст PDF - 255.836 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"